Онуфрієнко Г.С. Риторика

Подождите немного. Документ загружается.

Р и т о р и к а 521

--------------------------

Ролі (учасники): Черговий бібліограф університетської бібліотеки,

студенти першого курсу, викладач.

-----------------------------------------------------------------------------------

Завдання: Бібліографу – поінформувати студентів про основні

види каталогів, науково-довідковий апарат книги, типи довідників

та словників, прийоми роботи зі спеціальною літературою, дати

ґрунтовні відповіді на запитання студентів; студентам – чітко

сформулювати запитання до бібліографа про специфіку роботи з

каталогами, про шляхи ефективного пошуку необхідної науково-

навчальної літератури; викладачу – підбити підсумки,

актуалізувати алгоритмічний припис ефективного пошуку науково-

навчальної літератури, уточнити сутність анотування, реферування,

рецензування наукових джерел.

Ключові поняття теми:

9Бібліограф – працівник бібліотеки, який відповідно до чинних

стандартів здійснює опис друкованих творів, складає їх покажчики

та огляди для наукового й практичного застосування, надає

консультативну допомогу читачам у пошуку літератури.

9Каталог (від. грец. “список”) – 1) систематизований перелік книг,

картин, музейних експонатів та інших предметів, складений для

полегшення їх пошуку; 2) перелік зірок у галактиці.

9Анотація (лат. annotatio – “зауваження, примітка”) – коротка,

стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису, проекту

тощо.

9Реферат (лат. refero – “доповідаю”) – короткий виклад наукової

праці, вчення, змісту джерела із збереженням його

мовностилістичних особливостей.

9Рецензія (лат. recensio – “розгляд”) – відзив, висновок з оцінкою

певного наукового джерела та виклад зауважень, рекомендацій,

пропозицій.

9Бібліографія – наука, що розробляє методи опису друкованих

творів; 2) перелік книг, журналів і статей з певної галузі із

зазначенням вихідних даних (місце і рік видання, видавництво

тощо); покажчик літератури.

9Алгоритмічний припис – інструкція (пам‘ятка, вказівка), що являє

собою сукупність послідовних прийомів (методів, “кроків”)

розв‘язання широкого класу завдань, тобто своєрідна програма

мисленнєво-мовленнєвих дій.

522 Г.С.О н у ф р і є н к о

---------------------------------- -------------------------------- -------------------------------------------

Тема 11: Гуманізація науки

Мета гри: Розкрити сутність поняття гуманізація науки, виявити

зв‘язок науки з мистецтвом, проілюструвати практичне

застосування наукових досліджень в обраній студентами

спеціальності, здійснити тренінг комунікативних навичок та вмінь.

Ситуація: Зустріч з науковцями, які працюють у навчальних

закладах та дослідних установах України та інших країн Європи

(макроетюд тривалістю до 40 хвилин).

Ролі (учасники): Організатор зустрічі, запрошені (науковці,

викладачі, студенти, магістранти, аспіранти, представники засобів

масової комунікації).

Завдання: Організатору зустрічі – розподілити ролі і скласти

перелік основних запитань до запрошених науковців, підбити

підсумки; запрошеним науковцям – дати переконливі відповіді на

запитання організатора зустрічі та інших запрошених;

представнику засобів масової комунікації – підготувати лаконічну

інформацію про хід та результати зустрічі; студентам,

магістрантам, аспірантам – сформулювати запитання до учасників

зустрічі.

Ключові поняття і тези теми:

9Гуманний (лат. humanus – “людський”) – людяний у своїх діях і

ставленні до інших людей.

9Гуманітарний (від. лат. humanitas – “людство, людяність”) – який

стосується людини та її культури, звернений до людської

особистості, її прав та інтересів.

9 Гуманітарні науки – суспільні науки (історія, філологія,

філософія, соціологія, право, мистецтвознавство та ін.).

9Наука єдина і за всієї її схильності до поділу на дисципліни

залишається єдиною за суттю.

9Наукові дисципліни утворюють безперервний ланцюг.

9Все більше усвідомлюється роль гуманітарних наукових галузей

для науки в цілому.

9Мистецтво сприяє вихованню у вченого інтуїції.

9”Діалоги” Платона – одночасно і наукові, і літературні твори.

