Мисан В.О., Морозова Н.М., Харківська Н.І. Усі уроки до курсу Вступ до історії України. 5 клас

Подождите немного. Документ загружается.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

страція школи виділяє додаткові години на курс: в такому разі п’ятиклас-

ники здатні опрацювати більший обсяг матеріалу; можна використати

інноваційні технології навчання, де викладання навчального матеріалу

здійснюється блоками або за допомогою опорних конспектів тощо. Фак-

торів, які впливатимуть на календарно-тематичне планування, може бу-

ти багато. І вчитель повинен усі їх врахувати.

Чи можуть учителі використовувати в роботі тематично-календарне

планування, що друкується у фахових педагогічних часописах і тиражу-

ється видавництвами у вигляді брошур? Якщо це календарно-тематичне

планування укладено згідно з державною програмою і враховує специфі-

ку роботи учителя у 5 класі, то його можна використовувати. Зразком та-

кого планування є публікація в часописі «Історія в школах України» № 3

за 2005 р. [3, С. 6]. Учителю залишиться лише проставити дати проведен-

ня уроків (Див. додаток 1).

Однак вищезгадане календарно-тематичне планування не враховує

задекларованих програмою тем з історичного краєзнавства. Вони фак-

тично опинилися поза межами навчального часу, оскільки не були вклю-

чені до календарно-тематичного плану. Що робити в такому випадку?

Вирішити цю проблему можна двома шляхами. Першій: за рахунок

ущільнення матеріалу теми вивільнити хоча б одну годину з навчального

часу на історичне краєзнавство. В такому випадку уроку узагальнення за

темою передуватиме урок з історії рідного краю. Можливий інший варі-

ант, що ґрунтується на рівномірному розподілі краєзнавчого матеріалу за

уроками теми. Як на наш погляд, він є більш оптимальним і прийнятним

у роботі. Однак, щоб його використовувати, потрібно заздалегідь плану-

вати краєзнавчий матеріал і рівномірно розподілити його за темами уро-

ків там, де це можливо і необхідно (Див. додаток 2).

Варто також пам’ятати, що календарно-тематичне планування здій-

снюється двічі на рік. Перший раз — на початку нового навчального року

(на перший семестр). Вдруге — перед початком другого семестру. На-

вчальна програма календаризується лише тоді, коли є постійний розклад

уроків. Як правило методисти не радять укладати календарно-тематич-

ний план на весь навчальний рік, оскільки у другому семестрі змінюється

загальна кількість годин з окремих дисциплін, що призводить і до суттє-

вих змін у розкладі уроків.

За якими підручниками вивчається курс «Вступ до історії»?

Пропедевтичний курс історії забезпечений двома навчальними кни-

гами, які рекомендовані Міністерством освіти та науки України за ре-

зультатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 5-го класу 12-річної

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

школи. У 2005–2006 н. р. п’ятикласники України отримали комплект на-

вчальної літератури, до якого увійшли підручники:

• Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза,

2005. — 200 с.;

• Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — 184 с.

На що потрібно звернути увагу учителям історії, які рекомендувати-

муть учням підручник В. Власова та О. Данилевської «Вступ до історії

України»?

Підручник «Вступ до історії України» (В. Власова, О. Данилевської)

поєднує науково-популярний виклад навчального матеріалу з художньо-

образним. Останнє досягається за рахунок історичних оповідань, які

є своєрідною стилізацією історичних джерел.

Навчальні матеріали у підручнику укладені за темами, які відповідають

програмі: «Знайомство з історією»; «Княжа Русь-Україна»; «Україна ко-

зацька»; «Україна в ХІХ–ХХ ст.»; «Україна сучасна». Кожна з тем склада-

ється з параграфів-блоків. У темі їх стільки, скільки годин передбачено на

вивчення та опрацювання теоретичного матеріалу. До цієї кількості не вхо-

дять години, які виділені на уроки узагальнення та тематичну атестацію.

