Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Інтервал яскравостей

230

знімків). Якщо фотокамера встановлена на

літальному апараті, то І. ф. при заданій

швидкості апарата визначає поздовжнє

перекриття аерофотознімків (і навпа-

ки). І. ф.

встановлюють на інтервалометрі

ко-

мандного

пристрою аерофотоапарата (АФА),

що дає змогу автоматично спрацьовувати

всім системам АФА (перемотування плів-

ки, піднімання вирівнювальної плити, від-

кривання закривача тощо). 8.

ІНТЕРВАЛ ЯСКРАВОСТЕЙ

(интервал

яркостей; brightness interval; Heiligkeitsbe-

reich m):

відношення яскравостей найсвіт-

лішої B

maji

і найтемнішої В

тт

деталей

об'єкта:

U =

тах

/Д

тіп

. Його подають також

у логарифмічній формі, як різницю десят-

кових логарифмів найбільшої

найменшої

яскравостей об'єктів:

i7 = lgS

max

-lg5

min

. 3.

ІНТЕРПОЛЮВАННЯ

{интерполирова-

ние; interpolation; Interpolierung j): 1)

зна-

ходження проміжного значення величини

за деякими відомими її значеннями. Якщо

шукане значення величини міститься поза

інтервалом відомих значень, то таке І. наз.

екстраполюванням.

У деяких табл. задані

„варіації" - зміни функції, які відповіда-

ють деякому одиничному значенню зміни

табличного аргументу. І. з варіаціями ви-

конується здебільшого лінійно; 2) І. висот

двох сусідніх точок на картах - знаходжен-

ня положень горизонталей для цього пе-

рерізу рельєфу. 12.

ІНТЕРПОЛЮВАННЯ АНОМАЛІЙ

СИЛИ ВАГИ

(интерполирование

анома-

лий силы тяжести; interpolation of the gra-

vity anomaly; Interpolierung

der Schwer-

kraftanomalien f pi):

знаходження значення

аномалій сили ваги на картах гравіме-

тричних у пункті, де не виконувалися

спостереження. Одержане значення анома-

лії

наз.

інтерпольованим. Воно відрізняти-

меться від значення виміряної сили ваги в

цьому пункті. Цю різницю наз. похибкою

інтерполювання. 6.

ІНТЕРПОЛЮВАННЯ КООРДИНАТ

НЕБЕСНОГО СВІТИЛА

(Іинтерполиро-

вание координат небесного светила; inter-

polation of coordinates of celestial star; Koor-

dinateninterpolierung f des Himmelskorpers

m): знаходження координат небесного сві-

тила для моментів часу спостережень. В

астрономії найчастіше застосовують інтер-

полювання за допомогою годинних змін

(для Сонця), послідовних різниць (для зір),

інтерполювання ефемеридних даних з ви-

користанням поліномів Чебишева (для Мі-

сяця). 18.

ІНТЕРПОЛЮВАННЯ ПОСЕРЕДНЄ

АСТРОНОМО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ВІД-

ХИЛЕНЬ ПРЯМОВИСНИХ ЛІНІЙ

(ВИСКА) (косвенная

интерполяция аст-

ронамо-геодезическихуклонений отвесных

линий (отвеса); indirect interpolation of astro-

nomical-geodetic deviations of plumming li-

ne; indirekte Interpolierung f der astronomi-

schen geodiitischen Lotablenkung f):

метод

знаходження складових (£

аг

Т]

ЛГ

)

астроно-

мо-геодезичноговідхилення прямовис-

ної лінії в площині меридіана і першого

вертикала в проміжних між астропункта-

ми точках. Використовуються формули

аг

=£

гр

+(!

аг

-£

р)

інт

;

де <^

гр

, ?]

гр

- складові гравіметричного

відхилення (обчислюються за даними граві-

метричної

карти);

or-£

)і„

, О?"-о

інт

- інтерпольовані лінійно різниці. 17.

ІНТЕРПРЕТОСКОП ЦАЙССА

{интер-

претоскоп Цейса; interpretoscope Zeiss;

Zeiss'isches Interpretoskop n):

прилад для

стереоскопічного розглядання та дешиф-

рування знімків, виготовлений фірмою „К.

Zeiss" (м. Йєна Німеччина). На прозорому

скляному екрані встановлюють знімки, які

спостерігач розглядає через бінокулярний

мікроскоп. Прилад випускають у двох ва-

ріантах: з одним бінокуляром та з двома.

В останньому випадку стереопару можуть

розглядати одночасно два спостерігачі. В

приладі можна змінювати збільшення зо-

браження, обертати зображення, вимірю-

вати поздовжні паралакси фотограм-

метричні. Формат знімків до 30x30 см

;

збільшення системи від 2

до 6

, або від 5*

до

;

допустима різномасштабність знім-

Інтерфейс

231

ків до 1:7,5; точність вимірювання пара-

лакс 0,02 мм; оптичний оберт до 360°. 8.

