Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

Глава 87

Тут описується велика учта, яку вел

кий хан дає

день свого народження

Усі татари святкують день свого народження... .

В день народження великий хан одягається в сукно,]

вигкане золотом; того ж кольору й так само, як велики.

государ, одягаються 12 тисяч князів і рицарів; сукно в

них не таке коштовне, а того ж кольору, шовкове, із

золотом; у кожного великий золотий пояс. Одяг цей да-

рує їм великий хан; а деякий одяг своїм коштовним ка-

мінням і перлинами коштує більше десяти тисяч бізантів\

і багато таких. Цим дванадцяти тисячам князів і рицарів

великий хан дарує коштовний одяг 13 разів на рік...

В день народження великого хана всі татари світу, із

усіх областей і країн, у кого від великого хана землі й

країни, приносять йому великі дарунки, кожен що йому

годиться, як встановлено. З великими дарунками прихо-

дять сюди й ті, хто бажає, аби великий хан дав їм землі в

управління. А великий хан обрав 12 князів; вони розда-]

ють землі згідно із заслугами.

Того дня ідолопоклонники, християни, сарацини й усі

народи служать молебни та моляться, кожен своїм ідолам

і своїм богам, щоб берегли ті великого хана й дарували;

йому довге життя, радість і здоров'я.

Цілий день розваги та бенкет...

Глава 89

Тут описується велике свято, яке ве-

ликий хан дає на початку року

Рік у них починається в лютому; великий хан і всі

його піддані святкують так: за звичаєм усі одягаються в

біле, і чоловіки, і жінки, кожен як може. Білий одяг

вважають вони щасливим, тому... одягаклься в біле, щоб

протягом року було щастя й добробут. Цього дня ввесь

народ, усі країни, області й царства й усі, в кого від

великого хана землі в управлінні, приносять великі дари,

золото й срібло, пер™ й коштовне каміння, безліч до-

рогих білих тканин; і все це роблять, щоб протягом року

у великого хана було чимало багатства й був би він ра-

дісним і веселим. Скажу вам ще, князі й рицарі, та й

увесь народ один одному білі речі дарують, обнімаються,

радіють, бенкетують, і робиться це для того, щоб щасливо

й у добрі прожити весь рік.

Цього дня... дарують великому ханові більше ста тисяч

красивих і коштовних коней. Цього ж дня виводять

5 тисяч слонів під білими, звірами й птахами гаптованими

попонами; у кожного слона на спині по дві красиві й

коштовні скриньки, а в них посуд великого хана й багата

збруя для цього білого зібрання.

Виводять ще велику кількість верблюдів; вони також

під попонами й нав'ючені всім потрібним для дару. І

слони, і верблюди проходять перед великим ханом, і та-

кої краси ніде не побачиш!

Вранці, на свято, до государя у великий покій, доки не

розставлені столи, приходять царі, герцоги, маркізи,

ірафи, барони, рицарі, астрологи, лікарі, сокольничі й усі

інші чини, управителі народів, земель, воєначальники, а

ті, хто не може ввійти, стають поза палацом, в такому

місці, де великий государ міг би їх бачити. Встають в

такий спосіб: спочатку сини, племінники й ті, хто імпера-

торського роду, потім царі, а гам герцоги, потім усі інші,

у тому порядку, як належить.

Коли всі розсядуться по своїх місцях, встає найста-

ріший духовний і голосно говорить: «Схиліться й вша-

нуйте», — і тільки-но він це промовить, усі схиляються

чолом до землі, славлять і моляться великому ханові, як

богові. Чотири рази йому точнісінько так поклоняються.

Потім ідуть до розмальованого вівтаря; стоїть на ньому

червона дощечка з іменем великого хана й чудова ку-

рильниця; благоговійно курять ладан для тієї дощечки, а

після того повертаються на свої місця. Зробивши все це,

приносять свої розкішні й коштовні дари. А коли ве-

ликий государ передивиться всі дари, розставляються

столи, і всі сідають за них в тому порядку, як я казав

раніше: великий хан сідає за свій великий стіл, а ліворуч

старша дружина, і ніхто більше тут не сидить; усі інші

сідають тим порядком, як я вам казав; усі дружиш, як я

казав вам, на боці імператриці. Так само й обідають... А

потім приходять фокусники й забавляють двір...

