Онуфрієнко Г.С. Риторика

Подождите немного. Документ загружается.

Р и т о р и к а 61

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

3. Поясніть твердження Цицерона, що “квіти слів та думок

мають розподілятись у промові з розумінням”.

4. Прочитайте фрагменти з трактату Цицерона про

ораторське мистецтво і підготуйте повідомлення за темами

“Риторична концепція Цицерона”, “Цицерон про ораторські достоїнства

судових дебатів”.

 …Істинний оратор… своїм впливом і мудрістю не лише

собі пошукує почет, а й багатьом громадянам, та й усій державі

загалом приносить щастя й добробут.

…Досягти цього красномовством може тільки той, хто глибоко

зрозумів людську природу, людську душу й причини, які

примушують її спалахувати і заспокоюватися.

…Саме промова солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і

думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора.

…Оратору ніяк не можна відмовити у тій перевазі, що ті самі

питання, про які філософи розбалакують безсило та блідо, він уміє

поставити й обговорити з усією можливою виразністю й

приємністю.

Але все ж таки залишаюсь при думці, що справжній і

досконалий оратор абсолютно про всякий предмет зуміє говорити

змістовно й різноманітно.

…Оратором… буде той, хто будь-яке… питання, яке вимагає

словесної розробки, зуміє викласти толково, струнко, гарно,

пам’ятливо й у достойному виконанні.

Адже між поетом і оратором багато спільного; правда, поет

дещо більш скутий у ритмі й більш вільний у вживанні слів; проте

багато інших способів прикрашання промови у них є схожими і

рівнодоступними їм…

…Неможливо оволодіти мистецтвом слова, не вивчивши

попередньо висновків філософії.

…Першою й неодмінною умовою для оратора є природне

обдаровання. Для красномовства необхідна особливого роду

жвавість (гнучкість) розуму й чуття, яке сприяє швидкому

знаходженню у промові будь-якого предмета і робить прикрашання

чисельним, запам’ятовування — вірним і міцним. А наука може у

кращому випадку розбудити чи зрушити цю гнучкість розуму: але

викласти її, подарувати її наука безсила, бо усе це є дари природи…

якості, дані людині від природи… — швидкий язик, звучний голос,

сильні легені, міцна статура, склад і вигляд усього обличчя й тіла…

62 Г.С..О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

…Оратор повинен володіти дотепністю діалектика, думками

філософа, словами мало не поета, пам’яттю законодавця, голосом

трагіка, грою такою, як у кращих лицедіїв.

…(Ораторові необхідні)… ревність і захоплена любов до

справи! Без цього у житті не можна дійти взагалі ні до чого

великого, а тим більше до того, до чого ти прагнеш.

…Мета оратора — говорити переконливо… для всякого роду

промови предметом служить або питання невизначене, без

визначення осіб і часу, або ж одиничний випадок з відомими

особами й у певний час.

…Усі сили та здібності оратора служать для виконання таких

п’яти завдань: по-перше, він повинен підшукати зміст для своєї

промови; по-друге, розташувати знайдене по порядку, зваживши й

оцінивши кожен доказ; по-третє, одягти і прикрасити все це словами;

по-четверте, зміцнити промову у пам’яті; по-п’яте, виголосити її

достойно і приємно. Далі, я дізнався і зрозумів, що перш ніж

розпочинати справу, слід на початку промови схилити слухачів на

свою користь, далі пояснити справу, після цього з’ясувати предмет

суперечки, потім довести те, на чому ми наполягаємо, потім

відкинути заперечення; а у кінці промови все те, що говорить на

нашу користь, розгорнути й звеличити, а те, що за супротивника,

похитнути й позбавити значення. Далі, вчився я також правил

прикрашання стилю: вони повідомляють, що висловлюватися ми

повинні, по-перше, чисто й правильною латинню, по-друге, ясно й

виразно, по-третє, гарно, по-четверте, доречно, тобто відповідно до

достоїнства змісту…

Не красномовство, отже, виникло з науки, а наука — з

красномовства. …Краща у світі мета — стати хорошою людиною…

…Оратор — це просто людина, яка вміє користуватися у

справах судових і громадських словами, приємними для слуху, і

судженнями, переконливими для розуму.

