70
Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
намалювала те, що сталося. На шматку березової кори видряпала акуля-
чим зубом такі малюнки: тато зі зламаним списом та Незнайомця з новим
списом у руці. Щоб він не заблукав, я намалювала бобрів, повз яких він
мав проходити. На останньому малюнку я зобразила маму зі списом в ру-
ці. Я вважала, що на цих малюнках все зрозуміло. Проте Незнайомець
«прочитав» ці малюнки зовсім по-іншому. Він подумав, що мій батько —
вождь племені та що йому загрожує небезпека. «Якщо я не приведу плем’я
цього великого вождя йому на допомогу, вороги, які підкрадаються з усіх
боків, його вб’ють», — подумав він.
Коли лист потрапив до мами, вона подумала, що Незнайомець про-
ткнув її чоловіка списом, зламав йому руку, налякав дівчинку і що ціла
зграя злодіїв намагаються оточити мене і мого батька ззаду (вона також
сприйняла бобрів за ворогів). Ох, і дісталося ж Незнайомцю від розлюче-
них жінок нашого племені. А той не міг їм нічого пояснити, адже він не
знав нашої мови. Виявляється, написати лист — це тільки половина спра-
ви: треба ще й уміти його прочитати.
У ч и т е л ь. Наша друга зупинка — «Країна Перу. Південна Америка»
1-й і н д і а н е ц ь. Наше вузликове письмо існувало ще тоді, коли
люди не уміли писати. Для вузликового письма треба мати товсту мотуз-
ку. До неї прив’язували як китиці тоненькі різнокольорові шнурки різної
довжини. На цих шнурках і зав’язувалися вузлики.
Чим ближче до товстої мотузки був вузлик, тим важливішим було по-
відомлення.
Чорний вузол означав смерть, білий — срібло або мир, червоний —
війну, жовтий — золото, зелений — хліб. Якщо вузол не був забарвлений,
то це були цифри: прості вузли — десятки, подвійні — сотні, потрійні —
тисячі.
Прочитати такий лист було непросто. Важливе значення мала товщи-
на шнурків, і те, як зав’язаний вузол, які вузли поряд. Так само, як зараз
дітей навчають абетці, так і перуанських дітей навчали колись вузликової
грамоти — квипу.
2-й і н д і а н е ц ь. У нас існує більш простий спосіб передавати ін-
формацію. Якщо одне плем’я збиралося оголосити війну, воно надсилало
іншому спис, стрілу або томагавк. Будь-кому було зрозуміло, що цей по-
дарунок пахне кров’ю. В разі, коли йшлося про мир, надсилали тютюн
і трубку.
У ч и т е л ь. Трубка у індіанців завжди символізувала мир. Зібравшись
на нараду, вожді союзних племен сідали навколо багаття. Один з них за-
курював трубку і передавав її сусіду. В урочистій тиші люлька миру обхо-
дила всіх по колу.