Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Знімання місцевості

210

допомогою кіпрегеля відносно пунктів ос-

нови знімальної. Горизонтальні проек-

ції ліній відкладають у м-бі карти за до-

помогою вимірювача та лінійки попере-

чного м-бу або масштабних лінійок, що

закріплені на лінійці кіпрегеля. Висоти то-

чок визначають методом нівелювання

тригонометричного за допомогою кі-

прегеля. В полі зарисовують рельєф та

ситуацію. Однак деякі умовні знаки не

викреслюють, а замінюють відповідними

підписами. Перед початком знімання мі-

сцевості створюють знімальну основу.

Методи її побудови різні, залежно від ха-

рактеру місцевості та м-бу знімання. 12.

ЗНІМАННЯ МІСЦЕВОСТІ (съемка ме-

стности; terrestrial survey; Landaufnahme

f): польові та камеральні роботи, які ви-

конують для складання

карт

земної поверх-

ні. Для 3. м. створюють планову і висотну

основу знімальну. 12.

ЗНІМАННЯ МІСЬКЕ (городская съемка;

urban survey; Stadtaufnahme j): знімання

місцевості

на

території міст

для

опрацю-

вання проектів планування і забудови, ре-

конструкції, благоустрою, озеленення то-

що. 1.

ЗНІМАННЯ МОРСЬКЕ ҐРУНТОВЕ

(морская грунтовая съемка; marine soil

surveying; Seegrungaufnahme f): морські

гідрографічні роботи, які виконують для

одержання карт грунтів на дні моря. 6.

ЗНІМАННЯ МОРСЬКЕ ТОПОГРАФІ-

ЧНЕ (морская топографическая съемка;

marine topographic surveying; topographi-

scheSeeaufnahmef): знімання топогра-

фічне, яке виконують у шельфових зонах,

оформляють у вигляді карт морських

топографічних. Ці топографічні карти всіх

м-бів мають відповідати вимогам норма-

тивних документів. 6.

ЗНІМАННЯ ОКОМІРНЕ (глазомерная

съемка; eye survey; (съемка глазомерная;

eye survey) Augenmafiaufnahme f): спроще-

не знімання місцевості, що полягає у

використанні приблизних методів, а саме:

віддалі вимірюють кроками або визнача-

ють окомірно; планшетку орієнтують ком-

пасом, а напрями прокреслюють за допо-

могою лінійки візирної. 3. о. виконують

під час інженерних розвідувальних робіт

для отримання приблизного плану місце-

вості за короткий час. 3. о. використовують

для ознайомлення

місцевістю,

на якій

пла-

нується будівництво,

а саме:

для складання

організаційного плану. 12.

ЗНІМАННЯ ПІДЗЕМНЕ (подземная

съемка; underground survey; unterirdische

Aujhahmej): знімання підземних об'єктів

(тунелі, канали, підземні переходи, підва-

ли, печери) для врахування їх просторово-

го положення під час проектування по-

верхневого та підземного будівництва. 1.

ЗНІМАННЯ ПІДЗЕМНИХ КОМУНІ-

КАЦІЙ

(съемка подземных коммуникаций;

underground utilities survey; Aufnahme f der

unterirdischen Kommunikationen f pi): зні-

мання інженерних мереж та інженерного

обладнання для опрацювання проектів їх

розширення і реконструкції, врахування їх

положення під час будівельних робіт. 1.

ЗНІМАННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНЕ (ради-

олокационная съемка; radar-tracking sur-

vey; Aufnahme f mit dem Funkgerat n):

отримання зображення за допомогою від-

битих радіопроменів. Для 3. р. викорис-

товують системи, в яких є: особливі син-

тезовані антени (передавальна і приймаль-

на), перетворювач відбитих сигналів із

розгортанням їх на екрані електронно-

променевої трубки, пристрій для реєстра-

ції отриманої інформації. Радіолокаційні

станції кругового обзору формують широ-

ку діаграму спрямованості у вертикальній

та вузьку - в азимутній площинах і мають

низьку роздільну здатність. Радіолокацій-

ні станції бічного огляду дають зображен-

ня місцевості у вигляді смуг, паралельних

лінії

лету.

Роздільна здатність цих станцій

становить близько 5 м на місцевості.

Особлива властивість 3. р. полягає в тому,

що радіопромені легко проходять через

атмосферу незалежно від її „оптичної

прозорості". За допомогою 3. р. складено

карту Венери, яка має непрозору (непро-

хідну) для оптичних променів атмосферу.

Знімання

Гравіметричне..

211

Використовують у геології, для вивчення

ґрунтів, у гляціології в геофізичних спо-

стереженнях, для створення дрібномасш-

табних карт тощо. Метод застосовується

для картографування планет. 8.

ЗНІМАННЯ ТАХЕОМЕТРИЧНЕ {тахе-

ометрическая съемка; tacheometric survey;

Tacheometeraufhahme f): знімання міс-

цевості за допомогою тахеометра. У

3. т. планове положення точок визначають

полярним способом відносно пунктів

основи знімальної, віддалі вимірюють

віддалеміром нитковим, а горизон-

тальні кути - тахеометром. Висоти точок

визначають нівелюванням тригоно-

метричним.Якщо для 3. т. застосовують

тахеометри номограмні, то за допомо-

гою спеціальних номограм, відлічуючи

рейку, отримують горизонтальну віддаль

та перевищення. Якщо вимірювання від-

далей до пікетів виконують світловідда-

леміром, то таке 3. т. наз. електронним. Да-

ні знімання записують у тахеометричному

журналі, а в електронному зніманні зано-

сять у накопичувач інформації. На кожній

станції викреслюють зарис. Якщо до

електронного тахеометра під'єднано пор-

тативний комп'ютер із відповідним паке-

том програм, то за результатами знімання

в полі отримують карту ділянки в ком-

п'ютерному варіанті. За даними журналу

в камеральних умовах складають карту

ділянки місцевості. 12.

