Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

жавних справ). Того ж року 4-річного Рокудзьо скинули »

престолу, а на трон посадили 8-річного спадкоємця Така

куру

. У віці 13 років молодий екс-імператор Рокудзьо

помер, навіть не відзначивши своє повноліття...

У 1167 р. синів Тайра Кійоморі — Сігеморі та Муис-

морі — призначили старшими командирами лівого й пра-

вого (загонів) імператореьких охоронців, а самого Кійо-

морі проголосили першим міністром. Сігеморі став те и

центральним міністром...

Потім чотирнадцятого дня 12-го місяця 1171 р. гіра-

витель-чернець перший міністр Кійоморі ввів в імпера-

торський палац свою дочку — майбутню імператрицю

Кенреймон-ін, яка десятого дня 2-го місяця 1172 р. була

проголошена імператрицею Такакури. Кійоморі хотів, щоб

вона народила імператорського сипа, котрий був би про

голошений спадкоємцем престолу, а потім ступив би на

трон, що дало б Кійоморі, як діду правлячого імператора,

можливість по-своєму керувати всіма державними спра-

вами...

Одинадцятого дня 11-го місяця 1178 р. в Рокухарі на-

родився, як тою хотів Кійоморі, імператорський син —

(онук Кійоморі). У 1180 р. цей онук зійшов на грон під

іменем Імператора Антоку

, що зробило Кійоморі дідом

правлячого імператора по лінії матері.

Екс-імператор Госіракава і смута

1177 р.

...Екс-імператор почав вирізняти людину на Ім'я Фуд-

зівара Нарітіка, тому (для Кійоморі) умови при дворі вкрай

погіршилися. Свого часу за участь у заколоті Нобуйорі

1159 р. Нарітіку відправили на заслання, але там і він, і

інші змовники демонстрували свою цілковиту лояльність

(новому диктаторові Кійоморі), тому всіх учасників зако-

лоту, включаючи Моронаку, поверну™ (із заслання) до

столиці... Цього Нарітіку Госіракава вирізняв серед усіх

інших, хоча йому служили також Фудзівара Мороміцу та

Фудзівара Нарікаге — люди, які в часи смуги Сіндзея

прийняли буддійські (чернечі) імена Сайко та Сайкей...

Мабуть, екс-імператор ненавидів і заздрив тому, що Тай-

ра керували державними справами так, як хотіли...

(У 1177 р.) екс-імператор викликав (до себе) Імпера-

торського секретаря Тада Юкіцуну й наказав йому здійс-

нити підготовку до війни (проти Тайра). Стверджують,

нібито екс-імператор дав йому також ЗО танів

тканини

Ій$І йОи пошили білі (кланові) прапори Мінамото. Хоча

іОниуїм і> .шину взяв, але замість (виконання вказівок

Мі Імператора) прибув до Фукухари (провінція Сецу), де

Гимр.і Кійоморі мешкав з 1168 р —як став ченцем (Буд-

ММ) Коди ІОкіцуна (показав ткаїгину) та розповів, що

Ліфж ім я зробиш екс-імператор, Кійоморі без слів схо-

пим и .шину, розклав її на дворі й спалив. Потім він

Ііпмоум до столиці й наказав заарешгувати священика

i ;иИм> - одного із синів Сіндзея, який служив екс-імпе-

и#мі|юііі Мабуть, це відбулося другого дня 6-го місяця

II ' р Коли Сайко допигали, нідбадьоривнпі бамбуко-

мимм палицями, він у всьому зізнався, а коли Сайко

Примусили підписати зізнання та скріпили (цей доку-

№ІІ І) печаткою, Кійоморі наказав відвести його гірською

дорогою до Судзяку й зітнути йому голову...

'їй день до того, як відрубали голову Сайко, Кійоморі

ИМклккав на зустріч старшого радника Нарітіку, де того

мін подівано схопили, кинули на землю, зв'язали та по-

ПІ/ІИЛИ

до в'язниці з найсуворішими кійоморівськими

оно|к>іщями на зразок Тайра Морітосі — сина Морі-

Кумі Нарітіку не стратили, а заслали до провінції Еті-

ii ті, однак після того, як він протягом семи днів не мав

їжі та опинився на засланні в над усяке порівняння жах-

ливому місці, він швидко гіомер...

