501
художньої творчості, корегує музично-естетичні інтереси, потреби,
смаки, ідеали, погляди підлітків тощо.
Педагогічний аспект формування ціннісних орієнтацій полягає в
тому, що під впливом цілеспрямованого виховного процесу справжні
цінності мають виступати як переживання й усвідомлення їх як
інтересів, потреб, смакових установок і вибіркової діяльності особи,
котрі повинні заохочувати людину до сприйняття
, оцінки, засвоєння і
реалізації цінностей у всіх сферах її життєдіяльності.
Розглядаючи проблему ціннісних орієнтацій підлітків у сфері
музики варто підкреслити, що система музичних ціннісних орієнтацій
молодої людини формується у процесі музичної діяльності:
сприйнятті, музикуванні, творчості (зокрема, аматорської), музично-
освітній і просвітницькій діяльності [1, с. 69].
Особистість дитини формується у процесі різноманітних видів
діяльності на всіх етапах її розвитку й зростання. Водночас кожному
періоду її життєдіяльності притаманна власна провідна діяльність, яка
сприяє формуванню і розвитку властивостей і якостей особистості.
Підлітковий вік характеризується виходом на перший план ціннісно-
орієнтаційної діяльності, пошуку змісту життя, самостійного визна-
чення моральних, етичних, естетичних, художніх і музичних ідеалів.
Якщо умовно
узагальнити завдання формування ціннісних
орієнтацій учнів у музичній сфері та їхнього загального музично-
естетичного виховання, то належить зупинитися на тому, що
Е. Абдуллін визначив основні задачі музично-естетичного виховання
школярів: „Перша педагогічна задача – формування емоційного
ставлення до музики на основі її сприйняття. Друга – формування
усвідомленого ставлення до музики. Третя – формування
діяльно-
практичного ставлення до музики в процесі її виконання” [2, 17–18].
Стосовно критеріїв сформованості ціннісних орієнтацій школя-
рів, то тут слід зазначити, що в науковій літературі на сьогодні немає
спільного погляду з цього питання. Так, А. Буров, Б. Лихачов,
Н. Крилова та інші дослідники вважають, що критерії естетичної вихо-
ваності характеризуються, з одного
боку, необхідністю фіксувати об'-
єкти пізнання (знання, вміння, навички), а з іншого – ставленням до ес-
тетичної сфери діяльності. Тим самим учені висловлюють слушну ду-
мку, згідно з якою ступінь естетичної вихованості та аксіологічної зо-
рієнтованості має визначатися єдністю знань, почуттів і діяльності. Ав-
тори акцентують увагу на окремих компонентах естетичної
вихованос-
ті: пізнавальному, емоційному, художньо-творчому тощо. Вчені педа-
гоги (Ю. Фохт-Бабушкін, Є. Квятковський, Л. Коваль, І. Мар’єнко,
М. Шилова та ін.) виділяють як особливо вагомі такі критерії: пізнава-
льний, почуттєво-емоційний, діяльнісний. Дехто з дослідників уважає,
що естетичну зорієнтованість належить виявляти за такими критерія-
ми, які б могли
характеризувати передусім наявність естетичних пере-
конань та їх складових.