Р и т о р и к а 523

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

5.4. Алгоритмічний припис учаснику інтерв’ю

1. Ознайомтеся з рекомендаціями, врахування яких допоможе

забезпечити успіх в інтерв’ю. Проаналізуйте кожен «крок» мисленнєво-

мовленнєвих дій, їх послідовність, ступінь складності для Вас і

зосередьте увагу на найважливіших сáме для Вас.

1. Підготовчий етап до інтерв‘ю

1.1. З’ясуйте у журналіста ключові параметри інтерв’ю:

• Які тема і тривалість розмови?

• Який обрано тип інтерв’ю: пряма трансляція, запис на плівку,

зредагований варіант?

• Хто інтерв’юер?

• Хто слухатиме інтерв’ю?

• Чи потрібні інтерв’юерові Ваші матеріали?

1.2. Розробіть концепцію свого виступу:

• визначте мету і завдання свого повідомлення;

• складіть план і відповідно до нього лаконічно запишіть тези;

• зафіксуйте цікавий та корисний матеріал для ілюстрації

тверджень (приклади, статистичні дані, цитати тощо) вступної і

заключної частини;

• спрогнозуйте загальні, складні та суперечливі запитання;

• продумайте засоби унаочнення виступу.

Пам’ятайте! Ви маєте право не відповідати на запитання

особистого чи конфіденційного характеру, проте повинні

делікатно пояснити журналісту причини своєї відмови.

Треба уникати фраз типу «Я не можу це

прокоментувати» і не казати того, чого Ви не хотіли б

побачити/почути в теле- чи радіопрограмі або прочитати в

газетах.

1.3. Підготуйтесь у студії до інтерв’ю:

• Сядьте зручно та естетично.

• Тримайте мікрофон на відстані 15-20 см.

• Зосередьтеся виключно на темі інтерв’ю.

• Перегляньте підготовлені вдома нотатки.

• Обдумайте колоритну, оригінальну, але стислу вступну

частину виступу.

• Домовтеся з журналістом, як будете звертатись один до

одного.

524 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Пам’ятайте! Залишатися собою в інтерв‘ю – це найважливіше.

Не змінювати свій стиль спілкування – це природно.

Адресувати свої слова тим, хто Вас слухає (в студії,

радіослухачі, телеглядачі тощо), - це ґречно.

Не використовувати жаргон (сленг) – це норма

культурного спілкування в мас-медіа.

2. Інтерв’ю в прямому ефірі

▪ Відповідайте на запитання від імені організації, якщо у Вас

беруть інтерв’ю як у представника цієї організації;

▪ Обговорюючи проблему, відразу скажіть про позиції, з

якими Ви не погоджуєтеся із журналістом, та обов’язково

прокоментуйте всі твердження, аби слухачі не припустили, що з

усім сказаним Ви погодилися.

▪ Не сперечайтесь, але й не займайте оборонну позицію,

навіть якщо журналіст поводиться грубо чи вороже.

▪ Не будьте категоричними у висловлюванні незгоди з

наведеними журналістом фактами, статистичними даними, проте

попросіть указати джерело цієї інформації.

▪ У разі потреби, поверніться до зміненої журналістом теми

або фразою типу «Як я уже казав/-ла, ...», або проігноруйте те, що

Вас перебили, і завершіть думку.

▪ Стережіться запитань не за темою розмови і тактовно

повертайте розмову у визначене тематичне русло.

▪ Не говоріть від імені відсутньої третьої особи, яку згадав у

розмові журналіст.

▪ Відповідайте на коло заданих журналістом запитань по

черзі, розпочавши з того, яке Вам щонайбільше імпонує.

▪ Не реагуйте словесною агресією навіть на образливе чи

грубе запитання.

▪ Використовуйте кожну можливість повторити свої основні

думки (твердження).

▪ Постійно контролюйте свої емоції.

▪ Доречно інтонуйте свої відповіді, наголошуючи на

основних позиціях своєї думки.

▪ Не повторюйте тверджень своїх опонентів,

використовуючи фразу типу «То є Ваша позиція, а моя...».

▪ Використовуйте у відповідях перевірені факти, власний

досвід, аналогії, конкретні приклади, аби бути максимально

переконливим.

▪ Обов’язково щиро подякуйте за запрошення на передачу.

Р и т о р и к а 525

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

3. Заключний етап

3.1. Проаналізуйте за всіма параметрами інтерв‘ю, знайдіть

позитиви в комунікативній поведінці журналіста як інтерв‘юера.

