Онуфрієнко Г.С. Риторика

Подождите немного. Документ загружается.

Р и т о р и к а 161

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

24. Проаналізуйте фрагмент оповідання М.Євдокимова

“Происшествие из жизни Владимира Васильевича Махонина”. З’ясуйте,

про які недоліки оратора йдеться та як їх подолати. Сформулюйте

лаконічно свої поради-рекомендації.

 Ровно в восемь я, как делал это из года в год, поздравил

всех с началом учебного года и начал свою речь. Эту речь я знал

наизусть, я повторял ее каждый год, один и тот же пафос, одни и те

же фразы, в меру ласки и в меру строгости, много высоких слов,

которые не столь уж необходимы, но которые нужно произнести и

без которых торжественная речь не речь. Почему-то всякий раз,

когда я выходил на школьное крыльцо, чтобы произнести эту речь,

я был полон намерения и даже уверенности, что сегодня не

произнесу дежурных казенных фраз, но как только открывал рот,

слова сами вылетали из меня, – и я говорил то, что давным-давно

уже привык говорить.

Есть какая-то тайна трибуны, на трибуне ты тот же, но и не

тот, ты уже не Владимир Махонин, а должностное лицо, ты

говоришь, но не совсем то, что думаешь, а скорее то, что должен

думать.

25. Прокоментуйте українською мовою наведений фрагмент.

Сформулюйте відповідні поради-рекомендації молодому ораторові.

 Некоторые утверждают, что лучше, чем напишешь, все

равно не скажешь. И, уткнув глаза в текст, продолжают, никого и

ничего перед собой не видя и не слыша, бесцветным и монотонным

голосом читать лежащую перед ними бумагу. В довершение всего,

они то и дело сбиваются, допускают грубые ошибки, в ударениях и

т.д.

В этом обнаруживается многое, но прежде всего

недостаточность культуры речи, что, конечно, находится в явном

противоречии с требованиями, которые предъявляются… любому

современному образованному человеку (М.Федоренко).

162 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

РЕЗЮМЕ

Чи усвідомили Ви, що…

●

публічне мовлення для риторики є особливим видом

тексту, в якому якнайповніше реалізується за риторичною

формулою система мисленнєво-мовленнєвих дій оратора;

● публічне мовлення має інтегративну природу, про що

свідчать його три якісні ознаки;

● квалітативні (якісні) ознаки публічного мовлення складають

його писемно-усна форма реалізації, книжно-розмовний тип,

підготовлено-імпровізаційний характер;

● квантитативні (кількісні) параметри публічного мовлення –

це його загальна тривалість у часі та співвіднесеність у часі його

частин;

● добре підготовлена промова – це на дев’ять десятих

успішно виголошена промова;

● фінал – розв’язання всієї промови, він має бути таким, аби

слухачі відчули, що далі говорити немає сенсу;

● сучасне публічне мовлення представлене багатьма видами:

академічне, ділове, дипломатичне, судове, громадсько-політичне,

військове, соціально-побутове, духовне (церковно- богословське);

● основними жанрами судового красномовства є

прокурорська, адвокатська, самозахисна, громадсько-обвинувальна

промови;

● судова промова є різновидом публіцистичного стилю, який

вбирає й риси офіційно-ділового та наукового стилів;

● необхідним елементом судової промови є її емоційність:

оратор має не тільки висловити думку, але й викликати потрібні

емоції у слухачів;

● спілкування є справжньою цариною людської моральності;

● риторичний логос (об‘єктивна аргументованість),

риторичний пафос (доцільна емоційність), риторичний етос

(доброчинність) є основними категоріями публічного мовлення;

● є різні типи мовлення: інформувальне, аргументувальне,

епідейктичне, гедоністичне (діатричне), поетичне, художнє;

● етикет публічного мовлення обов‘язково передбачає

тактовність (чуття міри), ввічливість (коректність, шанобливість,

люб‘язність, делікатність), почуття власної гідності;

● якості зразкового мовлення – це максимальна об‘єктивність,

щирість, упевненість, захопленість, товариськість;

Р и т о р и к а 163

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

●

золоте правило риторики: ніколи й нікому не зашкодь

своїм словом;

● етикет публічного мовлення вимагає від оратора

тактовності та ввічливості.