Смерть Тайра Сігеморі

Першого дня 8-го місяця 1179 р. номер центральний

міністр Сігеморі. Ми чули, нібито Сіте морі, будучи ВИ-

ШІ

іково доброю людиною, заявив, що бажає померти, бо

іроіумів, що його батько веде (країну) у смуту...

Госіракава й Мотофуса викликають

Кійоморі (на бій)

...Екс-імператор Госіракава тим часом, не повідомив-

ши Кійоморі, захопив провінцію Бідзен, доходи від якої

Ошаго років належали Сігеморі... Почувши про те, що

робить екс-імператор, ...Кійоморі негайно зібрав свої вій-

і ька й вирушив із Фукухари до столиці. Казали, що він

ніколи ще так не озброювався, як цього разу: ані до, ані

Після...

Усіх тих, хто служив біля екс-імператора, розіслали по

різних провінціях, а самого імператора даадцятого дня

(11-го місяця 1179 р.) привезли 7Ю палацу Тоба. Жодну

(служиву) людину не залишили біля нього, окрім сич

щеника Рокея. Надалі екс-імператор займався тільки свосю

улюбленою наложницею другого рангу Танго...

Випадок з царевичем Мотіхіто

Син екс-імператора Госіракави царевич Мотіхіто,

обізнаний з багатьма науками, вірив, що саме він зійде їм

грон, проте п'ятнадцятого дня 5-го місяця 1180 р. м

наказом (Кійоморі) царевича відправили на заслання. Ви

конати наказ відрядили командира Імператорської варти

Канецуну — сина Мінамото Йорімаси, але прибувпш до

мастку царевича, він дізнався, що царевич вирушив до

Міїдери, де монахи таємною дорогою провели його и

храм. Мінамото Йорімаса теж спалив свій будинок, прий-

няв постриг і в супроводі своїх синів Накацуни (губерна-

тора Ідзу) та Канецуни вирушив підтримати царевича...

Не діставшися до Міїдери, царевич Мотіхіто вирушив

до Нари з відвідуванням гори Иосіно. Мінамото Норі-

маса спочатку з'явився двадцять другого дня в Міїдері, а

потім вирушив до Рокухари, щоб вночі (раїгюво) напасти

на ставку Кійоморі. Але вирушив віті пізно, тому... про-

вести нічну атаку не встиг. Двадцять четвертого дня він

сховався біля Удзі, де провів ніч, а двадцять п'ятого Тай-

ра самі рушили в атаку на нього. Військо царевича ви-

явилося дуже несильним, бо складалося лише з вояків

Йорімаси. Тому, коли (вояки) Тайра форсували на конях

ріку Удзі, що могли зробити царевич і його люди? Мі-

намото Йорімаса здійснив самогубство, а царевича Тайра

наздогнали, схопили й убили в районі озера Ніено.

Кудзьо проти покарання Нари

Коли царевич Мотіхіто покинув Міідеру, мешканці

Нари приготувалися зустріти його на горі Иосіно. Тайра

Кійоморі на це дуже образився і, зібравши представників

аристократії, оголосив, що бажає помститися Нарі. Такі

офіційні особи, як Фудзівара Такасуе та Фудзівара

Мітітіка, (в усьому) підтримували політику Кійоморі й

погодилися, що Нару треба покарати, але присутні там

Омікадо Цунемуне й Кудзьо Канедзане, які кілька років

служили правим і лівим міністрами, відверто виступили

проти покарання:

Прикопуючи, що немає безперечних доказів (наяв-

ні* Н) імови, ми не маємо права карати незрівшші хра-

ми - Гак, попри тиск Тайра, представники аристократії

Ним

йшлися, що правий і лівий міністри мають рацію, і

Проиоіиція (про покарання Нари) була категорично Від-

ні '10 ил

Поява другої столиці

Другого дня 6-го місяця 1180 р. столицю несподівано

ІІічнчюли до Фукухари й імператор Антоку, переживаючи

ІМмчоиу ганьбу, переніс туди сюю резиденцію. Внаслі-

мм» юіх>, що те, що відбувалося, відбуватися так не мог-

Ио, було знову скликано нараду представників знаті, а

Д Над цить третього дня 11-го місяця (того ж року) столицю

могкфіїули до Хейану. Вибух людських почуттів відбувся,

поли збройні сили Тайра захопили двадцять восьмого дня

и> місяця (1180 р.) Нару та спалили храми Кофукудзі й

ГОІМІЙДЗІ.

