Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДЖЕРЕЛА

Коран (араб. — чигаїпія вголос, декла-

мація) — збірка текстів проповідей за-

сновника ісламу пророка Мухаммеда ібн

Абдаллаха (570 (?) — 632), які він прого-

лосив у формі «божественних прозрінь»,

переданих йому єдиним богом Аллахом

через архангела Джибріля (біблійного Гав-

риїла). За житія Мухаммеда єдиного ка-

нонічного тексту Корану не існувало (ос-

кільки він постійно доповнювався но-

вими «прозріннями», які Мухаммед ві-

щував у стані виснажливого психологіч-

ного трансу), тільки після смерті «пос-

ланника Аллаха» склались умови для ство-

рення остаточного коранічного тексту в

його письмовій фіксації. До цієї роботи

залучили колегію науковців, очолити її

халіф Осман (644—656) доручив Зейду

ібн Сабіту — колишньому секретареві

Пророка. Врешті-решт на основі однієї з

попередніх версій з урахуванням уривків

десятків інших записів, а також усних

свідчень тих соратників Мухаммеда, хто

знав якісь його проповіді напам'ять, між

650 і 656 рр. створення канонічного тек-

сту Корану було завершено, після чого

саме цей варіант проголосили єдино пра-

вильною священною книгою всіх мусу-

льман у складі 114 сур (коранічних глав),

90 з яких — мекканські (тобто виголо-

шені Мухаммедом у Мецці до Хіджри), а

24 — мединські. Враховуючи відсутність

прямшс смислових зв'язків між сурами,

автори коранічиого списку розмістили їх

за величиною: найдовші сури — на по-

чатку, найкоротші — наприкінці (за ви-

нятком короткої вступної сури «Фатіха»,

яку вже тоді мусульмани використову-

вали як молитву). ІІе підлягає сумніву

також і те, ідо абсолютна більшість сур

теж сктадена з уривків різних «прозрінь»,

та ще й викладених у різний час і з різних

приводів, що стало результатом своєрід-

ного походження тексту. Та попри мо-

заїчність кожної з коранічних глав, їхнє

відносне датування традиція в цілому

зберегла, що дало змогу подати в хресто-

матії сури в хронологічному порядку. Це

якоюсь мірою порушує звичну структуру

тексту, однак завдяки цьому можна кра-

ще зрозуміти логіку та еволюцію поглядів

Мухаммеда під час його пророцьких про-

зрінь, що тривали протягом 610—632 рр.

«Оповідь про Таваддуд» належить до

анонімних джерел літературно-худож-

нього характеру і являє собою твір жанру

«книг-диспутів», надзвичайно пошире-

них та популярних у середньовічній літе-

ратурі взагалі. Такі книги були своєрід-

ними енциклопедіями просвітницького

типу з різноманітних сфер життя (в за-

лежності від змісту конкретного твору).

Точне датування часу створення «Оповіді

про Таваддуд» досить утруднене, але вра-

ховуючи, що канонічний текст славно-

звісної збірки «Тисяча та одна ніч» (до

якої належить «Оповідь про Таваддуд»)

остаточно оформився в Єгипті на почат-

ку XIV ст. (не пізніше), можна припус-

тити, що час її завершеної редакції при-

падає на XII—XIII ст.

«Про управління імперією» — полі-

тичний історико-географічний тракгат-

повчання, авторство якого приписують

знаменигому візаітгійському Імператоро-

ві Константану Порфирородному (908-«»

959). Вінценосний монарх склав цю ди-

дактичну енциклопедію для свого сина І

спадкоємця престолу Романа (майбут

нього імператора Романа II, 959—963) як

конфіденційний довідник з питань на-

лежної організації державного житі»

Трактат написаний на основі обширних

джерельних матеріалів (з використанням

документів імперських консташинополь-

ських архівів) і містить величезний обсяі

інформації стосовно нолітико-економіч-

ного й суспільно-релігійного устрою як

самої Візантії, так і всіх її сусідів, у тому

числі середньовічних арабів. Під час ви-

вчення даного джерела необхідно врахо-

вувати, що праця Константина ІІорфиро-

родного написана в загальних традиції!