ГЛАВА 90

Тут описуються 12 тисяч баронів, які

приходять на бенкети

Набрав великий хан 12 тисяч баронів; звуться вони

кешиктен, а означає це: близькі й вірні слуги государя;

подарував вій кожному з них 13 вбрань неоднакових

кольорів, коштовних, гапговаїгих перлами, камінням і

різними дорогоцінностями, дав по коштовному, краси-

БО

му золотому поясу, та ще чоботи з верблюжої шкіри,

розшиті сріблом, дорогі й красиві; як одягнугься в ці

гарні й шляхетні наряди, немов царі. Встановлено, в яко

свято в який одяг вбиратися. У великого хана теж 13 уб-

рань, як і в баронів, того ж кольору, та тільки коштовніші

й величніші. Як барони, так і він одягається.

Описав вам 13 вбрань, які 12 тисяч баронів отримали

від свого государя, загалом 156 тисяч дуже дорогих уб-

рань; без запису й не підрахуєте, скільки вони коштують;!

чималих грошей коштує взуггя. Влаштував усе це вели-

кий хан для того, щоб бенкети його були почесніші й

величніші.

Розповім вам ще про найвеличніше диво: приводять

перед очі великого государя великого лева, побачить лев

великого хана й смиренно лягає перед ним, немов визнає

його за свого государя, і лежить без кайданів. Є чому

здивуватися!..

ГЛАВА 91

Як великий хан встановив, щоб при-

носили йому дичину

Весь час, поки великий хан живе в китайській сто-

лиці, тобто в грудні, січні, лютому, наказує він, щоб на 60

днів шляху довкола полювали на звірів і на птахів. Вста-

новлено й наказано, аби ті, хто має людей і землі, при-

носили великому ханові великих звірів, вепрів, оленів,

ангилоп, ланей, ведмедів та інших, значну частину того,

що зловлять. Саме так усі полюють.

А у звірів, яких посилають до великого хана, випуска-

ють із живота всі нутрощі, кладуть потім на вози, так і

відправляють великому ханові. Це роблять ті, хго за

ЗО днів (шляху), і таких величезна кількість. А ті, хто за

60 днів, м'яса не надсилають, бо далеко: надсилають

йому вичинені шкури, а великий хан використовує їх для

озброєння та для війська...

ГЛАВА 92

ТУг описуються леви, леопарди, вовки,

навчені звірів ловити, та ще кречети,

соколи та інші птахи

Багато у великого хана леопардів, навчених полювати

на звірів; і вовків у нього безліч, і вони добре навчені

ловити звірів. Багато в нього левів великих, більших від

тих, що у Вавилоні (Єгипті). На них чудова шерсть, гар-

мої масті, чорними, рудими й білими смугами. Навчені

Нони ловиш диких вепрів, диких биків, диких віслюків,

оленів, ланей та інших звірів. Замилусшся, коли везуть

нони дикого звіра в клітці, па возі, а поряд маленький

песик. Орлів, навчених ловити вовків, антилоп, ланей, у

нього також багато, ловлять вони всіх звірів вдосталь; а ті

орли, що навчені вовків ловити, — великі й сильні;

немає такого великого вовка, якого не впіймав би цей

Орел...

ГЛАВА 93

Тут говориться про двох братів, що за

ловчими псами доглядають

С у великого хана двоє князів, рідні брати, одного

звуть Баші, а другого — Міиган. Називають їх

кунічі,

що

означає доглядачі собак медслянок; у кожного під нача-

лом 10 тисяч осіб; одні 10 тисяч одягнені однаково в

червоний колір, а інші — у блакитний, і завжди гак

одягаються, коли вдуть на полювання з великим ханом...

