Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Засічка..

190

4. Обчислюють дирекційні кути цих же

сторін за виміряними кутами

АР

АВ ~~ Л", СС

<х

вл

+ В,

сх.

= сх

св

+ С.

5. Знаходять вільні члени

h ~

/р ~

'іР-

6. Обчислюють коефіцієнти для кожного

рівняння

Я;

= (я);А(к„); b

= (b)i/S

;

(a)

=(-sma

/10000)

•

р";

(b)i =(+cosa

/10000)-p',

де р" - кількість секунд у радіані.

7. Складають нормальні рівняння:

[aa]8х + [ab]8y + [а/] = 0;

[ab]8x + [bb]8y + [bl] = 0.

8. Знаходять поправки дх, 8у координат

Р(.

о>

о) У

Дециметрах.

{ab]-[bl}-[bb]-[al} _D

~[аа]-[66]-[аі]-[а6] Z)'

_ И]-|>/]-[>аН6/] _

^"[oaH&frHafeHaA]

D '

9. Обчислюють ваги:

=D/[bb];

=D/[aa].

10 Знаходять поправки дирекційних кутів:

у,-

= a fix + bfiy +

/,-.

11. Контроль.

[w] = [ll] + [al]8x + [bl]8y.

12. Обчислюють зрівноважені дирекційні

кути

ІР

A,^,

V,..

13. Знаходять остаточні координати:

х = х

+ 0,1&; у = у

+ 0,18у.

14. Оцінюють точність отриманих резу-

льтатів: дирекційного кута

а = yJ[w]/(n-2),

де п - кількість виміряних кутів;

координат:

=mj\0-^p

\ m

/l0-J^.

і т

(у метрах). 14.

ЗАСІЧКА КУТОВА ПРЯМА ОДНОРА-

ЗОВА (однократная прямая угловая за-

сечка; one-shot direct angular intersection;

einmaliger Vorwartswinkeleinschnitt

m):

за-

січка кутова аналітична. Розрізняють

два випадки.

І. Між вихідними пунктами є видність.

Визначити координати пункту Р(х, у), як-

що відомі координати пунктів А{Х

, У

В(Х

)

і виміряні кути

і В.

1. Знаходять довжину сторони АВ і ди-

рекційний кут а

АВ

(див. Задача геоде-

зична обернена).

2. Подальший розв'язок виконують за та-

кими формулами:

АР = АВ- sin B/sm(

А +

В);

BP = АВ • sm А/sm(

А +

В);

АР

АВ

ВР

ВА

В]

х = х

+ APcosa

= х

+ BPcosa

;

у = у

+ APsina

= у

+ ВР&та

ВР

II. Між

вихідними

пунктами видності не-

має, але є видність на інші відомі пункти.

Визначити координати пункту Р(х, у), як-

що відомі координати пунктів А(х

,у

В(х

,у

), С(х

, у

), D(x

) і виміряні ку-

ти А

і В.

1.Знаходять дирекційні кути

СС

АС

, CC

(див. Задача геодезична обернена).

Засічка..

191

2. Подальше розв'язування виконують за

формулами Ґавсса:

лр

= а

лс а

ВР

+ В;

У = УА

(

А)їВ

АР>

У =

Ув

+(x-x„)tga

;

х =

tgа

АР

-x

tgа

вр

+ (у

-у

)

tg а

АР

+ tg^sp

Формули для визначення координат мож-

на записати

_(УВ~УА)~ ОД ~

л )^№ВР .

tga^-tg а

ВР

_(Ув-УА)-(

В-

А)^АР

-tga

Сер. кв. похибку Мвизначення положення

пункту Р обчислюють за формулою

ПІ с

М:

psmy

де пір - сер. кв. похибка вимірювання ку-

тів; р - кількість секунд у радіані; S

, S

віддалі від вихідних пунктів до шуканого.

14.

ЗАСІЧКА ЛІНІЙНА (линейная засечка;

linear intersection; Bogenschnitt m): спосіб

визначення положення пункту вимірюван-

ням віддалей до нього не менш як від двох

вихідних пунктів. В отриманому трикут-

нику А ВС дві сторони s

виміряні,

тре-

тя b

—

вихідна; вона обчислена за коорди-

натами вихідних пунктів А і В. Розв'язую-

чи трикутник, отримують значення кутів

а, Р і у, за якими обчислюють дирекційні

кути сторін А С і ВС. Координати визначу-

ваного пункту С:

c =

sin

«^c =

B +s

sma

Сер. кв. похибку т

визначення положен-

ня пункту С за виміряними двома сторо-

нами з сер. кв. похибками m

оцінюють за

формулою

= fl^V^/siny.

