Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

СУВІЙ ДВАНАДЦЯТИЙ

...Загинув, був винищений увесь рід

Тайра, і в західних районах країни запанував нарешті

мир. Краї та землі корилися намісникам, мастки —своїм

панам, іцо жили в столиці. З полегшенням дихнули і

шляхетні, і низьконароджені, як раптом 9-го дня сьомого

місяця того ж року рівно опівдні сильно здригнулася зем-

ля і тряслася, і коливалася довгий час. В околицях сто-

лиці... розвалилися всі шість храмів Перемоги Віри. Упа-

ла і 9-ярусна пагода — шість її верхніх ярусів обвалилися

від хитання... Рушилися всі споруди — імператорський

палац, кумирні японських богів і буддійські храми,

мастей вельмож та хижі простолюдинів, гуркіт падаючих

будівель нагадував розкоти грому, а пилюка здіймалася до

неба, немов клуби диму. Небо померкло, не стало видно

навіть сяяння сонця. І старий, і молодий зомліли від

страху, птахи й звірі метушилися в неспокої, і гак було

всюди — і в ближніх, і в далеких землях... Не злічити,

скільки народу загинуло під уламками у кварталах Сіра-

кава, Рокухара, у всій столиці!..

23-го дня дев'ятого місяця того ж року володар Кама-

кури Йорітомо прислав до двору государя-інока розпо-

рядження заслати в різні краї та землі всіх нащадків ро-

дини Тайра, хто ще залишався в столиці...

У Куро Йосіцуне служили 10 знатних самураїв, яких

прислав володар Камакури, але тільки пролетіла чутка,

що між князем Йорітомо та Йосіцуне виникло непо-

розуміння, усі вони один за одним дружно вирушили

назад до Камакури...

...Пройшла «гутка, що на розправу з Йосіцуне пошлю-

ть до столиці військо на чолі з Ходзьо Токімасою. Тоді

Йосіцуне вирішив тікати на острів Кюсю... 3-го дня в

годину Зайця всі вояки Йосіцуне чисельністю п'ять со-

тень тихо й мирно покинули столицю, не завдавши ніко-

му найменшого неспокою... Йосіцуне попрямував на

Північ і врешті-решт здобув притулок у краю Осю... А

7-го дня одинадцятого місяця до столиці ввійшов Ходзьо

Токімаса, намісник володаря Камакури, на чолі 60-тисяч-

ного війська. Наступного 8-го дня він прибув до палацу

государя-інока і відразу отримав найвищий указ, що

повелівав учинити розправу над Йосінуне...

Тим часом володареві Камакури надали посаду Глави

нагляду над усією країною та дозволили збирати податок

рисом з кожного шана орної землі, аби забезпечиш вояц-

тію харчами. З давніх-давен повелося дарувати півцарства

іому, хто знищив государевих недругів, говориться у свя-

щенній сутрі. Однак у нашій країні досі не бувало таких

прикладів.

— Вимоги Йорітомо надмірні! —сказав государ-інок.

Але вельможі, порадивіігись, одностайно вирішили, що

прохання князя Йорітомо обгрунтоване й резонне, і доз-

віл дали. В усіх краях і землях поставив Йорітомо своїх

чиновників, у кожний з приватних мастків призначив

старост-наглядачів, так що ніхто не міг приховати хоча б

зернину рису...

Ходзьо Токімаса, подумавши, оголосив: «Кожен, хто

відшукає й викаже нащадків Тайра, отримає в нагороду

все, що забажає!» І ось, охоплені користолюбством, міс-

цеві жителі, які знали кожний провулок у столиці, почали

вистежувати й вишукувати, баї ато жорстоких справ тут

відбувалося! І якщо вже вийшло таке розпорядження,

багатьох відшукали й виказали Ходзьо. Тягли навіть дітей

низьконародженої челяді, красивих і білолицих, говоря-

чи: «Це сип такого-то князя... Такого-то воєначальни-

ка ..» Як не горювали, як не плакали батько й маги,

марними були благання й сльози; донощики казали: «Це

просто людина з княжого почту прагне за нього засту-

питися!» або: «Це тільки годувальниця жаліє дитшгу!..»

Малих дітей топили у воді чи заривали живими в землю,

а хго старший, тих душили чи різали кинджалом. Сло-

вами не описати відчай матерів, горе годувальниць! Сам

Ходзьо зовсім не схвалював у душі такі розправи, — адже

він сам мав багато дітей і вігуків, але що вдієш, він не міг

чиниш по-іншому, — звичаям, прийнятим у світі, треба

коритися...

