Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

12 А якшо вони порушили свої клятви після договору

й ганьбили вашу релігію, то бийтеся з імамами

не-

вір'я, — адже немає для них клятв, — можливо, вони

утримаються!

14. Бийтеся з ними, — покарає їх Аллах вансими ру-

ками та зганьбить їх, і допоможе вам проти них, і зцілить

душі людей віруючих.

15. 1 виведе гнів з їхніх сердець...

20. Ті, ідо увірували й виселились і боролися на шляху

Аллаха своїм майном і своїми душами, — вище вони

щаблем у Аллаха: вони — здобули успіх.

23. О ви, які увірували! Не беріть своїх батьків і братів

друзями, якщо вони полюбили невір'я більше віри. А хто

з вас бере їх у друзі, ті — несправедливі.

24. Скажи: «Якщо ваші батьки й ваші сини, і ваші

брати, і ваші дружини, і ваша родина, і майно, яке ви

придбали, і торгівля, застою в якій ви боїтеся, і оселі, які

ви схвалили, миліші вам, ніж Аллах та Його посланець і

боротьба на Його шляху, то вичікуйте, доки прийде

Аллах зі Своїм велішіям. А Аллах не веде народ роз-

пусний!

28. О ви, які увірували! Адже язичники — погань.

Нехай же вони не наближаються до мечеті священної

після цього року! А якщо боїтеся ви нестатку, то зба-

гатить вас Аллах від Своєї щедрості, якщо забажає. Воіс-

тину, Аллах — знаючий, мудрий!

29. Бийтеся з тими, хто не вірує в Аллаха й у день

Страшного Суду, не забороняє того, що заборонив Аллах

і Його посланець, і не підкоряється релігії істини — з

тих, кому дароване (Святе) Письмо, доки вони не дадугь

відкупу своєю рукою, будучи приниженими.

34. О ви, які увірували! Багато хто з кішжників і чен-

ців пожирає майно людей по-пустому й сходить зі шляху

Аллаха. А ті, що збирають золото й срібло та не витрача-

ють його на шляху Аллаха, — обрадуй їх покаранням

нестерпним

35. В той день, коли у вогні геєни розпалять і затавру-

ють цим їхні лоби, боки й хребти! Це — те, що ви для

себе зберегли. Смакуйте ж те, що ви зберігали!

36. Воістину, кількість місяців у Аллаха — дванадцять

місяців у (Святому) Письмі Аллаха на той день, як ство-

рив Він небеса й землю. З них — чотири заборонених, це —

стійка релігія: не завдавайте ж протягом них зла самим

собі й бийтеся всі з язичниками, як вони всі б'ються з

вами. І знайте, що Аллах — з богобоязливими.

П Вставка —тільки збільшення невір'я; помиляють-

н цьому ті, шо не вірутоть; вони дозволяють це в один

|И> і забороняють в інший, щоб узгодити з тією лічбою,

мку Аллах заборонив. І вони дозволяють те, що забо-

їн шин Аллах

...

41. Вирушайте легкими і важкими й борітеся своїм

майном та душами на шляху Аллаха! Це — найкраще для

ннс, якщо ви знаєте!

42. Якби напрям був близьким і шлях помірним, вони

пішли б за тобою. Але далека для них відстань, і кляс-

тимуться вони Аллахом: «Якби могли ми, то вийшли б

|м юм з вами!» Вони гублять самих себе, а Аллах знає, що

нони —брехуни.

44. Не запитують у тебе дозволу ті, що вір>тоть в Алла-

ха й у день Страшного Суду, щоб битися своїм майном і

своїми душами. А Аллах знає богобоязливих!

45. Питають у тебе дозвіл лише ті, що не вірують в

Аллаха й у Судний день, і серця яких сумніваються, — і

іюии вагаються у своїх сумнівах.

57. Якби знайшли вони притулок чи печери, чи вихід,

по повернули б вони до нього, стрімко прямуючи.

58. Є серед них і такі, що наклеп зводять на тебе з

милості. Якщо їм дано було що-небудь, вони задоволені,

а якщо їм не дано, то ось, — вони гніваються.