3. л. із двох вихідних пунктів безконтро-

льна. Тому для визначення координат пунк-

тів на практиці використовують 3. л. із

трьох вихідних пунктів. Тоді координати

визначуваного пункту отримують двічі. То-

чність таких засічок можна оцінити за фор-

мулою

= m

4l/\Jsmyf H-siny^-

Тут y

- кути при визначуваному пун-

кті. (Див. також Засічка геодезич-

на). 13.

= X

cosa

•

cosa

;

ЗАСІЧКА ЛІНІЙНА ГІДРОАКУСТИЧ-

НА ПРОСТОРОВА (гидроакустическая

пространственная линейная засечка; li-

near hydro-acoustic range intersection; hyd-

roakustischer raumlicher Linealeinschnitt

m):

визначення координат опорного морського

геодезичного пункту за відомими коорди-

натами трьох точок і виміряними нахиле-

ними віддалями. В цих точках, які розта-

шовані біля водної поверхні або в товщі

води, містяться гідрофони та приймачі. 6.

ЗАСІЧКА ЛІНІЙНА НА ЕЛІПСОЇДІ

{линейная засечка на эллипсоиде; linear

intersection on ellipsoid; Bogenschnitt m am

Ellipsoidn): див. Засічка геодезична на

еліпсоїді;Визначення координат на

еліпсоїді геодезичними засічка-

ми. 17.

Засічка..

192

ЗАСІЧКА ЛІНІЙНА НА КУЛІ {линейная

засечка на шаре; linear intersection on sphe-

re; Bogenschnitt m an der Kugelf): див. Ви-

значення координат на кулі геоде-

зичними засічками. 17.

ЗАСІЧКА ЛІНІЙНА ПРОСТОРОВА

(пространственная линейная засечка;

space linear intersection; raiimlicher Bogen-

schnitt

m):

визначення координат пункту P

за виміряними до нього віддалями 5, від

трьох

ВІДОМИХ

пунктів

Pj.

Положення пунк-

ту Р знаходять із розв'язку трьох рівнянь.

Кожній віддалі 5, відповідає сфера з цент-

ром P

і радіусом S

, на якій розташований

пункт Р. Його визначають двічі в точках

перерізу трьох сфер. Нехай х

;

- радіус-

вектори точок Р

; тоді рівняння сфер, що

визначають пункт Р будуть

(х - х,)

= Sf, де

= 1,2, 3. (1)

Кожна пара цих сфер перерізається по ко-

лу; три площини перерізів сфер утворю-

ють пучок, вісь якого проходить через

спільні для трьох сфер точки, які відпові-

дають двом розв'язкам засічки; рівняння

площин отримують

як

різниці кожних двох

рівнянь системи (1).

2х(х, - х

) -

х,

+ sf - S

) XJ

2х(х

х2

"Ь Xj 4* S2

— О

(2)

=(а

+Sl -5

)/2a,

= (a

-S

+ Sl)/la,

= (Ь

+ sl-st)/lb,

= (b

-S

+ Sf)/2b,

c^(c

+ S

-S

)/2c,

=(c

-Sf+S%)/2c-,

A, = - с, cosa)/sin

jLij

= (с; -b

{

cosa)/sin

= (c

- a

cos P)/sin

= (a

-c

cos P)/sin

ft,

Д3 = (a

-63 cosy)/sin

Мз

(^з ~

з cosy)/sin

y. !

—x\— X\b + ц

с =

= x

- X

c + fL

a = x

- A

a + p,

b ;

Обидві шукані точки розташовані симет-

рично відносно базової площини (Р

]

і тому їх легко розрізнити. Відповідно до

рівнянь (2) кожна площина перерізу сфер

перпендикулярна до однієї зі сторін ба-

зисного трикутника. Алгоритм загального

розв'язку рівнянь (1) можна подати таки-

ми формулами:

1) а =(х

-х

)/а, b -x

)/b,

c=(x

-x

yc;

cos a = -b -c, cos

= -c

cosy = -a-b, since =\b -c\,

sin/3 =\c -a I, sin у =|a-b |;

b-c

_ a-b

n =

sin у sin a

с-a

sin/3'

Із обчислення точності засічки бачимо, що

для однакової сер. кв. похибки т вимірю-

вання віддалей 5, мінімальне значення пов-

ної похибки М положення пункту Р буде в

точці, з якої кожну сторону базисного

трикутника Р]Р

Рз ВИДНО під прямим ку-

том. Тоді М = т -Уз

;

і ортогональна про-

екція т. Р на площину базисного трикут-

ника

збігається з точкою перетину його ви-

сот. Якщо виміряно віддалі S

3n>3 пунк-

тів Pj до пункту Р, то засічку наз. багато-

разовою. Виникає система з надлишковою

кількістю рівнянь, завдяки чому виклю-

чається двозначність розв'язку, але вини-

кає задача зрівноваження результатів ви-

мірювань, яку можна розв'язати парамет-

Засічка..