ІНТЕРФЕЙС

(интерфейс;

interface; Interfa-

ce п):

сукупність засобів та правил, які забез-

печують взаємодію пристроїв та блоків ком-

п'ютера або взаємодію між компонентами

системи збору та опрацювання даних. 21.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНІ МЕТОДИ ВИМІ-

РЮВАННЯ ВІДДАЛЕЙ (интерферен-

ционные методы измерения расстояний;

interferential methods of distance measuring;

Interferenzmethode n

pi der

Entfernungsme-

ssung f):

найскладніші та найточніші з усіх

сучасних методів лінійних вимірювань, в

яких використовують явище інтерференції

немодульованих електромагнетних коли-

вань видимої або інфрачервоної ділянок

спектра. Ці коливання в І. м. в. в. є вимірю-

вальними, а не несучими, як у фазовому

або частотних методах визначення

віддалей.І. м. в. в. поділяють на абсолю-

тний інтерференційний метод і від-

носний інтерференційний метод. 13.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ СВІТЛОВИХ ХВИЛЬ

{интерференция световых волн; light wa-

ves interference; Lichtwelleninterferenzf):

пе-

рерозподіл світлового потоку в просторі,

який спостерігається під час накладання

(суперпозиції) когерентних світлових

хвиль. При інтерференції двох когерентних

хвиль інтенсивністю /, і /

у точці прос-

тору, в якій різниця фаз хвиль дорів-

нює

(р

, матимемо інтенсивність

І = /

+ 2/І/

СО^-Щ).

Коли на шляху інтерферуючих хвиль по-

містити екран, матимемо на ньому систе-

му темних і світлих смужок, яку наз. інтер-

ференційною картиною. Це явище поясни-

ли Т. Юнг та О. Френель. 13.

ІНТЕРФЕРОМЕТР ВЯЙСЯЛЯ

(интер-

ферометр Вяйсяля; Vaisal's interferometer;

Interferometer п von Vaisala):

див. Відно-

сний інтерференційний метод. 13.

ІНТЕРФЕРОМЕТР ГЕТЕРОДИННИЙ

(гетеродинный интерферометр; hetereo-

dyn interferometers; Interferometer n mit dem

Hilfsgenerator m):

див. Віддалемір ін-

терференційний. 13.

ІНТЕРФЕРОМЕТР ЛАЗЕРНИЙ

(лазер-

ный интерферометр; laser interferometer;

Laserinterferometer n, Interferometer

mit

Laser

m): див. Віддалемір інтерфе-

ренційний. 13.

ІНТЕРФЕРОМЕТР МАЙКЕЛЬСОНА

(интерферометр Майкельсона; interfero-

meter of Michelson; Interferometer n von Mi-

chelson)-.

прилад, в якому використано яви-

ще інтерференції світлових хвиль.

Це явище полягає в розділенні пучка світ-

ла на дві або більше частин, які після про-

ходження різних шляхів сходяться і ство-

рюють інтерференційну картину. Найпо-

ширеніший різноплечий І. м. На напівпро-

зорому дзеркалі

пучок монохроматично-

го світла із джерела С розділяється на дві

частини. Одна проходить до дзеркала НД,

а інша - до дзеркала

РД.

Дзеркала відби-

вають їх у зворотному напрямі, і вони зно-

ву потрапляють на дзеркало Д. Одна час-

тина проходить крізь нього, а друга відби-

вається завдяки чому частини обох про-

менів разом потрапляють у трубу Т, яка їх

з'єднує. В фокусі труби отримуємо інтер-

ференційну картину. За змінами в ній ви-

значають потрібні величини. 13.

НД

/7*

РД

Труба

Екран

ІНФІЛЬТРАЦІЯ

(инфильтрация; infiltra-

tion; Infiltration f):

просочування через трі-

щини і пори поверхневих вод у розташова-

ні нижче шари ґрунту та гірські породи. 4.

ІНФОРМАТИВНІСТЬ КАРТИ (инфор-

мативность карты;

map

informativity;

Karteniformation

f): важлива властивість

карти тривалий час зберігати інформацію

Інформація..

232

про об'єкти і явища, зображені на ній, а

також надавати цю інформацію. І. к. зале-

жить від повноти її зображення карто-

графічного, що передається на карті за

допомогою умовних позначень. 5.

ІНФОРМАЦІЯ ВИМІРЮВАЛЬНА (из-

мерительная информация; information

about measurements; Messinformation

f):

інформація про значення виміряних фізич-

них величин. 21.

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА

МЕТРИЧНА

(метрическая картографи-

ческая информация; metric cartographical

information; metrische Karteninformationf):

цифровий опис об'єктів карти, як і опис їх

просторового місця розташування у визна-

ченій системі координат. 5.

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА СЕ-

МАНТИЧНА

(семантическая картогра-

фическая информация; semantic cartogra-

phical information; semantische Kartenin-

formation f):

регламентована за змістом ци-

фрова картографічна інформація, що по-

дає опис кількісних і якісних характерис-

тик об'єктів карти. 5.

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА

СЛУЖБОВО-ДОВІДКОВА (служебко-

справочная картографическая информа-

ция; service-cartographical information;

Dinst-Auskunftskarteninformation f):

сукуп-

ність спеціально створених масивів даних,

що забезпечують реалізацію процесів

отримання, опрацювання, зберігання та ви-

дачі цифрової інформації про місцевість і

використовуються для загальної характе-

ристики карт цифрових. 5.

