Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

У цьому місті... добрих 4 тисячі лазень; є й джерела, до

люди ніжаться; кілька разів на місяць ходять туди, бо

чистоти тіла дотримуються; лазні ці найкрасивіші, най-

кращі й най просторіші у світі; вони такі просторі, що за

раз тут можуть митися сто чоловіків і сто жінок.

У двадцяти п'яти милях від цього міста на північний

схід та схід — море-океан. Є тут місто Ганьфу (Ганьпу),

головна там пристань; приходять сюди з Індії та інших

країн великі судна з різними дорогими товарами. Від

міста до пристані тече велика ріка; нею судна підніма-

ються до самого міста й далі, в інші місця, за містом.

Великий хан... розділив область Мангі на 9 уділів,

тобто поставив там 9 великих царів, і в кожного велике

царство; але всі ці царі підвладні великому ханові; що-

річно вони, кожен у своєму царстві, збирають для вели-

кого хана й доходи, і всіляке добро. У цьому місті живе

один такий цар, і править він більше ніж ста сорока

великими й багатими містами.

...в області Мангі більше тисячі двохсот міст, і в кож-

ному місті ось яка варта великого хана: в кожному місті...

якнайменше тисяча осіб, а деякі міста охороняють

ІО тисяч, а інші — 20 тисяч, а то й 30 тисяч, а всієї варти

стільки, що й не перелічити її. Не думайте, що всі ці

люди татари, є й з Катаю, і не всі вони кінні, багато й

піших, але всі з військ великою хана.

...У народу в Мангі ось який звичай: тільки-но на-

родиться дитина, батько з матір'ю наказують записати

день, місце та час и народження, щоб усі знали, коли

народилася людина. Коли хто збереться кудись у путь, іде

він до астролога й переказує йому все це, і той йому

говорить, чи можна їхати, чи ні, і часто-густо астролог

розладнує поїздку. їхні астрологи майстерні у своїй

справі, у бісівських чаклунствах; доладно вони говорять

народу, і дуже їм вірять.

...Коли мертвого несуть спалювати, усі рідні, чоловіки

й жінки, з горя одягаються в коноплі та йдуть за тілом:

несуть із собою музичні інструменти й співають хвалебні

гімни ідолам. Прийдуть туди, де тіло спалюється, зупи-

няться там і наказують наробити з паперу коней, рабів і

рабинь, верблюдів та безліч золотих тканин. Виготовлять

усе це, розведуть великий вогонь і спалять тіло разом з

усім наготованим; на тому світі, говорять вони, у мертво-

го буде все це живим, з м'ясом та з кістками; буде в нього

й золото, і та сама повага, яку виявляли мерцеві під час

спалення, виявлятимуть йому їхні боги та ідоли.

У цьому місті палац колишнього царя Мангі, най-

красивіший та найзнатніший у світі. Ось він який: в ок-

ружності майже 10 миль, обнесений високими зубчас-

іими мурами; а за мурами багато красивих садів з усіля-

кими, які тільки можна придумати, смачними плодами.

Ішгато тут фонтанів і озер з хорошою рибою, а посе-

редині величезний і пишний палац; а в ньому велика й

красива зала; безліч народу може пообідати там за одним

і"Юлом. Розписаний покій золотом; намальовані туг стов-

пи, звірі та іггахи, рицарі й дами, та різні дива. З вигляду

шла чудова: на стінах і на стелі тільки й бачиш, що

живопис золотом. ...20 там великих і зовсім однакових

шл; а величезні вони настільки, іцо 10 тисяч чоловік

можуть тут пообідати за одним столом, і всі вони роз-

кішно прикрашені золотом. У палаці... тисяча красивих і

просторих покоїв; е де й поспати та поїсти.

...У цьому місті 160 туманів вогнищ, тобто 160 туманів

будинків; туман дорівнює десяти тисячам, усіх будинків,

отже, мільйон шістсот тисяч; багато тут чудових палаців.

Є тут християнська церква несторіан.