візантійської політичної думки, а отже,

висвітлює тогочасне буття арабо-мусуль-

ман з позицій великодержавного ираво-

славно-халкедонітського візантиноцент-

ризму.

КОРАН

(Переклад з арабської

Крачковського)

Гу|ж 96 ЗГУСТОК

І Читай! В ім'я Господа твого, що сотворив —

2. Сотворив людину із згустка.

I. Читай! І Господь твій найщсдріший,

4. Що навчив каїамом,

5. Навчив людину того, чого вона не знала.

6. Ллє ж ні! Людина повстає,

7. Бо бачить себе збагаченою.

8. Адже до Господа твого — повернення!

9. Чи бачив ти того, хто заважає

10. Рабу, коли він молиться?

II. Чи бачив його на праведному шляху?

12. Або наказував бути побожним?

13. Хіба не бачив ти, як звинувачував він у неправді та

підвернувся від справжню! віри?

14. Хіба не знав він, що Аллах усе бачить?

15. Але ж ні! Якщо він не стримається, то Ми схопимо

Його чуба —

16. Йот грішного чуба!

17. І нехай він скликає своє зборище —

18. Ми скличемо небесне воїнство!

19. Але ж ні! Не скорись йому, а поклонися Богові й

наближся до Нього!

Сура 74 ТОЙ, ЩО ЗАГОРНУВСЯ

1. О той, що загорнувся!

2. Встань і напучуй!

3. І Господа свого звеличуй!

4. І одяг свій почисть!

5. І скверни уникай!

6. І не виказуй милості, прагнучи більшого!

7. І заради Господа твого терпи!

8. А як засурмить сурма,

9. То це — у день той, день тяжкий.

10. Для невірних нелегкий.

50. Що ж з ними сталося, що не слухають вони пере-

стороги,

51. Немов лякливі осли, які втекли від грізного лева?

52. Але ж так кожен з них захоче, щоб дали йому сувої

із знаменнями...

53. Але ж ні!

Сура 111 ПАЛЬМОВІ ВОЛОКНА

1. Нехай пропадуть обидві руки Абу Лахаба

, і нехай

він сам пропаде!

2. Не допоможе йому його багатство й те, що він

здобув.

3. Бо горітиме він у вогні пекельному,

4. А дружина його (теж) — підноситиме дрова;

5. І на шиї в неї буде (лише) мотузка із пальмових

волокон.

Сура 106 КУРАЙ Ш

1. За єднання курайшитів,

2. За єднання їхнє в мандрах узимку й улігку...

3. Нехай же вони поклоняються Господові цього до-

му, який нагодував і врятував їх від голоду,

4. Охоронив їх від бедуїнів.

Сура 108 ДОСТАТОК

1. Воістину, Ми дарували тобі достаток!

2. Помолися ж Господові своєму та принеси йому

жертву!

3. Воістину, той, хто обмовляє тебе, сам залишиться

без синів.

Сура 104 ОГУДНИК

1. Горе всякому огудникові —ганьбителеві,

2. Який нагріб багатство й порахував його!

3. Думас він, що багатство його увічнить.

4. Так ні ж! Його вкинуть у пекельну піч!

5. Як розтлумачити тобі, що таке пекельна піч?

6. Цс всеспопеляючий вогонь Аллаха,

7. Який налить серця!

8. Він схований під склепінням

9. На високих колонах.

Сура 102 потяг до РОЗМНОЖЕННЯ

1. Захопила вас жага до розмноження,

2. Доки не ступили ви в могилу.

3. Так ні ж, ви ще дізнаєтеся!

9. Потім спитають вас того дня про насолоду!

