Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

областей, приймали віру Маздака. Вояки мало виявляли

схильності, проте не казали нічого з поваги до влади

государя. З мубадів жодна людина не прийняла віри Маз-

дака; вони заявляли: «Подивимося, що вийде із Зенд-

Авести». Побачивши, що государ прийняв віру Маздака,

люди здалеку та зблизька відіукнулися на заклик і роз-

ділили майно. Маздак казав: «Майно є розданим серед

людей, а ці всі — раби Всевишнього та діти Адама. Ті,

хто відчуває потребу, нехай витрачають майно один одно-

го, аби ніхто не зазнавав нестатків і злиднів, усі були б

рівними за станом». Коли ж Кубад пішов далі, погодився

на спільність майна, Маздак почав заявляти: «Ваші дру-

жини — ваше майно. Слід вам вважати жінок за майно

один одного, щоб ніхто не залишався без участі в насоло-

дах та прагненнях світу, аби двері бажання були від-

критими перед усіма людьми». Багато людей дедалі біль-

ше захоплювалися його вченням через спільність майна

та жінок, особливо простий народ. Запровадився такий

звичай: якщо якийсь чоловік приводив до свого дому

20 чоловіків-гостей та пригощав хлібом, м'ясом, вином,

закусками й музикою, під кінець усі по одному з'єдну-

валися з його дружиною, і це не вважали гріхом. Був

такий звичай: коли хто входив, щоб з'єднатися з якоюсь

жінкою, клав біля дверей дому головний убір; коли

виникло бажання в іншого, і він бачив головний убір,

покладений біля дверей дому, повергався й чекав, доки

той вийде. Нарешті, Нуширван послав одну особу

таємно до мубадів: «Чому ви мовчите? Чому безпорадні

стосовно Маздака? Ніхто не говорить ані слово, не дає

моєму батькові поради. Цс що за справи відбуваються, а

ви сидите, зваблені цим шахраєм. Цей пес порозтаскував

майно людей, зірвав покривало з гаремів, простий народ

зробив володарюючим. Хоча б скажіть Маздакові, за

яким правом він це робить? Хто наказав? Якщо ви мов-

чатимете надалі, ваше майно й ваші дружини підуть від

вас, піде царство й держава з Нашої родини. Треба, щоб

ви разом пішли до мого батька. Подайте йому цю справу!

Дайте йому пораду! Посперечайтеся з Маздаком, поди-

віться, який він наведе доказ». Він звернувся також до

людей відомих і до вельмож. «Згубне шаленство охопило

мого батька, розум його прийшов у безладдя. Він не від-

різняє своєї пагуби від блага. Подумайте про його ліку-

вання, щоб не слухав він промов Маздака, не діяв би за

його словом. І самі також, немов мій батько, не обма-

нюйтеся, оскільки Маздак стоїть не на правді, а на не-

правді; неправда довго не тримається, на завтра вона вам

|М принесе користі». Вельможі занепокоїлися через його

і лона і, хоча дехто з них намагався прийняти віру Мазда-

Кіі, завдяки Нуширванові відступилися, не перейшли в

і по віру. Сказали: «Подивимося, до чого дійде справа

М.пдака, чому Нуширван виголошує такі промови». В ті

часи Нуширванові було 18 років. Отже, вельможі й му-

баскі

зібралися, попрямували до Кубада, сказали: «Ми не

чигали ані в якій історії від давніх часів до нинішнього

дня та не чули від багатьох пророків, які були в Сирії,

іого, що зараз каже й наказує Маздак. Нам це здається

несхвальним». Кубад сказав: «Поговоріть з Маздаком. Що

нін скаже»... Наступного дня, як прийшов Кубад у палати

для прийому, прийшов Маздак, сів на крісло, а Ну-

ширван став перед престолом. З'явилися мубади та вель-

можі. Тоді прибув мубад Нуширвана. Він запитав у Маз-

дака: «Хто питатиме першим — ти та я?» «Ти пита-

тимеш, а я відповідатиму». «Тоді ти ставай там, де я, а я

піду туди, де ти». Маздак засоромився й сказав: «Сюди

мене посадив цар. Так запитуй, щоб я міг тобі відпо-

вісти». Мубад спитав: «Ось ти зробив майно спільним, а

ці рібати , мости, храми вогню, благодійні установи, спо-

руджують хіба не в розрахунку на відплату на тому світі?»

