Мисан В.О., Морозова Н.М., Харківська Н.І. Усі уроки до курсу Вступ до історії України. 5 клас

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 1. Знайомство з історією

Га й а в а т а. Я дуже шкодував, що люди не можуть передати своїм на-

щадкам те, що вони самі знають і вміють. На жаль, здобуті знання зника-

ють і розчиняються в часі.

1-й і н д і а н е ц ь. Тоді Гайавата винайшов писемність. Ось що гово-

рить про це легенда.

З мішка він вийняв фарби,

Всіх кольорів він вийняв фарби

І на гладкій на бересті

Багато зробив таємних знаків,

Чудових фігур і знаків;

Всі вони зображали

Наші думки, нашу мову.

Білий круг був відомий як життя,

Чорний круг був відомий як смерть;

Далі йшли зображення Неба,

Зірок, Місяця і Сонця,

Вод, лісів і гірських вершин,

І всього, що населяє Землю разом з людиною.

У ч и т е л ь. Наша третя зупинка — «Київська Русь».

Ч е н ц і К и р и л о і М е ф о д і й. За дорученням візантійського

імператора ми склали абетку, яка стала попередницею вашого сучасно-

го алфавіту. Вона називається кирилиця. Частину букв ми узяли з грець-

кої, а решту спеціально створили для передачі звуків слов’янської мови.

А взагалі, першу абетку вигадали фінікійці, тож назви букв відповідали

назві тих предметів, форму яких нагадували. Перша буква алфавіту —

«алеф», друга — «бета» — звідси «алфавіт», ну, а у нас — «аз», «буки» —

звідси й азбука.

Учитель дякує гостям і підбиває підсумок уроку.

Що ж нового дізналися учні?

ііі. Закріплення знань

Бесіда за питаннями

1. Що таке археологія?

2. Яким чином давні речі стають надбанням археологів?

3. Чому археологію можна назвати «наукою про биті горщики»?

4. Яким чином люди зберігали свою історію?

5. Яким чином люди намагалися зафіксувати інформацію про події, що

відбуваються?

6. Чому був необхідний договір між тим, хто писав, і тим, хто читав?

7. Як змінювалося «письмо»?

8. Чи існували «речі, що говорять»?

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

іV. домашнє завдання

Опрацювати підручник Власова В., Данилевської О. Вступ до історії

України (К., 2005) на С.17–22 та В. Мисана на С. 15–22.

У зошитах виконати такі завдання:

• 1–3 бали. Написати листа сусідові по парті, використовуючи ма-

люнки.

• 4–6 балів. З’ясувати, хто був засновником слов’янської абетки.

• 7–9 балів. Існує легенда, що скіфи, які населяли у давнину південну

Україну, послали одного разу своїм ворогам замість листа птаха, ми-

шу, жабу і п’ять стріл. Припустіть, про що мав повідомити цей «лист»?

(Свої припущення або існуючу версію стисло зафіксуйте в зошиті).

• 10–12 балів. Презентуйте будь-який український міф, легенду, казки,

обрядові пісні на вибір. Дайте відповідь, про які історичні відомості

ви дізналися, прочитавши їх.

література

1. Ильин М. Сто тысяч почему. — Л.: Детская литература, 1989.

2. Лонгфело Г. Песнь о Гайавате.

3. Киплинг Д. Р. Как было написано первое письмо.

УРоК 3. РоЗКажи МеНІ, МоНеТКо!

Мета: засвоїти зміст понять «нумізматика», «монета», «аверс», «ре-

верс», «легенда», «гривна»; продовжити роботу з формування навичок

індивідуальної та роботи в парах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок-вистава.

Хід урОКу

і. актуалізація знань

У ч и т е л ь. Сьогодні на наш урок ми запросили гостей. З одним з них

ви уже знайомі. Це — Історик.

І с т о р и к. Я пропоную вам, діти, здійснити дивну подорож у минуле

нашої країни. Ми, вчені, здатні відтворити картини минулого, яке дослі-

джуємо.

У ч е н ь. Але ж минуле — це те, чого не існує! Як можна вивчати те,

чого немає? Які ж науки цим займаються?

І с т о р и к. З однією з таких наук ви почали знайомство цього року.

І це, зрозуміло, історія.

