Мисан В.О., Морозова Н.М., Харківська Н.І. Усі уроки до курсу Вступ до історії України. 5 клас

Подождите немного. Документ загружается.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

Як визначити розвиваючу мету уроку?

Розвиваюча мета уроку планується учителем так само, як і навчальна

(дидактична). Однак, якщо навчальна мета прямо залежить від типу уро-

ку, то розвиваюча — від конкретних завдань, які передбачає реалізовува-

ти учитель на уроці. Спланувати розвиваючу мету допоможе навчальна

програма з пропедевтичного курсу історії — та її частина, де зафіксовані

державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів [1, С. 6–8].

Саме тут перерахований широкий спектр питань, що стосуються розвит-

ку особистості в процесі навчання історії. Основний акцент у розвиваю-

чій меті ставиться на формуванні умінь і навичок.

При плануванні розвиваючої мети учитель повинен пам’ятати, що

вона може мати декілька вимірів (рівнів) і розрізнятися за видами діяль-

ності. Наприклад, формування умінь і навичок роботи з історичною кар-

тою передбачає такі виміри (рівні) розвиваючої мети:

а) початковий — навчити розрізняти умовні позначки на історичній

карті;

б) достатній — використовувати умовні позначки для читання історич-

ної карти.

За видом діяльності ця мета пов’язана із формуванням просторового

уявлення — організацією роботи з історичною картою. Інший приклад.

Учитель планує розвивати уявлення про історичний час:

а) навчити учнів креслити стрічку часу та позначати на ній запропоно-

вані дати;

б) визначати тривалість подій, віддаленість від сьогодення, складати

елементарні хронологічні задачі.

Особливої уваги потребують ті види діяльності, з якими учні знайом-

ляться вперше у 5 класі: робота з картою, відлік часу в історії, фіксація

історичних фактів, характеристика історичних постатей та подій, скла-

дання плану перебігу подій, моделювання ситуації, порівняння історич-

них фактів і подій тощо. Надзвичайно важливим є те, як їх опанують діти,

як зрозуміють той алгоритм дії, що запропонує учитель. Процес форму-

вання умінь і навичок повинен бути поетапним. Ця етапність конкрети-

зується в чітко визначеній розвиваючій меті. Наприклад:

а) розвивати уміння працювати з історичною картою;

б) удосконалювати уміння працювати з історичною картою;

в) використовувати історичну карту для аналізу подій і т. ін.

Як уже вказувалося раніше, програма допоможе учителеві чітко ви-

значити розвиваючу мету кожного уроку за окремо взятими темами. На-

приклад, тема «Знайомство з історією» сприятиме формуванню в учнів

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

таких умінь і навичок: розрізняти умовні позначки на контурній карті;

знаходити на карті відповіді на запитання учителя; креслити стрічку часу

та позначати на ній запропоновані дати; співвідносити рік зі століттям;

пояснювати, як відбувається відлік часу в історії; пояснювати, звідки іс-

торики довідуються про минулі часи; пояснювати про давнє походження

тризуба; пояснювати утворення етноніма «Україна»; свідомо читати адап-

тований історичний текст; знаходити в тексті історичну інформацію; від-

різняти художній та науково-популярний історичний текст [1, С. 6–7].

Укладаючи план-конспект уроку з курсу «Вступ до історії», учитель

історії (перш за все це стосується того, хто лише починає свою трудову

діяльність) повинен чітко визначати ті етапи, на яких здійснюватиметься

реалізація розвиваючої мети (Див. уроки №№ 16, 17, 22, 23).

Чому кожен типу уроку характеризується власною структурою?

Аналізуючи тип будь-якого уроку, ми не можемо залишити поза ува-

гою його структуру. Питання структури уроку пов’язане з його складови-

ми елементами та їхньою взаємодією. Свого часу радянські дидактики

звертали увагу на різну кількість структурних елементів того чи іншого

типу уроку. Так, П. Лейбенгруб пропонував в основному від п’яти до

трьох структурних ланок процесу навчання історії [27, С. 161–176]. О. Ва-

гін звертав увагу на дев’ять структурних підрозділів уроку: організацій-

ний момент; перевірка домашнього завдання; перехід до нового матеріа-

лу (підготовка учнів до сприйняття нового); повідомлення нового

матеріалу; розбір нового матеріалу (осмислення); закріплення вивчено-

го; використання нових знань, умінь та навичок; домашнє завдання;

формування відповідних умінь та навичок роботи з історичним матеріа-

лом (упродовж всього уроку або на окремих його етапах) [26, С. 377].