Спитав: «Коли майно стане спільним і творитимуть

благодійність, то відплата за неї кому буде?» Маздак не

зміг відповісти. Потім мубад спитав: «Ти зробив жінок

спільними. Чия буде дитина, як 20 чоловіків з'єднаються з

одною жінкою, вона стане вагітною та народить?» Маз-

дак не зумів відповісти. Потім мубад спитав: «Цар, що

сидить на престолі — син царя Фіруза, отримав у спадок

владу государя від батька, а цар Фіруз теж успадкував її

від батька. Як 10 чоловіків з'єднаються з дружиною царя

й народиться дитина, — чиєю буде ця дитина? Царський

рід припиниться, а якщо припишіться рід, то не зали-

шиться начала влади государя. Вищий та нижчий стани

пов'язані з багатством і бідністю. Як хтось бідний, йому

неминуче та обов'язково нести службу й робити для бага-

того. Якщо ж майно стане спільним, — зникнуть у світі

вищий і нижчий стани; влада государя буде знищена. Ти

прийшов, щоб знищити владу государя в династії царів

Аджаму (Ірану)». Маздак нічого не сказав, мовчав...

Як настала ніч, Кубад покликав Нуширвана й запитав:

«їдучи, мубад доручив мене тобі, тільки ти в силі ви-

коренити це вчення. Що слід здійснити?» Нуширван ска-

зав: «Якщо володар покладає на мене цей обов'язок і

нікому про це не скаже, я подумаю над цією .справою,

зроблю так, що знищу на світі Маздака й маздакітів».

Кубад сказав: «Я не говоритиму стосовно цього ні з ким,

окрім тебе». Нуширван сказав: «...Убити Маздака — лег-

ко, але в нього — багато мечів. Коли його вб'ють, мазда-

кіти тікатимуть, розсіються в різних місцях, покличуть

людей, захоплять укріплені місця, завдадуть багато турбот

нам і нашій державі. Нам треба так все влаштувати, щоб

убити їх одним махом, аби жоден не лишився живим,

щоб ніхто не врятував душу від нашого меча»... Кубад

сказав: «Тобі — наказувати». Тоді Нуширван сказав: «За-

ходи в цій справі повинні буги такими, нехай Маздак

пошле когось у ті міста й округа, які увірували в нього,

нехай скаже, що від цього дня через три місяці здалеку й

зблизька, такого-то тижня, такого-то дня, усі повинні

зібратися в нашому палаці. Ми влаштуємо постачання,

спорядження, озброєння, але аби ніхто не знав, що ми

готуємо. У призначений день нехай організують часту-

вання людям, нехай вони з'їдять їжу, потім їх переведуть

в інший палац, там вони візьмуть участь у зборах вина,

нехай кожен вип'є до семи келихів, їх вберуть потім по 50

та 20 осіб у мій одяг, дадуть коня, спорядження та

озброєння, щоб усі були одягнені в почесні вбрання.