Структурні елементи кожного параграфа дозволяють реалізувати на-

вчальні, розвивальні та виховні завдання курсу. Кожен із параграфів роз-

починається із вступної статті, де подана найважливіша історична інфор-

мація за темою параграфа. Наприклад, у параграфі 3 «Пам’ятки минулого»

учні отримують відомості про археологію, археологічну розвідку, прове-

дення археологічних розкопок, дослідження та збереження знайдених

речей, музейну справу [4, С. 17–19].

Важливою складовою параграфа є історичне оповідання. Тексти опо-

відань (на це звертають увагу автори підручника) — своєрідна стилізація

історичних джерел, що посилює розвивально-пропедевтичний ефект,

який вони викликають [2, С. 5]. Основу кожного оповідання склали іс-

торичні факти, події з елементами вигадки. Вигадкою є окремі деталі

оповідання. Наприклад, оповідання «Золотосяйна Скіфія» розпочина-

ється з опису подорожі двох братів, один з яких взяв в дорогу книгу Б. Мо-

золевського «Скіфський степ» [4, С. 25–27]. Автори підручника вважа-

ють, що такий підхід допоможе школярам не лише занурюватися в епоху,

але й розвивати художньо-образне мислення. Вони радять у процесі ро-

боти з текстами оповідань скеровувати зусилля школярів на виокремлен-

ня історичної інформації [2, С. 5].

Вступну статтю та історичне оповідання доповнюють рубрики «Жива

історія», «Допитливим», «Люди і долі». Кожна з цих рубрик покликана

виконувати ту чи іншу функцію. Так, рубрика «Жива історія» взаємо-

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

пов’язана з історичним оповіданням. Вона зустрічається перед кожним

історичним оповіданням і є своєрідним поясненням до тексту оповіда-

ння. Окрім того, до цієї рубрики входять настановче запитання, історич-

не оповідання, ілюстрації, завдання.

Декілька разів в окремих параграфах зустрічається рубрика «Люди

і долі». Вона присвячена долям окремих історичних діячів і подана у фор-

мі біографічних довідок [4, С. 10, 102, 150, 158, 165].

Рубрика «Допитливим» знайомить школярів з історичними цікавин-

ками, загадками та таємницями, які ще остаточно не з’ясовані або недо-

статньо досліджені істориками.

Як на наш погляд, інформаційний блок, який складається зі вступної

статті, історичного оповідання, рубрик «Жива історія», «Допитливим»,

«Люди і долі», переобтяжений фактичним матеріалом. П’ятикласникам

пропонується текст для читання, що містить не менше 5–6 сторінок. Це

варто враховувати учителям, які працюють у тих класах, де діти володіють

низькою технікою читання.

Структурним елементом начально-методичного апарату підручника

є система запитань і завдань. Запитання і завдання мають свою специфі-

ку і навіть окремі рубрики: «Прочитайте оповідання, дайте відповідь на

запитання», «Перевірте, про що дізналися й чого навчилися», «Працюйте

з датами та подіями», «Працюйте з історичною картою», «Працюйте з іс-

торичними джерелами». Загальний алгоритм роботи із запитаннями та

завданнями можна вибудувати у такий спосіб. Частина запитань і завдань

укладена за текстом вступної статті. Вони дозволять організувати роботу

з цією частиною параграфа. Настановче запитання та окрема серія запи-

тань і завдань підібрана до рубрики «Жива історія». Окремим узагальню-

ючим блоком подані запитання і завдання в рубриці «Перевірте, про що

дізналися й чого навчилися». Окрім того, в параграфі зустрічаються за-

питання і завдання до фрагментів історичних джерел у рубриці «Працюй-

те з історичними джерелами».

Підручник В. Власова та О. Данилевської добре проілюстрований.

У ньому використані різноманітні ілюстративні матеріали: портрети іс-

торичних діячів, репродукції художніх полотен, фотоматеріали, зобра-

ження архітектурних пам’яток та предметів матеріальної культури. Цей

перелік можна було б продовжити. Жанрова різноманітність ілюстратив-

ного матеріалу сприятиме художньо-образному сприйняттю тексту і вчи-

тиме школярів працювати з візуальними джерелами: аналізувати їх, отри-

мувати інформацію, зіставляти з текстовими джерелами тощо.

