Мисан В.О., Морозова Н.М., Харківська Н.І. Усі уроки до курсу Вступ до історії України. 5 клас

Подождите немного. Документ загружается.

ÕÕÕÕÕÕ

2006

Усі Уроки

до кУрсУ «ВстУп

до історії України»

5 клас

Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua

Издательская группа «Основа» —

«Электронные книги»

Edited by Foxit Reader

For Evaluation Only.

У 74 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас. — Õ.:

ÕÕÕ. ÕÕупа «ÕÕ ÕÕ ÕÕ», 2006. — 208 Õ.

ISBN 966-333-372-3.

Як зробити урок цікавим і змістовним? Як сформувати в учнів стійкий інтерес

до вивчення історії? На ці та багато інших питань, що постають сьогодні перед учи-

телем, спробували дати відповідь автори цього посібника. Увазі читачів пропонують-

ся усі уроки до курсу «Вступ до історії України» для 5 класу загальноосвітніх шкіл.

Вони створені з використанням сучасних освітніх технологій і повністю відповідають

Програмі з історії 12-річної школи.

Посібник розрахований на вчителів, методистів, студентів педагогічних ВНЗів.

ÁÁÁ 74.266.3

ББК 74.266.3

У 74

ISBN 966-333-372-3

Н. І. Харківська, упорядкування, 2006

При написанні посібника були використані матеріали

Бондар Н. Є., Зікратій В. В.,

Муленко З. М., Мисана В. О., Морозової Н. М.,

Таранченко Н. В., Харківської Н. І.

Edited by Foxit Reader

For Evaluation Only.

Зміст

ОсОблИвОсті Організації навчальнОї діяльнОсті з істОрії у 5 Класі

сучаснОї загальнООсвітньОї шКОлИ ..........................................................5

Календарне планування урОКів ................................................................. 58

тема 1. знайОмствО з істОрією .................................................................. 68

Урок 2. Джерела знань ........................................................................................68

Урок 3. Розкажи мені, монетко! .........................................................................72

Урок 4. Таємні символи ......................................................................................76

Урок 5. Географічні назви та імена людей в історичній науці ..........................80

Урок 6. Повторювально-узагальнюючий урок

за темою «Знайомство з історією» ......................................................................85

Варіант 1 ..........................................................................................................85

Варіант 2 ..........................................................................................................88

Урок 7. Тематичне оцінювання за темою «Знайомство з історією» ..................90

тема 2. Княжа русь-уКраїна .......................................................................... 94

Урок 8. Держава з центром у Києві. Перші князі ..............................................94

Урок 9. Розквіт Київської Русі ............................................................................96

Урок 10. Скрутні часи Київської держави ..........................................................99

Урок 11. Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі ......... 101

Урок 12. Культура Русі-України. Свідки минулого .......................................... 104

Варіант 1 ........................................................................................................ 104

Варіант 2.

Урок-екскурсія «По стародавньому Києву» ................................................. 107

Урок 13. У складі Литви та Польщі .................................................................. 113

Урок 14. Повторювально-узагальнюючий урок за темою

«Княжа Русь-Україна» ...................................................................................... 116

Урок 15. Тематичне оцінювання за темою «Княжа Русь-Україна» ................. 120

тема 3. КОзацьКа уКраїна ............................................................................. 122

Урок 16. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі .................. 122

Варіант 1.......................................................................................................... 122

Варіант 2 ......................................................................................................... 127

Урок 17. Козаки у боротьбі проти татарських завойовників ........................... 132

Урок 18. Визвольна війна українського народу(1648–1657 рр.) ..................... 137

Урок 19. Українська держава — Гетьманщина ................................................. 143

Урок 20. Проектне дослідження за картиною І. Ю. Рєпіна

«Запорожці пишуть листа турецькому султану» .............................................. 147

Урок 21. Культурне та церковне життя ............................................................. 149

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Урок 22. Повторювально-узагальнюючий

урок за темою «Козацька Україна» ................................................................... 153

Урок 23. Тематичне оцінювання за темою «Козацька Україна» ...................... 157

тема 4. уКраїна в ХіХ–ХХ ст. .......................................................................... 163

Урок 24. Початок національного відродження ................................................ 163

Урок 25. Зростання національно-культурного руху в Україні ......................... 167

Урок 26. Україна в боротьбі за державність ..................................................... 172

Урок 27. Встановлення більшовицької влади в Україні ..................................175

Урок 28. Україна в полум’ї війни ...................................................................... 178