Як їде великий хан на полювання, з одного боку їде один

брат зі своїми десятьма тисячами ловчих та зі своїми

п'ятьма тисячами собак, а з другого — інший зі своїми

десятьма тисячами та зі своїми собаками. Ідуть упритул,

один за одним, розтягнуться на цілий день дороги й уся-

кого звіра виловлюють...

ГЛАВА 94

Тут описується, як великий хан ви-

рушає на полювання ловити звірів і

птахів

Поживши в тому місті три місяці, грудень, січень і

лютий, великий хан вирушає звідти в березні та їде на

південь, за два дні дороги, до моря-океану (Жовте море).

Бере він із собою 10 тисяч сокольників та 500 кре-

четів, та соколів-пілігримів, та сіроголових соколів безліч;

бере ще із собою яструбів ловиш водяних птахів. Усіх їх

він не тримає в одному місці; розставить їх там і тут, так

вони й полюють, а птахів, що наловлять, здебільшого

несуть великому ханові...

Якщо знайде хто коня чи меч, чи птаха, чи що інше, і

якщо не знають, чия річ, несуть її до князя (буларгейа

він охороняє та зберігає знайдене; а хто знайшов, якщо

відразу не принесе, вважається злодієм; а хто знайшов,

іде до того князя, і той наказує віддати втрачене...

їздить великий хан завжди в чудовому дерев'яному

покої, на чотирьох слонах; усередині покій оббитий сук-

ном, гаптованим золотом, а ззовні обтягнений лев'ячою

шкурою. Бере він із собою дюжину краіщрс своїх кречетів, і

сидять з ним для компанії та розваг декілька князів...

А прийде великий хан у Каччар модун

, там уже роз-

ставлені намети, і всі сини, і князі, і дружини, і більше

десяти тис я

1 тут красивого й багатого народу. А намет у

нього ось який: у тому, де бувають збори, поміститься

1000 вершників; а двері в ньому на південь. Сюди схо-

дяться князі й інші люди; поряд, на захід, інший; там

перебуває великий хап. Сюди він викликає того, з ким

бажає поговорити; а за великою залою простий і великий

покій; туг великий хан відпочиває. Є ще й інший покій та

інші намети, але не поряд з великим наметом.

А дві зали й той покій, про який я казав, збудовані ось

як: у кожній залі три чудово зроблених стовпи з пахучого

дерева; ззовні покриті красивими лев'ячими шкірами, сму-

гастими, чорними, білими й червоними. Збудовані вони

так міцно, що ані дощ, ані вітер не зашкодять і не

зіпсують їх. Усередині вони оббиті горностаєм і соболем;

то найкращі хугра, найдорожчі й найбагатші з хутер.

Якісне соболяче хутро... на чоловічу шубу коиггус дві

тисячі бізантів, а простіше — тисячу. Татари називають

його царським хутром, а звір, як куниця. Дивуєшся, як

цими двома хутрами добре оббиті й тонко прикрашені

обидві зали великого хана. Опочивальня великого хана,

що тож поряд, ззовні оббита також лев'ячими шкірами, а

всередині — горностаєвим та соболячим хутром; зробле-

но все чудово, на славу. Мотузки в покоях і в залах —

шовкові, коштовні. Маленькому цареві й не заплатити те,

що коштують три намети.

Навколо цих наметів інші, так само добре збудовані й

чудово прикрашені. В жінок великого хана також намети

багаті... У цій ставці аж дивно, скільки народу. Вона зда-

ється найвелелюдиішим на світі містом... За великим ха-

ном зійшлися сюди його лікарі, астрологи, сокольничі та

інші чини...

Живе великий хай у тому місці до весни, яка почи-

нається там незадовго до нашого Великодня; і весь цей

час він полюс... Живе він там весело, для свого задово-

лення, хто сам не бачив його пишності, його справ і

розваг, той і не повірить тому, що я казав.

...навколо тих місць, де живе великий хан, на 20 днів

дороги, ніхто, жоден купець, жоден ремісник, жоден се-

лянин не сміє тримати соколів чи ловчих птахів, чи лов-

чих псів. А в інших областях і землях можуть іримати

собак та ловчих птахів, а якщо забажають, то й полювати.