193

ричним методом з використанням набли-

жених значень координат пункту Р або

корелатним з використанням

- 3 умовних

рівнянь, які пов'язують виміряні величи-

ни Sj. 3. л. п. застосовують для побудови

наземних просторових мереж, а також у

геодезії прикладній та геодезії

космічній.

ЗАСІЧКА ПРОЄКТИВНА ПРЯМА (пря-

мая проективная засечка; direct projective

intersection; projektierter Vorwartseinschnitt

m): графічна засічка на фотознімку для

визначення планового положення будь-якої

точки об'єкта за чотирма опорними точка-

ми, при невідомих елементах орієнтуван-

ня фотознімка. 8.

ЗАСІЧКА СТВОРНА

(створная

засечка;

range intersection; Alignementsschnitt m):

спосіб визначення положення точки міс-

цевості перетином двох створів, закріп-

лених на протилежних боках шуканої точ-

ки. 7.

ЗАСІЧКА ФОТОГРАММЕТРИЧНА

ОБЕРНЕНА

(обратная

фотограмметри-

ческая засечка; inverse photogrammetric

intersection; photogrammetrischer Ruckwart-

seinschnitt

m):

задача визначення елемен-

тів зовнішнього орієнтування фо-

тознімка окремого. Елементи внутрі-

шнього орієнтування фотознімка

відомі. Для розв'язання задачі потрібно,

щоб на знімку зобразились три опорні точ-

ки (з відомими просторовими координата-

ми в абсолютній або геодезичній системі

координат). Для точок знімка виміряні

плоскі прямокутні координати. 8.

ЗАСІЧКА ФОТОГРАММЕТРИЧНА

ОБЕРНЕНА ПОДВІЙНА (двойная обра-

тная фотограмметрическая засечка;

double inverse photogrammetric intersection;

photogrammetrische Doppelriickwartsein-

schnitt m): визначення елементів зов-

нішнього орієнтування пари знімків

за координатами трьох і більше точок

об'єкта та їх фотозображень. 8.

ЗАСІЧКА ФОТОГРАММЕТРИЧНА

ПРЯМА (прямая фотограмметрическая

засечка; direct photogrammetric intersection;

photo grammetrische Vorwartseinschnitt m):

задача з визначення просторових коорди-

нат точки

об'єкта. Відомі елементи вну-

трішнього орієнтування та елемен-

ти зовнішнього орієнтування пари

знімків та виміряні на лівому і правому

знімках плоскі прямокутні координати то-

чок, які є зображеннями вказаної точки

об'єкта. 8.

ЗАСІЧКИ ДУРНЄВА {засечки Дурнева;

Durnev's intersection; Einschnitte von Dur-

niev): засічка геодезична, яку застосо-

вують для забезпечення плановими геоде-

зичними пунктами широкої смуги місце-

вості, де використання приладів для ліній-

них вимірювань обмежене. Визначувані

пункти утворюють три ряди вздовж смуги

місцевості, по одному на її краях і один все-

редині смуги. На пунктах, розташованих

на краю смуги (пункти М

, М-), встанов-

люють лише візирні цілі. Кутові вимірю-

вання виконують за триштативною систе-

мою лише на пунктах середнього ряду

(пункти Л,). На них вимірюють напрями на

декілька пунктів M

і М\.

м'. м[ МІ

Масштабування мережі та її орієнтування

виконують за відомими або визначеними

довжиною та дирекційним кутом першої

сторони А

. У кожній центральній сис-

темі цієї мережі є два надлишкові виміри,

а тому для кожної з них можна скласти два

рівняння умовні, а саме: горизонту та

полюса, що допомагає не тільки контро-

лювати результати вимірювань, але й зрів-

новажувати їх. За зрівноваженими кутами

обчислюють дирекційні кути та довжини

Засоби.

194

всіх сторін між пунктами середнього ря-

ду, крім вихідної. Для контролю ці обчис-

лення виконують двічі. Напр., довжину

сторони А

обчислюють за формулами:

sinttj sin(a

сс

+ /3

)

^23

^12

23 >12 '

sin(aj + Pi) sin Р

sin а[ sin(«2 + «з + )

sin(a[ + ft)sm/3

Наступні сторони обчислюють за аналогі-

чними формулами. Точність визначення

ДИрекцІЙНОГО Кута І ДОВЖИНИ СТОрІН Sj між

точками середнього ряду А. І. Дурнєв ре-

комендує визначати за формулами:

i ^MigsO+mji^Qi,

~ai=

де m

і m

]gs0

- сер. кв. похибки дирек-

ційного кута і довжини вихідної сторони

(в одиницях шостого розряду логариф-

ма); пір - сер. кв. похибка вимірювання ку-

тів у мережі;

Qi =

a і +

P і + 2 8

fil ,,

Тут <5 - зміна логарифма синуса вказано-

го в індексі кута при зміні його на

1".