Потім усі разом піднімемо повстання й відверто прого-

лосимо віру, хто прийме вчення, того помилуємо, хто

проти —уб'ємо»... Маздак написав послання в усі місця,

повідомив далекого й близького, що треба такого-то

місяця й такого-то дня всім прибути до столиці, аби всіх

обдарували почесним одягом, спорядженням, зброєю та

конем, «оскільки тепер справа йде згідно з нашими ба-

жаннями, і государ перебуває на чолі». Отже, прибули на

запрошення всі 12 тисяч чоловік; прийшли в палац госу-

даря, побачили таке частування, якого не бачив ніколи й

ніхто... Кубад сів на трон, Маздак на крісло, а тих, що

зібралися, розсадили тим самим порядком. Музиканти й

співаки завели спів чудовими голосами. Виночерпії роз-

носили вино... А Нуширван заздалегідь послав одну особу

в села, наказав зібрати хаиіар

чоловік 300 з лопатами, аби

почистити палац і сади. Коли люди прийшли із сіл, він їх

усіх зібрав на майдані, зачинив міцно браму, потім їм

сказав: «Я хочу, щоб ви сьогодні за день і ніч викопали

на цьому майдані багато ям, розміром в один гяз* та два

гязи, а землю з ям залиште на тому ж місці». А брам-

никам він наказав, як виконають ями, усіх затримувати й

стежити, аби ніхто з них не пішов. Ввечері він озброїв

400 чоловік, заховав на майдані та в палаці, сказавши:

«Коли я висилатиму з тих зборів до палацу до 20 і

ЗО (осіб), ви їх відводьте на той, інший майдан, кожного

роздягніть догола, увіткніть головою до пупа в яму, но-

гами догори та засипайте щільно землею». Коли слуги з

одягу пішли до того палацу, привели 200 коней у золото-

му й срібному вбранні, принесли щиш, пояси для мечів у

золоті. Нуширван наказав: «Віднесіть до того палацу».

Віднесли. Потім він піднімав по 20 і ЗО чоловік, посилав

їх до того палацу, насправді ж їх відводили на той, інший

майдан, кидали догори ногами в ями, засинали землею,

доки не знищили всіх у такий спосіб. Тоді Нуширван

прийшов до батька, сказав батькові й Маздакові: «Я всіх

одягнув у почесне вбрання, вони стоять прикрашені на

майдані. Встаньте й полюбуйтеся, ніхто не бачив кращого

вбрання». Обидва, Кубад і Маздак, встали, вирушили до

того палацу, з палацу пішли на майдан. Як прийшли на

майдан — подивилися, побачили по всьому майдану від

початку до кінця ноги, які стирчали догори. Нуширван,

.звернувшись до Маздака, сказав: «Для війська, головою

якого ти є, не може бути кращого одягу, ніж цей. Ти

прийшов для того, щоб пустити на вітер майно й тіла

наші, знищити в нашому домі владу государя. Зачекай, я

накажу також і тобі почесний одяг». Посеред майдану

зробили велике узвишшя, на цьому узвишші викопали

яму. Нуширван наказав поставити Маздака догори но-

гами та закопати землею. Він сказав: «О, Маздак, поди-

вись на своїх віруючих, полюбуйся». Він сказав батькові:

«Ти бачив розум мудрих. Тепер найправильніше для тебе,

аби деякий час ти сидів удома, щоб заспокоїлися люди й

військо, бо ця руїна виникла від твого слабкого розуму».

Він посадив батька в дім та наказав звільнити сільських

людей, які приходили копати ями. Відчинили браму май-

дану, щоб могли прийти й подивитися люди міста, країни

та війська. Нуширван закував батька в кайдани, скликав

вельмож і по праву сів на царство. Він отверз руки для

дарунків та діянь...

Абу-ль-Фатх Малік-шах ібн Мухаммед —

султан держави тюрків-сельджуків, на

правління якого (1072—1092) припадає

апогей могутності Сельджуцького султа-

нату. Убитий терористами із секти нсоіс-

машітів-нізаритів (асасінів).

Діван — уряд

Мубад мубадів — верховний жрець у

доісламському Ірані.

Віра гябрів — зороастризм.

Зардушт — Заратуштра, напішіегендарний

пророк-засновник зороастризму.

Авеста — свяіценна книга зороастризму,

Зенд — офіційний коментар до Авести.

Рібат — укріплена фортеця оборонного та

релігійно-культового призначення.

Хашар — примусовий державний набір на

роботи або в ополчення.

Гяз ( перс. — лікоть) — традиційна персь-

ка одиниця виміру довжини, приблизно

дорівнює 1 м.

Мубад-шах ДАБИСТАНЛ МАЗАХІБ

(ШКОЛА РЕЛІГІЙ)

(Переклад з перської

Г.