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА ЦИ-

ФРОВА

(цифровая картографическая ин-

формация; cartographical digital informa-

tion; Digitalkarteninformation f):

метрична

і семантична картографічна інформація,

виражена в цифровій формі на машинно-

му носієві або в пам'яті ЕОМ. 5.

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА ЦИ-

ФРОВА БАЗОВА

(базовая цифровая кар-

тографическая информация; basic digital

cartographical information; digitale Karten-

baseinformation j):

регламентована за сво-

їм змістом цифрова картографічна інфор-

мація про певну ділянку місцевості. 5.

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА ЦИ-

ФРОВА ПОХІДНА

(производная цифро-

вая картографическая информация; deri-

vative digital cartographical information; di-

gitale abgeleitete Karteninformationf):

циф-

рова картографічна інформація, отримана

під час опрацювання інформації кар-

тографічної цифрової базової. 5.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОБ'ЄКТИ МІС-

ЦЕВОСТІ СТАТИСТИЧНА

(статисти-

ческая информация об объектах местно-

сти; statistical information about terrain ob-

jects; statistische Information f nach Gelan-

deobjekten n

(Gelandegegestonde m pi)):

дані про об'єкти місцевості, одержані під

опрацювання масивів цифрової картогра-

фічної інформації методами статистично-

го аналізу. 5.

ІНФРАСТРУКТУРА

(инфаструктура;

infrastructure; Infrastruktur f, Infrabau m):

комплекс галузей і видів діяльності для

обслуговування виробничої і невиробни-

чої сфер економіки та забезпечення жит-

тєдіяльності певного суспільного організ-

му. 4.

ІНФРАСТРУКТУРА ІНЖЕНЕРНА (ин-

женерная инфраструктура; engineering

infrastructure; Ingenieurinfrastruktur f):

си-

стема галузей

видів мереж (водопостачан-

ня, каналізація, електро-, тепло-, газопос-

тачання, телефонний зв'язок, транспорт),

що забезпечують життєдіяльність населе-

них пунктів, функціонування виробничої

та невиробничої сфер. 4.

ІНФРАСТРУКТУРА НАСЕЛЕНОГО

ПУНКТУ

(инфраструктура населенного

пункта; infrastructure

settlement; Infra-

struktur f der Ortschaftf):

комплекс усіх

си-

стем і споруд, для забезпечення життєдія-

льності будь-якого населеного пункту. 21.

ІРИГАЦІЯ

(ирригация; irrigation; Irriga-

tion f, Irrygation f, Bewasserungf):

підведен-

ня води для зрошення ділянки землі для

забезпечення вологою кореневих частин с/г

культур. 4.

Ймовірне відхилення

233 й

ЙМОВІРНЕ ВІДХИЛЕННЯ

{вероятное

отклонение; probable deviation; warh-

scheinliche Abweichung f):

половина дов-

жини відрізка, симетричного відносно

математичного сподівання, ймовір-

ність

потрапити

який дорівнює 1/2. Для

Й. в. справедливе співвідношення

Р(\Х-т \< Е) = Р(\ X - т |> Е) = 0,5,

де т - математичне сподівання; Е - ймо-

вірне відхилення; X- випадкова величина.

Враховуючи останнє, £ = 0,674(7, де о -

сер. кв. відхилення. 20.

ЙМОВІРНІСТЬ

(вероятность; probabi-

lity; Wahrscheinlichkeit f):

числова міра

об'єктивної можливості появи якоїсь події.

Й.

може змінюватись у межах

від 0

до 1. 20.

ЙМОВІРНІСТЬ НАДІЙНА

(довери-

тельная вероятность; confiding (reliable)

probability; Konfidenzwahrscheinlichkeit

Vertrauenswahrscheinlichkeitf):

ймовірність

того, що статистичне значення будь-якого

параметра потрапить у надійний інтервал

(див. Надійні границі). 20.

ЙМОВІРНІСТЬ УМОВНА

(условная

вероятность; conditional probability;

be-

dingte Wahrscheinlichkeitf): Й. у.,

обчислена

за умови, що існували інші події. Якщо Л,,

, ...,А

-залежні

події, тоді ймовірність

події

за умови, що відбувалися події А,,

, ...,А

пЛ

позначається так:

P(AjA\,A

,...,A

,).20.

ЙОНОСФЕРА

(ионосфера; ionosphere;

Ionospharef):

див. Атмосфера Землі. 14.

ЙОСИПЧУК МИКОЛА ДМИТРОВИЧ

(18.05.1938). Нар. у с. Великий Бичків Ра-

хівського р-ну Закарпатської обл. 1961 за-

кінчив механіко-математичний факультет

Львівського ун-ту ім. І. Франка. Із 1961

працює у Львівському політехнічному ін-

ті. Канд. техн. наук (1977), доц. (1978), з

1990 до 2000 -

зав.

кафедри теорії матема-

тичного опрацювання геодезичних вимірів

геодезичного факультету НУ „Львівська

політехніка". Опублікував майже 50 нау-

кових праць, серед них

8 з

теорії рефракції.

КАБЕЛЬТОВ (кабельтов;

cable length;

Kabellangef, Kabel n):

позасистемна одини-

ця

довжини; дорівнює 185,2 м, або

0,1

мор-

ської милі; застосовується в навігації. 6.