...У городян такий звичай, на дверях будинку пишуть

нони свої імена та імена дружин, синів та їхніх дружин,

рабів і всіх домочадців; записують також, скільки три-

мають коней. Хто помре, ім'я того викреслюється, а ім'я

новонародженого дописують. Саме тому правитель будь-

якого роду знає всіх у своєму місті. Те саме по всій

області Мангі та в Катаї. Є тут ще один добрий звичай: у

кого постоялий двір чи в кого зупиняються мандрівники,

ті записують "їхні імена й день місяця, коли вони при-

йшли, тому великий хан цілорічно може знати, хто при-

ходить у його землі. Справа та людей розумних...

Глава 153

Туг описується великий дохід вели-

кого хана з міста Кінсай

Хо*гу вам розповісти про величезні доходи великого

хана з цього міста Кінсай та з підвладних йому земель,

що становлять дев'яту частину області Мангі. Спершу

розповім вам про сіль; дохід з неї великий. Доходу із солі

круглим числом 80 туманів золота; а кожен туман до-

рівнює семидесяти тисячам золотих саджіо, отже, зага-

лом 5 мільйонів 600 тисяч золотих саджіо, а кожен саджіо

більше від золотого флоріна чи золотого дуката. Просто

диво, скільки грошей.

...Цукру тут виробляється більше, ніж у всьому СВІТІ

Дохід від нього теж великий. Не буду вам перераховувати

кожну річ окремо, а скажу про всі прянощі разом; з усіх

прянощів, знайте, стягується три з третиною відсотки,

стільки сплачують (за) всі товари. З рисового вина теж

великий дохід, і з вугілля, і з усіх дванадцяти ремесел,

про які говорив раніше. Великий прибуток з них; за

кожну річ вони сплачують мито; і на шовк мито велике, а

його тут багато. ...З шовку стягується десять відсотків.

Багато грошей від нього. Десять відсотків стягується і з

багатьох інших речей. Я, Марко Поло, неодноразово чув,

як вираховували дохід з усіх цих речей, і, без соляного

доходу, дорівнював він двомстам десяти туманам золота,

тобто п'ятнадцяти мільйонам семистам тисячам саджіо.

...І це лише з дев'ятої частини всієї області...

Глава 154

Тут описується велике місто Танпігі

(сучасний Шаосін)

Від Кііісая на південь їдеш цілий день повз будинки,

красиві сади по країні, де всілякого продовольства вдос-

таль; а через день — те місто, що я вище назвав. Місто

велике, красиве, підпорядковане Кінсаю. Живуть там під-

дані великого хана; гроші в них паперові; вони ідолопок-

лонники, мертвих спалюють так само, як я вже описував.

Народ торговий і промисловий. Усілякого продовольства

тут чимало... Від Танпігі на південь три дні їдеш вели-

кими та чудовими містами; різного майна тут багато й усе

по дешевій ціні. Живуть піддані великого хана, ідолопок-

лонники; підпорядковані вони Кінсаю...

Л через три дні місто Вугі (Вучжоу, сучасний Цзінь-

хуа). Велике місто; живуть тут ідолопоклонники, піддані

великого хана; народ торговий, ремісничий, підпорядко-

ваний також Кінсаю...

Від Вулгі (Вучжоу) на південь їдеш два дні все містами

та замками, немов одним містом. Усього тут рясно. Росте

тут бамбук, иайтовстіншй і найдовший в усій країні. Є

туг бамбук майже чотири п'яді в обхваті, а в довжину

добрих 15 кроків...

Через два дні велике та славне місто Гхенгі (Цюйсянь).

Живуть тут піддані великого хана; вони ідолопоклонники

й підпорядковані Кінсаю. Шовку в них багато. Народ

торговий, ремісничий. Усілякого продовольства у них

вдосталь...