ЗНІМАННЯ ТЕПЛОВІЗІЙНЕ (теплови-

зорная съемка; termovisor survey; Thermal-

aufnahmef): визначення розташування спо-

руд, археологічних пам'яток, підземних

комунікацій тощо за допомогою теплові-

зійних камер, що фіксують наявність тем-

пературного поля, випромінюваного на-

земним або підземним об'єктом. 1.

ЗНІМАННЯ ТОПОГРАФІЧНЕ (топог-

рафическая съемка; topographic survey; to-

pographische Aufnahmef): комплекс робіт

для отримання оригіналу карти топогра-

фічної. Для виконання З.т. створюють ос-

нову знімальну: висотну і планову.

Звичайно точки висотної основи збігають-

ся з точками планової основи. 3. т. поділя-

ють

на:

знімання фототопографічне,

знімання мензульне,знімання та-

хеометричне. 12.

ЗНІМАННЯ ФОТОТЕОДОЛІТНЕ (ФО-

тотеодолитная съемка; terrestrial photo-

graph survey; Phototheodolitaufnahme f):

комплекс польових та камеральних робіт,

у результаті яких отримують карту об'єк-

та. Фотографування виконують за допомо-

гою фототеодоліта. Опрацювання знімків

здійснюють одним з методів:

аналітичний - знімки вимірюють на сте-

реокомпараторі, а координати точок об'єк-

та обчислюють на комп'ютері за відоми-

ми формулами; найзручніше використо-

вувати автоматизовані стереокомпаратори,

приєднані до ЕОМ;

аналоговий - отримання просторових ко-

ординат точок об'єкта, побудова карт або

планів реалізується на стереофотограм-

метричних приладах (напр., стереопланіг-

раф, технокарт, стереоавтограф);

графічний - отримання просторових ко-

ординат точок об'єкта реалізується графіч-

ним розв'язанням прямої або оберненої

фотограмметричної засічки. Основні

процеси 3. ф.: вибір фотостанцій (точок, з

яких буде виконуватись фотографування

об'єкта), польові геодезичні роботи (ви-

значення координат фотостанцій та конт-

рольних точок на об'єкті, вимірювання

довжин базисів фотографування тощо),

фотографування об'єкта, камеральне фо-

тограмметричне знімання контурів і рельє-

фу. Останній вид робіт найчастіше вико-

нується на стереофотограмметричних

приладах оптико-механічного типу (напр.,

на стереоавтографі).

Синхронне 3. ф. - особливий різновид

знімання, коли фотографування виконують

двома фотокамерами, що синхронно пра-

цюють. 8.

ЗНІМАННЯ ФОТОТОПОГРАФІЧНЕ

(фототопографическая съемка; phototo-

pography survey; topographische Photoauf-

nahmef): залежно від технічних засобів і

технологій існують такі фотограмметрич-

Знімки макетні

212

ні способи знімання: аерофототопографі-

чний, наземний фототопографічний, ком-

бінований. Аерофототопографічний поді-

ляють на контурно-комбінований та сте-

реотопографічний.

У контурно-комбінованому способі кон-

турну частину карти отримують у каме-

ральних умовах найчастіше у вигляді фо-

топлану; рельєф зарисовують безпосеред-

ньо в польових умовах, використовуючи

мензульне або тахеометричне знімання.

Часто цей спосіб наз. „знімання рельєфу

на фотоплані". Застосовувався для карто-

графування залісених рівнинних або пло-

скорівнинних районів.

У стереотопографічному способі і конту-

ри, і рельєф „знімають" у камеральних

умовах, використовуючи стереопару.

Основні процеси цього способу: аерофо-

тознімання, дешифрування знімків та по-

льова планово-висотна прив'язка знімків,

згущення знімальної мережі (найчастіше

способом фототріангуляції), знімання кон-

турів та рельєфу на стереофотограммет-

ричних приладах. Застосовується для кар-

тографування різних за рельєфом та кон-

турною насиченістю територій.

Наземний фототопографічний спосіб

ґрунтується на фотографуванні території з

точок земної поверхні за допомогою фо-

тотеодоліта. Часто цей спосіб наз. зніман-

ням фототеодолітним.

Комбінований спосіб ґрунтується на по-

єднанні фототеодолітного та аерофотото-

пографічного знімання. Фототеодолітні

знімки переважно використовують для згу-

щення опорної мережі (отримання коорди-

нат опорних точок), натомість знімання

контурів та рельєфу виконується на сте-

реофотограмметричних приладах з вико-

ристанням аерофотознімків. Особливою

операцією тут є ідентифікація опорної точ-

ки, що зобразилася на фототеодолітному

знімку, з цією ж точкою, що зобразилась

на аерофотознімку. Спосіб деколи застосо-

вується для картографування гірських те-

риторій. 8.