Чи відомо Вам, що…

●

розмова – це будівля, яку споруджують спільними

зусиллями (А.Моруа);

● форма, в яку одягнені думки оратора, збуджує увагу і

захоплення натовпу (Ф.Честерфілд);

● вступ до ораторської промови є те саме, що для тіла

людського голова (Г.Гайар);

● завершення промови справедливо можна назвати

ораторським випробувальним каменем; ось тут він повинен зовсім

подолати впертість недовірливих і переповнених упередженням

слухачів (Г.Гайар);

● можна самостійно засвоїти мовний етикет через вивчення

взірців ораторських промов, укладання етикетних навчальних

словничків за моделлю “ситуація → мовні кліше → мотив

вибору”, прогнозування можливих варіантів діалогів за попередньо

змодельованою ситуацією з метою вибору найточнішого варіанту,

численні репетиції власних висловлювань з метою дипломатичної

конспірації почуттів та негативного ставлення до чогось,

відпрацювання інтонації, жестів, міміки з приводу різних ситуацій

спілкування з колективним співрозмовником, постійний контроль

за своєю мисленнєво-мовленнєвою реакцією під час спілкування;

● усі жанри красномовства є хорошими, крім

нудного (Вольтер);

● оратори, які аж ніяк не можуть зупинитися, – справжні

мучителі слухачів… (І.Бехер).

Чи переконані Ви, що…

●

промова – це вчинок і, як усякий вчинок, має

наслідки, за які мовець несе відповідальність;

● людське спілкування – це обмін цінностями, а вміння вести

розмову – це талант (Стендаль);

● зі словом треба поводитися чесно (М.Гоголь);

● мудрість змісту без красномовства дає мало користі

(Цицерон);

164 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

●

найменшою і найвагомішою має бути саме заключна

частина промови;

● найвищою цінністю публічної промови є її гармонія;

● в основі судового красномовства лежить необхідність

доводити й переконувати (А.Коні);

● моральний обов’язок судового оратора – поводитись

обережно зі словесною зброєю (А.Коні);

● золоте правило спілкування менеджера, політика,

дипломата, юриста, журналіста, соціолога – не стверджувати

того, чого не можеш довести;

● етикет публічного мовлення – це категорія історична,

національна;

● завжди треба дотримуватися етикетних норм у публічних

виступах;

● риторичні знання та вміння впливають на культуру

відповіді студента на практичних і семінарських заняттях, на

заліках та іспитах, на захистах конкурсних, курсових і дипломних

робіт/проектів;

● не можна дозволяти собі читати промову з аркуша;

●

невихована людина не може стати хорошим оратором;

● треба поступатися своєму опонентові всім, чим можна

поступитися;

● Ти – весь у слові, як у сповиткові,

З колиски до калини на горбі ...

І вже коли ти похитнувсь у слові,

Вважай, що похитнувся у собі (Б.Олійник).

Р и т о р и к а 165

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2.2. Структура діяльності ритора

Опрацювавши матеріали цього підрозділу та виконавши

практичні завдання, ви обов’язково з’ясуєте:

► етапи творчої діяльності ритора та зміст поняття концепція

публічного виступу

► сутність тези, аргументу, способу доведення та вимоги до них

► види аргументів, систему риторичних методів аргументування

та сфери їх застосування

► засоби мовної виразності та складники багатомірного поняття

техніка мовлення

► показники культури мовлення оратора та критерії

оцінювання публічної промови

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

актуальне членування

висловлювання

аналогія

антитеза

аргументація

градація

дедукція

демагогічні прийоми

дефініція

дикція

доказ (доведення)

докомунікативний етап

евфонія

інверсія

індукція

інтонація

ірраціональні аргументи

іронія

комунікативний етап

контраргумент

концепція публічного виступу

культура мовлення

метафора

метод

мовна культура оратора

обґрунтування

оперативна пам’ять

пауза

раціональні аргументи

рема

спосіб доведення

тавтологія

твердження

теза

тема

техніка мовлення

РИТОРИЧНІ МЕТОДИ АРГУМЕНТУВАННЯ

“бумеранга” потенціювання

“виведення” суперечностей

“видобування висновків” “так, але...”