Якщо

остання сторона середнього ряду пунктів

також вихідна, то точність дирекційних ку-

тів та довжин його сторін підвищується в

•Я рази. Маючи дирекційні кути та дов-

жини сторін середнього ряду, обчислюють

координати його пунктів. Розв'язуючи пря-

мі кутові засічки з трьох пунктів середньо-

го ряду, обчислюють координати пунктів

крайніх рядів. Для підвищення точності

визначення координат усіх пунктів мере-

жі можна виконувати вимірювання на ко-

жний пункт обох крайніх рядів не з трьох

пунктів середнього ряду, як це показано на

рис., а з чотирьох. 13.

ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ І РЕДАГУВАН-

НЯ ЦИФРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО

МІСЦЕВІСТЬ (средства контроля и ре-

дактирования цифровой информации о

местности; means of control and editing of

digital information about terrain; Kontroll-

und Redagierrenmittel der digitalen Infor-

mation)'. сукупність технічних, програмо-

вих, інформаційних засобів автоматизова-

ної картографічної системи, що забезпечує

одержання цифрової інформації про об'єкт

картографування з потрібною достовірні-

стю, точністю і повнотою змісту. 5.

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОСКЦІЇ ҐАВС-

СА-КРЮҐЕРА В ГЕОДЕЗИЧНИХ І

ТОПОГРАФІЧНИХ РОБОТАХ (приме-

нение проекции Гаусса-Крюгера в геоде-

зических и топографических работах;

application of Gauss- Kruger s projection in

geodetic and topographical works; Auswen-

dungf der Gausskmgerschen Projektion f an

den topographischen Arbeiten f pi): в осно-

ву побудови загальнодержавної системи

плоских координат покладено смуги ме-

ридіанні шестиградусні та відповід-

но зони шестиградусні. Прямолінійні зо-

браження осьового меридіана й екватора,

прийняті за осі плоских прямокутних ко-

ординат, дають змогу створити

кожній зо-

ні самостійну систему таких координат.

Захід світила

195

Ці системи повністю ідентичні: плоскі ко-

ординати х

у, обчислені за геодезичними

координатами В і І = L - L

у будь-якій

координатній зоні, мають однакові значен-

ня. Щоб не мати від'ємних ординат, до всіх

додають 500 км. Щоб знати, до якої зони

належать ордината означеної точки, до її

числового значення приписують спереду

номер зони. Отримують число, що є умов-

ною ординатою. Напр.,_у

ум

= 9356245,184 м

означає, що точка розташована в 9-й зоні,

її дійсна ордината дорівнює 143754,816 м,

а довгота осьового меридіана І

= 9-6° -

3° = 51°. Такий запис координат абсцисою

х і умовною ординатою у однозначно ви-

значає положення будь-якої точки на по-

верхні еліпсоїда в цій проекції.

Поділ поверхні еліпсоїда на сфероїдні три-

кутники (шестиградусні меридіанні сму-

ги, обмежені меридіанами з різницею дов-

гот 6° і екватором) і зображення їх на пло-

щині у вигляді незалежних одна від одної

шестиградусних координатних зон ство-

рює певні труднощі, в тих випадках, коли

треба встановити геодезичний зв'язок між

пунктами, координати яких задані

різних

координатних зонах. Щоб подолати ці

труднощі встановлюють перекриття зон.

Для всіх пунктів, розташованих на 30' по

довготі на схід і на захід від розмежуваль-

ного меридіана шестиградусних смуг, у ка-

талогах подають два значення плоских

координат - обчислених від осьового ме-

ридіана своєї зони і від осьового меридіа-

на суміжної зони.

Перекриття зон передбачає в окремих ви-

падках, переобчислення плоских коорди-

нат Ґавсса-Крюґера з однієї зони в іншу.

Задані плоскі координати х„ у, у системі І

(рис., а) переобчислюють у геодезичні

координати В, l = L-L

. Відтак різницю

довгот І змінюють на величину /

, що до-

рівнює різниці довгот осьових меридіанів,

і за координатами В і / ± /

обчислюють

плоскі координати х„, у

в системі II

(рис., б). Є таблиці для переобчислення та-

ких координат. Для великомасштабних зні-

мань (1:5000 і більше) застосовують три-

градусні зони.