ЗНІМКИ МАКЕТНІ {макетные снимки;

analytical {model) images; Entwurf m des

Lichtbilds

n):

сукупність обчислених плос-

ких прямокутних координат точок для за-

даної математичної моделі знімка. Найча-

стіше вважають, що 3. м. - ідеальна проек-

ція центральна. Тоді за відомими елеме-

нтами внутрішнього орієнтування

фотознімка та елементами зовніш-

нього орієнтування фотознімка,

просторовими координатами точок місце-

вості (об'єкта) і за формулами колінеар-

ного зв'язку точок знімка та місцевості

обчислюють плоскі прямокутні координа-

ти точки знімка. 8.

ЗОБРАЖЕННЯ ЕЛІПСОЇДА НА ПО-

ВЕРХНІ КУЛІ (отображение эллипсоида

на поверхности шара; representation of the

earth ellipsoid upon a sphere; Ellipsoidab-

bildungf an der Kugel f): у картографії

математичній використовують спосіб

подвійного зображення, тобто спочатку по-

верхню еліпсоїда зображують на кулі, піс-

ля цього поверхню кулі зображують на пло-

щині. Рівняння 3. е. на п. к. у загальному

вигляді такі:

<р'

= /,(<р,Л);

Я'

= /

(<р,Я), де

ер, Лі (р\ Я' - відповідно геодезичні (на

еліпсоїді) і сферичні (на кулі) координати,

/і і fi - однозначні, неперервні та незалеж-

ні функції. Зображення буде найпростішим

(ф' = (р, Я' = Я), коли широти і довготи

еліпсоїда і кулі рівні, при цьому нехтують

величиною полярного стиснення елі-

псоїда. Радіус кулі R отримують найчас-

тіше за умови, що поверхня кулі дорівнює

поверхні еліпсоїда або об'єм кулі дорівнює

об'єму еліпсоїда. Використовуються також

у картографії зображення еліпсоїда на по-

верхні кулі рівнокутне, зображення еліп-

соїда на поверхні кулі рівновелике, зобра-

ження еліпсоїда на поверхні кулі рівнопро-

міжне.

У багатьох способах 3. е. на п. к. дотри-

муються умови збіжності центрів еліпсої-

да і кулі та площин їх екваторів, а отже й

збіжності їх осей обертання. Паралелі

еліпсоїда зображуються паралелями кулі;

Зображення еліпсоїда..

214

Тут R - радіус

кулі;

MiN-радіуси криви-

ни меридіана і першого вертикала в даній

точці еліпсоїда; е і а - ексцентриситет і

велика піввісь еліпсоїда; а - коефіцієнт

пропорційності довгот; с - стала інтегру-

вання;

<р'

і (р - сферична широта на по-

верхні кулі та геодезична на поверхні елі-

псоїда.

Наближене значення (р' з точністю 0,01'

3. е. на п. к. р. для еліпсоїда Красовськош

можна отримати за формулою:

(р' = (р

- A sin

2(р

+ В sin 4<р,

де А = 692,23', В = 0,96", в якій враховані

члени

. Ця

формула забезпечує потрібну

точність переходу з еліпсоїда на поверх-

ню

кулі для

проекцій подвійного зображен-

ня. Найбільша різниця між еліпсоїдними

(геодезичними) і сферичними широтами

становить близько

11'

на паралелі, широта

якої 45°. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ ЕЛІПСОЇДА НА ПО-

ВЕРХНІ КУЛІ РІВНОПРОМІЖНЕ [ра-

внопромежуточное отображение эллип-

соида на поверхности шара; equidistant

representation of the earth ellipsoid upon a

sphere;

abstandstreue Ellipsoidabbildungfan

der

Kugel):

виконується за умови, що один

із м-бів уздовж напрямів головних а

або

- стала величина. Позаяк тут головні

масштаби збігаються з м-бами вздовж ме-

ридіана т і паралелі п, то 3. е. на п. к. р.

може бути як уздовж меридіана, так і

вздовж паралелі.

3. е. на п. к. р. уздовж меридіана буде

за умови

Rd(p'

т =

= 1.

Звідси

Mdcp

d<p

= —d<p,

R '

або після інтегрування

<р

+ С.

де R - радіус кулі; С

—

стала інтегрування,

яка з урахуванням сказаного у ст. „Зо-

браження еліпсоїда на поверхні ку-

лі" дорівнює нулеві; s

—

довжина дуги ме-

ридіана від екватора до паралелі з широ-

тою

(р, яку

можна обчислити за формулою:

/2 /4

. п п .

s = -—;[(

1 +

-г +

тт

+ ->Р-

+ п 4 64

-(-и'——w'

-...)sin2<p +

2 16

15 ,

и<4+ )sin4(p

_ ^

+ (—п

16 64

де п =(а-Ь)/(а +

Ь);тута

і b-півосі елі-

псоїда. Радіус кулі R визначають за умови

рівності довжин дуг меридіанів від еква-

тора до полюсів еліпсоїда і кулі. Для еліп-

соїда Красовського тут R = 6367558 м.

3. е. на п. к. р. уздовж паралелі буде за

умови

Rcosq)"

а-

звідки

cos

(р" =

а з урахуванням

N =

Ncos(p

N cos (р

1-е

sin

розкладеного в ряд, матимемо

cut e

. 2

cos <p =—(1 +—Sin

R 2

+ -e

sin

<p + ...)cos^.