Урок 29. Україна в 50–80-х рр. ХХ ст................................................................ 182

Урок 30. Незалежна Україна .............................................................................186

Урок 31. Повторювально-узагальнюючий урок за темою

«Україна у ХІХ–ХХ ст.» .................................................................................... 188

тема 5. уКраїна сучасна ............................................................................... 193

Урок 32. Україна сучасна ..................................................................................193

Урок 33. Підсумковий урок

«Прийди до серця, Україно!» ............................................................................ 198

особлиВості органіЗації наВчальної діяльності

З історії У 5 класі сУчасної ЗагальноосВітньої

школи

організація навчання історії в 5 класі

Запитання «Як і чого вчити п’ятикласників?» завжди поставатиме пе-

ред учителем історії, коли в тижневому навчальному навантаженні він ма-

тиме години в 5 класі. Якщо врахувати, що хтось вже давно не працював із

цією віковою категорією школярів або ж вперше прийшов до школи і ли-

ше розпочинає свій педагогічний шлях, то відповідь на це запитання на-

буває особливого значення. Перш за все потрібно знати, що в 5 класі су-

часної школи вивчається пропедевтичний курс історії «Вступ до історії».

Цей курс є складовою інваріативної частини навчального плану і виклада-

ється як обов’язкова дисципліна. Навчальним планом та програмою на

вивчення цього курсу передбачена 1 тижнева година (35 годин на рік).

Учителі, які не перший рік працюють у п’ятому класі, стверджують,

що такої кількості годин замало для успішного опанування курсу. У зв’яз-

ку з цим постає питання: «Чи можна на цей курс виділити додаткові годи-

ни і читати його в більшому обсязі?». Стверджувальної однозначної від-

повіді на це запитання бути не може. Якщо адміністрація школи за

клопотанням і детальним обґрунтуванням учителя історії виділить до по-

чатку навчального року додаткові години, то зазначена проблема здобуде

успішного вирішення. Такий варіант цілком можливий за рахунок годин

шкільного компонента. Розподіл годин варіативної частини навчального

плану здійснюється керівництвом школи й оформляється відповідним

наказом навчального закладу. Однак учителю можуть і відмовити. В тако-

му випадку педагог змушений буде планувати курс у тому обсязі, який

передбачений навчальним планом та програмою.

За якою програмою організовують навчання історії в 5 класі?

Навчання історії в 5 класі здійснюється за програмою для загально-

освітніх навчальних закладів (12-річна школа) «Вступ до історії». Ця про-

грама з’явилася у 2005 році. Інші програми або ж редакції програм попе-

редніх років учитель історії використовувати не може. Він не повинен

користуватися і старим тематично-календарним плануванням, укладе-

ним на основі редакцій програм попередніх років.

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Новою програмою «Вступ до історії» започатковано ті зміни у викла-

данні історії, які будуть реалізовуватися вже у 12-річній школі.

Яка мета пропедевтичного курсу історії?

Згідно з програмою, основною метою курсу «Вступ до історії» є під-

готовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії

України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, засвоєн-

ня знань у наступних класах через формування початкових уявлень про

історію як науку та про історію України як складову світової історії, еле-

ментарних умінь з історії; поглиблення загальних дидактичних умінь,

необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшо-

му; сприяння захопленню минулим України [1, С. 6].

Які завдання курсу «Вступ до історії»?

У коментарі до програми визначені й основні завдання курсу:

• формувати початкові знання та елементарні уявлення про життя лю-

дей у минулі часи та про історію як науку, зокрема: про історичний

час, історичний простір, історичний розвиток;

• знайомити учнів у найзагальніших рисах з методами історичного до-

слідження та найважливішими поняттями історичної науки (історія,

історичні джерела, хронологія тощо);

• формувати уявлення про розмаїття історичних джерел та про науки,

пов’язані з історією, а саме: археологію, геральдику, нумізматику, то-

поніміку тощо;

• розвивати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності

до минулого України, бажання знати про нього більше;

• формувати початкові уміння критичного аналізу історичних фактів

та джерел [2, С. 3].

За якими принципами укладений зміст програми курсу?

