Глава 104 Б
Про астрологів у місті Камбалу (Хан-
балик)
Є в місті Камбалу між християнами, сарацинами та
катайцями майже 5 тисяч астрологів і віщунів, котрих
великий хан щорічно наділяє їжею та одягом, як згаданій
бідняків, і які постійно займаються своїм мистецгвом у
місті. У них є астролябія, на якій написані знаки, годинК
та критичні пункти цілого року.
Щорічно згадані християни, сарацини й катайські ас-
трологи, кожні окремо, розглядають за цією астролябією
хід і характер кожного року, згідно з положенням кожно-
го місяця, щоб розглянути й визначити, яка має бути
погода за природним ходом речей і за розміщенням пла-
нет і знаків, і які особливості матиме кожен місяць того
року; наприклад, що в такий-то місяць будуть грози й
бурі, у такий-то землетруси, в такий-то дощі, в такий-то
хвороби, (більша) смертність, війна, розбрат і змови. Во-
ни оголошують обставини кожного місяця згідно з тимі
що знайшли, додаючи, що бог може зробити більше чи
менше, за своєю волею. Вони пишуть на особливих неве-
ликих квадратних табличках усе, що має відбутися того
року; ці таблички вони називають такуїн^ та продають їх
за (венеціанський) гріш за штуку всім, хто бажає дізна-
тися про майбутнє. Ті, чиї пророцтва найбільше збува-г
ються, вважаються найкращими знавцями свого мистецт-
ва та здобувають найбільшу пошану.
Також якщо хтось замислить зробити якусь велику|
справу чи вирушити в якусь далеку країну для торгівлі чи
з якоюсь іншою метою та захоче дізнатися, який буде
результат його справи, він іде до одного з тих астрологів і
говорить йому: «Подивіться у своїх книгах, в якій позиці!
тепер небо, бо я хочу вирушити за такою-то справою чи
для торгівлі». Тоді астролог говоригь тому, хто запитує!
що він повинен сказати йому рік, місяць і час свого
народження, що тоді він розгляне, як узгоджуються су-
зір'я, під якими він народився, з тими, що були в небі в
ту годину, коли було поставлене запитання, і напроро-
чить йому, та добре, чи погано закінчиться для нього
майбутнє, відповідно до розташування небесних сузір'їв.
Треба сказати, що татари ведуть рахунок своїх років за
колами з дванадцяти років; перший рік вони позначають
назвою лева, другий — бика, третій — дракона, чет-
вертий — собаки тощо, доки число не досягне дванад-
цяти
22
.