Складовою навчально-методичного апарату підручника є словник та

історичні карти. Хоча в структурі параграфа автори не виділили окремої руб-

рики «Словник», однак її можна зустріти на полях підручника. Тлумачення

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

понять, термінів дозволить не лише поповнити словниковий запас шко-

лярів, але й опрацьовувати їх, читаючи текст.

До підручника В. Власова та О. Данилевської підібрано 12 історичних

карт. Робота з історичними картами сприятиме розвитку просторової

уяви школярів і допоможе їм відстежувати події, що відбувалися на пев-

ній території. До кожної карти підібрані завдання.

Окремим структурним елементом підручника є система завдань «Під-

готуйтеся до уроку тематичного оцінювання». Як на наш погляд, запро-

поновані завдання можна використати для уроків узагальнення або ж те-

матичної атестації. Завдання не згруповані за рівнями, але це не означає,

що вони всі однакові. Учителі зустрінуть тут завдання на тлумачення тер-

мінів і понять, хронологію, укладання плану, розповіді, відтворення іс-

торичного змісту тощо.

Оскільки автори підручника підібрали досить велику кількість на-

вчального матеріалу, про що свідчать рубрики та структурні елементи па-

раграфів, то на це, в першу чергу, мають звернути увагу вчителі, які пра-

цюватимуть з цією книгою. Плануючи роботу в п’ятому класі, враховуючи

рівень працездатності та можливості школярів цього віку, слід зосере-

джувати увагу на тому матеріалі, який є більш важливим і потребує опра-

цювання під керівництвом учителя. Частину матеріалів можна пропону-

вати учням для самостійної роботи або для домашнього виконання. У тих

класах, де учні не спроможні сприймати великі обсяги матеріалу, варто

відмовитися від ідеї опрацювання параграфа від «А до Я» і зосередити

увагу лише на ключових проблемах теми.

Радимо звернути увагу на вступну частину тексту підручника [4, С. 5–6].

У ній автори подають чимало рекомендацій, які учні повинні засвоїти на

першому уроці, щоб полегшити роботу з цією книгою упродовж навчаль-

ного року.

На що потрібно звернути увагу, працюючи з підручником В. Мисана

«Вступ до історії України»?

Серед підручників, які пройшли конкурсний відбір і рекомендовані

Міністерством освіти й науки України, є також книга В. Мисана «Вступ

до історії України». Основу цієї книги склало третє видання «Оповідань

з історії України», що вийшли друком у київському видавництві «Ґенеза»

в 2003 р. [5]. Разом із тим, нове видання (2005) суттєво відрізняється від

попереднього як за своїм змістом, так і навчально-методичним апаратом.

Воно повністю відповідає новій програмі з історичної пропедевтики [6].

Новий підручник «Вступ до історії України», як зазначалося в одному

з номерів часопису «Історія в школах України», поєднує в собі як тради-

ційні, так й інноваційні елементи навчальної книги [2, С. 5]. Матеріал

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

укладений за тематичним принципом у 5 розділах: «Що вивчає і як пи-

шеться історія»; «Подорож у давні часи»; «Козацька Україна»; «Україна

в ІХ–ХХ століттях»; «Україна сучасна». У кожному з розділів рівно стіль-

ки параграфів (оповідань), скільки відведено навчальних годин програ-

мою на його вивчення.

Структурними елементами майже всіх параграфів згаданого підруч-

ника є: історичне оповідання, словник, рубрики «Цікаво знати», «Пра-

цюємо з історичним джерелом», «Запитання» , «Завдання» та всіх п’яти

розділів «Готуємося до тематичної атестації». Кожен із вищезгаданих еле-

ментів виконує ту чи іншу функцію. Так, історичне оповідання забезпе-

чує школярів інформацією, що подається у певній послідовності і ділить-

ся на окремі частини (ліхтарики). В окремих параграфах відсутній такий

поділ, а якщо він і є, то немає назв частин (ліхтариків). Подібна ситуація

створена для виконання завдань творчого характеру: поділити оповіда-

ння на частини, підібрати назви до кожної з них або ж скласти план до

однієї з частин оповідання [6, С. 22, 55, 61, 113, 135, 151].