Зміст програми сформований на основі тематичного, хронологічного

та частково краєзнавчого і біографічного принципів. Це означає, що на-

вчальний матеріал у програмі укладений за темами. Їх всього п’ять: «Зна-

йомство з історією»; «Княжа Русь-Україна»; «Козацька Україна»; «Украї-

на в ХІХ–ХХ століттях»; «Україна сучасна». Всі події курсу подаються

у хронологічній послідовності. У курсі передбачені також теми з історич-

ного краєзнавства. «Олюднення» історії здійснюється за рахунок знайом-

ства з відомими історичними діячами, діяльністю соціальних груп, що

проживали у різні історичні періоди.

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

У чому особливості структури програми курсу?

Структура програми 2005 року, на відміну від попередніх програм

пропедевтичних курсів історії, має ряд особливостей. Так, у новій про-

грамі відповідно до конкретного змісту тем розроблені державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки. Наприклад, зміст «Ознайомлен-

ня учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як

навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої іс-

торії» передбачає реалізацію конкретних державних вимог: користува-

тися підручником (орієнтуватися в його структурі, користуватися мето-

дичним апаратом тощо); застосовувати поняття «історія». Якщо ці

вимоги конкретизувати детальніше, з точки зору формування знань

і вмінь, то це означає, що, вивчивши вищезгаданий зміст, учень повинен

знати:

• курс історії в 5 класі вивчається за підручником «Вступ до історії

України»;

• структуру підручника і його основні елементи (параграф, ліхтарик,

рубрики методичного апарату тощо та функції, які вони виконують);

• спосіб організації навчальної діяльності за підручником — як потріб-

но організувати роботу з матеріалами підручника (у формі загальних

рекомендацій);

• зміст понять «історія», «всесвітня історія», «історія України».

Учень повинен уміти:

• називати, показувати, знаходити структурні елементи підручника:

параграф, ліхтарик (частина параграфа), словник, запитання і зав-

дання, ілюстрації тощо;

• використовувати методичний апарат підручника при виконанні

завдань;

• пояснювати зміст понять «історія», «всесвітня історія», «історія Укра-

їни» та використовувати їх у розповіді, тлумачити усно й письмово.

Що передбачає зміст курсу «Вступ до історії»?

У коментарі до програми курсу вказується також, що передбачає зміст

пропедевтичного курсу в цілому:

• ознайомлення на рівні уявлень з поняттями «історичні джерела», «іс-

торичний час» та одиницями його вимірювання, формування почат-

кових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій

у часі, про співвідношення року зі століттям;

• ознайомлення з історичною картою та формування елементарних

практичних навичок з нею;

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

• ознайомлення з найважливішими подіями з історії України та найви-

датнішими історичними особами;

• формування початкових уявлень про розвиток культури та найви-

значніші культурні надбання українського народу [2].

Яких компетенцій повинні набути п’ятикласники

упродовж навчального року?

За допомогою змісту курсу упродовж навчального року школярі по-

винні набути певних компетенцій. У програмі навчальні компетенції по-

даються на двох рівнях:

а) узагальнюючому (коментар до програми),

б) тематичному (за змістом конкретних тем).

Узагальнюючий рівень компетенцій передбачає:

• свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його

основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний істо-

ричні тексти; вичленовувати історичну інформацію з історичного

оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому

йдеться, виділяти головні та другорядні події, відрізняти історичні та

вигадані постаті, справжні історичні та вигадані факти); знаходити

в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька за-

питань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити

в тексті слова-історизми та тлумачити їх на основі тексту;

• на елементарному рівні отримувати певну інформацію, що міститься

в історичних джерелах, робити найпростіші висновки, узагальнення;

• на основі тексту стисло розповідати про історичну постать, складати

план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати

про неї на основі тексту, вміти давати розгорнуту (повну) відповідь на

історичне запитання (за текстом);

• позначати на стрічці часу запропоновані вчителем дати подій, спів-

відносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому

співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідов-

ність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення;

• визначати належність зображених на історичних ілюстраціях пам’я-

ток, портретів історичних діячів до певних епох;

• орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній тери-

торію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село) [2].

У чому специфіка набуття компетенцій?

Процес набуття компетенцій має свою специфіку. Одні з них вдо-

сконалюються на основі вже набутих, а інші лише формуються. Напри-

клад, п’ятикласники повинні свідомо читати адаптований історичний

Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

текст, переказувати його основний зміст. Після початкової школи учні

вже вміють читати текст і переказувати його зміст. Однак адаптований

історичний текст має свою специфіку. Для такого тексту характерні іс-

торичні факти, події, хронологія, історичні поняття і терміни тощо.