В усіх місцях, де великий хан володарює, ...ніякий цар,

ніякий князь і жодна людина не сміє полювати на зайців,

оленів, ланей та антилоп, на всіх звірів, що плодяться з

березня до жовтня; а хто супротивне вчинить, сильно

пошкодує. Великий хан запровадив так, і наказ його ви-

конують; часто зайці, лані та інші звірі, яких я називав,

ідуть прямо до людини, і ніхго їх не чіпає та зла їм

ніякого не робить.

Живе великий хан у тому місці так, як ви чули, до

Великодня, а потім вирушає з усіма своїми тим же шля-

хом, яким приїхав, прямо на Канбалу і впродовж усієї

дороги для свого задоволення тішиться полюванням.

Глава 95

Як великий хан влаштовує пишні ви-

ходи та урочисті бенкети

Прийде великий хан до своєї столиці Камбалу (Хан-

балик) та поселяється в головному палаці на три дні, не

більше; влаштовує величний вихід і пишну учту. Весе-

литься і бенкетує зі своїми жінками...

Будинків і народу в цьому місті, і всередині, і ззовні,

величезна кількість. Що не брама, то передмістя; дванад-

цять, таким чином, великих передмість, а народу в них не

перелічити; в передмістях жителів більше, ніж у місті, там

зупиняються й живуть купці, і всі, хто приходить у спра-

вах; і купці, й інші люди приходять сюди у своїх справах,

бо місто торгове.

Будинки й палаци тут (у передмістях), скажу вам, такі

ж гарні, як і в місті, хоча й не такі, як у великого хана.

Мерців у місті не ховають, а помре ідолопоклонник,

несуть його до такого місця, де тіла спалюють, а це за

передмістями; і інших ховають за передмістями.

Грішниці, мирські, тобто жінки, що за гроші людям

служать, у місті жити не сміють; живуть вони в перед-

містях, і не повірите, скільки їх тут! Добрих 20 тисяч їх

туг! І всі за гроші служать, і всі зайняті, бо щодня безліч

купців та іноземців приходять і виходять. Якщо стільки

мирських жінок, легко зрозуміти, скільки народу в Кан-

балу.

До жодного іншого міста світу не привозять стільки

конгговних і дорогих речей. Перш за все скажу вам, що

привозять з Індії: везуть сюди коштовне каміння, перли й

усілякі інші речі. Усі гарні й коштовні речі з Катаю та

інших областей привозять сюди; і все це для государів,

які живуть туг, для їхніх жінок, для князів, для великої

кількості військових людей і для тих, хто приходить сю-

ди, до двору великого хана. Саме тому звозять сюди..,,

найкоштовніші речі й у такій величезній кількості, як у

жодне інше місто світу; багато тут товарів продають і

купують. Щодня, знайте, приїжджає сюди більше тисячі

возів із шовком; тчуть тут сукна із золотом та шовкові

тканшги. Навколо цього міста, і близько, і далеко, 200 міст,

і звідти сходяться сюди за покупками; все необхідне зна-

ходять туг...

Глава 96

Як великий хан замість монет витра-

чає папірці

У Канбалу монетний двір великого хана, та такий, що

про великого хана можна сказати — алхімію він знає

достатню, і ось чому. Наказує він виготовляти от які

гроші: змушує він набрати кори з тутових дерев, листя

яких їдять шовковичні черв'яки, та ніжне дерево, що між

корою й серцевиною, і з цього ніжного дерева наказує

виготовити папку, немов би папір; а коли папка готова,

наказує він з неї нарізати ось як: спочатку маленькі (шма-

точки), що коштують половину малого лівра чи малий

лівр

, інші ціною в половину срібного гроша, а інші у

срібний гріш; є й у 2 гроша, і в 5, і в 10, і в бізант, і в три

і так далі до десяти бізантів; і до всіх папок додається

печатка великого хана. За його наказом виготовляється

така величезна кількість них грошей, що все багатство у

світі можна ними купити. Приготують папірці так, як я

вам описав, і за наказом великого хана розповсюджують

їх по всіх областях, царствах, землях, скрізь, де він воло-

дарює, і ніхто не сміє під страхом смерті їх не приймати.