…Ораторське мистецтво не повинно бути жалюгідним і

блідим, а повинно бути приємним і розцвіченим

найрізноманітнішими предметами, тому гарному ораторові слід

багато про що почути, багато чого побачити, багато чого осмислити

і засвоїти, а також багато чого перечитати, але не привласнювати це

собі, а тільки користуватися з чужих запасів. Тобто я визнаю, що

оратор повинен бути людиною бувалою, не новачком і не

невігласом ні в якому предметі, не чужим і не стороннім у своїй

галузі. …Ніхто ніколи не міг ні пишності, ні переваги у

красномовстві здобути без науки про промови і, що ще важливіше,

без всебічної освіти.

…У судових дебатах це (ораторське слово — Г.С.) воістину

Р и т о р и к а 63

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

велика й чи не найвеличніша з усіх людських праць. Там єдиною

мірою ораторського достоїнства в очах нетямущих є кінцева

перемога; там перед тобою озброєний супротивник, якого слід

побивати й відбивати; там частенько той, кому належить

вирішувати справу, є неприхильним і гнівним або навіть другом

твоєму супротивникові і ворогом тобі; і ось тоді ти повинен своїм

словом переконати його, заспокоїти чи схвилювати і взагалі усіма

способами налаштувати відповідно до обставин, перетворюючи в

ньому ненависть у дружбу: ти повинен начебто за допомогою

якоїсь механіки то напружити його душу аж до суворості, то

розслабити до поблажливості, то збудити у ньому сум, то радість;

повинен пускати у справу всю силу думок, всю вагомість слів. До

цього має приєднатися виконання, що різноманітністю не

припускає втоми, повне природності (за Г.Сагач).

5. Приєднайтеся до думки Квінтіліана, що давньоримський оратор

Цицерон — цар адвокатури.

6. Схарактеризуйте судове ораторство часів Давнього Риму,

з’ясувавши та проілюструвавши яскравими прикладами риторичні

прийоми судового красномовства Марка Катона Старшого, Марка

Антонія, Квінта Гортензія Гортала.

РЕЗЮМЕ

Чи усвідомили Ви, що…

● красномовство стало мистецтвом в умовах

рабовласницького ладу, який викликав його необхідність та

створив певні можливості безпосереднього впливу на розум і волю

співгромадян за допомогою живого слова оратора;

● риторика як теорія ораторського мистецтва, “цариця всіх

наук” зародилася у V-IV ст. до н.е. у Давній Греції;

● практичного застосування ораторське мистецтво вперше

набуло у Сицилії;

● вчителями риторики стали софісти Коракс, Лісій, Горгій,

Протагор;

● логографам належать перші спроби створити теорію

судового красномовства, описати способи побудови судових

промов та типові прийоми аргументації, вони складали на

замовлення клієнтів тексти судових захисних промов;

64 Г.С..О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

●

Горгій зумів перетворити риторику на мистецтво, зрівнявши

її за силою та красою з поезією;

● теорію “істинного красномовства” (у протилежність

ораторам-софістам, байдужим до істини) створили давньогрецькі

філософи Сократ і Платон;

● риторика часів Еллади була представлена трьома галузями:

судовою, політичною, урочистою;

● перед ораторами ставилися три основні завдання: 1) щось

роз’яснювати; 2) спонукати до певної дії, рішення або думки;

3) викликати задоволення у слухачів;

● ораторів-професіоналів готували в спеціальних навчальних

закладах — школах красномовства, перша з яких по суті була відкрита

Ісократом 392р. до н.е. в Афінах;

● найвищим авторитетом урочистого красномовства був

Ісократ;

● епохою в розвитку риторики є творчість Арістотеля —

“найуніверсальнішої голови” серед давньогрецьких філософів, який

услід за Сократом та Платоном найважливішим у промові вважав

істинність сказаного;

● ”Риторика” Арістотеля — це єдиний давньогрецький твір,

який дійшов до нашого часу в достатньо цілісному вигляді і в

якому розглядаються судові промови, особистісні якості оратора,

технічні сторони риторики;

● складовими успіху оратора Цицерон вважав освіту,

природний хист та ораторські здібності;

● ”царем адвокатури” називали Цицерона, а його судові

промови з кримінальних справ — взірцями красномовства;

● Цицерон вважав найважливішими умовами успіху

судової промови переконаність оратора і прагнення переконати

суд, чого можна досягти завдяки знанням, бо “знання дає зміст

красномовству, матеріал для вираження”;

● досвід класичної риторики було узагальнено

давньоримським оратором Квінтіліаном у 12 книгах “Риторичних

настанов”, де він розробив структуру підготовки оратора, здатного

добре говорити і переконувати;

● риторична культура Давньої Греції стала підґрунтям

програми гуманітарної освіти в Європі за часів Ренесансу, XVIII ст.