3.2. Проаналізуйте всебічно і самокритично власну

комунікативну поведінку; знайдіть негативи, зробіть висновки і

сформулюйте рекомендації на майбутнє.

3.3. Змоделюйте подумки інтерв‘ю за цією ж темою, з цими ж

учасниками, але з урахуванням виявлених власних помилок,

недоліків і вироблених рекомендацій.

2. Складіть лаконічну пам‘ятку конкретно для себе як

потенційного учасника інтерв‘ю.

3. Запропонуйте тематику цікавих для європейської молоді

інтерв‘ю, окресліть коло проблем, визначте учасників, розподіліть ролі,

спрогнозуйте можливі суперечливі ситуації і розробіть конструктивні

шляхи їх подолання.

4. Сформулюйте запитання до (визначених вами) учасників

інтерв‘ю навколо відомих крилатих фраз, аби “побачити” ці твердження

очима сучасної молоді.

○ Краса врятує світ (Ф.Достоєвський).

○ В людині все повинно бути красивим: і лице, і одяг, і

душа, і думки (А.Чехов).

○ Які думки в душі людини, така й вона (притча).

○ Невігластво – найбільший злочин на землі (М.Реріх).

○ Формальна освіта допоможе вам вижити. Самоосвіта

приведе вас до успіху (Д.Рон).

○ Що тільки є істинним, що чесним, що справедливим, що

чистим, що люб‘язним, що шляхетним, що тільки є доброчинним і

схвальним, про те і думайте (Біблія).

5. Змоделюйте інтерв‘ю навколо суперечливих у сучасному

суспільстві тверджень.

● Молодь – прекрасне майбутнє суспільства.

Молодь думає тільки про себе.

● На все свій час: є час мовчати, і є час говорити.

Спілкування – найбільша розкіш у житті.

526 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

● Пліткар – це той, хто говорить з вами про інших; зануда

– той, хто говорить з вами про себе; а блискучий співрозмовник –

той, хто говорить з вами про вас (Л. Керк).

6. Проаналізуйте наведений полілог-інтерв‘ю в аспекті

доцільності та ефективності використаного методу переконання при

обговоренні твердження Поля Валері “ Наука – це істина, помножена на

сумнів ”. Приєднайтесь, у разі бажання, до розмови.

Журналіст: Дозвольте запитати, чи погоджуєтеся Ви з

висловом Поля Валері, що “ наука – це істина, помножена на

сумнів ” ?

Студент 5-го курсу: Наука століттями напрацьовувала поняття й

термінологію, намагаючись пояснити те, що відбувається.

Студент 1-го курсу: Але ж ці пояснення були абсурдними : Земля

тримається то на слонах, то на черепахах, то на китах.

Студент 5-го курсу: Ці пояснення були примітивними, але з часом

вони відкидалися. Потім припускали, що не Земля, а Сонце – центр

системи. Достатньо згадати праці Коперніка, Галілея, Ломоносова.

Студент 1-го курсу: І те, що Коперніка стратили, а Галілея

примусили зректися своїх поглядів ?

Студент 5-го курсу: Так, в історії науки були похмурі сторінки.

Але не можна зупинити розум, який шукає відповіді на різні

запитання. Поки є такий розум, буде і розвиток науки.

Журналіст: Але нові відкриття можуть заперечити старі знання.

Ось, наприклад, на конгресі астрономів у вересні 2006 р. було

прийняте рішення, що Плутон не можна вважати планетою. Тепер

треба переписувати підручники. Навіщо? Адже Плутон від цього не

зробиться більшим або меншим? До чого ці сумніви?

Студент 5-го курсу: Але ж за останні двісті років кількість

винаходів зросла з неймовірною швидкістю, докорінно змінюючи

людське життя.

Студент 1-го курсу: Чи завжди собі на користь? Пригадайте

атомну або хімічну зброю. А комп’ютери? Скільки здоров’я, часу

забирають вони в людини?

Студент 5-го курсу: Щодо комп’ютерів дозвольте з Вами не

погодитися. Так, перші комп’ютери були за своєю суттю

електронно-обчислювальними машинами, були надзвичайно

громіздкими, займали цілу кімнату. Але з 60-х років із розвитком

мікроелектроніки комп’ютери значно зменшилися, стали

багатофункціональними. Дослідження в галузі комп’ютерних

технологій здійснили справжній переворот у науці, техніці та

повсякденному житті. Космічні зонди, супутникове телебачення і

Р и т о р и к а 527

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

протиракетні системи залежать виключно від роботи комп’ютерів.