У ч и т е л ь. Знання, які ви отримали на уроках історії, вам стануть

у пригоді, щоб відгадати, хто за професією гість нашого уроку.

Тема 1. Знайомство з історією

Зараз ми будемо працювати з вами в парах. Ваша задача — якомога

швидше розв’язати кросворд і назвати науку, якою займається наш гість.

Кросворд

Питання

1. Від словесних історичних джерел. (Усні)

2. Батько української історії. (Грушевський)

3. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо.

(Міф)

4. У давнину — щорічний запис найважливіших подій. (Літопис)

5. Місце перебування муз. (Музей)

6. Вид історичних джерел. (Писемні)

7. Наука про давнину. (Археологія)

8. Наука, що вивчає життя людей у минулому. (Історія)

іі. пояснення нового матеріалу

Вчитель записує на дошці нові слова, з якими учні познайомляться під

час уроку-подорожі й визначення яких вони мають записати в зошиті.

— У виділеному стовпчику кросворду ви прочитали слово «Нумізмат».

Н у м і з м а т. Так, учні, я займаюся дивною наукою — нумізматикою.

Нумізма у перекладі з латини означає «монета», тобто я вивчаю історію

монет. У кожного з вас є кишенькові гроші. Пригадайте, які вони.

Д і т и. Паперові та металеві.

Н у м і з м а т. Так, а от у давнину роль грошей виконували різні това-

ри — худоба, прикраси, цінні хутра, мішки із зерном. Про що ви можете

дізнатися, роздивляючись монети і купюри?

Д і т и. На грошах є Ярослав Мудрий... Богдан Хмельницький... Герб

України... А іноді навіть якась будівля.

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

І с т о р и к. Скажіть, а чи можемо ми, дивлячись на гроші, відновити

картину минулого?

Д і т и. Так!... Ні!..

М о н е т а. Я — Монета. Що ж означає моє ім’я? Монета — латинське

слово. У Стародавньому Римі воно вживалося у сполученні Juno Moneta

як один з епітетів імені богині Юнони. Моnео означає «попереджаю, за-

стерігаю». Згідно з легендою, богиня попередила римлян, що їм загрожує

землетрус. На знак подяки вони спорудили на вершині Капітолію храм

і присвятили його Юноні Монеті, тобто Юноні Застережниці.

У другій половині IV ст. до н. е. при храмі відкрилася перша в Римі

грошова майстерня, де було почато виробництво литих мідних ассів пе-

люсткоподібної форми. З часом і майстерню, і монетну справу, і власне

металеві гроші почали у переносному розумінні називати монетою.

Н у м і з м а т. У монети є своя спеціальна мова, наприклад: монетний

тип — стійка композиція елементів, що зображаються, аверс — лицьова

сторона монети, реверс — зворотна сторона, легенда — напис на монеті.

У ч и т е л ь. У нас ще гості. Знайомтеся — житель стародавньої Лі-

дії — держави в Малій Азії.

Л і д і є ц ь. Саме у нас та в Давній Греції вперше виникли монети. Це

сталося близько 9 тисяч років тому. Монети виготовлялися зі сплаву сріб-

ла і золота, який називали електрум. Монети Ольвії, грецького міста на

північному березі Чорного моря, навіть відливали у вигляді дельфіна,

який вважався покровителем міста. Ці гроші використовувалися на тери-

торії нашої країни.

У к р а ї н е ц ь. Перші гроші в Україні з’явилися 2 600–2 500 років то-

му назад. Ці монети належали грекам, їх виготовляли із бронзи і срібла.

Основною монетою Київської Русі була гривня. Гривнею спочатку нази-

вали шийний обруч — жіночу прикрасу, а з часом і розрахункову одини-

цю. Вагова гривня — 204,7 г срібла, гривня кун — 54 г срібла. Існували

й більш дрібні гроші: ногати, різани, вевериці. Ці гроші ви можете поба-

чити в музеї та на С. 9 атласу.

Що ви бачите на цих монетах?

Д і т и. Зображення святого, тризуб...

Н у м і з м а т. Перші золоті та срібні гроші в Київській Русі почали

карбувати за Володимира Великого і називали їх златником і срібником.

Робота з текстом підручника

Див. підручник В. Власова, О. Данилевської на С. 23.

У ч и т е л ь. Зараз ми з вами дізнаємося, як же виготовляли монети

в Київській Русі. Давайте прочитаємо текст підручника на С. 23.