Від міста Шенгі (Цюйсянь) на південь чотири дні

їдеш країною, де багато й міст, і замків, і містечок; різ-

ного продовольства тут чимало. Мешканці — ідолопок-

лонники, піддані великого хана, підпорядковані також

Кінсаю. Народ торговий, промисловий. Дичини всілякої,

і звіриної, і пташиної, тут багато; багато й великих хижих

левів. У всій області Мангі немає ані баранів, ані овець;

але є тут бики й корови, цапи й кози та багато свиней...

У чотирьох днях путі звідси велике й красиве місто

Чіангіан (Суйчан); стоїть воно на горі, що розділяє ріку;

ріка з обох боків. Підпорядкований він також Кінсаю.

Живуть тут піддані великого хана; вони ідолопоклонни-

ки; народ торговий і промисловий...

Із Чіансана (Суйчан) три дні 'ідеш прекрасною краї-

ною; міст, замків і містечок тут багато; чимало туг купців

і ремісників. Живуть тут піддані великого хана, ідолопок-

лотіики, і підпорядковані також Кінсаю. Усілякого про-

довольства й різної дичини, звіриної та пташиної, тут

вдосталь...

Глава 155

Тут

описується царство Футі (Фуцзянь)

Виїдеш з Кугі (Чучжоу, сучасний Лішуй), останнього

міста в царстві Кінсай, і вступаєш у царство Фугі; тут

воно й починається. Шість днів їдеш на південь, горами

й долинами; міст, замків і місточок туг багато. Живуть тут

ідолопоклонники, піддані великою хана, а підпорядкова-

ні вони царству Фугі, про яке ми почали розповідь. На-

род торговий та ремісничий.

Усіляких харчів тут вдосталь, і різної дичини звіриної

та пташиної, багато. Чимало й великих хижих левів. Ім-

биру й калгану тут безліч, на венеціанський гріш дають

добрих 80 фунтів імбиру Є у них плід, немов шафран,

але не шафран, а в діло йде як шафран

. Багато тут і

іншого. Є туг усіляке м'ясо, не гребують і людським,

якщо людина не власною смертю померла, а залізом уби-

та; таке м'ясо вважається чудовим. А як ідугь на війну,

виряджаються ось як, волосся голять, а обличчя фарбу-

ють блакитно в колір клинка меча; уся рагь, окрім на-

чальника, піша; є в них мечі та списи; це найжорстокіші

люди у світі. Що не день, убивають вони людей, і кров

п'ють, і м'ясо з'їдають.

...У трьох днях путі (з тих шести, про які я казав

вище) велике й знатне місто Кснліфу (Цзяньнін). Живуть

туг піддані великого хана. В місті гри чудових, най-

кращих у світі мости; у довжину вони з милю, а зав-

ширшки дев'ять кроків; вони кам'яні, з мармуровими

стовпами. Чудові мости, просто дивно; багато потрібно

грошей, щоб один такий побудувати. Народ торговий і

ремісничий. Шовку тут багато й калгану та імбиру ро-

диться вдосталь. Жінки в них красиві...

Інші три дні їдеш багатьма містами й замками; купців,

товарів, ремісників там багато; багато тут шовку. Живуть

тут ідолопоклонники, піддані великого хана. Дичини тут

багато, і є великі хижі леви, нападають вони на мандрів-

ників. А як пройдеш 15 миль в остатшій день з трьох, —

тут місто Ункен (Мінцин); багато тут цукру виробляють;

звідти великий хан отримує увесь цукор, що витрачається

при його дворі й коштує йому великих грошей.

...У п'ятнадцяти милях від Ункена розташоване пре-

красне місто Фугі (Фучжоу), головне в цьому царстві...

Глава 156

Тут описується місто Фугі (Фучжоу)

Місто Фугі головне в царстві Шонша (?), в одному з

дев'яти уділів області Маті. Місто торгове, купців, ре-

місників тут багато. Живуть туг ідолопоклонники, піддані

великого хана, і чимало також вояків. Туг.. військ вели-

кого хана багато. Міста й замки дуже часто бунтують у

цій країні; де спалахне бунт, туди йдуть місцеві війська,

візьмугь місто й розорять його; саме тому в місті чимало

військ великого хана.