фон Флюгеля)

Маздак був муж стриманий і мудрий

в епоху шахитиаха Кобада (Кавада). Віра його пошири-

лася, і вбив його Нуигирван (Хосров Лнуширван).

І він каже: від початку і без початку у світі існують

двоє творців: рушій добра, Яздан, і це є світло, та рушій

зла, Ахріман, і це є темрява. Вищий бог є рушій добра, і

від нього не виходить нічого, окрім благого. Безумовно,

сили розуму та духовні сутності, небеса й світила створені

Язданом, — і над цим Ахріман зовсім не має влади.

Елемент та їхні сполуки також суть прояв Справедли-

вого. Так вогонь зігріває того, хто змерз, і подих вітру

охолоджує та освіжає охопленого спекою; вода угамовує

спраглого, і земля є місцем пересування. Так само ж їхні

сполуки, приміром, з металів — золото й срібло, з рос-

лин — плодові дерева, з тварин — корова, вівця, кінь і

верблюд, і серед (людей) — доброчесна, стримана люди-

на, — усі створені Язданом. Проте поглинання живого

створіння вогнем, убиванії я володаря душі гарячим віт-

ром, потоплення корабля водою, розтинання тіла залізом

та простромлення тіла ншпом, хижі та шкідливі ство-

рііпія, лев, барс, скорпіон, змія та подібні до цього — усе

це проявлення Ахрімана. Оскільки в Ахрімана немає

влади над небесною сферою, її називають Біхішт

. Але

оскільки у світі елементів у Ахрімана є співволодіння,

неодмінно виникає ангашнізм, і жодна форма цього світу

по

постійною, так само, як Справедливий дарує життя,

Лхріман убиває. Бог створив життя, Ахріман — смерть,

ідан створив здоров'я, Ахріман породив біль та хворобу,

податель благ створив Біхіїит, Ахріман — пекло. І вша-

мування вартий Яздан, бо його царство просторове, а в

Лхрімана немає влади, окрім як у світі елементів; і іце те,

що душа кожною, хто прихильник Яздана, досягне виш-

нього світу, а прихильник злого духу залишиться в пеклі

Тому умова розуму така, щоб розумний утримував себе

під цього злого, скільки б не мучив його Ахріман; і як

звільниться від тіла, його душа піде в небесну сферу, а

Лхріман не сходить на божественну небесну сферу.

...Маздак каже: «Буття має два начала: шид і тар, тобто

світло і темрява, і тлумачить їх як Яздан та Ахріман». І ще

каже: «Діяння світла здійсіпоються за свободною волею,

а діяння темряви — випадково. Світло — знаюче та від-

чуваюче, темрява безрозсудна. Сполука світла та темряви

випадкова, і звільнення світла від темряви також (буде)

випадковим, не за свободною волею. Усе це, що є у світі

доброго, виходить від світла, а зло та порок — від тем-

ряви. Коли частки світла відокремляться від темряви, спо-

лука розпадеться, — це і є «воскресіння»...

Початкових стихій та основ три: вода, земля та во-

гонь; і коли вони змішуються разом, з їхньої суміші з'яв-

ляється рушій добра й зла: те, що виникає з її чистоти, є

рушій добра, а те, що підіймається з її нечистоти, є ру-

шієм зла...

Яздан сидить на престолі в початковому світі так са-

мо, як государі сидять на троні країни в нижньому світі. І

перед ним чотири сили: «Базгуша, тобто сила відмінності;

Яддіх, тобто сила нам'яті; Дана, тобто сила розуму; Сура,

тобто радість; так само, як справами государя керують

четверо: мубад-і мубадан, хірбад-і хірбадан, спахбад і ра-

мішкар

. Ці четверо управляють світом через сімох інших,

що нижче від них: салар, пішкар, банвар, дирван, кардан,

даствар і кудак

, і ці семеро обертаються за (колом) два-

надцяти дій, тобто духовних сутностей...

