Онуфрієнко Г.С. Риторика
Подождите немного. Документ загружается.
Р и т о р и к а 581
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Розділ 4
4.1.
4.3.
4.4.
4.5.
18.а) Сприйняття себе як жертви нападу супротивника,
моральні якості якого сумнівні; впевненість у своїй
справедливості; б) кожен із конфліктуючих ясно бачить
недоліки та огріхи супротивника, але не свої власні, тому
реагує досить бурхливо на вчинки іншого, притупляючи
критику на свою адресу; в) кожним сприймаються власні
дії як допустимі й законні, а дії опонента – як погані ,
неадекватні; г) кожен спрощує і певною мірою спотворює
ситуацію конфлікту, аби представити власні дії як
правильні, а дії опонента – неправильними; д) кожен
сприймає опонента упереджено – як ворога – і починає
захищатися від нього, переходячи в наступ, що негативно
відбивається на процесі розв’язання конфлікту.
1. ... спір є цінним не сам собою, а як засіб досягнення
певних цілей; ...відчуваєте, що і ви, і ваш співрозмовник
по-своєму маєте рацію; ...вона є безглуздою;
... розв’язання якоїсь конкретної проблеми; ...ситуації у
спорі постійно змінюються (вводяться нові аргументи,
випливають нові факти, змінюються позиції учасників);
...саме це дозволяє дійти спільного рішення чи встановити
істину. 15. Найдієвішими є полемічні прийоми
спростування псевдотези фактами. 16. Полеміка, дебати.
9. Порушення норм мовленнєвої етики оратора.
24. Відсутня єдина тема розмови, тобто спір є
безпредметним. 27. Невизначеність позиції полеміста.
28. У мові багато полісемічних (багатозначних) слів, а це
може спричиняти потенційне і реальне непорозуміння
між полемістами. 32. Компетентність, досконале
знання предмета суперечки, впевненість у своїх
твердженнях, авторитетність, уміння логічно
розмірковувати, знання та доречне використання
полемічних правил і прийомів, вихованість та мовна
культура. 33. Освічений не зможе навести найсильніші й
найкращі аргументи, оскільки неук просто їх не зрозуміє
та не оцінить через нестачу чи брак знань. Правило –
ніколи не сперечайся з неуком.
1. Ф.Плевако майстерно застосовував, зокрема, такий
полемічний прийом, як reductio ad absurdum (“зведення до
абсурду”), сутність якого – виявити хибність тези чи
аргументу опонента. 2. Прийом бумеранга, “підхоплення
репліки”. 4. Мета іронії Сократа – не викрити і “знищити”
582 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
когось, а допомогти людині пізнати себе, стати вільною,
виявити свої творчі можливості. 12. Кожна думка у
процесі певного розмірковування повинна мати одне й те
ж визначення, стійкий зміст. 21. Теза обґрунтовується
хибними судженнями, яких умисно або через
некомпетентність видають за істинні: посилання на
неіснуючі документи, нібито опубліковані матеріали, на
дослідження, які не проводилися, підтасовування фактів,
перекручення, спотворення статистичних фактів,
наведення недоказаних положень як аргументів тощо.
22.“Хибне коло”. 24. Причини ненавмисних логічних
помилок – відсутність логічної культури, навичок ведення
публічного спору, наслідки гарячкуватості, надмірної
емоційності тощо. Причини навмисних логічних помилок
– бажання зробити суперечника вразливим, поставити у
складне становище, створити перешкоди, ввести в оману.
25.Мета – переконати свого опонента. Обидва
сперечальники суворо дотримувалися власних переконань
і не поступалися один одному. 28. Факт – це дійсне,
непридумане явище, подія; те, що відбулося насправді.
Думка (погляд) – це судження, яке містить оцінку,
ставлення, точка зору на щось. Факти – надійніші, ніж
думки, аргументи. Рекомендація полемісту – оскільки
думки можуть бути упередженими, необ’єктивними,
помилковими, до них треба ставитися критично,
враховувати історичні й соціальні умови, що вплинули на
їх формування. 32. Вплив полеміста не тільки на
розум, але й гра О.Бендера на честолюбних почуттях
слухачів-васюкінців через опис зворушливих перспектив
розвитку Васюків (перейменування у Нью-Москву, що
стане найелегантнішим центром Європи, всього світу,
Всесвіту; перший в історії міжпланетний шаховий
конгрес у Васюках).
Розділ 5
5.1.
4. Мета, тривалість у часі, соціальні ролі, проблемні
завдання, ключові слова (репліки, твердження).