Через місто тече велика ріка, милю завширшки. Бага-

то суден, що плавають цією рікою, туг будують. Цукру

виробляють тут стільки, нікому й не злічити. Перлами й

коштовним камінням торгують тут жваво, і приходять

сюди ііщійські судна з купцями, які торгують на індій-

ських островах. Місто це недалеко від порту Кайтон (Цю-

аньчжоу), що на морі-океані. Приходить туди багато су-

ден з Індії з багатьма товарами, а звідти вони підні-

маються рікою до міста Футі, і саме так доходять сюди

коштовні речі з Індії. Усього, що потрібно для життя, тут

багато. Красиві в них сади, і багато там чудових плодів.

Добре місто, і просто диво, як чудово воно обладнане...

Глава 157

Тут описується місто Зантан (Цюань-

чжоу)

Від Фугі на південь, через ріку, п'ять днів ідеш кра-

ні ними та знатними містами, замками й містечками; і в

усьому тут багатство. Є тут і гори, і долини, і рівнини.

Чимало тут найвеличніших лісів, і є там дерева, з яких

видобувається камфора. Дичини всілякої, і звіриної та

ташиної, тут багато. Народ тутепшій і торговий, і реміс-

ничий, піддані великого хана, а підпорядковані фугі.

Через п'ять днів велике та пишне місто Зайтем (Цю-

•ньчжоу). У тому місті пристань; приходять туди судна з

Індії з різними дорогими товарами, з усіляким коштов-

ним камінням, з крупними й чудовими перлинами. То

пристань і для купців з Мангі, і для всіх поряд. І при-

ходить сюди, і вивозиться звідси безліч товарів та (кош-

товного) каміння. Дивишся й дивуєшся. Звідси, із цього

міста та із цієї пристані, вони розходяться по всій області.

На кожне судно з перцем, яке приходить в Александрію

(єгипетську) чи в інше місце, для християнських земель

до цієї прислані Айтон (Цюаньчжоу)... прибуває сто. То,

знайте, найграндіозніша пристань у світі; товарів при-

ходить сюди найбільше.

Великий хап... з цієї пристані та з цього міста отримує

багато мита; усі судна з Індії з усіх товарів, (коштовного)

каміння й перлин платять 10 відсотків, тобто десяту част-

ку від усього. А за фрахт дрібних товарів судна платять

ЗО відсотків, за фрахт перцю — 44, алое, сандала та ін-

ших крупних товарів —40, і віддає так купець за фрахт та

як мито великого хана всі гроші, які привіз із собою.

Саме тому й повірить кожен, що велика тут скарбниця

великого хана.

Живуть тут ідолопоклонники, піддані великою хана.

Усім, що людині потрібно, країна багата.

Є в цій області місто Тінугі (Дехуа чи Тун'ань?); виго-

товляють там великі фарфорові чашки; кращих і не при-

думаєш; виробляються вони тільки в цьому місті і звідси

розвозяться по світу. їх тут багато, і вони дешеві; за один

венеціанський гріш дають три, але таких красивих, кра-

щих і бажати не можна.

Скажу вам ще, що в тутешніх жителів своя особлива

мова.

Треба сказати, що в усій провіїщії Мангі одна мова й один спосіб

письма, але є відмінність у говірках і місцевостях, як (у нас) говірки

гснуезців, міланців, флорентійців та неаполітанців: говорять по-різному,

хоча все ж таки можуть зрозуміти один одного.

Розповів вам про царство Фугі, про один з дев'яти

уділів. Звідси, скажу вам, великому ханові величезний

дохід, великі мита, більші, ніж із царства Кінсай (Хан-

чжоу)...

Балдуїн II (1228—1261) —останній імпе-

ратор Латинської імперії, утвореної у 1204 р

хрестоносцями в результаті Четвертого

Хрестовою походу, який закінчився тим-

часовим завоюванням Константинополя

«латинянами» (тобто західнокатолицьким

рицарством).