Залежно від коефіцієнта пропорційності а,

радіуса кулі R і широти заданої паралелі

(р можна отримати різні зображення

вздовж паралелі. Якщо припустити, що

широти екватора еліпсоїда і кулі дорівню-

ють нулеві, тобто (р"=(р

=0, широти

полюсів кулі та еліпсоїда дорівнюють від-

повідно 90° і

Я*

Я,

то а = l,R кулі до-

рівнює великій півосі еліпсоїда а. Тому

cos<р =

COS<jO(I

-і-—sin ф +

3 4 . 4 .

-е Sin

<0 +

...).

У геодезичній літературі доводять, що ши-

рота (р

цього зображення є зведеною ши-

ротою и і максимальна різниця між

(р

ер"

становить 5'46" на широті 45°. 5.

Зображення еліпсоїда..

214

Тут R - радіус кулі; MiN-радіуси криви-

ни меридіана і першого вертикала в даній

точці еліпсоїда; е і а - ексцентриситет і

велика піввісь еліпсоїда; а - коефіцієнт

пропорційності довгот; с - стала інтегру-

вання;

<р'

і (р - сферична широта на по-

верхні кулі та геодезична на поверхні елі-

псоїда.

Наближене значення (р' з точністю 0,01'

3. е. на п. к. р. для еліпсоїда Красовськош

можна отримати за формулою:

(р'

(р

- A sin

2(р

+ В sin 4<р,

де А = 692,23', В = 0,96", в якій враховані

члени з е

. Ця формула забезпечує потрібну

точність переходу з еліпсоїда на поверх-

ню кулі для проекцій подвійного зображен-

ня. Найбільша різниця між еліпсоїдними

(геодезичними) і сферичними широтами

становить близько 11' на паралелі, широта

якої 45°. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ ЕЛІПСОЇДА НА ПО-

ВЕРХНІ КУЛІ РІВНОПРОМІЖНЕ [ра-

внопромежуточное отображение эллип-

соида на поверхности шара; equidistant

representation of the earth ellipsoid upon a

sphere; abstandstreue Ellipsoidabbildungfan

der Kugel): виконується за умови, що один

із м-бів уздовж напрямів головних а

або

- стала величина. Позаяк тут головні

масштаби збігаються з м-бами вздовж ме-

ридіана т і паралелі п, то 3. е. на п. к. р.

може бути як уздовж меридіана, так і

вздовж паралелі.

3. е. на п. к. р. уздовж меридіана буде

за умови

Rd<p'

т =

= 1.

Звідси

Mdcp

d<p

= —d<p,

R '

або після інтегрування

<р

+ С.

де R - радіус кулі; С

—

стала інтегрування,

яка з урахуванням сказаного у ст. „Зо-

браження еліпсоїда на поверхні ку-

лі" дорівнює нулеві; s

—

довжина дуги ме-

ридіана від екватора до паралелі з широ-

тою

(р,

яку можна обчислити за формулою:

/2 /4

. п п .

s = -—;[(

1 +

-г +

тт

+ ->Р-

+ п 4 64

-(-и'——w'

-...)sin2<p +

2 16

15 ,

и<4+ )sin4(p

+ (—п

16 64

де п =(а-Ь)/(а + Ь);тута і b-півосі елі-

псоїда. Радіус кулі R визначають за умови

рівності довжин дуг меридіанів від еква-

тора до полюсів еліпсоїда і кулі. Для еліп-

соїда Красовського тут R = 6367558 м.

3. е. на п. к. р. уздовж паралелі буде за

умови

Rcosq)"

п = а-

звідки

cos

(р"

= а

а з урахуванням

N =

Ncos(p

N cos (р

1-е

sin

розкладеного в ряд, матимемо

cut e

. 2

cos <p =—(1 +—Sin

R 2

+ -e

sin

<p + ...)cos^.

Залежно від коефіцієнта пропорційності а,

радіуса кулі R і широти заданої паралелі

(р можна отримати різні зображення

вздовж паралелі. Якщо припустити, що

широти екватора еліпсоїда і кулі дорівню-

ють нулеві, тобто (р"=(р

=0, широти

полюсів кулі та еліпсоїда дорівнюють від-

повідно 90° і Я" = Я, то а = l,R кулі до-

рівнює великій півосі еліпсоїда а. Тому

cos<р =

COS<jO(I

-і-—sin

(р

3 4 . 4 .

+ -е sin

(р

+ ...).

У геодезичній літературі доводять, що ши-

рота (р

цього зображення є зведеною ши-

ротою и і максимальна різниця між (р і

ер"

становить 5'46" на широті 45°. 5.

Зображення еліпсоїда..

215

ЗОБРАЖЕННЯ ЕЛІПСОЇДА НА ПО-

ВЕРХНІ КУЛІ СФЕРИЧНЕ {сфериче-

ское изображение эллипсоида на поверх-

ности шара; spherical representation of

ellipsoid on a sphere; sphiirische Ellipsoid-

abbildungfan der Kugel f): див. Визначен-

ня координат на еліпсоїді геоде-

зичними засічками. 17.

ЗОБРАЖЕННЯ КАРТОГРАФІЧНЕ

(картографическое изображение; carto-

graphical representation; kartographische

Darstellungf): основна частина змісту будь-

якої карти; сукупність відібраних (генера-

лізованих) даних про різноманітні об'єкти

і явища, їх розміщення, властивості, зв'яз-

ки та ін., що подані на картах за допомо-

гою відповідних картографічних умовних

знаків. Комплекс елементів 3. к. на різ-

них картах різний (напр., 3. к. загальноге-

ографічної

тематичної карт),

що

залежить

від їх м-бів, призначення, специфіки тощо.

