Р и т о р и к а 15
------------- ----------------------------------------------------------------------------------------------
--
… не гонитесь за красноречием. Тот, кому дан дар слова,
ощутит его, быть может, внезапно, неожиданно для себя и без
всяких приготовлений. Его нельзя приобрести, как нельзя испытать
вдохновение, когда душа на него не способна. Но старайтесь
говорить хорошо, любите и изучайте святыню нашего народа – его
язык. Пусть не мысль ваша ищет слова и в этих поисках теряет и
утомляет слушателей, пусть, напротив, слова покорно и услужливо
предстоят перед вашей мыслью в полном ее распоряжении.
Выступайте во всеоружии знания того, что относится к вашей
специальности и на служение чему вы призваны, а затем – не лгите,
т.е. будьте искренни, и вы будете хорошо говорить (А.Кони).
Слово имеет силу так действовать на состояние души, как
состав лекарств действует на тело. Подобно тому, как разные
лекарства изгоняют разные соки из тела, причем одни пресекают
болезнь, а другие – жизнь, так и речи – одни повергают слушателей в
печаль, другие услаждают, третьи пугают, четвертые вселяют в иных
смелость, пятые же неким злым убеждением отравляют и
обвораживают душу (П.Таранов).
4. Прочитайте наведений текст і з’ясуйте, про який хист людини
йдеться. Обгрунтуйте свою відповідь.
Людина – єдина з істот, яка дістала від природи дар
членоподібної мови. Ще у IV столітті до нашої ери це зазначили
давньогрецькі учені і серед них – Арістотель, який був ніким не
перевершений у своїй універсальності. Тож для кожної людини
природно прагнути, аби користуватися цим даром розумно, з
високим коефіцієнтом корисної дії. Врахуймо й те, що у сиву
давнину промовці виступали переважно просто неба – на стадіонах,
перед храмами, в театрі, а інколи – перед багатотисячною
аудиторією і, звичайно, без допоміжних технічних засобів. Отже,
мовний вплив оратора на аудиторію був прямий, безпосередній і, в
оптимальному варіанті, досить ефективний. Крім того, промови
стародавніх ораторів – важливе історичне джерело, з якого ми
черпаємо відомості про суспільні й політичні стосунки у Греції та
Римі, про світосприймання, побут тощо.
Інколи гадають, що комплексний підхід до майстерності усної
мови як до сукупності багатьох факторів – лінгвістичних, логічних,
психологічних і, нарешті, композиційно-стильових – здобуток
лише нашого часу. Насправді ж усі ті грані публічних виступів
розглядалися ще в античності. Антична риторика – явище
багатогранне і невмируще.