КАДАСТР

(кадастр; cadastre; Katastern):

1) систематизоване зведення відомостей

(реєстр) за даними періодичних або непе-

рервних спостережень про певний об'єкт;

2) систематизоване зведення відомостей

про певний об'єкт із його кількісною та

якісною характеристикою, соціально-еко-

номічною та екологічною оцінкою; до них

належать також картографічні й статисти-

чні матеріали.

За призначенням К. поділяють на:

подат-

ковий

(фіскальний),

юридичний

(правовий)

і багатоцільовий.

Розрізняють також

ресур-

сні

(земельний, водний, лісовий, корисних

копалин тощо),

функціональні

(теплових

мереж, будівель і споруд, екологічний то-

що),

інтегровані

(різні К. на певну тери-

торію, що об'єднують, напр., К. природ-

них ресурсів, містобудівний

К.

та

ін.).

Сло-

во „кадастр" походить від франц. „ca-

dastre", що означає „список, реєстр". К., як

вважають деякі етимологи, походить від

лат.

„capitastrum", або

від

старогрец.

„katas-

tikhon", що означає перелік предметів, які

оподатковуються, або список (дослівно: лі-

нійка за лінійкою). 4.

Кадастр..

234

КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ

(земельный ка-

дастр; land cadastre; Landkataster п)\ 1)

су-

купність відомостей про земельні ділянки;

провадиться у вигляді книги, картотеки чи

автоматизованої бази даних, де містяться

геометричні характеристики ділянок, опис

їх місця розташування

відомості про влас-

ника тощо; 2) дані про земельні ділянки:

природні, просторові, економічні та юри-

дичні характеристики та ін. описові дані

(володіння нерухомістю, сервітути, пільги

в оплаті податків та

ін.

юридичні інтереси);

3) запис ідентифікованої нерухомості, в

основу якого покладено план земельної ді-

лянки

описовий корелятивний архів, який

містить, залежно від кінцевої мети, різні

типи інформації. 21.

КАДАСТР ЛІСОВИЙ

(лесной кадастр;

forest cadastre; Waldbewertung f):

система-

тизоване зведення відомостей (реєстр) про

кількісний і якісний стан лісового фонду,

його правовий статус, економічну оцінку,

розподіл між користувачами

і т.

ін., потріб-

них для раціонального лісового господа-

рювання. 4.

КАДАСТР МІСТОБУДІВНИЙ

(градо-

строительный кадастр; town-planning ca-

dastre; Kataster п zum Stadtbau):

автомати-

зована інформаційна система, яка містить

потрібні дані про міські території та об'єк-

ти

міського

середовища, документи

про

пра-

вовий режим їх розподілу серед власників

та користувачів, а також показники оцінки

земельних ділянок і нерухомості. 21.

КАДАСТР МІСЬКИЙ

(городской

ка-

дастр; urban cadastre; Stadtkatastern):

сис-

тема відомостей про кількісні та якісні ха-

рактеристики земель міста,

будівель

та спо-

руд, розташованих на них, їх економічну

оцінку, а також дані про інженерно-технічні

та вулично-шляхові мережі, соціально-ви-

робничу інфраструктуру, екологічний стан

міського середовища, правовий і соціаль-

ний статус об'єктів кадастру. 4.

КАДАСТР НЕРУХОМОСТІ

(кадастр

недвижимости; real property cadastre;

Immobilienkatastern):

систематизоване зве-

дення відомостей про земельні ділянки з

розташованими на них будівлями та спо-

рудами, їх кількісними та якісними харак-

теристиками, економічною оцінкою, дані

про власників і користувачів, їх адмініст-

ративний та правовий статус. 4.

КАДАСТРОВА ДІЛЯНКА

(кадастровый

участок; cadastral parcel; Grundstiick

Parzelle J):

частина земної поверхні, обме-

жена

усіх боків межовою лінією; є обліко-

вою одиницею і має уніфікований номер

(код). К. д. характеризують такі дані: када-

стровий номер, розташування, площа, при-

значення, правовий статус, вартість земель-

ної ділянки, кадастровий план, обмеження

і сервітут щодо використання землі. 4.

КАДАСТРОВА ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА

(кадастровый земельный участок; cadast-

ral land parcel; Grundstiick n):

частина зем-

ної поверхні, обмежена

усіх боків встано-

вленою

кадастр і нерухомостей межо-

вою лінією і позначена номером. 21.

КАДАСТРОВА КНИГА НЕРУХОМОС-

ТІ

(кадастровая книга недвижимости;

cadastral book ofreal properties; Immobilien-

katastersbuch n):

позначення описової час-

тини кадастру нерухомості, в якій ді-

лянки угідь і землекористувачі записані в

декількох реєстрах: поземельний запис,

облік нерухомостей, алфавітний покажчик

імен. 21.

КАДАСТРОВА СПРАВА

(кадастровое

дело; cadastral matter; Katastersachef)'.