3. к. складається з фізико-географічних (гі-

дрографія, рельєф, рослинність, ґрунти то-

що) і соціально-економічних (населені

пункти, шляхи сполучення і лінії зв'язку,

промислові і соціально-економічні об'єк-

ти, історичні пам'ятники тощо) об'єктів. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ НАПІВТОНОВЕ (полу-

тоновое изображение; halftone image;

Halbtonabbildung f): помірна, поступова

зміна інтенсивності одного

того ж кольо-

ру або світлотіні певної частини малюнка.

В картографічній практиці 3. н. викорис-

товується для світлотіньового зображен-

ня рельєфу відмиванням на спеціаль-

ному напівтоновому оригіналі. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ ПЕРЕБИВНІ САМО-

НАКЛЕЮВАНІ (самоприклеивающиеся

переводные изображения; transferable self-

pasted images; selbstklebende Darstellungen

fpl): різного кольору графічні зображення

букв, цифр, умовних знаків та їх спо-

лучень, надруковані за допомогою друку

трафаретного на плоскій полімерній осно-

ві, покритій клеєм. 3. п. с. можна переби-

вати притиранням їх до паперу, картону,

плівки, знімків під час складання оригіна-

лів карт, оригіналів підписів картосхем

тощо. 14.

ЗОБРАЖЕННЯ ПОВЕРХНІ ЕЛІПСОЇ-

ДА (КУЛІ) НА ПЛОЩИНІ (изображение

поверхности эллипсоида (шара) на плос-

кости; ellipsoid (sphere) representation on

the plane; Darstellung f der Ellipsoido-

berfldche f (kugeloberflache

): здійснює-

ться за допомогою проекції картогра-

фічної. Ці поверхні не можна зобразити

на площині без спотворень. Доказом цього

є те, що будь-яке безмежно мале

коло

на по-

верхні еліпсоїда (кулі) зобразиться

кар-

тографічній проекції

на

площині нескінчен-

но малим еліпсом - еліпсом спотво-

рень. Величини осей цього еліпса

різних

точках

на площині різні

для

однакового зна-

чення радіуса елементарного

кола,

а це озна-

чає, що м-б зображених довжин залежить

не тільки від координат (розташування) то-

чки, але й від напряму в цій точці. Виділя-

ють такі м-би: головний м-б (див. Напря-

ми головні в картографічній проек-

ції), масштаб довжин частинний, ма-

сштаб площ частинний. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ ПРИХОВАНЕ (скрытое

изображение; latent image; verheimliche

Darstellungen f): утворене внаслідок погли-

нання світла мікрокристалами галогенідів

срібла і хемічної реакції в ньому. Реакція

фотолізу броміду срібла має такий вигляд:

AgBr + hv = Ag° + Br.

3. п., яке складається з атомів срібла, утво-

рюється біля т. зв. центрів світлочутливо-

сті. Під дією світла на кожний кристал

галогенного срібла в ньому утворюються

вільні електрони, які ніби вловлюються йо-

нами срібла біля центрів світлочутливос-

ті. Утворений атом срібла розташовується

на поверхні частинки центра світлочутли-

вості і збільшує її розміри, що своєю чер-

гою сприяє здатності захоплювати вільні

електрони і росту частини 3. п. 3.

ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ ВІДМИ-

ВАННЯМ (изображение рельефа отмы-

вкой; relief brush-shading representation;

Reliefdarstellung f durch Abwaschung f):

півтонове зображення рельєфу, виконане

методом відмивання. Застосовують

здебільшого для зображення на картах

Зображення рельєфу..

216

рельєфу горбкуватої і гірської місцевості

земної поверхні. Виконується на блідо-

голубих копіях, одержаних зі складально-

го оригіналу, на твердій основі. На цих

копіях наносяться основні структурні лі-

нії рельєфу (вододіли, осі долин тощо),

які є основою для відмивання. Високогі-

р'я і скелясті ділянки зображаються за

допомогою відповідних пер. 3. р. в. тепер

здебільшого виконують фотомеханічним

способом (див. Фоторельєф). 5.

ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ ГІПСО-

МЕТРИЧНЕ (гипсометрическое изобра-

жение рельефа; hypsometric representation

of relief; hypsometrische Relief darstellungf):

зводиться до пошарового зафарбування

висотних ступенів відповідними для них

кольорами або їх відтінками. Піонером

цього способу вважають австр. картогра-

фа Ф. Гауслаба, який 1854 запропонував

шкалу відтінків для коричневого кольору,

де ступені висот розташовані за правилом:

що стрімкіше, то темніше. Російський кар-

тограф Ю. Семашко в 90-х роках XIX ст.

запропонував, по суті, протилежний підхід,

а саме: що вище, то світліше. Застосовуєть-

ся

переважно

на

дрібномасштабних картах.