Отже, у п’ятому класі учень повинен навчитися читати не звичайний

текст, а текст, який прийнято називати історичним. Уміння читати іс-

торичний текст передбачає не лише його механічне відтворення, але

й розуміння прочитаного, що складається з історичних фактів, подій,

хронології, понять тощо.

Учитель історії повинен добре знати перелік тих компетенцій, якими

повинні оволодіти учні упродовж навчального року. Знання переліку

компетенцій обумовлено перш за все тим, що, укладаючи план-конспект

уроку і визначаючи розвиваючу мету, учитель повинен планувати, яку зі

згаданих компетенцій він буде формувати, розвивати, вдосконалювати,

закріплювати тощо. Запропонований у програмі перелік компетенцій до-

поможе кожному педагогу якісно формувати систему умінь, які в подаль-

шому стануть основою навчання історії в 6–12 класах.

Для учителів, які працюють у п’ятому класі вперше, ми пропонуємо

укласти таблицю «Формування навчальних компетенцій школяра», де

у вертикальному рядку слід подати перелік навчальних компетенцій,

а в горизонтальному рядку — номери уроків. Ця таблиця допоможе пла-

нувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Уклавши таку таблицю, учитель за допомогою історичного матеріалу,

який опановуватимуть учні, плануватиме розвиток тих чи інших компе-

тенцій. Окрім того, таблиця дозволить дотримуватися певного балансу

у набутті компетенцій, коригувати процес формування історичних умінь

і набуття навичок.

Які особливості в розподілі навчального часу згідно з програмою курсу?

Плануючи роботу за новою програмою, учитель повинен звернути

увагу на розподіл загальної кількості годин. У програмі курсу зазначена

сумарна кількість годин на кожну тему. До цієї кількості годин входить час

на вивчення нового навчального матеріалу, уроки узагальнення і тематич-

ного оцінювання. Наприклад, на тему «Знайомство з історією» виділено

7 годин, з яких упродовж 5 уроків учні вивчатимуть, закріплюватимуть,

повторюватимуть матеріали теми, упродовж уроку — здійснюватимуть

узагальнення та систематизацію навчального матеріалу, упродовж остан-

нього заняття — здійснюватимуть тематичне оцінювання.

На які особливості звертають увагу укладачі програми в організації

навчально-виховного процесу з історії у 5 класі?

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

У коментарі до програми звертається увага на особливості організації

навчально-виховного процесу з історії у 5 класі [2, С. 4–5]. Учителям іс-

торії варто пам’ятати наступне:

• форми і методи роботи слід узгоджувати з віковими особливостями

школярів;

• на уроках віддавати перевагу розвивальним прийомам;

• уникати лекцій, конспектувань, рефератів, фронтальних зрізів

знань;

• використовувати активні методи навчання, ігрові прийоми, створю-

вати ігрові ситуації;

• роботу з підручником чергувати з розповіддю учителя, роботою у зо-

шиті;

• не перетворювати уроки історії на читання й переказування тексту

підручника;

• не ускладнювати виклад додатковою інформацією;

• організовувати бесіду навколо питань, що вивчаються за темою;

• дотримуватися етапності в навчанні, наприклад, бесіда — читання,

читання — бесіда;

• у бесіді використовувати елементи міркування, запитання учителя

і відповіді учнів, логічні задачі та їх розв’язок;

• викладати курс образно, емоційно;

• враховувати особистий досвід п’ятикласника;

• урізноманітнювати форми самостійної роботи учнів;

• повторювати й закріплювати вивчене на уроці;

• враховувати вік дітей при формуванні умінь, тлумаченні історичних

понять; дотримуватися наступності у формуванні умінь.

Як за програмою укласти календарно-тематичне планування курсу?

Оскільки програма з пропедевтичного курсу історії є державним до-

кументом, що визначає зміст шкільної історії і державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки, то лише на її основі може здійснюватися

календарно-тематичне планування курсу.

Календарно-тематичне планування курсу — визначення тем уроків,

розподіл годин за темами і зазначення часу проведення уроків історії. Ка-

лендарно-тематичне планування складається з трьох елементів: тема уро-

ку, кількість годин, час проведення уроку (день, місяць, рік).

Календарно-тематичне планування курсу здійснюється учителем ін-

дивідуально. Воно може бути різним для 5 класів однієї паралелі. Незва-

жаючи на те, що програмою виділяється однакова кількість годин на ви-

вчення тем, учитель може регулювати навчальний час за рахунок

зменшення або збільшення годин за певних умов. Наприклад, адміні-