...13-ГО ДНЯ третього МІСЯЦЯЗ-ГО року Кенкю (1192)

номер государ-інок Госіракава. Йому було 66 років...

Масакадо в роки Сьохьо — Тайра Маса ка-

ло — лідер аіггивладного заколоту 938 р.

у східних областях острова Хонсю. Заги-

нув у бою з каральними загонами цент-

ральної влади клану Фудзівара в 940 р.

Роки Сьохьо — 931—938; Сумітомо в

роки Тенгьо — Фудзівара Сумітомо —

лідер антивладного заколоту 938 р в пів-

денно-західному районі Японії. Загинув у

боротьбі з каральними загонами цент-

ральної влади клану Фудзівара в 941 р.

Роки Тенгьо (Тенкей, Тенькьо) — 938—

947; Йосітіка в роки Кова — Мінамото

Йосітіка — губернатор острова Цукусі (те-

пер — Кюсю). У 1117 р. засуджений на

смерть представниками центральної вла-

ди «за жорсткість і спробу заколоту».

Роки Кова — 1099—1104; Нобуйорі в роки

Хецдзі — Фудзівара Нобуйорі — один з

лідерів антивладного двірдевого заколоту

1159 р., за що був засуджений і страчений.

Роки Хейдзі — 1159—1160.

Асон — чиновницька посада четвертого

раніу (перший ранг вважався найвищим,

а найнижчим був десятий рант).

Сайсьо — радник; тюнагон — середній

радник; дайнагон — великий радник.

Гао Ліши — євнух гарему китайського

імператора Лі Лунцзі (Сюань-цзун,

712/713—756) з династії Тан. Служба Гао

Ліши полягала в пошуках красуй ь-юггая-

нок для поповнення та доукомплектуван-

ня імператорською гарему.

Година Дракона — відповідає приблизно

восьмій юдині в координатах нашої сис-

теми виміру часу. У традиційній Японії

добу ділили на 12 часових відрізків, кожен

з яких мав ім'я сакральної тварини (на

зразок класичного далекосхідного «тва-

ринного» календаря): Пацюк, Бик, Тигр,

Засць, Дракон, Змія, Кінь, Вівця, Мавпа,

Півень, Собака, Свиня. Межа добової

зміни приблизно відповідала 23-й юдині

нашої часової системи.

Тендай — одна з буддійських сект, по-

ширених у середньовічній Японії.

Гьоген — син регента, периюсвящсник

секти Тендай на початку XII ст.

Ранг тюгу — жінки імператорською гаре-

му в Японії теж мали свою рангову ди-

ференціацію: монЧн (заслужена імперат-

риця), кого (імператриця), тюгу (двірцева

наложниця), нього (просто наложниця).

Дзюн-санго — високий титул, який дару-

вався діду та бабі (по жіночій лінії) прав-

лячою імператора й гарантував його во-

лодарям солідне матеріальне утримання

від держави.

Курандо (яи.) — скарбник; чиновник осо-

бистою секретаріату японською імпера-

тора.

Кен — традиційна японська одиниця ви-

міру довжини. Приблизно дорівнює 1,8 м.

Тенту — фантастичний лісовий демон тра-

диційної японської міфології. Уявлявся у

вигляді покритої пір'ям людиноподібної

істоти з довгим носом.

Рі (кит. лі) — традиційна далекосхідна

одиниця виміру довжини.

Іриблизно до-

рівнює 0,4 км.

Даймьо — титул, який у європейському

сходознавстві часто перекладають як

. князь.

ІГ

Тьо — традиційна японська одиниця ви-

міру довжини. Приблизно дорівнює

110 м.

Хакама — широкі жіночі штанці (пере-

важно червоного кольору), які одягалися

під нижню спідницю та прив'язувалися

шнурками до талії.

/[ я ієн ГУКАНСЬО

(ЗАПИСКИ ДУРНЯ)

(Переклад з японської

В. Рубеля)

Регенти Фудзівара і жінки (клану)

Фудзівара

Починаючи з царювання (Імперато-

ри) Камму

, нащадки Фудзівара Каматарі

служили на

посадах міністрів, і всі імператриці та імператорські ма-

ц»рі були з того часу нащадками Каматарі...