ігнорування фундаментальний

опитування “шматків”

порівняння уявної підтримки

166 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2.2.1. Етапи творчої діяльності ритора та зміст поняття

концепція публічного виступу

1. Схарактеризуйте, спираючись на риторичну формулу, два

етапи творчої діяльності ритора за метою, змістом та функціями:

1) докомунікативний; 2) комунікативний.

2. Проаналізувавши власний досвід з підготовки та виголошення

промов, поясніть, що сприяє ефективності переходу від

докомунікативного етапу до комунікативного. Обґрунтуйте свою

відповідь.

3. Зазначте, в чому виявляється різниця між поняттями

підготовленість оратора і підготовка оратора. Назвіть та

схарактеризуйте фактори, які визначають загальну підготовленість

оратора. Проілюструйте прикладами свою відповідь.

4. Схарактеризуйте спільне та відмінне між простим і складним

планами публічного виступу. Поясніть мету і функції цих видів планів та

принципи їх складання. Проілюструйте відповідь переконливими

прикладами.

5. Структуруйте та схарактеризуйте процедуру збирання

матеріалу до публічного виступу.

6. Ознайомтеся з рекомендаціями, розробленими американськими

дослідниками для підготовки до розумових та нервових перевантажень,

якими насичена професійна діяльність менеджера, перекладача, журналіста

юриста. Поясніть, на тренування саме чого спрямовані наведені

рекомендації, і визначте їх роль у творчій діяльності ритора.

 Через 5-10 хвилин після пробудження якнайшвидше

порахуйте у зворотньому порядку від 100 до 1. Потім повторіть

алфавіт, придумуючи на кожну букву слово. Якщо ви забули якусь

букву або не можете придумати слово, не зупиняйтеся. Тут

важливим є темп.

 Назвіть по двадцять чоловічих та жіночих імен.

 Виберіть будь-яку літеру алфавіту і назвіть двадцять слів, які

починаються з неї. Закрийте очі і порахуйте до двадцяти.

 Якщо у вас є час, можна ускладнити завдання. Вам

знадобиться друкований текст, ручка, папір і годинник. Виберіть із

тексту будь-яке слово. Поставте годинник на п’ять хвилин і

запишіть якнайбільше фраз з обраним словом. Через п’ять хвилин

зупиніться і порахуйте до двадцяти.

Р и т о р и к а 167

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 Потім переверніть текст догори ногами і почитайте вголос.

 Уважно подивіться на знайомий предмет, який є у вашій

кімнаті. Закрийте очі й опишіть його по пам’яті. Відкрийте очі і, ще

раз поглянувши на предмет, визначте пропущені деталі.

 Опишіть по пам’яті риси обличчя одного із ваших знайомих.

При зустрічі з‘ясуйте, щớ ви пропустили.

 Огляньте кімнату. Закривши очі, намагайтеся відтворити все

побачене.

 Щоб не знижувалися творчі можливості мозку, вчені також

рекомендують час від часу зраджувати деяким звичкам. Наприклад,

чистити зуби, тримаючи щітку лівою рукою, одягати годинника на

іншу руку, поміняти дорогу на роботу тощо.

7. Прочитайте наведений мовою перекладу лист відомого

англійського письменника, державного діяча і дипломата Ф.Честерфілда

до свого сина. З’ясуйте: а) кого автор називає оратором? б) що є

головним, на його думку, в ораторській діяльності? в) саме чому (формі

чи змісту) автор надає перевагу?

Сформулюйте українською мовою настанови, які дає письменник

молодому ораторові, і висловте обґрунтовану власну думку щодо цього.

 Лондон, 9 декабря 1749 г.

Милый мальчик!