Сучасні вітчизняні дидакти О. Пометун та Г. Фрейман виділяють де-

сять структурних елементів уроку: організаційний момент; актуалізація

опорних знань, умінь та уявлень учнів, або підготовка школярів до сприй-

няття нової теми; мотивація навчальної діяльності; оголошення, пред-

ставлення теми та очікуваних навчальних результатів; вивчення нового

матеріалу (його первинне сприйняття); осмислення нових знань і умінь;

систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому

і творчому рівнях; підбиття підсумків уроку; інструктаж з домашнього за-

вдання; перевірка знань і умінь [21, С. 215–222]. Кожен із шести запро-

понованих ними типів уроків має власну, характерну лише для нього

структуру. Вищезгадані структурні елементи кожного типу уроку вибудо-

вуються у своєрідний логічний ланцюжок. І це закономірно, оскільки

дидактична мета кожного уроку є різною. Вона й диктує власну структу-

ру, мета якої — реалізація основних завдань певного типу уроку.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

Ми також дотримуємося думки про те, що кожен тип уроку повинен

мати власну структуру. Однак цю структуру варто розглядати, на наш по-

гляд, на двох рівнях.

Перший — рівень організації навчальної діяльності

Він є універсальним, характерним для уроків будь-якого типу і скла-

дається з трьох обов’язкових елементів (етапів):

1) підготовчий;

2) основний;

3) заключний.

Всі ці елементи (етапи) взаємопозв’язані між собою і складають ціліс-

ну структуру уроку.

Другий — рівень реалізації завдань на основі дидактичної мети

Його складовими можуть бути різноманітні елементи (етапи) навчан-

ня, яких вимагають конкретні завдання того чи іншого типу уроку. На-

приклад:

1) актуалізація опорних знань та умінь учнів;

2) мотивація навчальної діяльності;

3) оголошення теми; оголошення очікуваних результатів; постановка

навчальної проблеми;

4) оголошення завдань;

5) перевірка вивченого матеріалу;

6) перевірка сформованості умінь;

7) вивчення нового матеріалу; первинне сприйняття нового матеріалу;

8) осмислення нового матеріалу;

9) виконання тренувальних вправ для формування умінь та навичок;

10) узагальнення навчального матеріалу;

11) систематизація знань та умінь;

12) підбиття підсумків; інструктаж домашнього завдання тощо.

Цей перелік можна продовжити. Він не може мати чітко визначеної

кількості навіть у межах одного типу уроку. Кількісні показники мають

властивість коливатися, оскільки вони залежать від ряду факторів: віко-

вого, організаційного, інтелектуального тощо. Наприклад, урок перевір-

ки знань, умінь та навичок може мати різну структуру на початку на-

вчального року, коли учитель лише починає працювати з класом

і пропонує учням тренувальні вправи або детальний інструктаж виконан-

ня тих чи інших завдань, і в кінці року, коли учні вже володіють методи-

кою виконання різного типу завдань. Урок вивчення нового матеріалу

і формування умінь та навичок може вибудовувати не однакові логічні

ланцюжки, оскільки завдання, а також інтелектуальні та вікові можливості

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

навчальних груп будуть різними. Подібний підхід зовсім «не вибиває

ґрунту», на якому базується той чи інший тип уроку. Він лише перекон-

ливо засвідчує, що структурні елементи будь-якого типу уроку не можуть

обмежуватися чітко визначеними компонентами.

Проаналізувавши структури відвіданих уроків, ми виділили найха-

рактерніші елементи з урахуванням часу на їх проведення.

Як розподілити навчальний час за етапами уроків?

Розподіл часу за основними етапами уроків поки що залишається не

розв’язаною проблемою в історичній дидактиці. На сьогоднішній день

ми не маємо досліджень, де були б обґрунтовані норми часу за етапами

уроків або окремими видами навчальної діяльності. Спроби обґрунтува-

ти часові межі окремих етапів уроку були зроблені ще в радянській школі.

Так, в колективній праці радянських вчених та методистів «Методика

обучения истории в средней школе» (1978) вказувалося, що на комбіно-

ваному уроці на опитування варто виділяти 20–22 хвилини [36, С. 107].

Пояснення нового матеріалу триває 25–30 хв. [36, С. 111]. Пропонували-

ся й інші варіанти вирішення часової проблеми. Якщо новий матеріал не

складний, то його можна вивчати 10–18 хв.; перевіряти знання — 27–

35 хв.; 5–7 хв. залишати для пояснення домашнього завдання [36, С. 113].

На уроках контролю усну перевірку знань рекомендували провести 35–

40 хв., а письмову — 25–30 хв. [36, С. 114–116].