Усі його піддані скрізь... охоче беруть у сплату ці папірці,

бо, куди вони не підуть, за все вони платять папірнями,

за товари, за перли, за коштовне каміння, за золото й за

срібло: за папірці все можуїь купити та за все ними

сплачувати; папірець коштує 10 бізантів, а не важить

жодного.

Ці папірці випускають з такою поважністю й урочистістю, немов

нони із чистого золота або срібла; над кожним вилом папірців поставлено

Оліато чиновників, призначених для того, аби підписувані свої імена та

Прикладати свої печатки Яюцо все приготовлено як слід, то головний

чиновник, призначений государем, фарбує кіновар'ю довірену йому

початку й прикладає її до папірця так, шо форма її відтискується на

останній червоним; після цього монета вважається справжньою Якби

мх) підробив монету, він був би покараний на смерть.

Багато разів на рік приходять купці з перлами, з кош-

товним камінням, із золотом, із сріблом та з іншими

речами, з золотими й шовковими тканинами; і все це

купці приносять у дар великому ханові. Скликає великий

хан 20 мудрих, для тієї справи вибраних і розумних, і

наказує їм оглянути приношення купців та заплатити за

них, що вони коштують. Оглянугь мудреці всі речі та

сплачують за них папірцями, а купці беруть папірці охоче

ними ж потім розраховуються за всі покупки в землях

великого хана. Багато разів на рік... приносять купці ре-

чей тисяч па 400 бізантів, і великий хан за все розпла-

чується папірцями.

Скажу вам ще, багато разів на рік наказують по місту,

щоб усі, хто мас коштовне каміння, перли, золото, сріб-

ло, зносили все це на монетний двір великого хана; так і

роблять, зносять безліч усього цього; і сплачується всім

папірцями. Так великий хан володіє усім золотом, сріб-

лом, перлами й коштовним камінням усіх своїх земель.

...коли папірець від використання порветься, несуть

його на монетний двір та обмінюють, щоправда, з втра-

тою трьох зі ста, на новий, свіжий. ...якщо хто забажає

купиш золота чи срібла для вироблення якоїсь посудини

або пояса, або чогось іншого, то йде на монетний двір

великого хана, несе із собою папірці й ними сплачує за

золото й срібло, що купує в керуючого двором...

Глава 97

Тут описуються 12 баронів, які всі спра-

ви великого хана виконують

Вибрав великий хан 12 шляхетних князів і їм доручив

усі справи в 34 областях. Звичаї в них та порядки ось які.

...12 князів живуть у місті Канбалу в одному палаці.

Палац великий, чудовий; багато в ньому покоїв і окремих

будинків.

У кожній області є свій суддя та свої писарі; живуть

вони в палаці, кожен у своєму будинку, і ведуть усі

справи тієї області, куди приставлені; виконують їх за

4 9-385

волею та наказом дванадцяти князів, а про них я вже!

розповідав.

Л влада у дванадцяти князів ось яка: правителів облас-1

тей вони вибирають; виберуть достойного та доновідаютії

про це великому ханові; великий хан вибраного затверд-1

жує й дарує йому, яку належить, золоту дощечку. КудіЦ

слід іти військам, про це також турбуються ті ж князії

куди здасться, що треба, туди князі і шлють війська, і

скільки забажають, стільки й шлють, але щоразу з відома

великого хана. Так само вони розпоряджаються і в ітгшим

обласних справах. Звуть їх сяй , що означає великий суді

вище від них тільки великий хан...

Глава 98

Як від Канбалу в різні області ведуть

багато шляхів

Від Канбалу... багато шляхів в різні області, тобто с

один в одну область, інший в іншу; і на кожному шляху |

написано, куди він веде, і всім це відомо. Хоч яким би

шляхом виїхав в Канбалу гонець великого хана, через

25 миль він приїжджає на станцію, по-їхньому ян& , а

по-нашому кііша пошта; на кожній станції великий, чу-

довий будинок, де гінці зупиняються. Дорогі постелі з

розкішними шовковими ковдрами в цих постоялих ДВО- і

рах; усе, що потрібно, гінцеві, там є; і цареві зупинитися

тут

добре.