Інформаційну функцію виконують також тлумачний словник та руб-

рика «Цікаво знати». Перший дозволяє зрозуміти окремі маловідомі, рід-

ковживані для п’ятикласників терміни, поняття, назви. Зауважимо, що

тлумачення подаються або в самому тексті оповідання, або в кінці пара-

графа. Рубрика ж сприяє розширенню інформаційного світогляду шко-

лярів цікавими відомостями за темою параграфа, формуванню інтересу

до історії як нової шкільної дисципліни. Інформаційну функцію частко-

во виконує рубрика «Працюємо з історичним джерелом». Детальніше на

матеріалах цієї рубрики та особливостях організації навчальної діяльнос-

ті зупинимося дещо пізніше. «Запитання» й «Завдання» допоможуть ор-

ганізувати роботу за текстом історичних оповідань, писемними джерела-

ми, ілюстраціями, картами.

Матеріали рубрики «Готуємося до тематичної атестації» укладені

з метою систематизації та узагальнення вивченого матеріалу. Їх можна

використати для уроків контролю (тематичної атестації). Вони згрупова-

ні у певні тематичні блоки, які дозволяють повторити хронологію, основ-

ні історичні події, поняття та терміни, пригадати відомих діячів, назви

літературних та історичних творів, дати короткі відповіді на запитання

репродуктивного та творчого характеру.

Завершується підручник хронологічною таблицею «Найважливіші

події в історії України». Варто пам’ятати, що це не є обов’язковим пере-

ліком дат для запам’ятовування учнями. Це найважливіші події, що були

викладені в курсі, на яких упродовж року акцентували увагу учні, вони

можуть використовуватися і для повторення, і як зразок для укладання

хронологічної таблиці.

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Зупинимося на окремих особливостях організації навчальної діяль-

ності за підручником. Кожен із параграфів 2–5 розділів починається

з ключового запитання. Що це за запитання, яку функцію воно виконує

у тексті оповідання зокрема і в темі уроку взагалі, яке його смислове на-

вантаження? Поява ключового запитання перед текстом історичного

оповідання не є випадковою. Свого часу в радянській історичній дидак-

тиці вже здійснювалася спроба використати подібний методичний при-

йом [7]. Однак за своїм змістом він був дещо іншим. Таке запитання ста-

вилося виключно для пригадування того, що вивчалося на попередніх

уроках, або ж того, що було засвоєно раніше і потребувало відтворення як

базових знань для майбутньої роботи.

Аналізуючи зауваження вчителів стосовно шкільних підручників іс-

торії, ми звернули увагу на ті, що стосуються інформаційного переванта-

ження навчального матеріалу. Не вперше автори підручників прагнуть

розвантажити історичний зміст підручника і максимально його скороти-

ти. Однак ці бажання не завжди можуть бути реалізованими, оскільки

автори підручників «прив’язані» до навчальної програми. Саме навчаль-

на програма визначає зміст майбутнього параграфа, вона тримає автора

в певних інформаційних межах, за які він не може вийти. Отже, чим біль-

ше історичних положень у програмі, тим товстішою буде навчальна кни-

га, тим більше інформації отримуватиме учень. Останнім часом цієї ін-

формації у шкільних підручниках з історії є забагато, і вона не стільки

допомагає, скільки шкодить процесу пізнання.

Вихід із цієї ситуації вбачаємо у зосередженні уваги на основному,

ключовому матеріалі параграфа. У зв’язку з цим до кожного параграфа

нового підручника передбачено ключове запитання. Воно дозволить зо-

середити увагу учня лише на тому матеріалі, який є найбільш важливим.