Правління екс-імператорів фінальної

епохи

Справжній Закон імператорського престолонаслідуван-

Мм » епоху останніх правлінь цілком перестав діяти. На-

і шли часи, коли імператор не міг далі самостійно керу-

н*і і и

державними справами. Тоді імператор Госандзьо,

икий правив з 1068 до 1072 р., після свого зречення та

ЇМ5

193

зведення на трон власною сина, розробив план управ-

ління державою в ролі екс-імператора.

Регентство Фудзівара Иоріміті

Імператор Горейдзей зійшов на престол у 1045 р. і

царював 23 роки. Канцлером при ньому був Фудзівара

Иоріміті, який, будучи братом імператриці-матері імпе-

раторів Гоітідзьо, Госудзаку та Горейдзея

, обіймав по-

сади регента й канцлера більше 50 років.

Регентство Фудзівара Иоріміті

У 1068 р. на початку царювання імператора Госандзьо

канцлером став великий князь Нідзьо Норіміті — мо-

лодший брат Фудзівара Йоріміті...

Госандзьо: повернення в історії

Матір'ю імператора Госандзьо була Йомеймон-ін —

дочка імператора Сандзьо...

Норіміті зробив імператрицею одну зі своїх дочок,

видавши (її) за імператора Горейдзея, але вона так і не

подарувала Імператорові сина...

Отже, в момент, коли Госандзьо успадкував у 1068 р.

трон, довга лінія імператорських матерів з дочок міністрів

(із клану) Фудзівара перервалася.

Фінальна епоха й державне керів-

ництво екс-імператорів

...Госандзьо відчував і розумів, що люди не зможуть

більше жити мирно, якщо міністри продовжуватимуть ді-

яти гак само, як і раніше: якщо в державі домінуватимуть

регенти й каїщлери, а імператори зосереджуватимуться

лише на проблемах прекрасного. Разом з тим, він чудово

усвідомлював, як погано (країні) бути без імператора,

тому після зречення взяв у свої руки керівництво дер-

жавними справами в ролі екс-імператора.

...Можливо, Імператор Госандзьо побачив, що канц-

лер Йоріміті діє занадто егоїстично. Бажаючи правити в

ролі екс-імператора та зробивши це правилом для всіх

Иіі гушіих імператорів, імператор Госандзьо покинув, ке-

руючись цим, престол і восьмою дня 12-го місяця 1072 р.

Ні г ьи» (ірон) Сіракаві

Двадцять першого дня 4-го місяця 1073 р. Госандзьо

•йЧіорІІ! і сьомого дня 5-го місяця того самого року по-

кинув світ у віці 42 років.

Після свого зречення екс-імператор Госандзьо зай-

ми и«

я всіма державними справами, проте за браком часу

иін іак і не зумів зосередити на собі цілковите керів-

ниці во (країною)... Цю роль узяв на себе Сіракава, який

Після свого зречення до 77 років правив державою.

Нові події в часи правління Госандзьо

Коли Госандзьо сидів на троні, імператорським ука-

й>м ери ЕІЇКЮ

були запроваджені стандартні міри об'єму.

1(1 стандарти досі використовуються. Коли їх подали ім-

ператорові на розгляд, він засипав у них пісок (в саді

м ій Сейрьо) та перевірив їх. Кілька чоловік славили його,

говорячи: «Хіба це не чудово!.> інші вигукували, що їх

просто вражають такі незвичні дії (Імператора). Люди,

можливо, реагували саме так, бо (раніше) в залі Сейрьо

піймалися лише проблемами вічного й прекрасного.

Відомство документів теж запровадили в еру Енкю, бо

Імператор дійшов висновку, що жоден Імператорський

мюн чи документ не фіксує точні права на володіння

приватними маєтками (сьоенами). Йому доповіли, ніби в

період канцлерства (Фудзівара) Йоріміті вся країна нага-

дувала собою маєток Йоріміті, а в деяких провінціях кіль-

кість сьоенів настільки збільшилася, що це суттєво ус-

кладнило виконання губернаторами їхніх функцій. В ре-

•уиьтаті Імператорським указом було створено відомство

документів, куди (кожен володар сьоену) повинен був

подати документи щодо права власності на (свої) ма-

ГТІси...

Після перегляду кількох справ імператор видав ще один

указ, котрий запроваджував (таку норму): «Коли названі

юмлевласники подаватимуть до відомства документів до-

кументи на право володіння (на землю), вони не повинні

надсилати документи колишньому першому міністрові

Йоріміті...»

195

Часи Госандзьо в порівнянні із сучас-

ністю

Госадзьо запам'ятався як справді вельми розумний ім- і

ператор...