Перенесення деякої геодезичної мережі з

еліпсоїда на площину в проекції Ґавсса-

Крюґера, якщо вихідними даними є дов-

жина 5 і азимут А вихідної сторони мере-

жі, виміряні, зредуковані на поверхню

еліпсоїда, кути і геодезичні координати В і

L одного з початкових її пунктів, передба-

чає такі дії (див .рис.,а,бПроєкція Ґавс-

са-Крюґера):

1) Перехід від геодезичних координат В і

L початкового пункту до прямокутних

координат х

у цього пункту в проекції Ґа-

всса-Крюґера і обчислення для цього ж

пункту зближення меридіанів на площині

у, що дасть змогу отримати приблизне зна-

чення дирекційного кута початкової сто-

рони а' = А-у.

2) Наближене обчислення сторін трикут-

ників і попередніх координат їх вершин з

використанням обчислених координат х, у

початкового пункту і наближеного значен-

ня дирекційного кута а'.

3) Обчислення редукції довжини початко-

вої сторони за перехід із еліпсоїда на пло-

щину та поправок за кривину зображення

геодезичної лінії на площині для кожного

виміряного напряму.

Увівши у довжину вихідної сторони і у ви-

міряні напрями поправки, обчислені

пун-

кті 3, отримуємо довжину і дирекційний

кут вихідної сторони та напрями мережі,

редуковані на площину. В результаті мере-

жа підготовлена до остаточного опрацю-

вання на площині. 17.

ЗАХІД СВІТИЛА (закат светила; cele-

stial setting on; Himmelskorperuntergang m):

момент перетину світилом небесного го-

ризонту, коли воно переходить із видної ча-

стини небесної сфери у невидну. 10.

ЗБІЛЬШЕННЯ МАСШТАБУ {увеличе-

ние масштаба; enlargement of scale; Mafi-

stabvergrdPerung]): відношення частинно-

го м-бу в якійсь точці вздовж будь-якого

напряму до загального (головного) м-бу

карти, тобто с = іл//х

. Відхилення с від

одиниці, тобто с- 1=#

, наз. відносним

спотворенням довжини або спотворенням

Збільшення оптичне

196

довжини

цій точці вздовж певного напря-

му. Якщо [Л

—

1, тоді с

—

Ц, тобто 3. м.

дорівнює масштабу частинному дов-

жин. 5.

ЗБІЛЬШЕННЯ ОПТИЧНЕ {оптическое

увеличение; optical magnification; optische

Vergrdfierung f): число, яке вказує, у скіль-

ки разів розміри зображення, утворювано-

го оптичною системою, більші за

розміри зображуваного предмета. У най-

частіше вживаних осесиметричних систе-

мах розрізняють: 3. о. лінійне поздовжнє

ОС,

кутове - /3 та лінійне поперечне -у.

Лінійне поздовжнє - відношення нескін-

ченно малого відрізка вздовж оптичної осі

в просторі зображень до спряженого з

ним відрізка в просторі предметів.

Зв'язок між лінійним поздовжнім і ліній-

ним поперечним 3. о. виражається форму-

лою а - /З

(для оптичних систем, що пе-

ребувають в однорідному середовищі).

Лінійне поперечне - відношення розміру

зображення у' (у напрямі, перпендикуляр-

ному до оптичної осі) до відповідного роз-

міру предмета у, також перпендикулярно-

го до неї, /З

—

у j у. Для ідеальних систем

з круговою симетрією в межах усього по-

ля зображень (3 - стале.

Кутове - відношення тангенса кута о між

оптичною віссю і променем у просторі

зображень до тангенса спряженого кута

CTj

у просторі предметів, У = tgCr/tgCT], 14.

ЗБІЛЬШЕННЯ ОПТИЧНОЇ СИСТЕ-

МИ {увеличение оптической системы;

enlargment of optical system; Vergrdfierung

fdes optischen Systems

m):

див. Збільшен-

ня оптичне;Оптичні характеристи-

ки зорової труби. 8.

ЗБІЛЬШЕННЯ ТРУБИ (увеличение тру-

бы; telescope magnification; Fernrohrver-

grosserungf): див. Оптичні характери-

стики зорової труби. 14.

ЗБЛИЖЕННЯ МЕРИДІАНІВ ГЕОДЕ-

ЗИЧНЕ {геодезическое сближение мери-

дианов; geodetic convergence of meridians;

geodatische Meridiankonvergenz f): див.

Проекція Ґавсса-Крюґера. 17.

ЗБЛИЖЕННЯ МЕРИДІАНІВ НА ПЛО-

ЩИНІ {сближение меридианов в плоско-

сти; convergence of meridians on a plane;

Meridiankonvergenz f in der Ebene f): див.

Проекція Ґавсса-Крюґера. 17.

ЗБРОЖЕК ДОМІНІК (1832-89), учений-

геодезист, астроном, метеоролог, член Кра-

ківської академії наук і ремесел, проф.