Те, що пс узгоджується зі світлом, і все те, що узгод-

жено з темрявою, є ненависть, боротьба й розбрат. І

переважно причиною зіткнень у людей буває майно та

жінки: слід зробиш жінок вільними від заборони й майно

доступним, і всіх людей зробити співтоваришами стосов-

но багатства й жінок, так само, як є вони співтовари-

шами щодо вогню, води й трави...

Велика несправедливість, що жінка одного прегарна, а

дружина іншого потворна: умова справедливості й чес-

нот, отже, така, що один чоловік повинен давати на кіль-

ка днів свого красиву жінку іншому чоловікові, дружина

якого некрасива, і брати на деякий час собі його не-

красиву жінку...

Це недостойно та несправедливо, що один має ви-

сокий сан, а інший убогий та бідний: є обов'язковим для

чеснотного мужа розділити своє багатство (гроші, золото)

порівну з одновірцем та... послати йому свою жінку, аби

не залишився він без участі в задоволенні почуттєвого

бажаніш. Та якщо одновірець виявиться неспроможним у

накопичсіпті багатства й марнотратним, злодієм чи бо-

жевільним, його слід ув'язнити в домі та виділяти йому

необхідне з харчів, одягу та постільних речей.

Кожна людина, не згодна з цим становищем, є, отже,

носієм зла: слід, щоб вони брали в нього силою»...

Біхішт (перс.) — кращий (світ), краще

(буття), рай.

Базіуш — проникливий, яддіх — спо-

минаючий, дана — мудрий, знаючий, су-

ра — веселий, радісний. Мубад-і мубадан

(мубедан мобед),

хірбад-і хірбадан

(хірбсдан

хірбед) — верховні ієрархи зороастрій-

ської церкви; спахбад — головнокоман-

дувач війська, глава військового стану;

рамішкар (рамішгар) — керівник сасанід-

ського двірцевого відомства шахських

розваг.

Салар — начальник, пішкар — керівник,

банвар

(бареар)

— носій, дирван

(парван)

—

виконавець, кардан — діяч, даствар —

радник, суддя, кудак — дитина (тобто

служитель, служка).

РЕКОМЕНДОВАНА

ЛІТЕРАТУРА

Гумилвв Я. Н. География зтноса в исторический период. і

л., 1990. С. 215—217. |

Гумилев

Л. Н. Древние тюрки. М., 1993. С. 121—124.

і! Иллюстрироваїшая история религий: В 2 т. М., 1992. \

| Т. 2. С. 192—200.

і История Востока: В 6 т. М., 1995. Т. 2: Восток в средние

І века. С. 25—29. І

\ История древнего мира: В 3 кн . М ., 1989. Кн. 3: Упадок !

І древних обществ. С. 255—274. \

\ Колесииков А. И. Ал-Маздакийа // Ислам: Знцикло- \

: педический словарь. М., 1991. С. 151—152.

:< ГІигулевская

Н. В. Маздакитское движение // Известия \

г Академии Наук СССР. Ссрия истории и философии ?

; 1944. № 4. \

і Пигулевская Н. В. Идея равенства в учеігаи маздахитов ?

; І І Из истории социально-политаческих идей. М., 1956. $

і ТКе СатЬгігіве Нізіогу оГ Ігап: Іп 6 v. Іхтгіоп, 1968. V. 3. І

МЕТОДИЧНІ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Тривалий час європейська соціоісто-

рична думка стверджувала, що першим народом, який спро-

бував втілити в життя комуністичні ідеали, були французи

(Паризька комуна, 1871 р.). Та як сказано в Біблії: «Що

було, те й буде; і що робилося, те й робитиметься, і немає

нічого нового під сонцем» (Екклезіаст, 1:9). В усякому разі,

матеріал даного семінарського заняття ще раз переконливо

засвідчує справедливість слів Проповідника та черговий

прокол «європоцентризму», «раба» якого вже не одне де-

сятиліття світова орієнталістика не без зусиль витискує із

світової гуманітарії.