У параграфі 7 «Володарі Київської держави» ключове запитання постав-

лене у такий спосіб: «Якими справами запам’яталися володарі Київської

держави?» [6, С. 43] Отже, працюючи з текстом цього параграфа, учитель

повинен зосередити увагу учнів на здобутках князів родини Києвичів та

Олега, про яких згадується в тексті. Такий підхід зменшує обсяг обов’яз-

кової для запам’ятовування інформації, змінюються акценти стосовно

тих чи інших видів діяльності, зникає потреба зубрити дати, заучувати

зайвий матеріал, який рано чи пізно «вилетить» із голови. Орієнтовно

(з точки зору педагогічного прогнозування) за вищезгаданим параграфом

учні повинні дати відповідь на поставлене запитання у такий спосіб: «Ки-

євичі запам’яталися нам як перша княжа родина, яка заснувала місто Ки-

їв. За князя Олега силою й хитрістю були приєднані до Київської держави

нові землі. Територія її зросла. Тут будувалися нові міста. Князь Олег вів

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

війни. Він здійснив похід на Константинополь і примусив візантійського

імператора сплачувати Києву та іншим руським містам данину».

Ключове запитання не лише дозволить зосередити увагу учнів на

головному, але й сприятиме творчій організації роботи з історичним

змістом, оскільки вчить шукати відповідь, аналізувати, відбирати й гру-

пувати матеріал, порівнювати, оцінювати події та діячів тощо. Наприклад,

параграф 13 «Наша слава не вмре не загине» — Чим життя козаків від-

різнялося від життя інших верств населення? [6, С. 81]; параграф 14 «Ге-

роїчні походи» — Чому козаки виступили на захист українського на-

роду? [6, С. 86]; параграф 15 «Богдан Хмельницький» — Чому Богдан

Хмельницький належить до найвидатніших постатей в історії України?

[6, С. 91]; параграф 18 «Спогад про Україну» — Якими запам’яталися

українці чужинцям? [6, С. 107]; параграф 20 «Початок змін» — Які зміни

відбувалися на українських землях у кінці ХVIII — в першій половині

ХІХ століття? [6, С. 123] та ін.

Ключові запитання — обов’язковий елемент проблемно-пошукового

навчання. Кожного разу, вивчаючи нову тему, учень розумітиме, що від

нього вимагається, на що має бути спрямована його діяльність, зосере-

джена увага, що потрібно виділити і не пропустити, що є найбільш важ-

ливим і значущим. Досвід використання ключових запитань лише фор-

мується в сучасній українській історичній дидактиці.

Окремо слід зупинитися на організації роботи з текстовими джере-

лами, які зустрічаються в рубриці «Працюємо з історичним джерелом».

Готуючи нове видання підручника, ми дещо вагалися пропонувати

п’ятикласникам новий вид діяльності, що пов’язаний з текстовими

джерелами. Разом з тим апробація учителями третього видання «Опо-

відань з історії України», до яких увійшли фрагменти текстових джерел,

дала позитивні результати і підтвердила думку про те, що школярам

такі завдання під силу. З’ясувалося, що учням набагато цікавіше працю-

вати з текстовим джерелом, ніж адаптованим історичним текстом — ав-

торською інтерпретацією. Окрім того, останнім часом ми стали свідка-

ми досить активного використання текстових джерел на уроках історії

як інформаційних носіїв, із якими можна організовувати навчальну

діяльність і подавати не готові знання, а досліджувати їх, здобувати за

допомогою тих чи інших прийомів. Прикладом організації такої роботи

може бути навчальна книга-хрестоматія «Джерело» для п’ятикласни-

ків [8].