Керував операцією Тайра Сігехіра — командир

іргіього раїпу. «Катастрофа» —недостатньо сильне сло-

ІЙ», ііби описати те, що відбулося...

Посилення Мінамото Йорітомо

Поки відбувалися всі ці події, ситуація кардинально

мінилася. Протягом семи-восьми днів, доки царевич

Моїіхіто перебував у Міїдері, укази царевича були роз-

ишісюджені в усіх провінціях і районах країни. Засланий

• ми Мінамото Йосітомо — командир імператорської

ишрдії Мінамото Йорітомо — перебував тоді в Ідзу й

наполегливо роздумував над світовими проблемами.

ІЦц час смути років Хейдзі

Мінамото Йорітомо був

11 річним командиром в Імператорській гвардії. У 12-му

місяці 1159 р. заколот придушили, а в 1-му місяці 1160 р.

ІІІІ

іву епохи було змінено на Ейряку. Дев'ятого дня 2-го

Місяця того ж року охоронець (Таїща) Йоріморі на Ім'я

ГлЙра Мунекіе знайшов і доставші Йорітомо (у Фукуха-

ру) Мати Йоріморі — Іке-но Дзенні — була дочкою

Фудзівара Мунекане — тимчасового начальника двірце-

іюіюмонтного відділу. Вона була надзвичайно красивою

дії мою, яка надала певну допомогу своєму чоловікові

Ілйра Тадаморі. На початку заколоту 1156 р Йоріморі

иовинен був приєднатися до екс-імператора Сутоку, бо

Мого мати Іке-но Дзенні служила нянькою в старшого

сина Сутоку. Але Іке-но Дзенні сказала: «Сутоку, безие- І

речно, програс! Ситуація склалася так, що в нього немає і

шансів на перемогу!» І вона порадила своєму синові

Йоріморі підтримати свого старшою брата Кійоморі. Бу-

дучи саме такою жінкою, коли вона побачила, що Йорі- '

томо дуже молодий і розумний, вона плачучи сказала: ]

«Чому йому повинні відрубати голову? Врятуй його за- |

ради мене!» Її прохання виконали, і Йорітомо відправили

(на заслання) до Ідзу...

Побачивши наказ царевича Мотіхіто, Мінамото Йорі-

томо переповнився надіями: «Відбулося! Я вірив, що хід

подій у цьому світі обернеться саме так!»

...У 1180 р. Йорітомо зібрав свої сили й рушив із Ідзу в

наступ: йому допомагали^ Кадзівара Хейдзо Кагетокі, Дої

Дзіро Санехіра та його (Йорітомо) тесть Ходзьо Сіро То-

кімаса

. При підтримці цих людей Йорітомо захопив і

підкорив східні провінції, проте Тайра вже протягом три-

валого часу контролювали державу й мали багато вояків

навіть у східних провінціях, включаючи двох братів Хата-

кеяма (Сігенорі й Арісіге). Через те, що брати Хатакеяма

перебували тоді в столиці, на бій проти військ Йорітомо

вирушив син Сігенорі — Сігетада, який збирався наздог-

нати й спіймати Йорітомо в горах Хаконе. Йорітомо тур-

бувала недостатня кількість озброєнь, тому Дої Санехіра,

як старий вояка, сказав: «Великому воєначальникові па-

суватиме скинути свої лати». Він взяв соснову гілку, по-

містив її на (знятий ним) обладунок, а зверху поклав

шолом. Нам говорили, що дії Санехіри були величними.

Відтак Йорітомо сів зі своїми вояками в човен, добрався

до замку Хатіро Хіроцуне (котрий виконував обов'язки

губернатора провінції Кадзуса) та дістав від Хіроцуне за-

хист. Невдовзі Йорітомо ііідкорилися всі східні провінції,

а клан Міура дорогою до Йорітомо зітнувся в битві й

розгромив клан Хатакеяма. Тепер у (східних провінціях)

сконцентрувалися всі сили Йорітомо., У північних про-

вінціях зібрав сили та приєднався до Йорітомо Мінамото

Йосіката — «незрівняна людина з Кісо»... Інші

зокрема

син царевича Мотіхіто, також приєдналися до Йорітомо.