Деколи для наочнішого зображення рельє-

фу додається відмивання. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ НА КАРТАХ

(іизображение рельефа на картах; repre-

sentation of the relief on the maps; Reliefab-

bildungf auf'der Karten f pi): важливе, але

водночас важке завдання, оскільки треба

показати на площині об'ємні форми, тобто

об'єкти, які, крім планових, характеризу-

ються ще й висотними даними, залежни-

ми від аплікат. Розглядаються такі прийо-

ми 3. р. на к.: перспективний, пластичний

(штриховий, відмивання), пошарове за-

фарбовування, за допомогою висотних

позначок і горизонталей та певних умов-

них позначень для зображення окремих

форм рельєфу, стереоскопічні способи. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ ПЕРСПЕК-

ТИВНЕ (перспективное изображение ре-

льефа; pepspective representation of the re-

lief;

perspektive Relief darstellungf): прийом,

за допомогою якого рельєф зображуєть-

ся на карті так, як його бачить спостерігач,

зазвичай це той, хто створює карту. При-

йом наочний, але суб'єктивний, не сприяє

оцінці висот

на карті.

Застосовувався з XVI

до початку XIX ст. Зараз 3. р. п., але знач-

но збагачене, застосовується на геомор-

фологічних та деяких інших картах. Для

основних типів рельєфу розроблено наоч-

ні перспективні позначення. Спрощено

використовується у картах-ілюстраціях,

газетах, журналах

та ін.

популярних видан-

нях. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ СВІТЛОТІ-

НЬОВИМИ ГОРИЗОНТАЛЯМИ (изоб-

ражение рельефа светотеневыми гори-

зонталями; representation of relief by light-

shadow counter lines; Relief'darstellungf mit

den lichtschatigen Hohenlinienfpl): один зі

способів тіньової пластики зобра-

ження рельєфу на картах, у якому вико-

ристовують т. зв. горизонталі світло-

тіньові (інша назва освітлені горизонта-

лі). 5.

ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ ТУШУВАН-

НЯМ (изображение рельефа

тушеванием;

relief shading representation; Reliefdarste-

llung f durch Schattirung f): півтонове зо-

браження рельєфу, виконане спеціальним

олівцем на шорсткому матеріалі тушу-

ванням. 5.

ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ ШТРИХО-

ВЕ (штриховое изображение рельефа;

dashed representation of the relief; Reliefdar-

stellung f durch Schraffenfpi): один зі спо-

собів тіньової пластики,який ґрун-

тується на сприйнятті тіней, що створю-

ють уявлення випуклих і увігнутих (гли-

бинних) форм рельєфу. У цьому способі

враховують принцип освітлення місцево-

сті. Вперше метод 3. р. ш. запропонував

1789 саксонський картограф Йоганн Леман

(див. Шкала Лемана). 3. р. ш. зводить-

ся до нанесення на карту коротких ліній

різної товщини залежно від стрімкості схи-

лу. Штрихи відіграють роль тіні, просвіт

між ними - елемент світла. 5.

Зовнішній геодезичний знак

217

ЗОВНІШНІЙ ГЕОДЕЗИЧНИЙ ЗНАК

(внешний геодезический знак; external geo-

detic point; Vermarkung f des Vermessung-

spunktes m): споруда над центром гео-

дезичного пункту для забезпечення

взаємної видності між пунктами, а також

проходження візирного променя на

потрібній висоті над поверхнею землі та

ін. перешкодами. Є чотири типи 3. г. з.:

тур, піраміда геодезична, сигнал

геодезичний звичайний і сигнал

геодезичний складний. 3. г. з. поділя-

ють на постійні, тимчасові та переносні.

Постійні споруджують із металу або залі-

зобетону чи цегли, тимчасові - з дерева,

термін їх використання

—

8-10 років, у ви-

сокогір'ї

—

до 25 років. Переносні знаки

встановлюють на час проведення спосте-

режень. Вони переважно металеві. 13.

ЗОДІАК (зодиак; zodiac; Zodiakus т, Zo-

diakm): сукупність сузір'їв, розташованих

уздовж екліптики, по якій Сонце здійс-

нює свій видний рух упродовж року. Кіль-

кість сузір'їв 3. дорівнює кількості міся-

ців у році, тобто 12, а тому кожний місяць

позначається відповідними знаком сузір'я,

в якому Сонце на той час перебуває (див.

Знаки астрономічні). Позаякточка вес-

няного рівнодення безперервно переміща-

ється (приблизно 1° за 70 років), то Сонце

тепер кожний місяць перебуває в двох су-

міжних сузір'ях 3., назви яких залишились

попередніми: січень - Водолій, лютий - Ри-

би і т. д.). 5.

ЗОНА ДЛЯ ЗАСЕЛЕННЯ

(селитебная

зо-

на; residential zone; Zone fur Besiedeln

и):

час-

тина території населеного пункту призначена

ля

будівництва

житла,

якій

заборонене бу-

дівництво промислових об'єктів. 21.

ЗОНА ЖИТЛОВА (жилая зона; residen-

tial zone; Wohnzone J): частина території

населеного пункту, що призначена винят-

ково для житла із забороною будівництва

в ній промислових об'єктів. 4.

ЗОНА ЗЕМЛЕТРУСУ ЕПІЦЕНТРАЛЬ-

НА (эпицентралъная область землетря-

сения; epicentre zone of earthquake; Epizent-

rumszone f des Erdbebens n): проекція во-

гнища (фокуса) землетрусу на поверхню

Землі. 4.