10. □ Щастя розум відбирає, а нещастя назад повертає. З
бідою не знатися – і щастя не знайти.
□ Доки не намучишся, доти не научишся. Піти в науку –
треба терпіти муку. Не йде наука без бука .
□ Не вчися розуму до старості, але до смерті. Учись – на
старість буде як знахідка.
Р и т о р и к а 583
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
□ Жарт місце має. Добре діло утіха, коли ділу не поміха.
На все свій час. Коли почав орати, то у сопілку не грати.
□ Аби почати, а там воно піде. Добрий початок –
половина діла. Почин дорожчий за гроші. За початком
діло становиться.
□ Краще пізно, як ніколи. І я навчуся на сьомій дитині
дівочити.
□ Догана мудрого більше варта, як похвала дурного.
Краще з розумним згубити, як із дурнем знайти.
□ З малої хмари великий дощ буває. Маленьке, але
важкеньке. Малі тілом, та великі духом. З малої іскри
великий вогонь буває. Хай річка і невеличка, а береги
ламає. Невелик червінчик, та дорогий.
□ Що маємо – не дбаємо, втративши - плачемо. Тоді йому
ціну взнаєш, як його загубиш. Гарна дівка, як засватана.
□ Писаного сокирою не вирубаєш. Скажеш – не вернеш,
напишеш – не зітреш, відрубаєш – не приточиш. Як
напише писака, то не злиже й собака.
□ Чужа душа – темний ліс. Нікому на чолі не написано,
що він є. В чужу душу не влізеш.
□ Язик мій – часом ворог свій. Дай язикові волю – заведе
в неволю.
584 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ЛІТЕРАТУРА
Адмони В.Г. Система форм речевого высказывания.–СПб.,1994.
Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение.–М., 1991.
Алёхина И. Имидж и этикет делового человека. –М.,2001.
Апресян Г.З. Ораторское искусство.– М., 1978.
Аристотель. Риторика.//Античные риторики.– М., 1978.
Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека.–М., 1998.
Бахтин М.М. Человек в мире слова. –М., 1995.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества.– М., 1979.
Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики.– М., 1991.
Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих
взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология
человеческой судьбы./ Пер. с англ.-М.,1997.
Введенская М.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи.–
Ростов–на–Дону, 1995.
Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание.– М., 1997.
Вечер Л.С. Секреты делового общения.– Мн., 1996.
Гойхман О.,Надеина Т.Основы речевой коммуникации.–М., 1997.
Головин Б.Н. Основы культуры речи.– М., 1988.
Гурвич С., Погорілко В., Герман М. Основи риторики.– К., 1988.
Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация.– М., 1989.
Демосфен. Речи.– М., 1954.
Дзюбенко О.Г., Присяжний Т.В. Культура дискусій.– К., 1990.
Дороніна М. Культура спілкування ділових людей.– К., 1997.
Зарецкая Е.Н. Логика речи для менеджера.– М., 1997.
Зарецкая Е.Н. Теория и практика речевой коммуникации. –
М., 1999.
Ивакина Н.Н. Культура судебной речи.– М., 1995.
Иванов В.Б. Международный этикет.– С., 2002.
Ивин А.А. Искусство правильно мыслить.– М., 1990.
Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода.– К., 1996.
Р и т о р и к а 585
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Карасик В.И. Язык социального статуса.– М., 1992.
Карнеги Д. . Как приобрести друзей и оказывать влияние на
людей.– К., 1989.
Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на
людей, выступая публично.– М., 1994.
Лахманн Р. Демонтаж красноречия. Риторическая традиция и
понятие поэтического. /Пер. с нем.–СПб., 2001.
Логика и риторика: Хрестоматия / Сост.: В.Ф. Берков,
Я.С. Яскевич.– Мн., 1997.
Львова С.И. Язык в речевом общении.– М., 1991.
Макаров М.Л. Основы теории дискурса.– М., 2003.
Маслова В.А. Введение в лингвокультурологию.– М., 1997.
Михальская А. Практическая риторика и ее теоретические
обоснования.– М., 1992.
Михальская А.К. Русский Сократ: Лекции по сравнительно–
исторической риторике.– М., 1996.
Мицич П. Как проводить деловые беседы.– М., 1983.
Неориторика: генезис, проблемы и перспективы. – М., 1987.
Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч.
посібник.–К.,2006.
Онуфрієнко Г.С. Риторика у практичних завданнях для юристів:
Навч. посібник.–Запоріжжя, 2002.
Онуфрієнко Г.С. Риторика у тренінгових та кваліфікаційних
комплексних завданнях для студентів економіко-гуманітарних
спеціальностей.–Запоріжжя, 2007.