60. Милостині — тільки для бідних, нужденних і тих,

хто над цим працює, — тим, в кого серця навернені, на

микуп рабів, боржникам, на шляху Аллаха, подорожнім, —

ш постановою Аллаха. Аллах —знаючий, мудрий!

74. О пророче! Борися з невірними та лицемірами і

будь до них жорстоким. їхній притулок — геєна, і кеп-

ське це повернення!

85. І не молися за кожного з них, хто помер, і не стій

над його могилою. Адже вони не вірували в Аллаха та

Його посланця й померли, будучи розпусними!

91. І прийшли ті з бедуїнів, хто вибачався, що ти їм

дозволив, і залишилися ті, які вважали брехливими Алла-

ха та Його посланця. Уразить тих з них, котрі не віру-

вали, болісне покарання!

98. Бедуїни — ще сильніші в невір'ї та лицемірстві й

ідатні не знати меж того, що дарував Аллах Своєму пос-

ланцеві. Аллах —знаючий, мудрий!

99. І серед бедуїнів є й такі, які приймають те, що

вони витрачають, за пеню й вичікують (лихих) поворотів

для вас. Супроти них — поворот зла. Воістину, Аллах —

чує, знає!

100. Серед бедуїнів є й такі, що вірують в Аллаха та в

день Страшного Суду...

102. А серед бедуїнів, що навколо вас, та мешканців

Медини є лицеміри; вони — вперті в лицемірстві. Ти їх

не знаєш, Ми їх знаємо, Ми покараємо їх двічі, потім

вони будуть повернені до великого покарання.

103. Є й інші, що визнали свої гріхи; вони змішували

справу добру й іншу — погану, — можливо, Аллах обер-

неться на них: адже Аллах — даруючий, милостивий!

104. Візьми з майна їхнього милостиню, якою ти їх

очистиш і виправдаєш. 1 молися над ними, адже твоя

молитва — заспокоєння для них, а Аллах —чує, знає!

112. Воістину, Аллах купив у віруючих їхні душі їв

їхнє майно за те, що їм — рай! Вони б'ються на шляху

Аллаха, вбивають та бувають убиті, згідно з обіцянням від

Нього істинним у Торі, Євангелії та Корані...

114. Не слід пророкові й тим, що увірували, просипи

прощення для язичників, хоча б вони були родичами,

після того, як стало зрозумілим для них, що вони —

мешканці вогню.

123. Не слід віруючим вирушати всім. Чому б з кожної

частини їхньої не вирушав який-небудь загін, аби ви-

вчали вони релігію та щоб напучували свій народ, коли

повернуться до них? Можливо, вони остерігатимуться.

124. О ви, які увірували! Бийтеся з тими, котрі близькі

до вас. І хай вони знайдуть у вас суворість. І знайте, що

Аллах — з богобоязливими!

Сура 5 ТРАПЕЗА

1. О ви, які увірували! Будьте вірними в договорах.

Дозволена вам всіляка твар із худоби, окрім тої, про що

вам читається, без дозволу для вас на полювання, коли

ви в харамґ. Воістину, Аллах вирішує те, що забажає!

3. А коли ви в стані дозволеності, то полюйте, і хай не

накличе на вас гріх ненависть до людей за те, що від-

хилили вони вас від мечеті священної...

4. Заборонена вам мертвеччина та кров, та м'ясо свині

й те, що закололи з прикликаїшям не Аллаха, і задушене,

і вбите ударом, і вбите під час падіння, і заколоте рогами,

і те, що їв дикий звір, — окрім того, що уб'єте за обря-

дом, — і те, що закололи на жертовниках, і щоб ділили

ви за стрілами. Це — нечесгя. Сьогодні зневірилися ті,

що не вірували, у нашій релігії; не бійтеся ж їх, а бійтеся

Мене.

5. Сьогодні Я завершив для вас вашу релігію й закін-

чив для вас Мою милість і задовольнився для вас ісламом

ик релігією. Хто ж винен у голоді, не схиляючись до

іріха, —так Аллах же —прощаючий, милостивий!