(1871). Закінчив Технічну академію (1856)

у Львові (нині Національний ун-т „Львів-

ська політехніка"). Навчався у Вищому

технічному училищі в Празі (1858-60). У

1860-66 виконував нівелювання та астро-

номічні спостереження в Чехії. З 1867

асист. кафедри геодезії Чеського вищого

технічного училища, згодом доц. Із 1871 у

Львівській технічній академії перший зав.

кафедри геодезії і сферичної астрономії -

найстарішої

Україні, перший керівник ас-

трономічної обсерваторії (єдиної

XIX ст.

у Західній Україні), першим розпочав у

Львові наукові дослідження в галузі гео-

дезії. Під його керівництвом побудована

астрономічна обсерваторія „Львівської по-

літехніки" (1974-77), 1878 почала працю-

вати метеорологічна станція 2-го розряду.

1879-80 - декан інженерного, 1887-88 -

машинобудівного факультету, 1888-89 -

ректор Політехнічної школи у Львові. Ос-

новні праці: „Теорія полярного планімет-

ра" (1876), „Про рівень і колімаційну вісь"

(1884), „Застосування визначників у тео-

рії найменших квадратів". Слід згадати

власноручно викреслену Зброжеком кар-

ту Галичини, на якій показано за допомо-

гою ліній однакових опадів їх стан 1887.

Для цього опрацював дані 130 метеостан-

цій і постів Галичини (1889).

ЗВЕДЕНА ДОВЖИНА ФІЗИЧНОГО

МАЯТНИКА {приведенная длина физи-

ческого маятника; reduced length of phy-

sical pendulum; anfuhrte Lcinge des physi-

schen Pendels m): довжина такого матема-

тичного маятника, період коливання якого

дорівнює періоду заданого фізичного

маятника. 3. д. ф. м. залежить від розподі-

лу маси маятника і положення осі коли-

вань:

І =

І/аМ,

Зведення рамок

197

де

І—

момент інерції маятника відносно осі

коливань; а - віддаль від осі почеплення

маятника до його центра ваги; М - маса

маятника. Якщо на графіку відкласти від

осі коливань через центр ваги відрізок, що

дорівнює зведеній довжині, то отримаємо

точку, яку наз. центром коливання фізич-

ного маятника. 6.

ЗВЕДЕННЯ РАМОК (сводка по рамкам;

adjustment of map margin; Ralinenzusam-

menstellungf): зведення всіх елементів зміс-

ту топографічної карти аркуша (трапеції)

з відповідними елементами суміжних арку-

шів по тих сторонах рамки, до яких при-

лягають карти того ж або більшого

м-бу,

що

виготовлені

тій же системі координат

ви-

сот. Для цього на кальці копіюють контури

і рельєф (2-3 см від рамки) двох суміжних

аркушів та порівнюють їх положення. Роз-

ходження контурів не повинні перевищува-

ти 1,0-1,5 мм, а висот - подвоєне значення

допустимих середніх похибок знімання ре-

льєфу відносно найближчих точок геодези-

чної основи. В інших випадках рамки вва-

жають вільними; по них прокладають ніве-

лірні або висотно-теодолітні ходи і порів-

нюють рамки з ними. 14.

ЗВЕДЕННЯ ЦИФРОВИХ КАРТ (сводка

цифровых карт; adjustment of the digital

maps; Zusammenstellung f der digitalen Kar-

tenfpl): автоматизоване узгодження маси-

вів цифрової картографічної інформації

вздовж меж суміжних цифрових карт. 5.

ЗВУКОВІ ХВИЛІ (звуковые волны; sound

waves; Schallwellen f pi): механічні коли-

вання, які поширюються у твердих, рідких

і газоподібних середовищах. Важливими

характеристиками звуку є швидкість, зву-

ковий тиск, інтенсивність звуку і його

спектральний склад, тобто спектр частот

відповідних йому коливань. Під час по-

ширення звукових хвиль можливі явища

відбиття, заломлення, поглинання, ре-

фракції, дисперсії, дифракції, інтерфе-

ренції звуку. 6.

ЗВ'ЯЗУЮЧІ КУТИ, СТОРОНИ (связу-

ющие углы, стороны; connecting (binding)

angles, sides; Bindvlwinkel m pi, Bindelseiten

fpl): сторони і кути, які є складовими рів-

нянь умовних або ваги функції сторони

окремого або виділеного із суцільної ме-

режі ряду тріангуляції. На рис. зв'язуючі

сторони позначені я,-. Напроти цих сторін

лежать зв'язуючі кути

ОС

Сторони

;

та ку-

ти у., які лежать напроти цих сторін, наз.

проміжними. 13.