мі-

стить дані, що характеризують об'єкт ка-

дастрового обліку. Розділи К. с.: 1) описо-

вий, у якому подані документи: відомості

про власника чи користувача, ухвала орга-

нів влади, правовий стан, кількісні та якіс-

ні характеристики ділянки, будівель і спо-

руд, протоколи погодження меж тощо;

2) геодезичний, у якому наявні каталог

координат точок поворотів меж, розташу-

вання будівель та споруд, зон обмежень, а

також план кадастровий об'єкта. 4.

КАДАСТРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІС-

ТА

(кадастровое обеспечение города;

cadastral urban provision; Katasterversor-

gung f der Stadt f):

єдиний організаційно-

Кадастрове зондування

235

технологічний цикл робіт зі збору, збері-

гання, опрацювання, систематизації і ви-

дачі даних міського кадастру споживачам

у відповідній формі на їх замовлення. 21.

КАДАСТРОВЕ ЗОНУВАННЯ (кадаст-

ровое зонирование; cadastral zoning;

Ka-

tasterzonung f):

виконують для оцінки зе-

мель, державного кадастрового обліку

ко-

дування (нумерації") об'єктів обліку. Када-

строві номери присвоюють відповідно до

Класифікатора об'єктів адміністративно-

територіального устрою України. Терито-

рії областей розділяють межами на район-

ні, міські, містечкові, сільські адміністра-

тивно-територіальні утворення, які вико-

ристовуються як кадастрові округи. Тери-

торії сільських і містечкових Рад розділя-

ють на кадастрові зони. Території сіл, міс-

течок, міст розділяють на кадастрові квар-

тали, які можуть об'єднуватись у кадаст-

рові зони.

Кадастровий квартал розділяють

на кадастрові земельні ділянки, номери

(коди) яких надають відділи Держкомзему.

Межі кадастрового кварталу встановлю-

ють

урахуванням існуючої забудови

зем-

лекористування, а також наявних лінійних

об'єктів. 4.

КАДАСТРУВАННЯ (ведение

кадастра;

conducting of cadastre; Fiihrungfdes Kata-

sters n):

заходи та дії, пов'язані зі збиран-

ням, обліком, систематизацією, накопичен-

ням, аналізом та оцінкою природного, гос-

подарського і правового стану, а також ви-

користанням облікових одиниць об'єктів

господарської діяльності та природних

явищ. 4.

КАЛЕНДАР (календар;

calendar; Kalen-

der т):

система відліку тривалих проміж-

ків часу, в якій регламентований визначе-

ний порядок лічби прийнятих одиниць ви-

мірювання часу, з'ясовано їх взаємовідно-

шення та вказана епоха, від якої відлічу-

ють ці одиниці. Прототипами сучасного К.

стали К. народів стародавнього Сходу і

Єгипту, античної Греції та

Риму.

К, що наз.

григоріанським, введений 1582 главою ка-

толицької церкви папою Григорієм XIII за-

мість юліанського К., запровадженого 46 р.

до P. X. Григоріанський К. був введений і

в Україні, за винятком її території, що пе-

ребувала під владою Росії, де цей К. отри-

мав назву нового стилю і був введений аж

1918. Як юліанський, так і григоріанський

К. - сонячні календарі, оскільки в їх осно-

ву покладено тропічний рік (див. Одини-

ці міри часу). В юліанському К. після

кожних трьох простих років (по 365 днів)

настає один високосний (366 днів)

—

рік,

порядковий номер якого ділиться на

Се-

редня тривалість року в юліанському К. -

365,25 діб, він довший за тропічний рік на

0,0078 доби, відповідно в ньому дата вес-

няного рівнодення зменшиться в середньо-

му на одиницю за 130 років. У григоріан-

ському К. також усі роки, порядкові номе-

ри яких діляться на

- високосні, але сто-

літні роки, в яких число сотень не ділить-

ся на 4, - прості (напр., 1700, 1800, 1900,

2100). Середня тривалість року в григорі-

анському К. - 365,2425 діб, він довший за

тропічний лише на 0,0003 доби, відповід-

но в цьому К. дата весняного рівнодення

зменшиться на одиницю лише за 3330 ро-

ків. Коротші проміжки року- місяць

тиж-

день - у сучасному К. втратили своє поча-

ткове значення, але через давні традиції і

відсутність іншого, раціональнішого, спо-

собу поділу року на частини формально ре-

гламентують розпорядок життя упродовж

року. Початок відліку в сучасному К. від-

несено до значної події - народження Ісу-

са Христа. Працями істориків та астроно-

мів К. точно прив'язаний до багатьох істо-

ричних, релігійних

природних подій,

та-

кож погоджений з епохами К., що існува-

ли раніше. 18.

КАЛІБРУВАННЯ АЕРОФОТОАПА-

РАТІВ

(калибровка

аэрофотоаппаратов;

aerocamera calibration; Kalibrieren

n der

Luftbildkamera f):

методика визначення еле-

ментів внутрішнього орієнтування аерофо-

тоапарата

(див.

Елементи внутрішньо-

Калібрування..

236

го орієнтування фотознімка)одноча-

сно з визначенням дисторсії об'єктива.

Існують візуальні та фотографічні спосо-

би К. а.