6. Вони запитують тебе: що їм дозволено? Скажи: «Доз-

волені вам блага й те, чому навчили ви диких тварин,

дресируючи їх, як собак, яких вчиге витому, чому навчив

нас Аллах. їжте ж те, що вони схоплять для вас, та зга-

дуйте над цим Ім'я Аллаха; і бійтеся Аллаха, — воістину,

Аллах іішидкий в розрахунку!

7. Сьогодні дозволені вам блага; і їжа тих, кому даро-

ване (Святе) Письмо, дозволяється вам, і ваша їжа дозво-

лена їм. І тщотливі із віруючих та цнотливі з тих, кому

дароване (Святе) Письмо до вас, якщо дали ви їм винаго-

роду, будучи цнотливими, не розпутними й не тримаючи

наложниць. А якщо зрікся хто віри, то в нього — справа

даремна, і він в останньому житті — серед потерпілих

збиток».

8. О ви, які увірували! Як встаєте на молитву, то мийте

ваші обличчя й руки до ліктів, обтирайте голову й ноги

ДО щиколоток.

9. А якщо ви не тості, то очищайтеся; а якщо ви хворі

чи в дорозі, чи прийшов хтось з вас із відхожого місця,

або торкалися ви жінок і не знайдете води, то обмивайте-

ся чистим піском, — обтирайте ним свої обличчя й ру-

ки...

21. І сказали іудеї та християни: «Ми —сини Аллаха

та улюблені Його». Скажи: «Тоді чому Він вас карає за

ваші гріхи? Ні, ви —лише люди з тих, кого Він створив.

Вій вибачає, кому забажає, і карає, кого забажає. Алла-

хові належить влада над небесами й землею, і тим, що

між ними, і до Нього — повернення».

37. Дійсно, відплата тим, що воюють з Аллахом і Його

посланцем та намагаються на землі викликати нечестя, в

ому, що вони будуть убиті чи розіп'яті, чи будуть від-

рубані в них руки й ноги навхрест, чи будуть вони ви-

мані із землі. То для них — ганьба в цьому житті, а в

потойбічному —велике покарання...

42. Злодієві та злодійці відтинайте їхні руки у відплату

».і ІХЇ, що здобули вони, як залякування від Аллаха. Воіс-

іину, Аллах — великий, мудрий!

43. А хто повернеться після своєї несправедливості й

виправить, то Аллах обернеться до Нього. Воістину, Ал-

лах — прощаючий, милосердий!

48. Дарували Ми Тору, в якій порадник та світло;

судять за нею пророки...

49. І приписали Ми їм у ній, що душа — за душу, і

око — за око, і ніс — за ніс, і вухо — за вухо, і зуб — за

зуб, і за поратіення — помста. А хто пожертвує це ми-

лостинею, то це — спокута за нього. А хто судить не за

тим, що послав Аллах, ті — несправедливі.

50. І відрядили Ми слідами їхніми Ісу, сина Марйам, з

підтвердженням того, що даровано раніше в Торі, і дару-

вали Ми йому Євангелії, в яких — порадник і світло, та з

підтвердженням того, що даровано до нього в Торі, і

порадником та напученням для богобоязливих.

51. І нехай судять володарі Євангелій по тому, що

дарував у них Аллах. А хто не судить по тому, що дарував

Аллах, ті — розпусники.

52. І Ми дарували тобі (Святе) Письмо з істиною для

підтвердження правдивості того, що даровано до нього із

(Святого) Письма та для його збереження. Суди ж серед

них по тому, що дарував Аллах, і не відходь за пристрас-

тями їхніми в бік від істини, що прийшла до тебе. Кож-

ному з вас влаштували Ми дорогу й шлях.

56. О ви, які увірували! Не беріть іудеїв та християн

друзями: вони — друзі один одному. А якщо бере хто з

вас їх собі в друзі, той сам із них. Воістину, Аллах не веде

людей неправедних!