ЗОНА МЕРИДІАННА (меридианная зо-

на; meridional zone; Meridianenzone f): ча-

стина поверхні еліпсоїда (кулі), обмежена

лініями двох меридіанів, що збігаються в

точках земних полюсів. Такі 3. м. вико-

ристовуються, зокрема, впроєкціїҐавс-

са-Крюгера, і розмір їх між межовими

меридіанами становить 6 і 3°. Перші вико-

ристовують для карт м-бів 1:10000-

1:500000, другі - м-бів 1:2000-1:5000. Ме-

жові меридіани шестиградусних зон збіга-

ються з меридіанами, що обмежовують із

заходу і сходу колони аркушів карти

с в і -

ту міжнародної м-бу 1:1000000. Номер

шестиградусноїзонип = N± 30, деN-но-

мер колони; знак „-" враховується для ви-

значення п у східній, знак „+" - у західній

півкулях. Оскільки довготи осьових мери-

діанів першої шестиградусної і першої

триградусної зон збігаються і становлять

3°, то осьові меридіани непарних тригра-

дусних зон збігаються з осьовими мериді-

анами шестиградусних зон, а межові ме-

ридіани шестиградусних зон - з осьовими

меридіанами парних триградусних зон.

Довгота осьового меридіана триградусної

зони визначається за формулою L

= 3°п'",

де п

- номер триградусної зони; шести-

градусної зони - за формулою L

= 6°n

3°, де п

У!

- номер шестиградусної зони. Мо-

жна вважати, що Грінвіцький мериді-

ане середнім меридіаном триградусної зо-

ни без номера. 5.

Зона радіовидності..

218

ЗОНА РАДІОВИДНОСТІ СУДНА (зона

радиовидимости судна; radio-visibility zone

of craft; Zone f der Funksichtbarkeit f des

Schifts m): простір, у якому є взаємна вид-

ність між судном і супутником під час

встановлення зв'язку між ними за допомо-

гою вільно поширюваних радіохвиль. Для

надійного приймання радіосигналів, а

також вилучення великих похибок через

вплив атмосферної рефракції треба спо-

стерігати супутники на висоті не менше 10°

над горизонтом. 6.

ЗОНА РАДІОВИДНОСТІ ШСЗ (зонара-

диовидимости ИСЗ; radio-visibility zone of

artificial satellites; Zone f der Satelitenfunk-

sichtbarkeitf): коло на поверхні Землі,

ме-

жах якого можна приймати сигнали певно-

го ШСЗ. Сферичний діаметр в 3. р. ШСЗ

можна отримати за формулою

sec0/2 = l + H/R,

де Н—висота орбіти ШСЗ; R - радіус зем-

ної кулі. Під час руху супутника по орбіті

зона радіовидності буде переміщатись,

утворюючи на поверхні Землі смугу ра-

діовидності, яка буде зміщуватись на за-

хід унаслідок добового обертання Землі. 6.

ЗОНА САНІТАРНА (санитарная зона;

sanitary restriction zone; Sanitatszonej): те-

риторія, що відділяє промислові підприєм-

ства, особливо зі шкідливим виробницт-

вом, розташовані в межах населених пун-

ктів, або громадські будівлі, для зменшен-

ня впливу промислових викидів, шуму та

ін. негативних чинників. 4.

ЗОНА ТРАНСФОРМУВАННЯ ФОТО-

ЗНІМКА (зона трансформирования фо-

тоснимка; photograph transformation zone;

Entzerrungszonefdes Bildes

n):

частина фо-

тознімка, обмежена двома горизонталя-

ми,

межах якої спотворення (лінійні змі-

щення), зумовлені рельєфом місцевості, не

перевищують наперед заданого допуску. 8.

ЗОНА ЧІТКОГО БІНОКУЛЯРНОГО

ЗОРУ (область четкого бинокулярного

зрения; zone of precise binocular vision; Zone

f der Binokularsehensscharfe f): якщо спо-

стерігач у бінокулярному зорі зафіксував

очі на деякій точці так, що паралактичний

кут у ній дорівнює у, то він чітко бачитиме

всі інші точки, для яких паралактичний кут

відрізняється від у не більше, ніж на jq'.

Щоб розглянути інші точки, які не потра-

пили в цю зону, спостерігач змінює точку

фіксації очей. 8.

ЗОНА ШЕСТИГРАДУСНА (ТРИГРА-

ДУСНА) КООРДИНАТНА (координат-

ная зона шестиградусная (триградусная);

coordinate six-degree (tree-degree) zone;

Sechsgradzone f (Dreigradzone /)): див.

Проекція Ґавсса-Крюґера; Смуга

меридіанна. 17.

ЗОНД ФАЗОВИЙ (фазовый зонд; phase

sonde; Phasensonde f): син. фазова систе-

ма; на принципах дії 3. ф. створені радіо-

геодезичні комплекси, напр., радіогеодези-

чна станція ЦНДІГАІК. 8.

ЗОНДУВАННЯ АТМОСФЕРИ (зонди-

рование атмосферы; exploring of the atmo-

sphere; Sondierung f der Atmosphare f): ви-

значення розподілення температури, воло-

гості, тиску, вітру та ін. параметрів атмос-

фери. 3. а. можна здійснювати за допомо-

гою: звуку (акустичний спосіб), лазера (оп-

тичний спосіб), радіохвиль,

також радіо-

зондів, літаків, ракет, ШСЗ. 5.

ЗОНУВАННЯ МІСТА (зонирование горо-

да; city zoning; Stadtzonierung f): розподіл

міської території відповідно до її функціо-

нального використання, господарської та

містобудівельної цінності. 4.

ЗОРІ (звезды; stars; Sterne т pi): розта-

шовані за межами Сонячної системи

небесні тіла, що випромінюють світло;

складаються з сильно нагрітих газів (плаз-

ми). Відстань від найближчої зорі (а Цен-

тавра) світло проходить за 4,3 світлового

року. 3.