Радянський методист Г. В. Дружкова радила на комбінованому уроці

виділяти 20 хв. на опитування, а 20–25 хв. — на пояснення нового мате-

ріалу (в старших класах) [37, С. 229]. Дещо ґрунтовніше на проблемі роз-

поділу часу на уроках історії зупинився відомий радянський дидактик

О. І. Стражев. Він узагальнив практику дозування навчального часу учи-

телями і дійшов висновку, що в основному на опитування вони виділя-

ють 10 хвилин, на розповідь — 25–30 хв., на закріплення та інструктаж

домашнього завдання — 5–10 хв. [28, С. 184]. О. І. Стражев указував, що

проблема часу повинна вирішуватися індивідуально кожним учителем.

Залежно від важливості того чи іншого етапу учитель може збільшувати

або зменшувати навчальний час, але при цьому не виходити за рамки

встановленого уроку — 45 хв. [28, С. 184–185]. Окремі рекомендації щодо

планування тих чи інших етапів уроку або видів діяльності давали

О. О. Вагін та П. С. Лейбенгруб [26; 27].

У результаті спостереження і виходячи із власного педагогічного до-

свіду, ми дійшли висновку, що на розподіл навчального часу на уроці іс-

торії впливають ряд чинників:

а) важливість того чи іншого етапу уроку або виду діяльності;

б) чіткість спланованих етапів і видів діяльності;

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

в) рівень навченості і сформованості умінь учнів (як швидко учні мо-

жуть виконувати ті чи інші завдання: прочитати текст, переказати,

дати відповідь на запитання, проаналізувати ілюстрацію, виконати

завдання на карті тощо);

г) використання певних методів, прийомів і засобів навчання;

д) використання певного типу уроку тощо.

Це далеко не повний перелік всіх факторів. Можуть бути й інші. Кіль-

кість чинників може зменшуватися або збільшуватися залежно від кон-

кретних умов праці. В цілому ж розподіл навчального часу згідно з етапа-

ми уроку варто здійснювати за принципом: до 1/3 часу (до 15 хвилин)

планується на початковий і заключний етапи уроку (організація навчаль-

ної діяльності, підготовка до уроку, підбиття підсумків, оголошення та

інструктаж домашнього завдання, виставлення оцінок та мотивація),

а 2/3 навчального часу (30 хвилин, а на уроці контролю за індивідуальни-

ми друкованими завданнями, які не потребують додаткового інструкта-

жу, — до 40 хв.) — на основні види діяльності (пояснення, опитування,

контроль, узагальнення, систематизацію). Варто також пам’ятати, що

планування часу на початковому етапі викладання пропедевтичного кур-

су історії в 5 класі матиме певні труднощі. Ці труднощі, як правило, обу-

мовлені несформованістю в учнів окремих умінь і навичок, звиканням до

нового предмета і до особи учителя, його вимог, організаційних здібнос-

тей тощо. Орієнтовне планування часу автор подає в конспектах уроків

№№ 16, 17, 22, 23 даного видання.

Якою може бути структура вказаного типу уроку?

І. Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.

1. Підготовчий етап (5–10 хв.)

Основні складові цього етапу за видами діяльності:

• організація робочого місця і роботи класу;

• активізація розумової діяльності школярів шляхом фронтального

опитування, пригадування, відтворення матеріалу, який є базовим

для вивчення нового;

• повторення вивченого з метою встановлення логічного взаємозв’язку

з новим матеріалом; перевірка умінь (нагадування, тренувальні вправи).

2. Основний етап (25–30 хв.)

Складові етапу:

• оголошення теми;

• повідомлення завдань, очікуваних результатів;

• мотивація навчальної діяльності;

• сприйняття й осмислення учнями нового матеріалу;

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• узагальнення й систематизація знань (може здійснюватися, як прави-

ло, в процесі пояснення);

• формування умінь та навичок.

3. Заключний етап (5–10 хв.)

Основні види діяльності:

• підбиття підсумків уроку;

• оцінювання та мотивація;

• фіксація найголовнішого з теми, що потребує осмислення, запам’я-

товування, розуміння;

• інструктаж домашнього завдання.

ІІ. Урок перевірки знань, умінь та навичок (урок тематичної атестації)

1. Підготовчий етап (5–10 хв.)

Складові етапу:

• організація робочого місця і роботи класу;

• оголошення теми і завдань уроку;

• інструктаж за основними видами діяльності перевірки знань та

умінь;

• мотивація запропонованих способів перевірки завдань;

• колективне виконання тренувальних вправ з особливо складних за-

вдань (у разі необхідності).

2. Основний етап (30–35 хв.)