В течение последних сорока лет я, должно быть, не сказал и не

написал ни одного слова, не подумав сначала, хорошо оно или плохо

и нельзя ли заменить его более удачным. Неблагозвучная или

шероховатая фраза режет мне ухо, и я, как и все люди на свете,

охотно бы поступился известной долей смысла ради того, чтобы

слова мои лучше звучали. Должен прямо и откровенно признаться

тебе без всякого тщеславия и ложной скромности, что если я и

приобрел какое-то имя, как оратор, то я в большей степени обязан

этим вниманию, которое я уделяю своему стилю, нежели самому

содержанию моих речей, которое в силу обстоятельств ничем не

отличается от того, что говорят другие. Когда ты будешь выступать в

парламенте, репутация твоя как оратора будет гораздо больше

зависеть от твоих слов и периодов, нежели от того, о чем ты

говоришь. По одному и тому же вопросу каждому здравомыслящему

человеку приходят в голову примерно одни и те же соображения, и

лишь та форма, в которую они облечены, вызывает внимание и

восхищение слушателей.

Я всеми силами стремлюсь, чтобы именно в парламенте ты

сделался заметной фигурой; я хочу, чтобы ты мог собою гордиться и

дал мне основание гордиться тобою. Иными словами, ты должен

168 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

сделаться там хорошим оратором. Я говорю “должен”, потому что

знаю, что ты сможешь, если только захочешь. Толпа, которой

свойственно ошибаться, смотрит на оратора и на комету с

одинаковым изумлением и восхищением, считая и то, и другое

явлениями сверхъестественными. Эта ошибка часто отбивает у

молодых людей охоту испытать свои силы на этом поприще; хорошие

же ораторы нисколько не возражают, если талант их почитают чем-то

из ряда вон выходящим и чуть ли не дарованным им господом богом.

Но давайте вместе подумаем, что же такое на самом деле хороший

оратор, давайте сдерем с него эту наносную мишуру, которой его

покрыло собственное тщеславие и невежество окружающих, и мы

увидим, что проще всего определить его можно именно так:

разумный здравомыслящий человек, умеющий правильно рассуждать

и изящно выразить собственные мысли по поводу того, о чем идет

речь. Разумеется, здесь нет никакого волшебства. Умный человек,

даже если у него нет поразительных, из ряда вон выходящих

дарований, о чем бы он нам ни говорил, не станет говорить

бессмыслицы; если же у него есть хоть малейшая доля вкуса и он

способен сделать над собой усилие, не станет и говорить неизящно. К

чему же в итоге сводится все это могучее и окутанное покровом

тайны искусство говорить в парламенте? К тому, что человек,

выступающий в палате общин, говорит в стенах парламента перед

четырьмястами людьми, высказывая свое мнение по данному

предмету, то самое, которое он без особого труда высказывал бы

перед четырнадцатью гостями любого английского дома, сидя у

камина или же за столом; и эти-то четырнадцать человек могут

оказаться лучшими судьями и более строгими критиками того, что он

говорит, нежели любые четырнадцать депутатов палаты общин.

Мне часто случалось говорить в парламенте, причем иногда,

когда я кончал речь, раздавались рукоплескания; потому я на

основании собственного опыта могу тебя уверить, что это не бог

весть что. Больше всего впечатления на слушателей производят

изящество стиля и построение периода. Дай им услышать в твоей

речи хотя бы один-два стройных и округленных периода, которые

они могли запомнить и повторить, – и они возвратятся домой

довольные, так как люди возвращаются из оперы, напевая дорогой

какой-нибудь особенно запомнившийся мотив. Большинство людей

обладает слухом, но лишь очень немногие способны рассуждать;

сумей пленить их слух – и ты уловишь в свои сети их разум, какой

бы он у них ни был.

Цицерон, понимавший, что достиг высшей ступени в своей

профессии (а в его времена красноречие было профессией), для

того, чтобы выделить себя из всех, в своем трактате “De oratore”

Р и т о р и к а 169

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

утверждает, что оратор – это человек, какого в действительности

никогда не было и не будет. Отправляясь от этого ложного

положения, он заявляет, что оратор непременно должен знать все

искусства и все науки – иначе как же он сможет о них говорить. Но

при всем моем уважении к столь большому авторитету, должен,

однако, сказать, что в моем представлении оратор – это нечто

совершенно иное, и я уверен, что в этом смысле я ближе к истине,

чем он. Оратором я называю человека, который умеет здраво

рассуждать и изящно выразить мысль, о каком бы предмете он ни

говорил. Насколько я знаю, ни геометрические задачи, ни

алгебраические уравнения, ни химические процессы, ни

анатомические опыты никогда не были предметами красноречия,

поэтому я со всем смирением утверждаю, что человек может быть

очень хорошим оратором, не имея ни малейшего представления о

геометрии, алгебре, химии или анатомии. Предметом же

парламентских прений являются исключительно вопросы общего

характера.