Хулаїу — онук Чіигіс-хана, засновник мон-

ГОЛІЇСЬКОЇ династії Хулагуїдів, яка правила

Іраном у 1263—1353 рр.; Хубілай — онук

Чіпііс-хана, п'ятий каган (великий хан)

Великої Монгольської імперії, засновник

монгольської династії Юань (1271—1398),

яка правила Китаєм у 1279—1368 рр.

Легат — представник папи римського в

не католицькій країні.

Бейбарс (1260—1277) — правитель султана-

ту мамлюків, центром якого був Сітгпет.

Клеменфу — колись місто (Кайпінфу або

Шанду) за 300 км на північ від Пекіна.

Тепер у розвалинах.

Каракорум — перша постійна столиця Ве-

ликої Монгольської імперії, заснована

Чінгіс-ханом, а збудована за правління

його сина та спадкоємця кагана Угедея

(1228—1241). Була розташована на березі

ріки Орхон. У 1380 р зруйнована та

знищена китайськими військами імперії

Мін. Зараз у розвалинах.

Насправді першими великими ханами Мон-

гольської Імперії після Чінгіс-хана були:

Угедей (1128—1241), Гуюк (1246—1248),

Мунке (1251—1259), Хубілай (1260—

1294).

Фараоновий пацюк — тушканчик.

Бізант (безан, безант) — золота монета

(візант. ден

арій

або араб,

динар).

Бакши (санскр. бхікшу) — буддійський

самітник.

Сенсі (ишншші, сеншинг) — духовіїик дао-

сизму (?).

Накар (перс, накара) —барабан.

Саджіо — венеціанська міра ваги, дорів-

нює 1/4 унції (приблизно 7 г).

Кезітам (монг. кешик-тен — череда, змі-

на) — гвардія монгольського кагана.

Буларгей (тур. бударгучі) —доглядач та-

бору, обов'язком якого є пошук та збе-

рігаїшя загублених речей, своєрідне бюро

знахідок.

Каччар модун (монг. кацар модун (?) —

лісова країна) — приміська резиденція

юаньських каганів. Була розташована на

узбережжі ріки Далінь на північний схід

від Ханбалика (сучасний Пекін).

Лівр — французька середньовічна срібна

монета.

Сян (кит.) — міністр.

Янб (тур. ям) — поштова станція (від

цього слова походить ямщик).

Мангі (Манзі) — мається на увазі Пів-

денний Китай (долина ріки Янцзи) на

відміну від Катаю (долина ріки Хуанхе).

Такуїні (від араб, таквім) — календар.

Традиційний монгольський «тваринний»

календар базується на такому

2-річному

циклі: миша, бик, барс (нир), заєць, дра-

кон, змія, кінь, вівця (баран), мавпа,

курка, собака, свиня.

Юндінхе — ріка, яка в районі сучасного

Тяньцзіня, зливаючись з рікою Вейхе, ут-

ворює ріку Хайхе, котра впадає в Жовте

море.

Сандал (сендаї) — туг різновид шовкової

тканини.

Аспр — можливо, мається на увазі (тюрк.

акче) дрібна срібна монета.

Акбалак (Акбагек, Акмалик; норк.) — біле

місто.

Кантар — поширена в середньовічному

світі одиниця виміру ваш, приблизно до-

рівнює 42 кг.

Мар-Саркіс (сир.) — пан Сергій.

Йдеті>ся про якусь місцеву рослину, що

використовувалась як фарбник жовтого

кольору.