Практика переконує, що чим раніше учні почнуть працювати з текс-

товими джерелами, тим краще вони будуть підготовлені до критичного

осмислення інформації, тим цікавішим буде для них процес пізнання іс-

торичної дійсності. Враховуючи вік п’ятикласників, у підручнику підібрані

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

доступні фрагменти текстових джерел. Окремі з них підтверджують ін-

формацію, що зустрічається в параграфі, і навіть поглиблюють її за раху-

нок більш детального опису подій. Це дозволить школярам порівнювати

авторську інтерпретацію події з первинним джерелом. Прикладом такого

підходу може слугувати фрагмент літопису Нестора «Повість минулих

літ», де описано похід Олега на Константинополь [6, С. 46–47]. У пара-

графі 7 подається лише коротка інформація про похід Олега. В літопис-

ному ж фрагменті зустрічаємо вже певну деталізацію походу, масштаб-

ність штурму Константинополя, використання Олегом військових

винаходів тощо. Такого ж типу джерела можна зустріти у параграфах 8, 9,

10. Дещо інший підхід використання тестових джерел застосовано у пара-

графах 13, 14, 15 та ін. Тут текстове джерело є носієм додаткової інформа-

ції, яка не фіксується у змісті історичного оповідання. У 13 параграфі —

це опис козацької медицини, що подав Гійом Левассер Боплан [6, С. 85],

у 14 параграфі — народна пісня «Ой на горі та женці жнуть» [6, С. 90],

у параграфі 15 — фрагмент літопису Самійла Величка, де описана битва

під Корсунем [6, С. 95–96].

Комплексне використання текстових джерел використано в парагра-

фі 18 «Спогад про Україну» [6, С. 106–107]. Він укладений за допомогою

фрагментів текстових джерел. Його основу склали спогади чужинців про

українські землі та українців. Запитання до 4 блоків спогадів дозволять

учням укласти власне оповідання, створити авторську інтерпретацію

прочитаного. Вони не складні для п’ятикласників. Наприклад, «1. Яку

версію походження назви України пропонує П. Шевальє? На підставі чо-

го автор стверджує, що Україна — багатий край? 2. На що в описі Києва

звертає увагу Боплан? 3. На які позитивні та негативні риси українців

указують чужоземці в спогаді 2? 4. Як козаки ставилися до релігії? Чому

у чужинців склалося про них враження як про людей віруючих? 5. Що

можна сказати про гостинність українців? 6. Чому курені на Запоріжжі

були завжди відчинені?» [6, С. 113].

Робота з текстовими джерелами може бути організована учителем як

на самому уроці, якщо це дозволяє час, або ж запропонована учням як

домашнє завдання. До всіх фрагментів текстових джерел одразу після них

або ж у кінці параграфа (останнє стосується лише параграфа 18) пода-

ються запитання. Щоб не переобтяжувати структуру параграфів фраг-

ментами текстових джерел, вони розміщені лише у 15 параграфах з 29.

Особливу увагу учителів автори хотіли б звернути на дві рубрики на-

вчально-методичного апарату підручника — «Запитання» і «Завдання».

Рубрика «Запитання» складається з переліку запитань за текстом істо-

ричного оповідання. Характер запитань ускладнюється поступово. У пер-

ших параграфах це в основному запитання репродуктивного характеру,

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

які навчають учнів відтворювати інформацію, шукати відповідь на прості

запитання. Наприклад: «Про що та про кого розповідає історія? Чому іс-

ториків називають літописцями? [6, С. 15]; Хто такі археологи? Як архео-

логи відшукують місця майбутніх розкопок? Які пам’ятки були знайдені

у скіфських курганах?[6, С. 21]. З часом характер запитань змінюється,

вони стають дещо складнішими, оскільки в учнів формуються вже певні

уміння та навички роботи з історичним текстом. Однак це не означає, що

всі запитання ускладнюються. Паралельно з більш складними запитан-

нями залишаються і прості.

Рубрика «Завдання» може частково використовуватися як на уроці,

так і у формі окремих домашніх завдань. Характер запропонованих за-

вдань настільки різноманітний, що дозволяє учителю відпрацювати за-

вдяки їм всі програмові вимоги щодо формування умінь і навичок. Тут

є завдання-задачі із хронології, завдання на тлумачення понять, термінів,

словосполучень. Окремий блок завдань стосується підготовки розпові-

дей за планом на задану тему. Наприклад, «Складіть розповідь «Книжко-

ва справа в Україні» за таким планом: а) найдавніші писемні пам’ятки

в Україні; б) пергамент — матеріал для письма; в) з історії української

книги; г) установи, що зберігають книги» [6, С. 25]; «Підготуйте розпо-

відь про князя Данила за таким планом: а) важкий шлях до влади; б) роз-

будова князем Данилом держави; в) відносини з монголами; г) Данило

Галицький — король; г) час розчарувань» [6, С. 65]; «Використовуючи

текст параграфа, ілюстрації, підготуйте розповідь на одну із запропоно-

ваних тем: “Павло Полуботок”, “Руйнування Запорозької Січі”, “Остан-

ній кошовий Січі”» [6, С. 107].