Комп’ютерна мережа Інтернет зв’язує машини всього світу і

дозволяє передавати інформацію в будь-яке місце земної кулі за

декілька хвилин.

Журналіст: Отже, Ви стверджуєте, що постійні наукові

дослідження – це крок уперед у поступі людства і вічний пошук

істини. Так?

Студент 5-го курсу: Так. До речі, нові дослідження та винаходи, як

правило, засновуються на попередніх дослідженнях і роблять

можливим подальший прогрес.

Студент 1-го курсу: Дуже важливо, щоб вони стали на службу

людині, а не були засобами самознищення. Ви мене переконали, я

погоджуюся з висловом Поля Валері, що “ наука – це істина,

помножена на сумнів ”.

Журналіст: Щиро дякую за інтерв‘ю.

7. Придумайте рольові ігри в жанрах діалогу та/або полілогу за

наведеною дискусійною тематикою. Спрогнозуйте суперечливі

твердження і доберіть переконливі аргументи.

Наука

◦ Науковий пошук: труд чи талант?

◦ Наукові гіпотези: реальність чи фантазії?

◦ Наукові відкриття: випадковість чи закономірність?

◦ Молоді науки і молоді в науці.

◦ Наука і мораль: гармонія чи конфлікт ?

◦ Гуманізація науки: сучасне і майбутнє.

◦ Наукові досягнення і практика їх застосування.

◦ Етика науковця: ілюзія чи реальність ?

◦ Обов‘язки вчених.

Мова, література, мистецтво

◦ Екранізація художніх творів: за і проти.

◦ Мистецтво і час.

◦ ”Екологія” мовної комунікації: за і проти.

◦ Молодіжний сленг: сучасний погляд.

◦ Державна, офіційна, міноритарна мови в сучасному

багатонаціональному суспільстві.

◦ Мовна/мовленнєва компетентність у професії.

◦ Міжнародні мови: минуле, сучасне, майбутнє.

◦ Культура мови і культура мовлення.

Людина, характер, професія

◦ Ідеальна людина: міф чи реальність?

◦ Особистість і колектив: гармонія чи конфлікт ?

◦ Професія і характер.

528 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

◦ “Екологія” душі.

◦ Професія і час.

◦ Ділова зустріч і етикет.

◦ Виконавська дисципліна і професія.

Навчання, виховання

◦ Засоби навчання: класичні та інноваційні.

◦ Інтернет-матеріали чи бібліотечна література?

◦ Освітня система: сучасне й майбутнє.

◦ Тестовий контроль знань і вмінь: за і проти.

◦ Традиції і новації у вихованні.

◦ Знання і досвід.

◦ Університет майбутнього.

Здоров‘я, спорт

◦ Здоров‘я у спорті.

◦ Молодь і здоровий спосіб життя.

◦ Майбутнє нації і здоров‘я молоді.

◦ Самоорганізація здорового способу життя.

◦ Здорова молодь – міцна держава.

◦ Здоров‘я, спорт і професія.

Молодь, сім‘я, кохання

◦ Сучасна молодь.

◦ Молодь і мода.

◦ Ідеальний шлюб: міф чи реальність?

◦ Батьки і діти: конфлікт чи згода?

◦ Молоді батьки: плюси і мінуси.

◦ Молодь і політика.

◦ Секрети родинного щастя.

◦ Комп‘ютерні ігри: за і проти.

РЕЗЮМЕ

Чи усвідомили Ви, що...