Онуфрієнко Г.С. Лінгвокультурологічний потенціал риторики як
нової навчальної дисципліни у ВНЗ України.// Зб. наук. праць
Науково-досл. інституту українознавства.-Т.ХІІІ. Українська
освіта у світовому просторі./За заг. ред. проф. П.Кононенка.–
2007.–С.521–528.
Онуфрієнко Г.С. Ціннісна парадигма та гармонізуючі потенції
риторики як навчальної лінгвокультурологічної дисципліни.//
Мова і культура.–К., 2003.–Вип.6.–С.39–45.
586 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Онуфрієнко Г.С., Полежаєва Н.А. та ін. Навчальний
українсько-російський словник риторичної термінолексики /
За заг. ред. Г.С. Онуфрієнко.– Запоріжжя, 1998.
Ораторы Греции. – М., 1985.
Павлова Л.Г. Спор, дискуссия, полемика. – М., 1991.
Потебня А.А. Эстетика и поэтика. – М., 1976.
Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. – К., 1999.
Практический менеджмент. Методы и приемы деятельности
руководителя./Авт.-сост. Н.Я.Сацков. – Д., 1998.
Психологические исследования общения. – М., 1985.
Резніченко В.І., Михно І.Л. Довідник-практикум офіційного,
дипломатичного, ділового протоколу та етикету – К., 2003.
Риторика: Програма курсу для курсантів, студентів і слухачів
ВНЗ./ Укл. Онуфрієнко Г.С. –Запоріжжя, 1997.
Риторика. // Дидактичні матеріали з мовних та культурологічних
дисциплін для студентів. /За заг. ред. Г.С. Онуфрієнко.–
Запоріжжя, 2000.
Риторика: Програма навчальної дисципліни для студентів
економіко–гуманітарних спеціальностей. /Укл. Онуфрієнко Г.С. –
Запоріжжя, 2007.
Рождественский Ю.В. Техника культуры языка.– М., 1993.
Романов А.А. Грамматика деловых бесед.–Тверь, 1995.
Сагач Г.М. Золотослів.– К., 1993.
Сагач Г.М., Мартиненко В.Ф. Мистецтво ділового спілкування.–
К., 1991.
Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навч.
посібник.– К., 2004.
Сергеич П. Искусство речи на суде.– М., 1960.
Сковорода Григорій. Пізнай в собі людину: Пер. М.Кашуба; Пер.
поезії В.Войтович.– Львів, 1995.
Сопер Поль Л. Основы искусства речи.– Ростов–на–Дону, 1999.
Сычов О.Е. Изучение риторики в эпоху компьютеров.– М., 1991.
Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация.–М.,
2000.
Р и т о р и к а 587
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Тимченко Н.М. Искусство делового общения.–Харьков, 1992.
Томан І. Мистецтво говорити.– К., 1986.
Философия языка/Пер. с англ.–М.,2004.
Фишер Р., Юри Г. Путь к согласию, или Переговоры без
поражения.–М.,1990.
Фрюминг Р., Лаком Ж. Взаимодействие ради результата.
Практикум делового общения.– Ростов-на-Дону, 1997.
Хазагеров Г.Г., КорниловаЕ.Е. Риторика для делового человека:
Учебное пособие.–М., 2001.
Цицерон М.Т. Три трактата об ораторском искусстве.– М., 1972.
Шеломенцев В.Н. Этикет и культура общения.– К., 1995.
Шепель В.М. Управленческая этика– М., 1992.
Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность.– М., 1974.
Эрнст О. Слово представляется вам: Практические рекомендации
по ведению бесед и переговоров.– М., 1988.
Язык, дискурс, личность.– Тверь, 1990.
Язык и личность.– М., 1989.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
ОНУФРІЄНКО Галина Сергіївна
РИТОРИКА
Навчальний посібник
Керівник видавничих проектів – Б.А.Сладкевич
Друкується в авторській редакції
Дизайн обкладинки – Б.В. Борисов
Підписано до друку 02.11.2007. Формат 60x84 1/16.
Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC.
Умовн. друк. арк. 37.
Наклад – 1000 прим.
Видавництво “Центр учбової літератури”
вул. Електриків, 23
м. Київ, 04176
тел./факс 425%01%34, тел. 451%65%95, 425%04%47, 425%20%63
8%800%501%68%00 (безкоштовно в межах України)
e%mail: office@uabook.com
сайт: WWW.CUL.COM.UA
Свідоцтво ДК №2458 від 30.03.2006