Чимало завдань пов’язані з розвитком просторових уявлень п’яти-

класників, які формуються на основі організації роботи з історичною

картою. Більшість із них можна виконати, скориставшись кольоровими

картами, що розміщені на сторінках підручника [6, С. 35, 48, 59, 73, 88,

93, 147, 168].

Окрему групу складають творчі завдання: а) підібрати ілюстрації до

фрагментів тексту; б) довести або спростувати ту чи іншу думку; в) за-

вдання на порівняння й зіставлення; г) краєзнавчі (тематичні досліджен-

ня з історії рідного краю); д) завдання на поділ історичного тексту (пара-

графа) на частини та підбір заголовків до кожної з них; е) продов жити

речення за початком; ж) обґрунтувати назву параграфа або ж запропону-

вати власну; з) провести дослідження, використовуючи фрагменти пара-

графа, текстові джерела, ілюстрації тощо. Усі ці завдання спрямовані не

лише на формування певних умінь і навичок, що сприяють розвитку

школяра, але й укладені у такий спосіб, щоб урізноманітнити навчальну

діяльність, зробити її цікавою.

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Оскільки загальнодержавний підручник не спроможний рівномірно

подати історію регіонів, то учителям варто, починаючи з п’ятого класу,

зосереджувати увагу школярів на історичному краєзнавстві у тих розді-

лах, де це дозволяє зробити наявний матеріал. Завдання з історичного

краєзнавства також включені до окремих параграфів. Вони зустрічаються

в параграфах: 2 — «Довідайтеся, чи проводили археологічні розкопки на

території або поблизу вашого поселення»[6, С. 21]; 5 — «Дізнайтеся, чи

має ваше поселення власний герб. Коли він виник? Що означає? Яким

був герб краю, до якого належить ваше поселення, в давнину? Як він роз-

шифровується. Намалюйте герб вашої родини. Не забудьте, що він пови-

нен мати обов’язкові елементи, про які йшлося в параграфі. Якщо за-

вдання виявиться складним для виконання, попросіть допомоги

у старших членів родини» [6, С. 33]; 6 — «Знайдіть на мапі область, ра-

йон, до якого входить ваше поселення. Що означає назва поселення, де

ви живете? Довідайтеся, чи змінювалася назва вашого поселення, райо-

ну, області впродовж історичного розвитку» [6, С. 38]; 16 — «Дізнайтеся,

чи відбувалися події Національно-визвольної війни 1648–1657 рр. на

території вашого краю. Що ви про них знаєте?» [6, С. 102]; 19 — «Чи

є у вашому краї (місті, селі, області) пам’ятки часів козаччини? Що ви

про них знаєте?» [6, С. 118]; 26 — «Дізнайтеся, які події відбувалися на

території вашого краю в роки Другої світової війни. Чи брав участь хтось

із ваших родичів у війні? Чи зазнала ваша родина втрат? Підготуйте роз-

повідь на тему “Наш край у роки війни”» [6, С. 156].

Для кращої організації сприйняття історичного змісту у текстах опо-

відань виділені поняття, історико-географічні регіони, історичні персо-

налії, хронологія, назви подій тощо.

Ілюстративні матеріали підручника укладені в такий спосіб, щоб по-

глиблювати художньо-образне сприйняття історичного тексту. До окре-

мих ілюстрацій підібрані завдання, які вчать школярів працювати з візу-

альними джерелами. Художнє оформлення обкладинки підручника та

п’яти розділів виконав відомий український художник, лауреат Держав-

ної премії імені Т. Г. Шевченка — Сергій Якутович.

Якою навчально-методичною літературою

забезпечений курс «Вступ до історії»?

Останніми роками ми стали свідками успішного вирішення пробле-

ми забезпечення навчально-методичною літературою курсу «Вступ до іс-

торії». Перелік видань періодично доповнюється і змінюється згідно

з вимогами навчання історії в сучасній школі, методики викладання та