62. О ви, що увірували! Не беріть друзями тих, які

вашу релігію сприймають за глум і забаву, з тих, кому до

вас дароване (Святе) Письмо, та невірних. Бійтеся ж Ал-

лаха, якщо ви віруючі!

73. Воістину, ті, що увірували й сповідують іудейство,

і сабії, і християни, — хто увірував в Аллаха та день

Страшного Суду і благо творив, — немає страху над

ними, і не сумуватимуть вони!

77. Не вірували ті, хто казав: «Адже Аллах — третій із

трьох», — тоді як немає ніякого божества, окрім єдиного

Бога. А якщо не утримаються вони від тою, що кажуть,

тоді торкнеться тих з них, які не увірували, покарання

нестерпне.

79. Месія, син Марйам, — тільки посланець, пройшли

вже до нього посланці, а мати його — праведниця. Обоє

вони їли їжу...

85. Усвідомиш ти, звичайно, що з усіх людей най-

сильніші ненавистю до тих, хто увірував, іудеї та язич-

ники, і усвідомиш ти, звичайно, що найближчі любов'ю

до тих, хто увірував, ті, які казали: «Ми — християни!»

Це — тому, що є серед них ієреї та монахи, і що вони не

вихваляються.

92. О ви, які увірували! Вино, майсир, жертовники,

стріли

— огида з діянь сатани. Стороніться ж цього, —

можливо, ви щасливими будете!

93. Прагне сатана збудити гіоміж вас ворожнечу й

ненависть вином і майсиром та відхилити вас від згаду-

вання Аллаха й від молитви. Чи утримаєтеся ви? Слухай-

IV ж Аллаха й посланця, слухайте й стережіться! А якщо

підвернетеся ви, то знайте, що на Нашому посланцеві

лише ясне передавання.

96. О ви, які увірували! Не вбивайте здобич, коли ви в

харамі, а хто уб'є з вас зумисно, то відплата — худоби

Стільки ж, скільки він убив...

97. Дозволене вам полювання в морі та харчування

ним у користування вам і подорожнім. Але заборонене

нам полювання на суші, доки ви в харамі. Бійтеся Аллаха,

до якого ви будете зібрані!

98. Запровадив Аллах Ка свящеіший будинок, тверд-

женням для людей, і священний місяць, і жертовну тва-

рину, і прикраси. Це — для того, щоб дізналися ви, що

Аллах відає про тс, що в небесах та що на землі, і що

Аллах про всяку річ знає. Пам'ятайте, що Аллах сильний

у покаранні та що Аллах —прощаючий, милостивий!

99. Обов'язок послання —тільки сповіщення; а Аллах

знає, що ви виявляєте й що ви приховуєте!

101. О ви, які увірували! Не питайте про речі, які вас

іасмутять, якщо вам відкриються. А якщо спитаєте ви

про них, коли дарується Коран, вони відкриються вам.

Аллах вибачив за них: адже Аллах — прощаючий, ла-

гідний. Питали про них люди до вас; потім виявилися

невіруючими в них.

105. О ви, котрі увірували! Свідками між вами, коли

приходить до кого-небудь із вас смерть, у момент за-

повіту (повинні бути) двоє володіючих справедливістю з

вас або двоє інших не з вас, коли ви подорожуєте землею

і станеться з вами нещастя смерті. Ви їх затримаєте після

молитви, і вони поклянуться Аллахом, якщо ви масте

сумнів: «Не продамо ми його за будь-яку ціпу, хоча б і

лля родичів, і не утаїмо свідчення Аллаха. Воістину, ми в

іакому разі були б із грішників!»

Абу Лахаб (араб. — палаючий) — прі-

звисько Абд аль-Уззи ібн Абд аль-Му-

галліба (?—624) — дядька пророка Му-

хаммеда, який спочатку підтримував з

посланником Аллаха непогані взаємини,

але з часом під натиском своєї дружини

перетворився на рішучого ворога ісламу.

Курайш (курейш) — клан, з якого походив і

пророк Мухам мед.