З іншого боку, Тайра Кійоморі схопив і вбив царевича

Мотіхіто та, відчуваючи дедалі більшу самовпевненість,

творив те, про що вже писалося раніше. Після того, як

Мінамото зібрали свої сили в східних провінціях, спри-

чинивши загальнодержавну кризу, Кійоморі відправив

експедиіцйний корпус, очолений його старшим сином

Тайра Кореморі, давиш письмовий наказ: «Напасти й

повбивати». Коли двадцять першого дня 9-го місяця

I їмо р Короморі покинув столицю, обіцяючи розгромити

ЙорПОМО, люди не вірили, дивлячись йому в спину. У

би

і мі

неподалік від Суруги війська Кореморі відступили,

#111IIі п»

не чинячи опору ворогові, бо не відступають лише

ТІ, чи) не захоплює столицю держави й не віддає її вогню

II Іііньбі. Л потім тяжко захворів на лихоманку і швидко

Ііомор п'ятого дня 3-го місяця 1181 р. перший міністр

нр<п»итель-інок Тайра Кійоморі. Керівництво держав-

ними справами перейшло до екс-ітератора Госіракави,

й новим главою клану Тайра став центральний міністр

Гмйра Мунеморі.

Годі ж чотирнадцятого дня 1-го місяця 1181 р. номер

шм>ж екс-імператор Такакура. За лічені дні війська Мі-

Ипмото окупували східні провінції та район півночі. Тай-

1>л провели енергійну підготовку, котра гарантувала б їм

нг|>омогу, проте симпатії всіх — і високих, і низьких —

Оуїн на боці Мінамото, а потім пішли чутки, що Міна-

мои) поступово перемагають. Щоправда, цього не було

ДО сьомого місяця 1183 р. —третього року після смерті

Мііоморі, — тільки тоді війська Мінамото захопили про-

міні мю

Омі та спробували з півночі ввійти до столиці. В

риНои Етідзен проти Мінамото направили кілька тайрів-

«і.ких армій, але їх було розгромлено й розсіяно в битві

поблизу Тонамі. Тим часом через ускладнення ситуації

/Іішдцять четвертого дня 7-го місяця 1183 р. Імператора

Анижу перевезли до тайрівської штаб-квартири в Ротсу-

харі й там само зібралися лідери (клану) Тайра. (На на-

рііді вирішили) доручити старшому радникові Тайра Йо-

і»іморі охорон5гги шлях через Ямасіна, що вів до столиці...

Втеча екс-імператора із столиці

Усі відчували, що Мінамото Йосінака, Такеда та інші

(нияки) східних провінцій здатні в будь-який день з'я-

митися в столиці, і людей лякало, що велика битва може

ро їюрітися безпосередньо в столиці. Тому посеред ночі

ип.ідцять четвертого дня 7-го місяця 1183 р. екс-імпера-

Мф Госіракава таємно покинув свій палац Ходзюдзі й

•н-|нч (гору) Кураяма перебрався до Йокави, що на горі

Чюй Війська Мінамото в Омі були про це поінформо-

ІШІІІ.

.Наприкінці тієї ночі, коли екс-Ьшератор покинув

і! ні і і столичний палац, тільки-но Тайра дізналися про ці

ЛИііні події, в Рокухарі почалася паніка. За кілька годин

Гнйра Мунеморі та його оточення не змогли зробити

(нічого кращого), ніж прихопити Імператора (Антоку) та

втекти до Тоби, де вони посідали на човни й перепливли

на Сікоку. Через те, що будинки Рокухари були

підпалені, у столиці з'явилися грабіжники, які вдиралися

в палаючі будинки й грабували (все підряд).

Втеча Тайра

Тим часом Тайра Йоріморі в Ямасіна довідався про

втечу Тайра. Аби дізнатися про те, що насправді від-

булося, він відправив свого старшого сина Тамеморі, аби

він зв'язався з втікачами Тайра, та коли Тамеморі наздог-

нав їх у Тоба та спитав, чому вони тікають, ті навіть

відповісти не змогли. Зрозумівши, що в них душа у п'ят-

ках, Тамеморі спішно повернувся про це доповісти. Йорі-

морі (теж) покинув столицю.

Екс-імператор і його прибічники

...Пограбунків у столиці виявилося так багато, що,

здавалося, нічого цінного не залишиться. Коли із жаху,

що бої почнуться в межах самої столиці, члени клану

Тайра її покинули, до столиці рано-вранці двадцять шос-

того дня повернувся екс-імператор. Першим, хто зустрів

екс-імператора, був Такеда, який бився на шляху до Омі.