На кожній станції по 400 коней; так великий хан

наказав; коні завжди тут напоготові для гінців, коли ве-

ликий хан кудись їх посилає. На всіх головних обласних

шляхах через двадцять дві милі, а де через тридцять, є

станції; на кожній станції від трьохсот до чотирьохсот

коней завжди напоготові для гінців; тут же палаци, де

гінці зупиняються. Саме так їздять усіма областями та

царствами великого хана.

У місцях пустельїгих, де немає ні житла, ні постоялих!

дворів, і там великий хан для гінців наказав обладнати]

станції, палаци та все необхідне, як на інших станціях, і

коней, і збрую; відстані тільки довші; є станції за

35 миль, а в деяких місцях більше ніж за сорок...

Стосовно харчів, то їх у них вдосталь; харчуються вони переважно

рисом, ячменем і просом, особливо татари, катайці й жителі провінції

Мангі , у цих країнах вказані рослини дають врожай сам-сто. Ці люди

не знають хліба, але варять названі види зерна з молоком чи ще й із

м'ясом, і в такому вигляді їдять їх. У цих місцях пшениця не дає таких

НІ- ІИКИХ зборів; тс, що можна зібрати, вони їдять у вигляді коржів чи

піших випічок

їхній країні немає землі, придатної для рільництва, яка залишалася

0 необробленою Кількість худоби збільшується в них надзвичайно

ШНИДКО, і коли вони вирушають у п>ть, то кожен з них бере із собою

(• коней, 8 коней чи навіть більше

...На всіх цих станціях... більше двохсот тисяч коней

ІХУГОВІ для гінців, а палаців, скажу вам, понад десять ти-

сяч, і в усіх них, як я вже казав, дорога збруя...

...між кожними двома станціями, через кожні три ми-

лі, є містечка будинків із сорока; живуть тут піші гінці

великого хана, і викопують вони службу ось як: у них

великі пояси з дзвіночками для того, щоб здалеку було

чуіи, як вони біжать; біжать вони вскоки, і не більше

Тріюх миль; а через три милі стоїть зміна; здалеку чути,

що гонець іде, і до нього вже готуються; прийде він, у

нього забирають, що він приніс... і новий гонець вирушає

вскоки, біжить три милі, а потім заміняється так само, як

1 перший гонець. В такий спосіб великий хан через цих

иііиих гінців за добу отримує вісті з відстані в десять днів

иугі; проходять ці піші гінці за одну ніч та за один день

10 днів путі; за дві доби приносять вісті з відстані двад-

цяти днів... Податей з них великий хан не бере, а ще

дарує їм зі своєї скарбниці та коней, що на станціях для

Гінців...

Якщо треба швидше доповісти великому ханові про

якусь країну, що збунтувалася, чи про якогось князя, чи

про що важливе для великого хана, гінці скачуть по

200 миль на день, а дехто і по 250 миль, ...коли гінцеві

треба їхати швидко стільки-то миль, ...для іцюго дають

йому дощечку (пайцзу) з кречетом. Якщо гінців двоє,

обидва вирушають з місця на добрих, сильних скакунах;

перев'язують собі животи, обв'язують голови та вируша-

КУГЬ, як можуть, ускач, мчать до тих нір, поки не проїдуть

25 миль до станції, тут їм готові інші коні, свіжі скакуни.

Сідають вони на них не гаючи часу, одразу ж, і як сядуть,

вирушають ускач, скільки в коня є сили; скачуть до на-

ступної станції; тут їм готові нові коні, на них вони сі-

дають і їдуть далі, і так до вечора.

Саме гак, як я розповідав, гінці проїжджають 250 миль і

доставляють великому ханові вісті, а якщо потрібно й

вість важлива, то й по 300 миль проїжджають...