Мабуть, найхарактернішою відмінністю цієї теми від ін-

ших, запропонованих у посібнику, є її надзвичайно різно-

типне джерельне забезпечення. Хроніки, перекази, дидак-

тичний та соціально-пол'ггичний трактати, історичні твори й

навіть автентичні шедеври епіграфіки, кожен такий доку-

мент потребує власної дослідницької методології, що має

враховувати мету створення й характер джерела, автор-

ський і політичний фактор його походження й призначення,

повноту викладу матеріалу та відповідний ступінь вірогід-

ності, з якою документ передає сутність історичних подій.

Надзвичайно важливим аспектом теми є виявлення при-

чин посилення протокомуністичних рухів в Ірані другої по-

ловини V ст. Питання доволі непросте й тому може ви-

кликати в аудиторії дискусії довкола масштабів і наслідків

системної кризи, що спіткала ортодоксальну зороастрійську

імперію Сасанідів у середині V ст. після пишних зовніш-

ньополітичних перемог попередніх десятиліть. Особливу ува-

гу під час розгляду цього питання бажано зосередити на

причинах військового ослаблення Еран-шахру та релігійно-

політичного виснаження його суспільно-державних інститу-

цій. Корисним для правильного усвідомлення сутності даної

проблеми може стати попередній огляд наступних систем-

них реформ шаханшаха Хосрова І Ануширвана (531—679),

оскільки виводячи державу Сасанідів із кризи, вони злік-

відували саме ті застарілі соціальні складові імперії, пере-

житковий характер яких значною мірою ініціював маздакіт-

ську суспільно-ідеологічну єресь.

Фундаментально важливим для усвідомлення студента-

ми матеріалу теми є детальний аналіз походження та ідей-

но-канонічних складових учення Маздака, адже тільки його

всебічне висвітлення (без контекстних натягнень) дає змогу

відносно об'єктивно реконструювати сутність маздакізму як

самостійної релігійної системи протокомуністичної орієн-

тації.

Висвітлення цього питання потребує залучення до робо-

ти всього комплексу поданих до теми джерельних матері-

алів (з опорою на критичний та порівняльний методи ана-

лізу документів), оскільки його наукове значення посилю-

ється тісним зв'язком з наступним предметом семінар-

ського дослідження — проблемою ходу й результатів прак-

тичного втілення маздакітських ідеалів у реальне життя Іра-

ну наприкінці V — початку VI ст. Цікавим може бути аналіз

методів протокомуністичного диктаторського панування, а

також співвідношення теоретичних обіцянок Маздака з ре-

альними підсумками його правління. Окремого розгляду по-

требує виявлення рушійних сил, соціальної та ідейно-філо-

софської бази класичного маздакізму.

При підведенні підсумків та виявленні уроків протоко-

муністичного експерименту в Еран-шахрі особливої уваги

заслуговують: з одного боку — поточні дії сасанідської вла-

ди, спрямовані на ліквідацію руйнівних наслідків маздакіт-

ських реформ; з іншого -—загальнотеоретичні гносеологічні

висновки, що їх можна зробити з результатів ідейних ^

практичних акцій Маздака та його прибічників в імперії

Сасанідів. Цікавим може бути також проведення деяких

історичних паралелей, котрі мали б виникнути у студентів

при аналізі документів.

Тема V

КЛАСИЧНЕ

АРАБОМУСУЛЬМАНСЬКЕ

СУСПІЛЬСТВО

ЗА

МАТЕРІАЛАМИ КОРАНУ

• Коран як історичне джерело:

загальна характеристика

• Господарське та побутове життя

арабів доби раннього ісламу:

— землеробство;

— тваринництво, мисливство

та рибальство;

— ремесло;

— торгівля й лихварство;

— шляхи й транспорт;

— одяг і прикраси;

— їжа та напої;

— житло й хатнє начиння

• Родина та родинно-майнові

відносини. Стаиовище жінки

• Соціальна структура

й міжконфесійні стосунки.

Система державної влади

• Військова справа: структура

та озброєння армії, психологічна

підготовка, воєнна здобич

• Морально-етичні основи

суспільства й кримінальне право