У візуальному способі застосовується го-

ніометр, за допомогою якого з передньої

вузлової точки об'єктива вимірюють на-

прями або кути на штрихи тест-об'єкта

(контрольної сітки), поміщеного в площи-

ні прикладної рамки аерофотоапарата. За-

писують рівняння похибок для кожного

штриха. Розв'язуючи їх способом наймен-

ших квадратів, знаходять невідомі елемен-

ти внутрішнього орієнтування, а підста-

вивши їх у рівняння похибок, із залишко-

вої похибки виділяють вплив дисторсії.

Сучасні гоніометри дають змогу виміряти

дисторсію АФК з точністю 2-4 мкм.

Фотографічні

способи забезпечують біль-

шу відповідність умовам їх застосування і

полягають у фотографуванні зоряного не-

ба або полігона з відомими координатами

точок. 3.

КАЛІБРУВАННЯ РАДІОГЕОДЕЗИЧ-

НИХ СИСТЕМ

(калибровка

радиогеоде-

зических систем; calibration

radiogeo-

detic systems; Kalibrieren n des rundfunkgeo-

datischen Systems n):

визначення сталих по-

правок бортової радіогеодезичної апарату-

ри в лабораторних умовах або на еталон-

них базисах. 6.

КАЛІБРУВАЧ ЕЛЕКТРОННО-

ОПТИЧНИЙ (электронно-оптическая

скамья; electronic-optical bench; elektroni-

sches optisches Gerat n fur Kalibrierung J):

прилад для визначення роздільної здат-

ності та контрастно-частотних характери-

стик аерофотооб'єктивів. На рис. зобра-

жено блок-схему К. е.-о., який працює за

методом сканування штрихів міри, що

обертається: 1 - джерело світла; 2 - матове

скло, конденсор; 3 - міра; 4 - коліматор;

5- досліджуваний об'єктив; б-мікро-

об'єктив;

- мікрощілина; 8 -фотоелект-

ронний помножувач; 9 -осцилограф. Мік-

рощілина розташована у фокальній площи-

ні досліджуваного об'єктива. Обертаючи

міру і вводячи в щілину діафрагми ділянки

міри

різними частотами, визначають конт-

раст оптичного зображення на різних часто-

тах. Порівнюючи цей контраст з вихідним,

отримують коефіцієнти передавання конт-

расту об'єктива. За цими даними будують

криву контрасгао-частотної характеристики

об'єктива. 3.

КАЛЬКА ВИСОТ (калька

высот; vellum

of altitudes; Hohepause f):

документ на ка-

льці чи її заміннику, що містить інформа-

цію про рельєф. На ньому легко віднайти

висоти всіх точок геодезичної основи, пе-

рехідних та рейкових точок (пікетів), а та-

кож урізів води тощо. 12.

КАЛЬКА КОНТУРІВ (калька

контуров;

planimetry vellum; Konturpause f, Umriss-

pausej):

документ на кальці чи її заміннику

для зберігання отриманої в процесі топо-

графічного знімання інформації про кон-

Камеральні..

237

тури. На нього тушшю наносять всі елемен-

ти контурів та рельєфу, які не виражаються

горизонталями (вимоїни, водориї, обриви

тощо). На

К.

к. підписують назви населених

пунктів, урочищ, річок, озер, числові ха-

рактеристики

лісів, доріг,

курганів

тощо.

12.

КАМЕРАЛЬНІ ФОТОГРАММЕТРИЧ-

НІ РОБОТИ

(камеральные

фотограмме-

трические

работы; cameralphotogrammet-

ry works; photo grammetrische Laborarbeiten

fpl)\ комплекс робіт, перелік яких залежить

від мети роботи та обраної технологічної

схеми отримання кінцевої фотограмметрич-

ної продукції. Сюди відносять: трансфор-

мування знімків, складання фотоплану,

фототріангуляцію, камеральне дешиф-

рування знімків, знімання рельєфу та

контурів за допомогою фотограмметричних

приладів, роботи на ЕОМ, створення циф-

рових моделей місцевості, цифро-

вих моделей рельєфу та ін. 8.

КАРДАН

(кардан;

gimbal; Kardan п, т):

ме-

ханічний пристрій для передавання оберто-

вого руху одного вала іншому, коли їхні осі

розташовані під змінюваним кутом. 8.

КАРДАННИЙ ПОЧІП

(карданный

под-

вес; cardan pendant; Aufhangevorrichtungf):

маятникова система, яка вільно коливаєть-

ся у двох взаємно перпендикулярних пло-

щинах і намагається встановитись за на-

прямом миттєвої вертикалі. 6.

КАРДИНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ОПТИЧ-

НОЇ СИСТЕМИ

(кардинальные

элемен-

ты оптической системы; cardinal elements

of optical system; Kardinalelementen n pi des

optischen Systems

(Kardinalbestandteile m

pi)):

фокуси, фокальні площини, головні

точки, головні площини та фокусні відда-

лі (див. рис. Лінза). Якщо з нескінченно

віддаленої точки, що розташована у прос-

торі предметів на оптичній осі, виходить

пучок паралельних до цієї осі променів, які

потрапляють на оптичну систему, то ця си-

стема

просторі зображень дасть точку F',

що лежить на оптичній осі і

наз.