Наступним прибув Мінамото Йосінага, що теж увійшов у

столицю двадцять шостого дня...

Наступник імператора Антоку

Під час таких подій у столиці, імператор Антоку схо-

вався у західних провінціях, маючи при собі священні

імператорські (регалії): меч, яшму й дзеркало. Люди

слушно вважали, що це неправильно, коли імператора в

столиці немає...

Розуміючи, що треба обрати нового імператора, (екс-

імператор) Госіракава взяв до уваги трьох синів екс-імпе-

ратора Такакури. Одного з них — царевича Морісаду —

втікачі Тайра взяли із собою на корабель, бо його вихова-

ла Токіко — дружина Кійоморі, але двоє інших царевичів —

Кореакіра і Таканарі — залишилися в столиці, тому екс-

імператор викликав їх (до себе на співбесіду). Першим

прийшов четвертий син екс-імператора Такакури царевич

Іикиїмрі, а був він без тіні страху, тому (за порадою

М|міюго міністра Кудзьо Канедзане)... вирініили, що він

Су/її* иайкращим вибором. Двадцятого дня 8-го місяця

1141 р царевич Таканарі став Імператором під іменем

І ОИ)С>ІГ

. Потім з'явилося багато інших претендентів,

проти екс-імператор Госіракава, звертаючись за порадою

до ріиіих представників знаті, найбільше цінував думку

мр.нюго міністра Кудзьо Канедзане. Так з'явився новий

Імператор.

Конфлікт між Мінамото Йосінакою та

екс-імператором Госіракавою

Тим часом Мінамото Йосінака з Кісо, який увійшов

до столиці в 7-му місяці 1183 р., почав дивитися на свого

кузена Йорітомо як на ворога. Клан Тайра, осівши на

шхідному узбережжі (Внутрішнього Японського) моря,

подівався на повернення до столиці. Пішла чутка, що

лідери (клану) Тайра та Йосінака розпочали (таємно) пе-

реговори і планують об'єднати сили й спільно виступити

проти Йорітомо в східних провінціях. У той час, коли

люди про це шепотілися й говорили, нібито немає в цьо-

му правди, рядові гвардійці з палацу екс-імператора То-

моясу

та

Кімітомо серйозно готувалися ,до бою. Впевнені

ІІ

тому, що людина майбутнього — це Йорітомо (особа з

иайкращими манерами), вони зосередили свою увагу

ільки на ньому й чекали його прибуїтя до столиці. Від-

чуваю™ також, що в Йосінаки майбутнє дуже сумнівне,

вони перетворили Ходзюдзі (палац Госіракави) на справ-

жню фортеїцо, наповнивши його вояками з клану Міна-

мото й деяких храмів та монастирів. Настоятель Мьоун

також прийшов у палац екс-імператора, привівши (із со-

бою) озброєних ченців з гори Хіей. Оборона Ходзюдзі

була дуже сильною.

Йосінака теж відчув, що час виступити настав. Йому

служили чотири самурайські родини (Ямада, Хііуті, Тате

й Неної), але він вирішив, що зараз краще вивести своїх

нояків із столиці, аби, коли виникне необхідність, ви-

користати їх найкращим чином, а дев'ятнадцятого дня

11-го місяця 1183 р. (Йосінака) несподівано силами до

1000 вояків (з них 500 вершників) напав на екс-імпера-

торський палац Ходзюдзі. На його боці бився член клану

Мінамото на Ім'я Сабуро. Те, що позиції Йосінаки стали

непевними, бо всі його одноклановики виступили на боці

екс-імператора, зробило Сабуро ще відданішим Йосінаці,

ніж раніше. Цей самурай мав чудовий обладунок, який

надійно захищав від стріл, що пускали сохей

настояггеля

Мьоуна... (Самураї Сабуро) розгромили та примусили

тікати (противника). Сам Сабуро переслідував і розсіяв ці

сили та ще й захопив у полон усіх аристократів високого

рангу й царевичів, які билися на боці екс-імператора.

Одного представника знаті — губернатора провінції Ніко

Фудзівара Нобуюкі — в цій битві вбили, проте інші арис-

тократи зберегли життя. Всі рядові самураї, що підтри-

мували Госіракаву, розбіглися, а сам Госіракава усаміт-

нився в монастирі Сьодзьоко. Вояки Сабуро прибули до

Госіракави та виявили йому належну повагу...