Су Тяньцзюе ГО-ЧАО ВЕНЬ-ЛЕЙ

(ЗРАЗКИ ТВОРІВ ПРАВЛЯЧОЇ

ДИНАСТІЇ)

(Переклад з китайської

И. Мункусва)

...Як минув наступний рік, столичне

місто впало й підкорилося правлячій династії. Тай-цзу

(Чінгіс-хан) давно прагнув приєднати (до своїх володінь)

Піднебесну, колись навіть розпитував про близьких

родичів з дому Ляо. Тепер він викликав (Єлюй Чуцая

) на

аудієнцію до своєї похідної ставки і сказав йому: «Ляо і

[Дзінь

— одвічні вороги. Нині я помстився (цзіньцям) за

тебе!» (Єлюй Чуцай відповів імператорові): «Від часів

моїх діда й батька всі служили дому Цзінь як піддані.

Невже можна наважитися ще таїти двоєдушність і стати

ворогом держави та батька, будучи підданим і сином!»

Його Величність високо оцінив ці слова й залишив його

біля себе на випадок (потреби в) порадах...

Спочатку під час перепису населення Піднебесної ви-

явили 1040 тисяч дворів, а на теперішній час перебувають

у бігах 4—5 (дворів) з десяти, але загальна сума податків

залишилася попередньою, від чого страждає Піднебесна.

Його Зверхність, подавши доповідь Імператорові, вилучив

(із списків платників податків) 350 тисяч збіглих дворів, і

завдяки цьому народ заспокоївся.

Дехто Лю Ху-ду-ма з Яньцзіна таємно зв'язався із

впливовими та шляхетними й запропонував взяти на від-

куп податок чай-фа

у Піднебесній за 500 тисяч лянів

срібла (в рік).

Дехто Ше-ле-фа-дін (Шаріф ад-Дін) запропоігував узяти

на відкуп (збори) за земельні ділянки під казенними тор-

говельними рядами, зрошувальні споруди, а також за

свиней та курей за 250 тисяч лянів (срібла).

Лю Тін'юй запропонував взяти на відкуп податок на

спиртні напої в Яньцзіні за 50 тисяч лянів срібла.

Ще один мусульманин запропонував узяти на відкуп

соляний податок у Піднебесній за 1 мільйон лянів срібла.

Справа дійшла до того, що знайшлися люди, які про-

понували взята на відкуп (збори) за рибну ловлю, мости

й переправи в Піднебесній.

Його Зверхність (з приводу пропозицій відкупників)

сказав (Імператорові): «Усе це підступні люди. Вони

кривдять низи й заплутують верхи та завдають багато

їла». Щоразу він у доповідях імператорові пропонував

скасувати (ці угоди)...

Спершу, починаючи з року гень-інь (1230/1231) Його

Зверхність запровадив норму для податкових управлінь у

10 тисяч дінів срібла на рік; коли підкорили Хенань і

населення додалося, (цю норму) збільшили до 22 тисяч

дінів.

(Потім) мусульманин Ло-ду-ла-хе-мань (Лбд ар-Рах-

ман) запропонував узяти на відкуп податки, і (річна

норма податків) була збільшена до 44 тисяч дінів срібла.

Його Зверхність сказав імператорові: «Якщо захотіти от-

римати навіть 440 тисяч (дінів на рік), і тоді їх можна

дістати. Необхідно тільки запровадити суворі закони, за-

борони та жорстоко відбирати в народу всі доходи. Проте

слід зрозуміти, що коли народ бідніє та йде в розбійники,

то це нещастя для держави!» Але все оточення й почт

імператора спокусилися. Самого імператора ввели в ома-

ну численними порадами, і (він) наказав ддя випробуван-

ня запровадити це.

Єлюй Чуцай (1189—1243) —перший рад-

ник монгольських великих ханів Чінгіса

та Угедея з питань адміністративного уп-

равління. Киданин за етнічним поход-

женням.

Ляо (Залізна) — офіційна назва імперії

киданій (907—1125), знищеної чжурчже-

нями; Цзінь (Золота) — офіційна назва

імперії чжурчженів (1115—1234), знище-

ної монголами.

Чай-фа — податок на майно й прибутки у

Великій Монгольській імперії.

Дін — зливок срібла вагою в 50 лянів

(майже 1,9 кг), дуже велика грошова оди-

ниця.

5 0—385

129