заднім фо-

кусом. Площина, що проходить через F' і

перпендикулярна до оптичної

осі,

наз. зад-

ньою фокальною площиною. Площина, що

перпендикулярна до оптичної осі і прохо-

дить через точку перетину променя або йо-

го продовження, що йде паралельно до

оптичної осі в просторі предметів із цим

же променем або його продовженням, який

пройшов оптичну систему і проходить че-

рез задній фокус F' системи, наз. задньою

головною площиною, а точка її перетину з

оптичною віссю - задньою головною точ-

кою Н'. Віддаль /' між F' і Н' наз. зад-

ньою фокусною віддаллю. Передні

К.

е. о. с.

можна отримати, коли промені проходять

через оптичну систему справа наліво. 14.

КАРЕТКА ФОТОГРАММЕТРИЧНО-

ГО ПРИЛАДУ (каретка фотограммет-

рического прибора;

carriage;

Wagen т des

photogrammetrischen Gerates n):

механізм

фотограмметричного приладу. Існують та-

кі К. ф. п.:

базисна - призначена для встановлення

компонентів базису проектування та реа-

лізації тієї

чи

іншої форми засічки (трикут-

ник, трикутник і паралелограм) в універ-

сальному стереофотограмметричному

приладі;

паралактична

- у стереометрі, стереоком-

параторі, дає змогу зміщати касету зі знім-

ком паралельно до осей х-х

або_у-_у

прила-

ду (величини зміщень - поздовжній або по-

перечний паралакси фотограмметри-

чні);

Карст

238

загальна

- рухома частина, на якій роз-

ташовані лівий і правий фотознімки;

знімка

- для переміщення знімка вздовж

однієї або обох осей приладу; К. ф. п. знім-

ка розташована в приладі горизонтально

(рідше вертикально); на ній міститься ка-

сета зі знімком;

фокусних віддалей - для

встановлення

фо-

кусної віддалі фотограмметричного прила-

ду; напр., у

стереопроекторі

це масивна

плита, на якій закріплені двовісні ковзан-

ці-сустави, а також напрямні прямоліній-

ного руху. 8.

КАРСТ

(карст; karst;

Karstm): явище, по-

в'язане з дією підземних вод, що зводить-

ся до вилужування гірських порід (вапня-

ків, доломітів, гіпсу) й утворення пустот

(каналів, печер) у породі. К. часто супро-

воджується проваллями й утворенням за-

падин на земній поверхні. 4.

КАРТА (карта; map; Karte j): побудоване

в проекції картографічній зменшене,

узагальнене із застосуванням певної сис-

теми умовних позначень зображення по-

верхні Землі, ін. небесних тіл або косміч-

ного простору, що показує розташування

різних об'єктів, якими можуть бути і різ-

номанітні природні, суспільні та ін. яви-

ща. К. притаманні певні властивості, з-по-

між яких найістотніші: наочність карт,

вимірність карт, інформативність

карт. Елементи карти: основа карти

математична,зображення картогра-

фічне (картографічний рисунок), осна-

щення допоміжне, дані додаткові на

карті. Класифікацію карт здійснюють

за певними ознаками. З урахуванням

положень моделювання картогра-

фічного прийнято вважати, що карта є

просторовою, математично визначеною і

суб'єктивно генералізованою образно-

знаковою моделлю реальної дійсності. 5.

КАРТА ГЕОГРАФІЧНА

(географическая

карта; geographical map; geographische

Karte j):

карта, на якій зображена поверх-

ня Землі або окремої її частини. 5.

КАРТА ГЛИБИНИ РОЗЧЛЕНУВАННЯ

РЕЛЬЄФУ

(карта глубины расчленения

рельефа; map of depth of relief decompositi-

on; Karte fder Tiefzergliederungfdes Reliefs

n): карта тематична, на якій відобража-

ється вертикальне розчленування рельєфу

земної поверхні. Показником глибини роз-

членування є відносні висоти, що харак-

теризують максимальні перевищення во-

доділів над тальвегами річок чи озер,

у середині окремих (елементарних) басей-

нів. Це перевищення отримують за форму-

лою h = Н- #', де Я і Н' - максимальна і

мінімальна абсолютні висоти в межах еле-

ментарного річкового чи озерного басейну.

Для К. г. р. р. території України шкала від-

носних висот, м: менше 5,5-10,10-25,25-

50, 50-100, 100-200, 200-500, 500-1000,

1000-1500, 1500-2000. 5.

КАРТА ГУСТОТИ РОЗЧЛЕНУВАННЯ

РЕЛЬЄФУ

(карта

густоты расчленения

рельефа; map of density

of relief decomposi-

tion; Karte f der

Dichtigkeitszergliederung f

des Reliefs n):

карта тематична, що ха-

рактеризує горизонтальне розчленування

рельєфу земної поверхні. К. г. р. р. можна

скласти за одним із двох показників: 1) за

довжиною ерозійної мережі на

км

площі,

яку обчислюють за формулою / =

LIP,

де / -

довжина гідрографічної мережі (км), що

припадає в середньому на 1 км

у межах

площі Р, L - загальна довжина гідрографіч-

ної (ерозійної) мережі на цій же площі;

2) за середньою шириною водозбірного

басейну або середньою віддаллю (в плані)

між сусідніми тальвегами ерозійної ме-

режі, які визначають для окремих басейнів

(районів) або рівноплощових квадратів,

для цього використовують формулу с = P/L,

де с -середня ширина водозбірного басейну

або середня віддаль між суміжними тальве-

гами в межах площіР, км

,LiP- як і ви-

ще. 5.