Я пишу здесь все, что приходит в голову и что, мне кажется,

может способствовать формированию твоих взглядов или просто

оказаться для тебя интересным. Хорошо, если бы мои труды не

пропали даром! А они не пропадут, если ты станешь уделять себе

хотя бы половину того внимания, которое тебе уделяю я. Прощай.

8. Складіть план усної промови, квінтесенцією якої є наведений

афоризм. Доберіть приклади з художньої літератури для ілюстрування

наведеного афоризму.

Ніяким удаванням не можна ані сховати любов там, де вона є,

ані виявити там, де її немає (Ларошфуко).

9. З’ясуйте завдання докомунікативного етапу творчої діяльності

оратора, мета якої – виголошення переконливої промови за темою

“Пилип Орлик – автор першої конституції України”.

10. З’ясуйте, який діапазон знань, умінь та навичок потрібний

ораторові для творчої діяльності. Трансформуйте своє розуміння цього

питання у відповідну таблицю та проілюструйте прикладами.

11. Спрогнозуйте зміст докомунікативного етапу творчої

діяльності оратора при підготовці публічної промови за темою: “А.Коні –

видатний судовий оратор та «чародій слова»” на науково-практичну

конференцію “Мовленнєвий етикет у професійній діяльності”.

170 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

12. Прокоментуйте всі фази докомунікативного етапу підготовки

публічної промови на тему: “Леся Українка: винятковість і звичайність”.

Сформулюйте та схарактеризуйте закони риторики, на яких ґрунтується

докомунікативний етап творчої діяльності оратора.

13. Поясніть сутність поняття концепція публічного виступу.

14. Проілюструйте на конкретних прикладах поняттєвий зміст

термінів тема (та частина висловлювання при актуальному його

членуванні, яка становить предмет повідомлення, містить відоме, знайоме

і є відправною для реми) і рема (головна частина висловлювання при

актуальному його членуванні, те нове (смислове ядро), що повідомляє

мовець). З’ясуйте значущість для оратора вміння здійснювати актуальне

членування висловлювання.

15. Коротко схарактеризуйте поняття повний текст промови,

конспект промови, тези промови, план промови, виступ без

тексту. Визначте, ілюструючи прикладами, спільне, відмінне й

особливе.

16. Перекладіть українською мовою наведені фрагменти.

Прокоментуйте думки авторів у контексті завдань оратора і

сформулюйте поради молодому ораторові на етапі визначення концепції

публічного мовлення.

 …Любому специалисту хорошо бы выйти из высшей

школы человеком широких взглядов. А для этого, как минимум,

необходимо представить себе, что возможна иная точка зрения,

кроме твоей собственной.

Чего-нибудь не знать, в чем-нибудь не разбираться, чего-

нибудь не понимать – не стыдно. Сложен мир, сложно искусство,

сложно его восприятие. Все понять и все постичь, особенно

смолоду, невозможно. Но вот что действительно стыдно: не зная

чего-нибудь, не разбираясь в чем-нибудь, не понимая чего-нибудь,

судить об этом с маху, с ходу, с плеча, притворяясь перед самим

собой сведущим в том, в чем не смыслишь. Высказываться по

принципу: МНЕ это не нравится, ЗНАЧИТ, это никуда не годится

(С.Львов).

 Чем меньше отдельных тезисов, тем лучше. Чтобы

построить куб, нужны только три линии, а куб есть фигура,

совершенная по форме и по содержанию. Чем больше положений,

тем легче могут присяжные забыть некоторые из них. Но каждое из

них должно быть подтверждено множеством доказательств

(П.Сергеич).