Йдеться про похід єменсько-ефіопського 1

війська на Мекку, шо відбувся в 569—

570 рр. У цьому поході в армії агресора

був один бойовий слон (що дало назву

кора ніч ній сурі), але навіть ця «новітня

бойова техніка» не врятувала загарбників: 1

їхнє військо знекровила епідемія віспи, і

ворог в паніці відступив.

Нуа — ця буква не має ніякого смислово-

го змісту, проте, за традицією, сам Аллах

вмістив її в суру 68, а тому вилучити її з

тексту Корану жодна людина не може.

Аль-Лат, аль-Узза, Манат — арабські язич-

ницькі богині доісламського пантеону.

Фіраун — біблійний фараон — гнобитель

євреїв.

Таснім — «найвище» джерело, образно —

слово Мухаммеда.

Талх — за одними коментарями — акація

або мімоза, за іншими — банан.

Самум — піщана буря, сухий гарячий вітер

пустелі.

к,

Дерево заккум — за уявленнями середньо-

вічних мусульман, це пекельне дерево,

плоди якого — дуже гидкі й несмачні —

будуть їжею грішників у пеклі.

Сура 109 містить відповідь Мухаммеда на

пропозиції мекка нських язичників щодо

можливого релігійного компромісу з му-

сульманами, яка полягала в категоричній

відмові від усіх старих культів.

Аль-Фатіха — сура, якою починається Ко-

ран і текст якої широко використовується

в ісламі як молитва.

За канонічним ісламським тлумаченням

маються на увазі іудеї та християни.

Кафур — камфора, яку додавали у воду

для її ароматизації.

Салсабіль — райське джерело води.

Ха — ці дві букви (як і буква Нун у

тексті сури 68) теж не мають ніякого

смислового змісту, проте вміщені в текст

Корану Аллахом, вони не можуть бути

вилучені звідти людьми.

Блакитні очі араби вважають показником

диявольської природи людини.

1 я

Ал-Хіджр — камінь, місто. Традиційно вва-

жається, що так араби називали античне

місто Петру.

Шайтани — злі духи, вождем яких іс-

ламська теологія вважала темного ангела

Ібліса.

,Я[ив. примітки 4 і 16.

Йаджудж і Маджудж (біблійні Гог і Ма-

гог) — міфічні ворожі людям ІСТСУГИ вели-

чезного розміру, що живуть на крайньому

сході землі. За мусульманськими посткора-

нічними переказами, напередодні кінця

світу ці потвори ненадовго здобудуть вла-

ду над людством, вип'ють усю воду і зни-

щать безліч людей, та коли, знахабнівши,

вони почнуть стріляти по небесах, Аллах

знищить Йаджуджа й Маджуджа. Зу-л-

карнайн (Дворогий) — коранічнс прізви-

сько Александра Македонського, який, за

переказами, для захисту від Йаджуджа й

Маджуджа збудував великий оборонний

мур.

^.Руми — візантійці.

^Дирхем — срібна монета (2,97 г срібла).

Маються на увазі верблюди, кози, корови

й вівці.

^Мати поселень — Мекка

Йдеться про прорив у 570 р. грандіозної

Марибської греблі, який призвів до ціл-

ковитого занепаду квітучої в минулому

південноаравійської іригаційної цивілі-

за ції.

Сабії (ас-сабійя) — специфічна секга іу-

део-християн, які вважали справжнім про-

роком Іоанна Хрестителя, а Ісуса Христа —

лжепророком. Іслам відносить сабвв (як і

християн та іудеїв) до людей, яких на

Останньому Суді Аллах відокремить від

язичників і врятує, оскільки жили вони

«благочестиво».

^Ідеться про іудеїв.

^ Мовиться про євреїв-іудеїв.

^рСаніф — сдинобожник.

Кибла («те, що навпроти») — напрямок на

Мекку, в бік якої мусульманин повинен

обертати обличчя під час молитви.

Хадж — паломниптво до святих місць,

священний обов'язок кожного мусульма-

нина, якщо він у змозі зробити це фі-

зично й фінансово хоча б раз за життя.

Майсир (мейсир) — гра на ставку.