за

яскравістю (блиском) умовно по-

діляють на зорі від 1-ї до 23-ї величини, а

найяскравіші небесні світила мають навіть

від'ємні зоряні величини: Сіріус: —1,5,

повний Місяць: -12,7, Сонце: -26,7. Неоз-

броєним оком можна бачити 3. до 6-ї ве-

личини (близько 6 тис. зір). 10.

ЗОРІ ПОДВІЙНІ (двойные звезды; doub-

le stars; Doppelsterne m pi): дві зорі, що

обертаються по еліптичних орбітах навко-

Зорова труба

219

ло спільного центра мас під дією сили

ваги. За способом спостережень розрізня-

ють: візуально

—

3. п., двоїстість яких вид-

на за допомогою телескопа; спектрально

- 3. п., які можна виявити з періодичних

коливань або роздвоєння спектральних лі-

ній; затемнено - 3. п., що змінюють свій

блиск унаслідок затемнення одного компо-

нента 3. п. Для 3. п. можна визначити де-

які характеристики орбіт, їх масу і густи-

ну. 5.

ЗОРОВА ТРУБА (зрительная труба; te-

lescope; Fernrohr

п):

оптична система,

призначена для візуального спостережен-

ня за віддаленими предметами. 3. т. скла-

дається із корпусу, об'єктива, окуляра

та сітки ниток. Корпус 3. т. виготовля-

ють із латуні або сплавів алюмінію. У ньо-

му є об'єктив з оправою та окуляр. Є: зо-

рові труби астрономічні, зорові

труби земні тазорові труби автоко-

лімаційні. У земних 3. т. між сіткою ни-

ток і фокусувальною лінзою вставляють

призму Аббе. В автоколімаційних 3.

т.

(див.

Окуляр) замість сітки ниток і призми Аб-

бе встановлена призма Монченка. Першу

3. т. з лінзами, збільшенням у 20 разів,

сконструював Ґалілей (1609). Астрономі-

чну трубу і трубу з прямим зображенням

запропонував Кеплер (1611), трубу з внут-

рішнім фокусуванням-Г. Вільд(1908). 14.

ЗОРОВА ТРУБА АВТОКОЛІМАЦІЙ-

НА (автоколлимационная зрительная

труба; autocollimating telescope; Autokolli-

mationsfernrohr n): зорова труба, візу-

вання якою здійснюється на основі авто-

колімації. 14.

ЗОРОВА ТРУБА АНАЛАТИЧНА (анал-

латическая зрительная труба; anallactic

telescope; anallaktisches Fernrohr

п):

зоро-

ва труба з віддалеміром нитковим,

у якій вершина діастимометричного (ви-

мірного) кута (утворюється візирними

променями, що проходять через відца-

лемірні штрихи) міститься в аналатич-

н і й

точці, яка розташована біля проекції

горизонтальної осі геодезичного

приладу на оптичну вісь зорової тру-

би. 14.

ЗОРОВА ТРУБА АСТРОНОМІЧНА (ас-

трономическая зрительная труба; astro-

nomical telescope; astronomisches Fernrohr

n): зорова труба оберненого зображен-

ня. 14.

ЗОРОВА ТРУБА ГЕОДЕЗИЧНОГО

ПРИЛАДУ (зрительная труба геодезиче-

ского прибора; telescope of geodetic instru-

ment; Fernrohre n des geodatischen Gerats

n): зорова труба, в якій є об'єктив,

окуляр і сітка ниток. 14.

ЗОРОВА ТРУБА ГЕОДЕЗИЧНОГО

ПРИЛАДУ ЛАМАНА

(ломаная

зритель-

ная труба геодезического прибора; coude

(broken) telescope of geodetic instrument;

gebrochenes

Fernrohre n

des geodatische Ge-

rat

n):

зорова труба геодезичного при-

л аду, оптична вісь якої - ламана

лінія.

14.

ЗОРОВА ТРУБА ГЕОДЕЗИЧНОГО

ПРИЛАДУ ПОЗАЦЕНТРОВА (внецент-

ренная зрительная труба геодезического

прибора; off-centred telescope of geodetic

instrument;

exzentrisches Fernrohr

des geo-

datischen Gerats n): зорова труба гео-

дезичного приладу, площина колі-

маційна якої не містить вертикальної осі

приладу. 14.

ЗОРОВА ТРУБА ЗЕМНА

(земная

зрите-

льная труба; direct image telescope; Fern-

rohre n

тіїaufrechtemBildn): зорова тру-

ба прямого зображення. 14.

ЗОРОВА ТРУБА КВАЗІАНАЛАТИЧНА

(квазианаллатическая зрительная труба;

quasianallactic telescope; quasianallakti-

sches Ferhrohr

п):

зорова труба геоде-

зичного приладу, в якій аналатична

точка майже не зміщується під час пере-

фокусовування. 14.

ЗОРЯНА АСТРОНОМІЯ (звездная

астрономия; stellar astronomy; Sternastro-

nomief): див. Астрономія. 10.

ЗОРЯНА ВЕЛИЧИНА (звездная величи-

на; stellar magnitude; Sterngrdfte j)\ міра

блиску небесного світила, тобто міра

освітленості, що створюється світилом на

перпендикулярній до променів площині в

місці спостереження. Розрізняють 3. в. ві-

зуальну, фотографічну тощо. 10.