Для кращого сприйняття міняйло видає учням картки з інформацією

про монети.

Тема 1. Знайомство з історією

І с т о р и к. Скажіть, а як виготовлялися монети в Київській Русі?

Діти відповідають на питання.

І с т о р и к. Ці монети ми можемо побачити в нашому історичному

музеї. Але минав час, і монети змінювали свій вигляд.

У к р а ї н с ь к и й к у п е ц ь. Я — купець київський. Торгую скрізь!

Ось у минулому 1725 році, за новим стилем, до Москви на торги їздив.

Але ціни у них зависокі! На запаси їстівні: четверть житньої муки —

30 коп., пуд (16,4 кг) коров’ячого масла — 60 коп, віз сьомги — 10 крб.

25 алтин, одна голова цукру — 4 гривні, лимон — 1,5 коп. Шуба з овчи-

ни — 30–40 коп., оксамитова шуба, підбита соболем, — 70 крб.

М і н я й л о. Гривні українські міняю на московські! У Москві гроші

різні ходять! Перераховую на рублі, полтиники, напівполтиники, гривні,

алтини. Дрібні гроші — копійка, деньга, півшеляга — 100 коп. або

200 грошей, або 400 півшеляга. Полтиник — 50 коп., або 100 грошей, або

200 півшеляга. Напівполтина — 25 коп., 50 грошей, 100 півшеляга. Грив-

ня — 10 коп., 20 грошей, 40 півшеляга. Алтин — 3 коп., 6 грошей, 12 пів-

шеляга. Підходь! З чистого срібла гроші!

ііі. Закріплення знань

Індивідуальна робота

У ч и т е л ь. Щоб не заплутатися в монетах, дітям в школах обов’язко-

во давали спеціальні задачки. Давайте й ми розв’яжемо таку.

М і н я й л о. Нумо, дітки, хто швидше!

На ярмарок селянин привіз 2 пуди житньої муки, півпуда коров’ячо-

го масла, 5 курей, 150 яєць, 2 вівці. Продавши все, селянин купив двом

своїм синам по сорочці по 10 копійок за кожну. Скільки грошей селянин

привіз додому, якщо у 1601 р. 4 пуди муки коштували 3 гривеників, пуд

коров’ячого масла — 6 гривеників, 1 курка — 1 копійка, 15 яєць —

2 гро ші, 1 вівця — 4 алтини.

У ч и т е л ь. Наші гості хочуть поставити вам питання:

1. Що означає нумізматика?

2. Чому виникли гроші? Для чого вони були потрібні?

3. Що виконувало роль грошей до появи монет? (Наведіть приклади)

4. Із чого була зроблена перша монета?

5. Що таке гривня?

6. Хто такі міняйли?

іV. домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний текст підручника Власова В., Данилевської О.

на С. 22–23, 25–28; С. 26–29.

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

2. Картки від Міняйли і Монети.

М і н я й л о. А ось вам завдання на наступний урок — встановіть спів-

відношення грошей:

• 1 деньга =... півшеляга;

• 1 копійка = ... гроша ... півшеляга;

• 1 грош = ... копійки ... півшеляга ... грошів;

• 1 алтин = ... копійки ... півшеляга ... грошенят;

• 1 п’ятак = ... копійок ... півшеляга ... грошенят;

• 1 гривеник = ... п’ятака ... копійок ... гроша;

• 1 полтина = ... копійок ... гривеників;

• 1 рубль = ... копійок ... гривеників ... полтиники.

М о н е т а. А я вам прислів’я і приповідки про себе принесла, тож на

наступний урок вам необхідно вставити у них пропущені слова! Може,

що нового дізнаєтесь.

• Деньга ...(облік) любить, а хліб — міру.

• Малий ... (золотник), та дорогий.

• ...(Копійка) рубль зберігає.

УРоК 4. ТаєМНІ сиМВоли

Мета: дати уявлення про допоміжні історичні дисципліни — сфрагіс-

тику та геральдику; знати походження державних сиволів України; роз-

вивати навички працювати в навчальних групах, формувати толерантне

ставлення учнів одне до одного; познайомити та сприяти засвоєнню по-

нять і термінів: «геральдика», «сфрагістика», «герб», «прапор», «державні

символи»; виховувати шанобливе ставлення до символів Української

держави.