КАРТА ДЕРЖАВНА

(государственная

карта; official map; Staatskarte f):

карта,

що є офіційним документом відповідних

державних структур. 5.

КАРТА ДЮФУРА

(карта Дюфура;

Dufuor's map; Dujuorsche Karte J):

карта

Швайцарії м-бу 1:100000, на якій рельєф

Карта..

239

зображено за допомогою ш тр и х і в т і н ь о -

вих. Складена 1863. 5.

КАРТА ЗОРЯНА

(звездная

карта; celes-

tial тар; Sternkarte f):

карта зоряного не-

ба як небесного склепіння. М-б карт зде-

більшого дається в градусній мірі, зорі зо-

бражаються відповідними позначеннями

залежно від їх яскравості. Використовуєть-

ся для загального ознайомлення із зоряним

небом, для розпізнавання зір

небесних су-

зір'їв, визначення астрономічних коорди-

нат, координат зір, знаходження за коорди-

натами положення небесних світил та ін.,

як і під час розв'язання низки задач космі-

чної геодезії і космічної навігації. 5.

КАРТА КОМПЛЕКСНА

(комплексная

карта; complex map;

komplexe Karte

f):

карта, на якій відображено декілька взає-

мозв'язаних між собою явищ або їх еле-

ментів; при цьому кожне з цих явищ пода-

ється у своїх показниках. 5.

КАРТА КУТІВ НАХИЛУ (карта углов

наклона; complex

map; Karte fderNeigungs-

winkel

pi): карта тематична, на якій зоб-

ражують стрімкість схилів великих форм

рельєфу і витягнутих його елементів. Зоб-

раження на К. к. н. має бути таким, щоб на

них можна було чітко розрізняти поверхні

та схили різної стрімкості і різних форм

рельєфу. Цього можна досягти на основі

обґрунтованої

добре опрацьованої шкали

кутів нахилу. 5.

КАРТА МЕЖОВА (межевая карта; bo-

undary map; Grenzekarte f Rainskarte f):

карта топографічна відповідного м-бу,

на якій умовними позначеннями показані

межові знаки, встановлені в точках пово-

роту меж земельних ділянок. 21.

КАРТА МОРСЬКА

(морская карта; ma-

rine map;

Seekarte f):

тематична карта,

призначена для забезпечення мореплаван-

ня, розв'язування спеціальних задач мор-

ського флоту та для забезпечення робіт з

використання природних ресурсів. 6.

ИАРТА Ш МЖК>Ф1ЖШ [карта на

микрофильме; tiny film map; Karte a am

Mikrofilm f):

мініатюрна копія з карти на

фото- або кіноплівці. 5.

КАРТА НОВІТНЬОЇ ТЕКТОНІКИ

(кар-

та новейшей тектоники; map of newest tec-

tonics; Karte fderneusten Tektonikf):

одна

карт геологічних, яка відображає зако-

номірності розвитку різних за характером,

спрямованістю та інтенсивністю тектоні-

чних рухів в основних структурах земної

кори в найновішому (неоген-четвертин-

ному) часі. 5.

КАРТА ОГЛЯДОВА

(обзорная карта; ge-

neral map; Ubersichtskarte f):

карта за-

гальногеографічна, знаменник м-бу

якої більше 1000000. З-поміж К. о. на

найбільшу увагу заслуговує карта Світу

м-бу 1:2500000.5.

КАРТА ОГЛЯДОВО-ГЕОГРАФІЧНА

ЦИФРОВА

(цифровая

обзорно-географи-

ческая карта; general geographical digital

map; digitale topografische Ubersichtskarte

f):

карта цифрова, що за точністю та змі-

стом відповідає загальногеографічній кар-

ті оглядовій певного м-бу. 5.

КАРТА ОГЛЯДОВО-ТОПОГРАФІЧНА

(обзорно-топографическая карта; general

topographic map; topografische Ubersichts-

karte f):

карта, якій притаманні основні вла-

стивості карти топографічної. Склада-

ється, якщо потрібно охопити значну за пло-

щею територію, а вимоги щодо точності й

докладності зображення можуть бути зни-

жені, тобто немає потреби зображати дру-

горядні подробиці місцевості. М-би цих

карт: 1:200000,1:500000 і 1:1000000. Карту

м-бу 1:200000 використовують й у військо-

вій справі, особливо під час пересування

військ, а тому значна увага приділяється зо-

браженню шляхів

їх докладній характери-

стиці, а також споруд на них та біля них.

Цю карту часто наз. дорожньою. Карти м-

бів 1:500000 і 1:1000000 використовують в

авіації, тому на них є ізогони та об'єкти,

які мають значення орієнтирів. Карти м-бу

1:200000 і 1:500000 (донедавна і 1:300000)

складаються в проекції Ґавсса-Крюгера, а

uapta \\\ШШ)

-у

штмшш

ції поліконічній простій. 5.

КАРТА-ОСНОВА

(карта-основа;

base

map;

Grundkarte

f): основна