Сура 105 слон

1. Хіба ти не бачив, як вчинив Господь твій з волода-

рями слона?

2. Хіба не обернув Він їхні хитрощі на невдачу?

3. І послав Він проти них зграї птахів?

4. Кидали вони в них шматки цегли —

5. І потовк Він їх, і вони стали наче витоптана нива

Сура 90 місто (МЕККА)

1. Ні, не клянуся я цим містом!

2. Бо беззахисний ти тут, пророче.

3. Ні, не клянуся батьком Адамом і тим, що він со

творив!

4. Ми сотворили людину в турботі.

12. І що дасть тобі знати, що такс крутизна?

13. Звільнити раба

14. Чи нагодувати в рік голоду

15. Сироту-родича

16. Або бідняка вбогого!

Сура 93 РАНОК

9. І ось сироту ти не кривдь,

10. А прохача не проганяй,

11. А про милість твого Господа сповіщай!

Сура 80 ВІН СПОХМУРНІВ

11. Проте ні! Це ж нагадування, —

12. І хто забажає, його згадає

13. У сувоях преславних,

14. Величних, пречистих,

15. Написаних руками писарів поважних і праведних.

16. Нехай би вбило людину, якщо невірна вона!

24. Тож нехай гляне людина на свою їжу, —

25. Як пролили Ми воду зливою,

26. Потім розсікли землю тріщинами

27. Та виростили на ній зерна

28. І виноград, і траву,

29. І оливки, і пальми,

30. І сади фруктові,

31.1 овочі, і рослини

32. На користь вам і вашим тваринам.

Сура 68 ПИСЬМОВА ТРОСТИНА

I. Нун

. Клянуся письмовою тростиною й ТИМ, 1ЦО

пишуть!

10. Не корися ж нікчемі, який постійно клянеться.

II. Ані хулителеві, який оббріхує ближніх своїх,

12. Ані гонителеві добра, ворогові, грішникові,

13. Жорстокому і до того ж безрідному,

14. Навіть якщо б і володів він майном та мав би

синів.

51. І хоча ті, що не увірували в Бога, злісно печуть

тебе поглядами, коли ти нагадуєш їм про Страшний Суд,

і кажуть: «Воістину, він же одержимий!»

52. Але Він є нагадуванням для всього світу!

Сура 95 смоковниця

1. Клянуся смоковницею та маслиновим деревом!

2. І горою Синай,

3. І цим безпечним містом Меккою!

4. Ми сотворили людей, дали їм зграбне тіло,

5. А потім знову перетворимо їх на глину.

6. Крім тих, які увірували та творили добрі справи, а

тому буде їм щедра винагорода.

ура 85 СУЗІР'Я

І. Клянуся небом із сузір'ями Зодіаку...

4. Володарі рову псктимугься

5. У вопіі, що матиме досить палива,

6. Коли вони сидітимуть над ним.

7. І вони на власні очі побачать те, що роблять

Іііруючими.

Сура 101 СТРАШНИЙ СУД

1. Страшний Суд...

2. Що таке Страшний Суд?

3. Як пояснити тобі, що таке Страшний Суд?

4. Того дня розлетяться люди немов метелики,

5. А гори будуть, немов клоччя вовни...

6. А в кого гирі будуть важкі,

7. То його чекатиме райська втіха,

8. А в кого гирі легкі будуть,

9. Того прийме в обійми пекло.

Сура 82 РОЗКОЛЮВАННЯ

1. Коли небо розколеться,

2. 1 КОЛИ зорі рОЗСИПЛЯТЬСЯ,

3. І коли моря переповняться,

4. І коли могили перевернуться,

5. Тоді душа дізнається, що вона чинила раніше і що

робитиме згодом.

6. Так ні! Вони вважають Страшний Суд вигадкою!

10. Але ж є над вами хранителі —

11. Шляхетні ішеарі.

12. Знають вони, що ви робите.