ЗГИН (изгиб; bending; Biegung f Kriim-

mung f): вид деформації, що характеризує

викривлення осі в горизонтальній площи-

ні. 1.

ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА (земельный уча-

сток; land parcel; Landstuck

n):

просторо-

во обмежена зімкнутою зовнішньою ме-

жею частина земної поверхні, яка є об'єк-

том володіння чи користування і зареєст-

рована

як

облікова одиниця

системі облі-

ку земель. 4.

ЗЕМЕЛЬНЕ УГІДДЯ (земельное угодье;

land area): земельна ділянка або їх су-

купність, які систематично використовую-

ться або придатні до використання, з пев-

ною господарською метою, що відрізняю-

ться між собою характерними природно-

господарськими ознаками. 4.

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (Зе-

мельный кодекс Украины; Land Code of

Ukraine; Landkodex

der

Ukraine):

збірник

законів і нормативних актів, у яких сфор-

мульовані основи земельного права і земе-

льної реформи. 4.

ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД (земельный фонд;

land fund; Landbestand т): усі земельні

угіддя в межах адміністративних оди-

ниць. 4.

Земельні ділянки..

198

ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ДЛЯ ІНДИВІ-

ДУАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО, ГАРАЖ-

НОГО І ДАЧНОГО БУДІВНИЦТВА {зе-

мельные участки

для индивидуального

жи-

лого, гаражного и дачного строитель-

ства; land parcels for individual resedential,

garage and summer residence building): зе-

мельні ділянки для будівництва індивіду-

альних житлових будинків, господарських

будівель, гаражів і дач, які передаються у

власність або надаються у користування

громадянам за рішенням сільської, селищ-

ної, міської Рад. Згідно з Земельним кодек-

сом України, розмір ділянки для будівни-

цтва та обслуговування житлового будин-

ку, господарських будівель не більше: у

сільських населених пунктах - 0,25 га, міс-

течках - 0,15

га, для членів

колективних сіль-

ськогосподарських підприємств - 0,25 га, у

містах - 0,1 га. Розмір земельних ділянок

для індивідуального дачного будівництва

не повинен перевищувати 0,1 га, будівни-

цтва індивідуальних гаражів - 0,01 га. 4.

ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ЖИТЛОВИХ,

ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИХ, ГАРАЖ-

НО-БУДІВЕЛЬНИХ І ДАЧНО-БУДІ-

ВЕЛЬНИХ КООПЕРАТИВІВ:

{земельние

участки

жилых, жилищно-строительных,

гаражно-строитепьных и дачно-строительных

кооперативов; land parcels

housing, building,

garage-building

and

summer residence

building

cooperative societies): земельні ділянки, які

рішенням сільської, селищної, міської Рад

надаються в постійне користування жит-

ловим, житлово-будівельним, гаражно-

будівельним і дачно-будівельним коопе-

ративам для житлового, гаражного і дач-

ного будівництва. Розмір ділянок устано-

влюється відповідно до затверджених норм

і проєктно-технічної документації. 4.

ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ

{землевладение;

land

ownership;

Grudbesitzm,

Landeigentumn):

зе-

мельна ділянка, надана у приватну влас-

ність фізичній або юридичній особі. 4.

ЗЕМЛЕВПОРЯДНИК {землеустрои-

тель;

surveyor (land administrator)): спеціа-

ліст у царині кадастру земельного та

землевпорядкування. 21.

ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ РОБОТИ {землеус-

троительные работы; land administration

works; Regelung f der Agrarstruktur f im

Flurbereich m): комплекс геодезичних і

топографічних досліджень та вишукувань

для проведення державного земельного

кадастру, складання проектів землевпо-

рядкування та перенесення їх на місце-

вість. 1.

ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ {землепользо-

вание; landuse; Grundbenutzung f): земе-

льна ділянка, надана у постійне або

тимчасове користування фізичним або

юридичним особам. 4.

ЗЕМЛЕМІР {землемер; surveyor; Land-

messer

Feldmesser

m):

геодезист - спе-

ціаліст з межування землі та землевпо-

рядкування. 17.

ЗЕМЛЕТРУС {землетрясение; earth-

quake; Erdbeben

п):

процес коливання зем-

ної кори внаслідок раптового вивільнення

значної кількості енергії в деякому об'ємі

всередині Землі, який призводить до руй-

нування та інших незворотних деформа-

цій гірських порід. 4.

ЗЕМЛЕУСТРІЙ {землеустройство; land

management; Grundstiickveranderung f):

напрацьовані норми і заходи, спрямовані

на реалізацію положень земельного зако-

нодавства, рішень органів місцевого само-

врядування щодо раціонального викорис-

тання і охорони земель, створення сприя-

тливого екологічного середовища та поліп-

шення ландшафтів. 4.