● комунікативні стратегії пов’язані з такими параметрами,

як соціальна дистанція (горизонтальні стосунки) і статусна

ієрархічна дистанція (вертикальні стосунки);

● статусно-вікова дистанція, характерна для соціальних

взаємин східних слов’ян, не дозволяє молодшим за віком чи

посадою звертатися до старших на ім’я (без імені по батькові) та

використовувати фамільярні формули вітання, як це стало

можливим останнім часом в англійській комунікації;

● спілкуючись з іншими людьми, особа автоматично,

підсвідомо повідомляє про себе і своє “я”, демонструючи свій

комунікативно-риторичний паспорт;

Р и т о р и к а 529

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

●

треба вживати якомога більше слів, котрі підкреслюють

шанобливе ставлення до співрозмовників: «дякую», «будь ласка»,

«перепрошую», «даруйте на слові» тощо;

● одні й ті самі аргументи не однаково діють на різних

людей;

● переконати легше саме в діалозі/полілозі, а не в

монолозі;

● діалог та полілог координують думки окремих осіб;

● людина, здійснюючи мовленнєвий акт, прагне одночасно

досягти і змістового, і комунікативного результату;

● висловлювання формується у складному процесі, який

починається із задуму, далі настають стадії внутрішнього мовлення

(згорнута схема речення) і кодування (реалізація) у розгорнутому

вербальному повідомленні;

● неправильно використане слово породжує помилкову

думку;

● в процесі спілкування люди, як правило, сприймають та

оцінюють один одного з позицій своєї/рідної культури та

характерних для неї стандартів, тобто з позицій етноцентризму;

● тип культури відбивається в мовній свідомості її

представників;

● комунікативна поведінка народу є компонентом його

національної культури та регулюється відповідними національними

нормами і традиціями;

● є багато причин відмінностей у комунікативній поведінці

різних народів, але одна з найперших – тип культури, який

визначає соціальні стосунки, формує культурні цінності, на основі

яких створюються традиції та норми поведінки і комунікативна

свідомість;

● комунікативна свідомість – це сукупність механізмів

свідомості людини, які забезпечують її комунікативну діяльність і

серед яких є набір прийнятих у суспільстві норм та правил мовної

комунікації;

● у кожній культурі існує свій концепт ввічливості: так,

зміст поняття ввічливість у комунікативній свідомості англійців і

східних слов’ян (росіян, українців, білорусів) не співпадає;

● національні особливості комунікації виявляються тільки

при їх порівнянні;

● у культурі східних слов’ян чарівними словами називають

будь ласка ( укр.), пожалуйста (рос.);

● ввічливість у міжкультурному спілкуванні є

універсальною категорією лише на найзагальнішому рівні, а

конкретна її реалізація має національні риси і визначається типом

530 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

культури, принципами соціокультурної організації суспільства,

стосунками між його членами, соціальними цінностями

співрозмовників, їх комунікативною свідомістю;

● національні стереотипи можуть стати серйозною

перешкодою в міжкультурній комунікації;

● знання причин відмінностей у комунікативній поведінці

представників різних культур дозволяє не тільки краще зрозуміти

інший народ, але й сприяє пізнанню самих себе, позбавленню від

стереотипів і досягненню взаємопорозуміння в цілому;

● знання національно-культурних символів і стереотипів та

вміння їх доречно використовувати – необхідна умова успішного

спілкування з носіями рідних мов і культур;

● розмова подібна до гри: вона породжує та водночас

обмежує спектр припустимих реплік.

● одним з універсальних методів уникнення

комунікативних невдач у діалогах і полілогах є їх ретельне

планування з метою пошуку спільних інтересів та спільних зон у

розмові.

Чи відомо Вам, що...

● ті, хто з дитинства спілкуються щодня двома мовами,

набагато повільніше втрачають розумові здібності у похилому віці;

● діти-білінгви відрізняються високими творчими

здібностями;

● знання другої (нерідної, чужої) мови, за новими

експериментальними даними канадських учених, врятовує від

старості, бо допомагає якнайдовше зберегти функції мозку;

● у мовній свідомості англійців, за результатами масового

асоціативного експерименту, на першому місці стоїть займенник

“me” (я), на другому місці – іменник “man” (людина), а слово

“friend” (друг, товариш) – на 73 місці; східні слов’яни (українці,

росіяни, білоруси) на перше місце ставлять слово «людина»

(человек), на 10 місце – «товариш» (друг), а займенник «я» – на 36

місце.

● довга соціальна дистанція, характерна для

англійського суспільства, створює зону особистої автономії, що

породжує численні комунікативні табу (наприклад, суворе

обмеження у використанні імперативу як наказового способу

дієслова); у східних слов’ян, для яких спілкування та солідарність є

культурними цінностями, подібна зона особистої автономії майже

відсутня, а тому є можливим більше зближення комунікантів, за

якого імперативні форми дієслова не сприймаються як порушення

етикетних норм спілкування;