Тип уроку: комбінований, з елементами рольової гри.

обладнання: зображення державних символів України: Державного

Прапора, Малого Державного Герба, княжого герба Володимира Велико-

го, козацьких клейнодів; робочий листок із завданнями (див. Додаток).

Хід урОКу

і. організаційний момент уроку

іі. актуалізація знань учнів

Метод «Мікрофон»

Учитель пропонує учням закінчити речення: «Історія України — це

наука, яка ...»?

Тема 1. Знайомство з історією

Робота по групах

Розбивши клас на 3 групи, учитель пропонує учням виконати завдан-

ня № 1 на робочому листку.

Після виконання завдання, групи презентують результати одне одно-

му, обговорюючи помилки та неточності у відповідях.

ііі. мотивація пізнавальної діяльності учнів

«Мозковий штурм»

У ч и т е л ь. Нам варто підготуватися до мандрівки у Королівство ми-

нулих часів. По-перше, ми маємо позначити, що ми всі є представника-

ми Української держави, адже там ми можемо зустрітися з численними

відвідувачами, туристами. Як же нам розрізнити, хто з присутніх є пред-

ставником тієї чи іншої країни?

Робота в зошиті

Підсумовуючи висловлювання учнів, підводить їх до розуміння слів

«державні символи», а також пропонує вибрати з наведеного вище списку

завдання № 1 слова, які ілюструють це поняття. (Герб, прапор, печатка)

У ч и т е л ь. Сьогодні ми, відвідавши Королівство минулих часів, заві-

таємо в гості до пані Сфрагістики і Геральдики, щоб вони нам розповіли

про історію та роль печаток і гербів у житті держави та кожного із нас.

IV. організація пізнавальної діяльності учнів

Евристична бесіда

У ч и т е л ь. Згадайте, які існують документи, що посвідчують особу?

(Учні згадують свідоцтво про народження, паспорт.) А чому вони мають

значення документа, наприклад, папірця, на якому написане ваше пріз-

вище. Справжність будь-якого документа доводиться печаткою, яка за-

свідчує його достовірність. Зараз ми вирушаємо з вами у подорож до Ко-

ролівства минулих часів, де ми завітаємо до замку, який уже багато століть

належить представникам найбільш старовинного роду Істориків — До-

поміжним історичним дисциплінам, зокрема, ми побуваємо на прийомі

у пані Сфрагістики та Геральдики.

Рольова гра

П а н і С ф р а г і с т и к а. Дозвольте представитись, я — пані Сфрагіс-

тика, ось довідка, завірена печаткою, що посвідчує мою особу. Я маю бу-

ти дуже підозрілою, адже саме печатка робить звичайний папірець доку-

ментом. Сфрагістика — це наука, що вивчає печатки (учні записують

визначення у зошити).

Ще у давнину правителі, видаючи накази, скріплювали їх власною

печаткою. Згодом вельможі ставили печатки на заклеєні конверти, аби

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

ніхто, окрім адресата, не міг прочитати листа. Для цього до розплавлено-

го воску чи сургуча на конверті прикладали печатку. Її застиглий відбиток

засвідчував недоторканність послання. З часом цю функцію стали вико-

нувати поштові штемпелі.

А традиція завіряти документи печаткою збереглася й донині. Власні

печатки мають геть усі організації та установи.

Печатки правителі в древності мали

І ними укази свої завіряли.

Я впевнено знаю: князівську печатку

Собою прикрасив наш тризуб спочатку,

А нині ми бачим його на гербі.

Про все це сфрагісти розкажуть тобі.

У ч и т е л ь. Якщо запечатаний конверт пані Сфрагістикою лист ста-

вить на меті приховати зміст лист, то герби, запропоновані пані Геральди-

кою, навпаки, мають якомога більше розповісти про його власника.

П а н і Ге р а л ь д и к а. Мій родовід дуже давній. Геральдика — це на-

ука, що досліджує герби (визначення учні записують у зошиті). Роботи

у мене завжди багато. Адже всі прагнуть отримати власний герб: знатні

роди, держави, міста, середньовічні цехи. Цей знак засвідчував прина-

лежність тієї чи іншої речі, земель, знарядь праці певній людині. Зобра-

ження герба ви можете побачити на грошових знаках, печатках, офіцій-

них документах державних установах.