Доля ченців, які підтримали Госі-

ракаву

Настоятель Мьоун з гори Хіей і син екс-імператора

Госіракави царевич Хатідзьо теж загинули в бою. Голову

Мьоуна знайшли в західному каналі Тоін... Людина, яка

перебувала тоді поряд з Мьоуном і бачила його смерть,

так її описала:

«Мьоун перебував у палаці Госіракави, коли почув, що

вояки, які обороняли палац, побігли. Надягнувши на свій

довгий шовковий одяг жовту чернечу накидку й не знай-

шовши нікого, хто б міг нести паланкін, він сів на коня і

в супроводі жменьки соратників поскакав на південь уз-

довж стіни храму Ренгео, коли стріла поранила його в

стегно над краєм сідла. Коли стрілу вирвали, кров'ю залило

ввесь одяг навколо поясного вузла. Вдало діставшися до

південної околиці монастиря, Мьоун упав з коня... Голо-

ву Мьоуна кинули у (води) західного каналу Тоін...

...Мьоун протягом життя робив один поганий вчшюк

за одним. Ми чули, що в день смерті Сайко (1І77 р.)

Мьоун направив західним схилом гори Хіей своїх монахів

на допомогу Кійоморі. Ми також чули, що правитель-

інок Тайра Кійоморі розстелив у власному саду циновки

й наказав молитися священному духові гори Хіей, аж

доки не побачив смолоскипи мьоунівських монахів, які

лізли гірським схилом. Через те, що Мьоун діяв саме так,

природно, що багато людей його ненавиділи...

Захоплення столиці Мінамото Йосіцуне

Невдовзі Йорігомо, отримавши інформацію про все,

що відбувається у столиці, віддав наказ Дої Санехірі, Ка-

дзівара Кагетокі, Накахара Такайосі га своєму молодшому

Ор.поиі Йосіцуне, а ці командири спрямували свої вій-

і.ка на столицю і двадцятого дня 1-го місяця 1184 р. без

особливих ускладнень її захопили. Вони розгромили вій-

і ько Йосінаки й того ж дня відрубали йому голову...

Потім із західних провінцій на столицю вирушив у

супроводі Імператора Антоку центральний міністр Тайра

Мунеморі. За його пропозицією армія (Тайра) об'єднала-

ся з вояками (загиблого) Йосінаки. Коли Тайра дійшли

до Фукухари, самураї Йорітомо вирішили негайно всту-

пи їй з ними в бій, що розгорівся шостого дня 2-го місяця

ІІН4 р. У місці під назвою Ітінотані Мунеморі був атако-

ваний з тилу (вояками) Мінамото Йосіцуне, і саме від

Іі іпотані Мінамото Йосіцуне погнав Тайра, полонив вер-

ховного командира Тайра Сігехіру (який у 1180 р. спалив

храм Тодандзі в Нарі). Того ж дня загинули ще десять

Лідерів Тайра, включаю™ Мітіморі (сина середньою рад-

ника Норіморі) і командира третього раніу Таданорі.

Тайра Мунеморі вскочив у човен і втік.

Розіром Тайра та імператорське прав-

ління

Після таких подій клан Тайра мав ще силу лише на

морі й у деяких західних провінціях. Східні провінції були

замирені в битвах, але до кінця ситуація ще не врегулю-

валася. Жителі столиці теж були дещо збентежені. Однак

невдовзі (Мінамото) провели підготовку до воєнно-

морської кампанії та визначили час початку нової опе-

рації, після чого вояки Йорітомо вирушили із столиці в

похід на західні провінції, а двадцять четвертого дня 3-го

місяця 1185 р. неподалік від мису Модзі провінції Нагато

відбулася воєнно-морська битва біля Данноура. (Після

розгрому Тайра) Імператорська баба Токіко (мати Муне-

морі) взяла імператора Антоку, священну яшму та імпе-

раторський меч і киїгулася в море. Воістину, вона була

справжньою пані!.. Мунеморі, який не вмів плавати й

хотів жити, потрапив у полон...

Двадцять п'ятого дня 4-го місяця того ж року священ-

ну яшму та Імператорське дзеркало повернули до столиці,

проте Імператорський меч потонув у морській безодні.

Скриня зі священною яшмою плавала на воді, і самураї її

знайшли... Імператорське дзеркало виловив із води стар-

ший радник Тайра Токітада, ...а ось меч так і не знайшли,

хоча його пошуками займалися жшки-ниряльнині.