і в наш час зберегла істинну художню цінність як неперевершений

синтез переконливої логіки, натхненного почуття, виразного стилю

і променистого слова.

Р и т о р и к а 65

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Чи відомо Вам, що…

● автором сентенції “Заговори, щоб я тебе розпізнав (упізнав,

побачив)” є Сократ;

● перше цілісне уявлення про античне красномовство

засвідчують риторичні джерела часів правління Перикла, який

підтвердив свій ораторський талант сорокаріччям своєї влади в

Афінах;

● першою судовою промовою Лісія була промова проти

одного з тридцяти тиранів, винного у смерті його брата;

● своє самостійне життя Демосфен розпочав підлітком з участі

у судовому процесі, де виступив проти своїх опікунів, які розкрали

все майно, що дісталося йому у спадок від батьків;

● сучасники порівнювали оратора Демосфена з вихором або

блискавицею за його вміння все запалювати і трощити своєю

силою та владою під час промови;

● своїм життєвим прикладом Демосфен яскраво довів, що

“поетами народжуються, а ораторами стають”;

● родоначальником латинського красномовства був відомий

римський оратор і автор багатьох праць з юриспруденції Марк

Порцій Катон Старший (234-149 рр. до н.е.); основними рисами

його промов були максимальна стриманість, точність, лаконізм,

стилістична вишуканість;

● захисні промови видатного судового давньоримського

оратора Гальби, який мав юридичне мислення, умів добирати і

розташовувати докази, виголошувати промову з великою силою і

переконливістю, нерідко закінчувалися гучними оплесками;

● останнім яскравим представником доцицеронівського

періоду римського судового красномовства був Квінт Гортензій

Гортал, який започаткував два риторичні прийоми: перелічувати

питання, які буде висвітлено у промові, й підбивати підсумки, у

яких нагадаються доводи супротивника та власні;

● саме Цицеронові належить твердження “Щоб запалювати

серця, промова має сама палати”;

● Цицерон виголосив понад 100 промов (першу — у

25-річному віці), тексти 57 збереглися, ставши риторичною

скарбницею для всіх часів та народів;

● Цицерон виголосив найкоротшу промову (тільки 5

речень!) у сенаті, щоб віддячити Цезареві за прощення Марцеллія,

на якого було зведено наклеп, через що той потрапив у немилість:

“Давно я тримав мовчання. Проте не через страх: заважав біль за

66 Г.С..О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

товариша. Поки існує співчуття, жалість, немає місця наклепам.

Істина завжди торжествує!”;

● Цицерон стверджував: “Необхідно знати всю історію

давнини, щоб черпати з неї приклади”;

● Квінтіліан зазначив, що сучасники оцінили ораторське

мистецтво Цицерона, проголосивши оратора “царем адвокатури”;

● красномовство є щось таке, що дається важче, ніж здається, і

породжується з багатьох знань та прагнень (Цицерон).

Чи переконані Ви, що…

● чия влада, того й мова; чия мова, того і влада;

● метод “сократівська іронія”, ґрунтуючись на міркуванні від

протилежного, активно застосовується у різних сферах практичної

діяльності;

● судове публічне мовлення – одне з найдавніших та найповажа-

ніших у світі занять, один із найдавніших видів ораторського

мистецтва;

● обов’язок оратора – говорити правду (Платон);

● красномовство – майстер переконання;

● думку можна порівняти з навислою хмарою, з якої ллється дощ

слів (Л.Виготський);

● мислення є страждання (Аристотель);

●

ніколи не слід заперечувати очевидне (Цицерон).

1.3. Риторична спадщина східних слов’ян

Опрацювавши матеріали цього підрозділу та виконавши

практичні завдання, ви обов’язково з’ясуєте:

► особливості риторичної культури часів Київської Русі та

історичну цінність першої пам’ятки слов’янського

красномовства у світлі риторичних традицій Давнього Світу

► досягнення української школи красномовства:

▫ роль Києво-Могилянської академії як осередку просвіти та

риторичної культури в Україні, Росії, Білорусі

▫ риторично-гуманістичну концепцію видатного українського

любомудра, поета, просвітителя Григорія Сковороди

► особливості риторичної концепції Феофана Прокоповича –

видатного вченого, оратора, письменника, політичного та

громадського діяча

► заслуги Михайла Ломоносова у розвитку красномовства; особ-

ливості і завдання загальних та прикладних риторик ХІХ ст.