Складові етапу:

• перевірка знань і умінь;

• усне опитування, виконання письмових, тестових завдань, розв’язу-

вання історичних задач тощо.

3. Заключний етап (5–10 хв.)

Основні види діяльності етапу:

• підбиття підсумків уроку;

• оцінювання за результатами усного опитування;

• оцінювання видів роботи, що підлягають взаємоперевірці;

• інструктаж домашнього завдання.

ІІІ. Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок

1. Підготовчий етап (5 хв.)

Складові етапу:

• організація робочого місця і роботи класу;

• оголошення теми, завдань уроку, способів діяльності; мотивація на-

вчальної діяльності.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

2. Основний етап (30 хв.)

Складові етапу:

• організація роботи з метою повторення вивченого;

• систематизація вивченого за підготовленими завданнями;

• узагальнення вивченого на рівні висновків, характерних рис, особли-

востей, укладання логічно-структурних схем, значення тощо.

3. Заключний етап (10 хв.)

Складові етапу:

• підбиття підсумків уроку;

• оцінювання та мотивація;

• інструктаж домашнього завдання.

ІV. Комбінований урок

Варіант А

1. Підготовчий етап (5 хв.)

Складові етапу:

• організація робочого місця і роботи класу;

• інформування про основні способи діяльності на уроці; активізація

розумової діяльності школярів.

2.1. Перевірка вивченого (15 хв.)

Складові етапу:

• повторення навчального матеріалу;

• перевірка вивченого за допомогою завдань (колективних, індивіду-

альних, усних, письмових тощо);

• оцінювання знань та вмінь, мотивація оцінок.

2.2. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок (20 хв.)

Складові етапу:

• оголошення нової теми, очікуваних результатів;

• мотивація навчальної діяльності;

• сприйняття та осмислення учнями навчального матеріалу; виконан-

ня тренувальних вправ;

• розв’язування історичних задач; узагальнення й систематизація знань.

3. Заключний етап (5 хв.)

Складові етапу:

• підбиття підсумків уроку;

• інструктаж домашнього завдання.

Варіант Б

1. Підготовчий етап (5 хв.)

Складові етапу:

• організація робочого місця і роботи класу;

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• інформування про основні способи діяльності на уроці;

• активізація розумової діяльності школярів.

2.1. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок (20 хв.)

Складові етапу:

• оголошення нової теми, очікуваних результатів;

• мотивація навчальної діяльності;

• сприйняття й осмислення учнями навчального матеріалу; виконання

тренувальних вправ;

• розв’язування історичних задач.

2.2. Систематизація та узагальнення знань, умінь (10 хв.)

Складові етапу:

• повторення вивченого матеріалу; систематизація знань на рівні по-

нять, історичних персоналій, явищ, подій, хронології тощо;

• виконання завдань із застосуванням отриманих знань, умінь;

• узагальнення вивченого матеріалу на рівні висновків, положень, ло-

гічних ланцюжків, логічно-структурних схем тощо.

3. Заключний етап (5 хв.)

Складові етапу:

• підбиття підсумків уроку;

• інструктаж домашнього завдання.

Варіант В

1. Підготовчий етап (5 хв.)

Складові етапу:

• організація робочого місця і роботи класу;

• інформування про основні способи діяльності на уроці;

• активізація розумової діяльності школярів.

2.1. Систематизація та узагальнення знань, умінь (10 хв.)

Складові етапу:

• повторення вивченого матеріалу;

• систематизація знань на рівні понять, історичних персоналій, явищ,

подій, хронології тощо;

• виконання завдань із застосуванням отриманих знань, умінь;

• узагальнення вивченого матеріалу на рівні висновків, положень, ло-

гічних ланцюжків, логічно-структурних схем тощо.

2.2. Перевірка знань та умінь (20 хв.)

Складові етапу:

• перевірка знань і вмінь: усне опитування, виконання письмових, тес-

тових завдань, розв’язування історичних задач тощо.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

3. Заключний етап (5 хв.)

Складові етапу:

• підбиття підсумків уроку;

• інструктаж домашнього завдання.

Послідовність етапів комбінованого уроку може бути різною, як і до-

зування часу. Комбінований тип уроку передбачає будь-які етапи (ланки

навчання), які визначаються дидактичною метою. Запропонований роз-

поділ навчального часу за етапами уроку є орієнтовним. У науково-мето-

дичній літературі зустрічаються різні підходи щодо розподілу навчально-

го часу. Проведене нами спостереження уроків показало, що, як правило,

у 90 % випадків основний етап уроку тривав 30–35 хв., що становить орі-

єнтовно 2/3 (70 %) навчального часу. На підготовчий і заключний етапи

уроку учителі залишали приблизно 1/3 (30 %) — 15 хв. Перерозподіл часу

в основному здійснюється із урахуванням важливості того чи іншого ета-

пу, конкретних умов уроку, наявності тих чи інших засобів навчання, під-

готовленості учнів тощо.