Сура 81 ЗГОРТАННЯ

1. Коли сонце загорнеться в морок,

2. І зорі впадуть униз,

3. І коли гори зрушаться з місць,

4. І коли вагітні верблюдиці на десятому місяці зали-

шаться без нагляду,

5. І коли зберуться дикі звірі,

6. І коли моря переповняться,

7. І коли душі з'єднаються,

8. І коли запитають дівчинку, поховану живцем,

9. За який гріх її вбили?

10. І коли розгорнуться сувої,

11. І коли небо буде зірване,

12. І коли пекло буде розпалене,

13. І коли рай буде наближений,

14. Дізнається душа, що вона собі приготувала.

Сура 53 ЗОРЯ

5. Навчив його (Мухаммеда) архангел Джабраїл, міц-

ний силою,

6. Могутній. Ось він став прямо перед ним.

7. І був він на найвищому небосхилі,

8. Потім наблизився і зійшов на землю.

9. І стояв на відстані двох пострілів з лука або іще

ближче,

10. І відкрив він своєму рабові те, що відкрив.

19. Чи бачили ви аль-Лат і аль-Уззу,

20. І Манат — третю, іншу

21. Хіба у вас народжуються сини, а в Нього — доч-

ки?

22. Оце був би несправедливий розподіл!

23. Адже це лише імена, якими ви самі їх називали, —

ви й батьки ваші. Не посилав Аллах з ними ніякого зна-

мення. Вони (язичники) дотримуються своєї віри, до якої

схильні їхні душі. Але до них уже прийшло істинне слово

Господа їхнього.

24. Чи людині належить те, чого вона забажає?

28. Воістину, ті, які не вірують у загробне життя, на-

зивають ангелів жіночими Іменами.

29. І нічого вони про це не знають. Воістину, вони

живуть тільки вимислами, а вимисли не переважать іс-

тини!

Сура 100 ті, що швидко МЧАТЬ

6. Воістину, людина невдячна до свого Господа,

7. І юна сама тому свідок!

8. І, воістину, вона міцна в любові до благ цього світу.

Сура 79 (АНГЕЛИ), ЩО ВИРИВАЮТЬ (ДУШІ З ТІЛ)

27. Що важче створити: вас чи небо? Л Він же

сотворив його,

28. Звів його склепінням та співрозмірив його,

29. І затьмарив його ніч та освітив його ранок.

30. А після цього розпростер землю,

31. І вивів з неї воду її на пасовисько.

32. І три — Він же утвердив їх

33. На користь вам і вашій худобі.

Сура 77 ПОСЛАНІ

28. У Той день горе тим, хто вважав Коран оманою!

29. Ідіть до того, кого ви вважали колись ошуканцем!

30. Ідіть до тіні з трьома розгалуженнями,

31. Не тінистої, і не врятує вона вас від полум'я!

32. Адже воно кидатиме іскри великі, як замки,

33. Які будуть такого кольору, як руді верблюди.

Сура 78 ВЇСТХА

6. Чи не Ми сотворили землю рівною,

7. А гори — високими?

8. І вас Ми сотворили парами,

9. А ваш сон сотворили заспокійливим,

10. І ніч сотворили покровом,

11. А день сотворили як час для того, щоб жити.

12. І над вами Ми сотворили сім міцних сфер.

13. І сотворили світило, яке яскраво налає.

14. І Ми спустили з дощових хмар щедрі зливи,

15. Водою Ми змусили прорости злаки та інші рос-

лини.

16. І сади рясні.

17. Воістину, вирок буде виконано в призначений день!

18. У той день, коли засурмлять сурми, і ви прийдете

юрбами,

19. І небеса відкриються й стануть вратами,

20. І зрушать гори та стануть міражем.

31. Воістину, для праведних є місце рятунку,

32. Сади й виноградники,

33. І повногруді дівчата

34. Та повна чара.

10 9-Ш

289