Але в цю фінальну епоху дурні міністри, що служили ]

на перших посадах.., постійно чинили дії, які псували

відносини між правителем і канцлером або регентом. Так

держава йшла до загибелі. Не лише правитель, його мі-

ністри й регент, офіційні особи, які служили біля екс-

імператора, а й кожен: чоловік і жінка, священик і світ-

ський — усі чудово це розуміли. Загалом про управління і

справами в кланах і общинах можна сказати, що ситуація

погіршувалася в усіх суспільних прошарках... Навіть «За-

кон 17 ста гей» перестав діяти в цю епоху фінальних

правлінь... Держава йшла до загибелі.

Боротьба кланів КанЧн і Кудзьо за

регентство

...Після того, як Сіракава в 1086 р. зрікся престолу на

користь Хорікави

, а великий князь Кьогоку Мородзане

передав у 1094 р. управління державними справами своє-

му синові Мороміті, Мороміті новів себе як вкрай уперта

людина. Стверджують, що у своїх діяннях він не слухав

нічиїх порад — навіть екс-імператора та власного батька

Кудзьо Мородзане...

Як канцлер Мороміті прокляв ченців

бунтівників

За правління Хорікави юрба ченців з гори Хіей спус

тилася до столиці, принісши переносну гробницю з ви

могами до імператорського двору. Канцлер Мороміті ви

рішив, що цс з їхнього боку зухвалість, і видав письмовий

наказ напасти на монахів та покласти край негараздам

Кілька стріл вразили переносну гробницю, а помічник

великого сиіггоїстського жерця Томодзане був поранс

пий. Звичайно, Мороміті прокляли, і він невдовзі помер

Сіракава вирішив удруге посісти трон

Коли в 1107 р. помер імператор Хорікава, екс-імпера

тор Сіракава хотів, мабуть, вдруге зійти на трон, але ври

хоиуючи, що він уже став ченцем, він посадив на престол

свого сина Тобу та керував усіма державними справами

будучи екс-імператором. Вдень і вно^і три імператор-

ських вартових (Мінамото Міцунобу, Мінамото Тамейосі

1.1 Мінамото Ясукійо) чергували в палаці (охороняючи

екс-імператора).

Син Мороміті стає канцлером

...Після 16-річного правління Тоби трон перейшов у

1123 р. до Сугоку*, а екс-імператор Сіракава дожив до

часів, коли побачив сходження на трон свого внука, і

номер у 1129 р. у віці 77 років.

Правління Тоби як екс-імператора й

початок епохи військових

Як спадкоємець екс-імператора Сіракави, екс-імпера-

тор Тоба керував державними справами протягом 1129—

1156 рр., а коли він помер другого дня 7-го місяця

1156 р,. по всій японській країні почалися смути й наста-

ла епоха військових.

Коріння епохи військових...

...На схилі років Тоба несподівано став покірливим та

добросердечним правителем. Названа дочка Сіракави —

дочка Кан'ін Кіндзане — стала його дружиною-імперат-

рицею (під іменем) Тайкенмон-ін. Вона народила імпера-

торові кілька синів і дочок. Старшим сином був Сутоку.

Дна наступних сина (Наемія та Мемія) померли, не до-

емгнувши повноліття, а Сугоку в 1123 р. ступив на трон.

Четвертий син Госіракава зійшов на трон у 1155 р., а

п'ятий залишився в історії під іменем царевич-чернець

Какусьо...

Дев'ятого дня 1-го місяця 1129 р дочку регента

(Фудзівара) Тадаміті привезли в палац і зробили дру-

жиною імператора Сугоку шістнадцятого дня того ж мі-

СЯЦЯ... Дев'ятого дня 2-го місяця того ж року... вона стала

Імператрицею (під Іменем) Кокамон-ін.

Негаразди між двома екс-імперато-

рами — Тобою й Сугоку

...Доки Сугоку протягом 1123—1141 рр. сидів на троні,

екс-імператор Тоба став особливо ніжним з дочкою се-

реднього радника Нагадзане — майбутньою імператри-

цею Біфукумон-ін, а її синові Коное присвоїли третій

рант, негайно призначивши спадкоємцем престолу. Імпе-

ратриця Кокамон-ін — дочка Тадаміті й дружина-імпе-

ратриця (імператора) Сугоку — усиновила Коное. Тоба

сказав Тадаміті: «Як дід Коное по матері, ви повинні

добре дбати про нього». Тадаміті, будучи дійсно дідом

Коное по матері, приділив особливу увагу (спадкоємцеві

престолу). Потім, коли екс-імператор Тоба порадив Суго-

ку покинути трон і передати йото спадкоємцеві, Сугоку

слухняно передав престол Коное

та оголосив, що бажає

дванадцятого місяця 1141 р. зректися трону... Сугоку з

приводу цього дуже засмутився та затаїв зло на Тобу.