Герб, який, наприклад, ви бачили у середньовічних рицарів, мав фор-

му щита певної форми, на якому вміщувався короткий вислів-девіз, що

пояснював зображення. Кожний колір, рослина, тварина, зображені на

ньому, містили певний зміст і ставили на меті розповісти якомога більше

про історію роду, чим займався чи уславився його володар.

Завдання

1. Прочитайте відповідний уривок у підручнику, де розповідається про

історію Державного Герба України, та намалюйте його на аркуші.

2. Згадайте, що саме і чому зображено на гербі вашого міста. Спробуйте

також його намалювати на аркуші, указавши, з якого часу він існує,

та напишіть, що сиволізують елементи, вміщені на ньому.

Золотий непокірний Тризуб,

Як птах золотий, в переливах,

На прапорі грає, горить.

Це знак наш, це фабрики й ниви,

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря...

Це в праці змозолені руки,

Тема 1. Знайомство з історією

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність, –

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби...

Це юність, це клич покоління,

Що йдуть крізь життєву грозу,

Це слава, Україно, –

Золотий непокірний Тризуб.

V. перевірка та закріплення одержаних знань

У ч и т е л ь. Дякуємо за розповідь нашим шановним гостям — пані

Сфрагистиці та Геральдиці. Тож давайте звіримо наші карти мандрівки

у Королівство минулих часів.

Учні виконують завдання № 3 на робочому листку.

Vі. домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника В. С. Власова, О. М. Данилевської,

С. 24–29, В. О. Мисана, С. 30–33; у зошиті намалювати герб своєї роди-

ни і написати девіз та коментар до нього.

додаток

Робочий листок до уроку № 4 «Таємні символи»

Завдання № 1

Прочитайте перелік історичних джерел, розбийте їх відповідно на

1-а г р у п а. Речові джерела.

2-а г р у п а. Письмові джерела.

3-я г р у п а. Усні джерела.

1. Рештки поховань.

2. Літописи.

3. Прапор.

4. Міжнародні угоди.

5. Герб.

6. Архітектурні пам’ятки.

7. Печатка.

8. Народні пісні.

9. Прислів’я.

Завдання № 2

1. Намалюйте Державний Герб України.

2. Намалюйте герб вашого міста та прокоментуйте зображення на ньому.

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Завдання № 3

Співвіднесіть терміни та їхнє визначення.

1) Архелогія а) Наука, до досліджує герби

2) Топоніміка б) Наука, що досліджує походження географічних назв

3) Хронологія в) Наука, що досліджує історію виготовлення, використання

монет

4) Історія г) Наука, що досліджує історію за матеріальними залишками

життя і діяльності людей

5) Музей д) Установи, де зберігаються пам’ятки минулого людей

6) Нумізматика е) Наука, що досліджує способи обчислення часу

7) Сфрагістика ж) Наука, що вивчає життя і діяльність людей у минулому

8) Геральдика з) Наука, що досліджує печатки

Відповіді: 1 г; 2 б; 3 е; 4 ж; 5 д; 6 в; 7 з; 8 а.

УРоК 5. ГеоГРафІЧНІ НаЗВи Та ІМеНа люДей

В ІсТоРиЧНІй НаУцІ

Мета: формування початкових уявлень про етноніміку та топоніміку;

знайомство з історичною картою та формування елементарних практич-

них навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення гео-

графічних назв та імен людей в історичній науці; виховувати в учнів ін-

терес до історії.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу й формування практичних

умінь і навичок.

форма проведення: урок-екскурсія.

обладнання: карта України, атласи для 5 класу з історії, контурні зо-

браження України, ребуси.

Хід урОКу

і. мотивація діяльності

Учні заздалегідь отримують завдання — знайти походження назв

«Україна», «Галичина», «Волинь», «Правобережжя», «Слобожанщина».

У ч и т е л ь. До школи надійшов лист з архіву. (Читає.)

Шановні друзі! Співробітники нашого архіву запрошують вас на уяв-

ну екскурсію за темою вашого уроку.

Під час відвідання нашої установи ви ознайомитися з визначенням

нових для вас термінів «топоніміка» та «етноніміка», «карта», отримаєте

початкові практичні навички роботи з історичною картою.