Р и т о р и к а 67

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

► причини піднесення академічного та судового красномовства у

другій половині ХІХ ст.; роль Івана Франка у розвитку

риторичної культури політичних промов

► значення Інституту Живого Слова в історії розвитку риторики в

Росії і роль народного золотослова як національної скарбниці

правил етичного спілкування

► особливості слов’янського риторичного ідеалу

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

академічне красномовство

етичне мовлення

загальна риторика

золото слів

Інститут Живого Слова

кодекс неписаних законів моралі

логосфера

прикладна риторика

принципи гармонії

риторична культура

риторична освіта

риторична спадщина

риторичний ідеал

риторично-гуманістична

концепція

ренесанс

слов‘янський риторичний

ідеал

судове красномовство

урочисте красномовство

1.3.1. Особливості риторичної культури часів Київської

Русі, історична цінність першої пам’ятки слов’янського

красномовства у світлі риторичних традицій

Давнього Світу

1. Прочитайте текст і з’ясуйте, про якого видатного філософа,

письменника, церковного і громадського діяча часів Київської Русі

йдеться.

 Про життя його відомо нам украй мало. Ми не знаємо

навіть про те, де й коли він народився, коли помер, де його могила.

Отак і супроводжують це сповнене високої духовності життя

численні загадки.

Знаємо ж достеменно, що спершу був він пресвітером церкви

в селі Берестове біля Києва, що весь свій час віддавав святим

книгам і мав тоді на одному з Дніпрових схилів печеру, куди часто

приходив молитися й писати в тиші свої твори. Їх написав чимало,

й вони мали великий успіх у сучасників, але до наших днів дійшов

тільки один із них, що називається “Слово про закон і благодать” –

пристрасний монолог про самоствердження Русі, великої нації й

могутньої, авторитетної в тодішньому світі держави. Він трактує

прийняття християнства не просто як новий важливий історичний

період у житті Русі, а як прилучення її до важливих духовних і

моральних істин, до Благодаті.

68 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Його “Слово…” засвідчило, що в його особі Русь мала

видатного філософа й письменника. І він належить не тільки тому

часові, в який жив, а й нам, його нащадкам (М.Слабошпицький).

2. Прочитайте фрагмент із найвідомішої проповіді першого

Київського митрополита Іларіона, виголошеної за присутності Ярослава

Мудрого. З’ясуйте, що складає особливості риторичної спадщини Іларіона

як видатної фігури слов’янської культури.

 Слово про закон і благодать

…Всі краї, і городи, і народи почитають і славлять кожний

свого вчителя, того, що навчив їх православній вірі. Похвалімо ж і

ми, по силі нашій, хоч малими похвалами того, хто велике і дивне

діло сотворив, нашого вчителя і наставника, великого кагана нашої

землі Володимира, онука старого Ігоря, а сина славного

Святослава, про мужність і хоробрість якого в літа його

володарювання слух пройшов по багатьох сторонах, а звитяги його

і могутність поминаються й пам`ятаються ще й нині. Не в

худорідній, бо і невідомій землі володарював той, а в Руській, про

яку відати й чути на всі чотири кінці землі. 2

3. Схарактеризуйте програму мовленнєвої поведінки і виховання в

контексті наведених риторичних рекомендацій Василя Великого.

Хай не буде в тебе софістичних прикрас у слові, промов

гордовитих і рішучих, але в усьому відсікай величність. Будь

добрим з другом, ласкавим зі слугою, незлопам’ятним до зухвалих,

людинолюбним до смиренних, утішай злощасних, відвідуй хворих,

зовсім ні до кого не стався презирливо, вітай з приємністю,

відповідай зі світлим обличчям, до всіх будь прихильним,

доступним. Не хвалися сам, змушуй інших говорити про тебе,

приховуй, скільки можеш, свої переваги, а в гріхах сам себе

звинувачуй, та не чекай звинувачень від інших. Не будь тяжким у

виговорюваннях, звинувачуй не скоро і не з пристрасним рухом, бо

це – ознака зарозумілості, не засуджуй за малозначуще ніби сам –

суворий праведник.

4. Ознайомтеся з “Повчанням Володимира Мономаха”, адресованим

нащадкам. Лаконічно сформулюйте чесноти, до яких закликає автор, і

схарактеризуйте традиції давньоруського красномовства.

 Повчання Володимира Мономаха

Перш за все не забувайте убогих, а якщо можете, по силі

годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним

Р и т о р и к а 69

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

губити людину. Хто б то не був, правий чи винний перед вами, не

вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не

губіть християнської душі. Коли ж вам доведеться цілувати хрест

перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого

серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а

поклявшись, не порушуйте клятви, бо загубите душу свою.

Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть:

сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. Старих шануйте, як

батьків, а молодих, яко братів…

При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим

підкорятися, з рівними і молодими мати згоду й бесіду вести без

лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом,

не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати

донизу, а душу вгору.

У домі своєму не ледарюйте, а за всім приглядайте самі, не

покладайтесь на тіуна або на отрока, щоб не посміялися люди ні

над домом вашим, ні над вашим обідом. На війну вирушивши, не

лінуйтесь, не сподівайтесь на воєвод; ні їжі, ні питтю не

віддавайтесь без міри, ні солодкому сну. Сторожу самі наряджайте

і вночі, з усіх боків поставивши охорону, лягайте відпочивати коло

своїх воїнів, а вставайте рано. Зброю не скидайте з себе поспіхом,

не оглянувшись добре. Адже буває, що через лінь людина

зненацька гине.

Брехні остерігайтесь, і пияцтва, і облуди, від того душа гине і

тіло. Куди б ви не верстали шлях своєю землею, не давайте отрокам

своїм чинити зло і шкоду ні селам, ні посівам, щоб люди не

проклинали вас. А куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте

і нагодуйте нужденного.

Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов:

простий, чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його

дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі,

прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.

Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо

всі ми смертні. Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і

добре слово їй мовте…

А тепер повідаю вам, діти, як трудився я в походах і на ловах із

тринадцяти років. Спершу я на Волгу пішов, лісами, крізь землю

в’ятичів послав мене батько туди, до Ростова-Суздальського. І знову,

вдруге, ходив я до Смоленська, а від Смоленська ходив до

Володимира на Волині. Тією ж зимою послали мене брати в Берестя

на пожарище, що поляки попалили, і там я правив містом

утихомиреним… Потім послав мене Святослав у Польщу, ходив я до

70 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

чеського лісу, і ходив у тих землях чотири місяці. Коли Святослав

помер, знов я ходив у Смоленськ, а із Смоленська повернувшись,

пройшов крізь половецькі війська з боєм до Переяслава і застав там

батька, який повернувся з походу. А потім того ж літа ходили ми з

батьком до Чернігова битися з Борисом і Олегом і перемогли їх. Знов

ганялися за половцями, і гнали їх за Хорол, і обоз їхній великий взяли.

А на весну посадив мене батько в Переяславі вище всіх братів. І

билися ми з половцями, і ходили до Дніпра за річку Супій. І на шляху

зустріли нас раптово половецькі князі, з вісьмома тисячами воїнів, і ми

хотіли з ними битися, та наша зброя була відправлена вперед на возах,

і ми вступили в місто Прилуки. А наступного дня пішли ми до Білої

Вежі: перебили дев’ятсот половців і двох князів їхніх узяли, Осеня і

Сакзя, і тільки два воїни їхні втекли. І знову, після смерті батька, на

Стугні билися ми з половцями до вечора, билися біля Халепа, села над

Дніпром, а потім мир уклали з їхніми князями…

Не осудіть мене, діти або хто інший, хто прочитає моє слово:

не хвалю я ні себе, ні своєї сміливості, а хвалю я силу Творця і

прославляю милість його за те, що він мене, грішного і слабого,

стільки років охороняв од смертельної небезпеки і не лінивим мене

створив, а на всякі людські діла достойним. Прочитавши цю

грамотицю, постарайтеся робити добрі діла на землі, смерті, діти,

не бійтеся ні на війні, ні од звіра, труд виконуйте мужський, як вам

те подобає. 2

5. Пригадайте “золоте слово Святослава”, донесене до наших днів

перлиною слов’янської літератури “Словом о полку Ігоревім”.

Обґрунтуйте, чому “золоте слово Святослава” є визнаним взірцем

високої риторичної культури того часу.

6. Прокоментуйте фрагмент зі “Слова в новий тиждень після

Пасхи” Кирила Туровського – блискучого представника урочистого,

величально-похвального красномовства Київської Русі. З’ясуйте функції

ужитих автором метафор.

Нині ратаї слова, приводячи словесних ягнят до духовного

ярма і занурюючи… рало у мисленнєвих борознах, проводячи

борозну покаяння й засипаючи сім’я духовне, надіями майбутніх

благ веселяться.

7. Опрацюйте фрагменти з першої рукописної російської

“Риторики” (припускається, що її автор – митрополит Новгородський і

Великолуцький Макарій), в основу якої покладений переклад

латиномовного підручника (1577 р.) німецького гуманіста П.Меланхтона