ЗЕМЛІ {земли; land; Boden т, Erdef): ге-

нетично самостійні ділянки верхньої, най-

активнішої частини суші, основний засіб

с/г і лісового виробництва, з характерни-

ми природно-господарськими властивостя-

ми, які визначають використання земель,

а також заходи з їх окультурення і охоро-

ни. 4.

ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ {земли вод-

ного фонда; water fund land; Boden m des

Wasserbestands m): землі розташування

морів, річок, водойм і водосховищ, боліт і

островів, водогосподарських та гідротех-

нічних споруд, захисних смуг уздовж мо-

Землі забудовані

199

рів, річок і навколо водойм,

також землі,

виділені для водних шляхів. 4.

ЗЕМЛІ ЗАБУДОВАНІ (застроенные зе-

мли; built up land; bebautes Landn) землі,

на яких розташовані будівлі, споруди, под-

вір'я, вулиці, площі тощо. 4.

ЗЕМЛІ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАН-

НЯ (земли общего пользования; public use

land; Boden m der Gemeinnutzung f): тери-

торія населених пунктів, що використо-

вується як вулиці, площі, сквери, проїзди

та для забезпечення побутових потреб на-

селення. 4.

ЗЕМЛІ ЗАПАСУ (земли запаса; reserve

land; Reserveboden m): землі, які не пе-

редані у власність або не надані у постій-

не користування, а також землі, на які при-

пинено право власності або право корис-

тування. 3. з. належать місцевим Радам і

призначені для надання у власність або у

користування, а також в оренду, здебіль-

шого для с/г потреб. 4.

ЗЕМЛІ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА (земли

зеленой зоны города; land of green zone of

settlement; Boden m der griinen Stadtzone f):

виділені у встановленому порядку землі за

межами міста, які зайняті лісами, лісо-

парками та лісовими і чагарниковими на-

садженнями, що виконують захисні, сані-

тарно-гігієнічні та рекреаційні функції. 4.

ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ

(земли

лес-

ного фонда; forest fund land; Waldboden-

bestand m): залісені та незалісені, але на-

дані для потреб лісового господарства, зем-

лі. Порядок використання 3. л. ф. визна-

чається Лісовим кодексом України. 4.

ЗЕМЛІ МІСТ

(земли

городов; urban land;

Stadtboden m): усі землі в межах міста,

якими розпоряджається міська Рада. 3. м.

використовують відповідно до проектів

розпланування і забудови міста та планів

землеустрою. 4.

ЗЕМЛІ МІСТЕЧКА (земли селения горо-

дского типа; land of settlement of town type;

Boden m der kleinen Stadt): землі в межах

містечка, якими розпоряджається місцева

Рада. Межі містечка встановлює і змінює

обласна Рада, або за її дорученням відпо-

відна районна Рада. 3. м. використовують

відповідно до проектів розпланування та

забудови і планів земелеустрою території.

ЗЕМЛІ ПОРУШЕНІ (нарушенные

земли;

disturbed land): земельні ділянки, що

втратили свою первісну господарську цін-

ність і негативно впливають на довкілля. 4.

ЗЕМЛІ ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ

(земли при-

городной зоны; land of suburban zone; Vor-

ortsboden m): землі за межами міст, ви-

ділені для розширення міської території

згідно з проектом забудови

призначені для

розташування та будівництва необхідних

споруд, що забезпечують благоустрій і

нормальне функціонування міського гос-

подарства. 4.

ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО

ПУНКТУ (земли сельского населенного

пункта; land of rural settlement; Dotfboden

m, Landboden m): землі, що перебувають

у межах, установлених для цього пункту в

порядку землеустрою, і якими розпоря-

джається сільська Рада. Межі сільського

населеного пункту встановлює і змінює

районна Рада. 3. с. н. п. використовують

відповідно до проектів розпланування та

забудови певного населеного пункту. 4.

ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО-

ГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(земли сельскохозяй-

ственного назначения; agricultural land;

langwirtschaftlicher Boden

m):

землі, нада-

ні для потреб с/г виробництва або призна-

чені для цього. 4.

ЗЕМЛЯ (Земля; Earth; Erdef):

1) одна з планет Сонячної системи.

Обертається навколо Сонця по еліптичній

орбіті зі швидкістю близько ЗО км-с

-1

на

середній відстані 149,6 млн км за період,

що дорівнює 356,24 діб середніх соня-

чних. Період обертання навколо осі

є причиною зміни дня і ночі, а

нахил осі 66,5° до площини екліптики

під час обертання навколо Сонця - зміни

пір року.

Фізична фігураЗемлі, обмежена поверх-

нею материків, морів та океанів, має склад-

ну форму. Для розв'язування теоретичних