Коное виріс уже перебуваючи на троні, і лівий міністр

та інспектор (Фудзівара) Йорінага чудово йому служив,

...(але), будучи гарячою людиною він (Йорінага) чинив

непродумані дії, які зіпсували його репутацію.

Тим часом люди, коли імператор Коное раптово по-

мер у 7-му місяці 1155 р. у віці 17 років, почали говорити,"

нібито в цьому винний Йорінага. Екс-імператор Готоба

повірив, що це правда. Що ж далі? Враховуючи, що імпе-

ратор Коное помер, Йорінага подумав: «Зараз я слану

кашуіером та (верховним) імператорським інспектором».

Як

лівому міністрові ці посади личили йому згідно з

традиціями (двірцевого посадового життя), ...проте двір

здивував його рішенням про його (Йорінаги) відставку з

посади інспектора. Так у 1-й місяць наступного року він

залишився тільки на посаді лівого міністра.

Смерть екс-імператора Тоби

Двадцять четвертого дня 4-го місяця 1156 р. екс-імпе-

ратор Тоба змінив назву ери правління з Кюдзю на Хо-

ген. Потім другого дня 7-го місяця того ж року він помер.

Доки він хворів, усі — знать і простолюдини, старі й

молоді — усі тихо гомоніли: «Що ж буде, коли екс-імпе-

ратор не зможе більше жити?»

Смуга (років) Хоген: розгром (військ)

Сугоку й Йорінаги

(Після похорону Тоби) екс-імператор Сугоку зупи-

нився у своєму палаці в мастку Танака, де, мабуть, пора-

лився з Йорінагою, а дев'ятого дня 7-го місяця (1156 р.)

несподівано покинув палац. Рушив він до палацу Садзікі,

який називали «палацом зали Аміди з 1000 статуй», або

Накамікадо. Цей палац не належав Сугоку, проте він

силою до нього увірвався й там осів. Відчуваючи, що

ситуація складається саме так, як очікували, канцлер Та-

даміті, правий міністр Санейосі та інші (їхні соратники)

іібралися в імператорському палаці. Вояки, які покля-

лися виконувати накази Імператриці Біфукумон-ін, теж

прибули до імператореького палацу для його захисту.

А «роздратований лівий міністр» Йорінага перебував у

цеп час в Удзі. Тільки-но оголосили, що Йорінага, мож-

ливо, прибуде до палацу Накамікадо, (щоб приєднатися)

ло Сугоку, самураєві на ім'я Нобукану наказали пере-

хопити та вбити Йорінагу на річці Хіцу. Проте, хоч наказ

видали швидко, але Нобукану не встиг (його виконати).

Йорінага, тим часом, покинув посеред ночі Удзі та при-

був до палацу Накамікадо

Старшого командира Фудзівара Норінагу, який слу-

жив біля Сугоку протягом кількох років, неодноразово

посилали до Мінамото Тамейосі (з пропозицією) прибути

до Накамікадо. Врешті-решт Тамейосі відповів, що при-

буде. Прийшов він з двома синами — Йорікатою та Та-

метомо, однак його старший син Йосітомо увів частину

(клану Мінамото), яка підтримувала Імператора Госіра-

киву

(до столиці). Йосітомо вже кілька років не мав

приязних стосунків із своїм батьком Тамейосі, проте це

довга історія, яку ми тут не будемо описувати. Потім

одинадцятого дня 7-го місяця в палаці Накамікадо від-

булася нарада, на якій збуджені люди, що прийшли сюди

і різігих куточків країни, почули такі слова Мінамото

Тамейосі;

«Ми зовсім безсилі. Весь мій клан пішов з Йосітомо

ти (перебуває) тепер в імператорському палаці. Зі мною

пише двоє моїх синів. Що ми можемо зробити з такими

силами? Безперечно, ми не можемо реалізувати наші за-

думи сидячи та очікуючи тут нападу наших ворогів. Ду-

маю, ми однозначно й безумовно повинні перейти до

Удзі та затримати наших ворогів, розламавши дошки

мосту Удзі. Інший (можливий) шлях дій — рушити до

провінції Омі, залишаючи в тилу гору Кока, і (там) зібра-