Чому характеристика сучасного уроку історії

за типологічними ознаками є неповною?

Опрацьовуючи науково-методичну літературу, ми звернули увагу на

те, що поруч із терміном «тип уроку», дидактики вживають також «вид

уроку» та «форма уроку». У процесі самоаналізу відвіданих уроків учителі

досить часто визначали тип уроку, використовуючи словосполучення

«урок проведений у формі...». Так природно постало питання про дослі-

дження іншої характеристики уроку — його форми. О. Вагін вперше за-

фіксував, що будь-який тип уроку може бути проведений у різній формі

[26, С. 405–497]. Відомий український методист Л. Мельник у класифі-

кації уроків користується терміном «види уроку» [34, С. 182]. П. Козік,

аналізуючи повторювально-узагальнюючі уроки, пише про їхні різні ва-

ріанти (екскурсії, перегляд діафільмів тощо) [29, С. 164].

В основу форми уроку О. Вагіним був покладений домінуючий метод

навчання. І, хоча він не розробив універсальної класифікації уроків за їх

формою, все ж спробував визначити для кожного типу уроку їх можливі

форми [26, С. 405–407]. З точки зору аналізу форми уроку український ме-

тодист Л. Мельник у запропонованій класифікації подав лише один урок-

семінар [34, С. 192–194]. Інші уроки стосуються типологічного ряду.

Щоб позбутися подібної плутанини, пропонуємо поруч із терміном

«тип уроку» запровадити дефініцію «форма уроку». Потреба у такій тер-

мінології обумовлена в першу чергу розширенням характеристики уроку

з історії. Новий термін також сприятиме систематизації нетрадиційних

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

(нестандартних) уроків, які з невідомих причин окремі вчителі та мето-

дисти зараховують до типологічного ряду. У роботі І. Малафіїка «Урок

в сучасній школі: питання теорії і практики» [41, С. 103–165] ми нараху-

вали понад два десятки нетрадиційних уроків. Питанню нестандартних

уроків з історії присвячено окремі роботи К. Баханова [42, С. 20–24]. Він

розглядає нетрадиційний урок як одну із форм навчання і наводить при-

клади найпоширеніших уроків з історії: інтегрований, міжпредметний,

дослідницький, лабораторно-практичний, евристичний, рольова гра, те-

атралізована вистава [42].

Форми уроку в методичній літературі з історії залишаються не дослі-

дженими. Звідси й відсутня класифікація уроків історії за їх формою.

Щоправда у загальній дидактиці більш-менш повну характеристику ви-

дів уроку розробив М. Махмутов [33, С. 76–78]. Він вважав, що за основу

характеристики уроку за видами (формою) варто взяти характер діяль-

ності вчителя та учнів [33, С. 76].

Аналізуючи уроки історії, ми звернули увагу на те, що будь-яка мета

уроку вимагає певних методів навчання. Методи навчання реалізуються

у видах діяльності і засобах навчання. Отже, метод навчання і спосіб його

реалізації визначить форму уроку (його вид). Використання методів на-

вчання, їх діалектичне поєднання є основою для класифікації уроків за

формою.

Уроки історії взагалі, як і уроки з історичної пропедевтики, пропо-

нуємо класифікувати за формою, взявши за основу такі методи навчаль-

ної діяльності: словесний, наочний, практичний, ігровий. Домінування

на уроці одного чи кількох методів визначатимуть його форму. Орієнтов-

на класифікація уроків за формою матиме такий вигляд.

1. Словесні (словесний метод та його прийоми (бесіда, розповідь) на-

вчання визначають форму уроку): урок-розповідь, урок-бесіда, урок-

сповідь, урок-спогад, урок — усний журнал, урок-залік тощо.

2. Наочні (переважає використання наочного та практичного методів

навчання): урок-екскурсія, практично-лабораторний, урок-дослі-

дження за першоджерелами, пам’ятками матеріальної культури, кі-

ноурок, телеурок, відеоурок тощо.

3. Ігрові (домінуючий метод — навчальна гра): урок-турнір, урок-манд-

рівка, урок-КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок-вистава, урок-вікто-

рина, урок-суд тощо.

Якщо на уроці застосовуються декілька методів навчання, то форма

уроку визначатиметься їхнім поєднанням.

4. Словесно-наочні: урок-бесіда з використанням практичних завдань за

першоджерелами, урок-розповідь з використанням практично-лабо-