Ідеться про мединців, які ирийняли му-

сульман після їхнього вигнання з Мекки

в 622 р.

Кінтар (аіггичн. кентинарій) — міра ваги.

Приблизно дорівнює 33 кг. Динар (ан-

тичн. денарій) — золота монета (2,4 г зо-

з лота).

Бадр (Бедр) — назва колодязя, біля якого

в березні 624 р. мусульмани здобули пер-

шу воєнну перемогу над мекканцями-

язичниками.

Цю фразу з 13-го айята 61-ої сури писали

на своїх бойових знаменах середньовічні

араби-мусульмани.

Йдеться про іудейське плем'я Бану Ку-

райза, яке під час вирішальної битви му-

сульман з язичниками 627 р. поблизу Ме-

дини підтримало ворогів ісламу, за що

було жорстоко покаране мусульманами піс-

ля їхньої перемоги над багатобожниками.

Маги — зороастрійці.

Тексти 1—3-го айятів сури 48-ої часто

прикрашали бойові прапори турків-осма-

нів.

Імам — предстоятель на молитві, духов-

ний провідник.

Йдеться про заборону язичницького со-

нячно-місячного календаря. Вставка —

додатковий місяць, який впроваджували

для узгодження циклів місяця з річним

сонячним циклом.

Харам (заборонене) — комплекс обме-

жень і заборон, які накладаються на му-

сульманина під час паломництва, релі-

іійних свят, траурних церемоній тощо

Мовигься про ворожбу на стрілах, поши-

рену серед арабів у часи язичниіггва.

Ка'6а (куб) — центральна мечеть Мекки,

в якій міститься Чорний камінь — го-

ловна святиня ісламу.

ОПОВІДЬ ПРО ТАВАДДУД

(Переклад з арабської

М. Саяьє)

...жив у Багдаді великий купець, лю-

лина сановита, багата грошима й землями. І Аллах по-

ширював над ним земні блага, але не привів його до

Оііжаного та не дав йому потомства...

І купець почав молити Аллаха великого, і постився

вді'пь, і простоював ночі, і приносив обітниці Аллахові,

в< іикому, живому, незмінно супгому, і відвідував пра-

ведників, і примножив він благання до Аллаха великого.

І почув його Аллах, і прийняв його молитву, і змило-

иірдився через його моління та нарікання. І минуло лише

небагато днів, і пізнав купець одну зі своїх дружин, і

понесла вона від нього цієї ж ночі, тої ж години та хви-

лини, і завершила вона свої місяці, і склала тягар, і

принесла хлопчика, схожого на півмісяць.

І тоді купець виконав обітниці, дякуючи Аллахові, ве-

ни кому, славному, і видав милостиню та одягнув вдов і

сиріт, а сьомого вечора після народження назвав сина

АОу-ль-Хусном. І годували його годувальниці, і няньчили

Ного няньки, і носили його невільники та євнухи, доки

шшчик не став великим. І підріс він, і виріс, і став

дорослим. І він вивчив великий Коран і накази ісламу, і

і ирави праведної віри, і письмо, і поезію, і лічбу та нав-

чився метати стріли; і став він єдиним у свій час та

найкращим з людей того

століття

— красивий обличчям,

красномовний язиком...

І минуло трохи часу, і занедужав цей (купень) та по-

мер І син обрядив його найкращим чином та поховав

його, і поверігувся до своєї домівки й сидів, приймаючи

співчуття, дні й ночі, і раптом увійшли до нього його

друзі та сказали: «Хто залишив подібного до тебе, той не

номер, і все, шо проминуло, — проминуло, а приймати

шівчугтя личить тільки дівчатам і жінкам, захованим за

мінісою»...

І почав він (Абу-ль-Хусн) їсти й пити, і насолоджу-

валися та веселитися, і нагороджувати та обдаровувати, і

Оув щедрим на золото, і постійно їв курок та ламав пе-

чатки на посудинах і глечиках, що булькотять, і слухав

пісні, і жив він так до тих пір, доки гроші не піниш і

і тиовище його не погіршилося. І зникло все, що було