Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму

Подождите немного. Документ загружается.

251

У праці Мєдлікова А.В. [78] проблема формування готовності

студентів до професійної діяльності у туристичних фірмах розглядається з

метою розробки та перевірки змісту та методів цієї готовності у процесі

засвоєння студентами інформаційних технологій у процесі навчання у ВНЗ.

Актуальність розглянутої проблеми полягає у формуванні готовності

студентів до професійної діяльності у туристичних фірмах в процесі

вивчення інформаційних технологій та розвитку таких якостей, як швидкість

орієнтації в ситуаціях, що часто змінюються, вміння бачити проблему та не

боятися її новизни, оригінальність та продуктивність мислення,

винахідливість, інтуїція та ін.

При цьому автор трактує у сфері туризму як комплексне поняття, що

включає поєднання багатьох факторів, які відображають різноманітні

сторони та рівні навчання, виховання студента. Автор визначає готовність до

професійної діяльності як інтегративну якість особистості, що включає

досвід пізнавальної, творчої та комунікативної діяльності, яка

забезпечуватиме рішення конкретних завдань в реальних умовах праці.

Певний інтерес представляє дослідження Козіної М.В. [54] щодо

проблеми формування готовності студентів ВНЗ туристичного профілю до

вибору навчальної спеціалізації в процесі професійного самовизначення.

Науковець висвітлює надзвичайно актуальну проблему свідомого вибору

майбутньої професії в сфері туризму, яка пов’язана з перенасиченням ринку

фахівцями одних напрямків та нестачею кадрів інших.

За підсумками вивчення та узагальнення іноземного та вітчизняного

досвіду професійної готовності, автор виділяє такі критерії свідомого

професійного самовизначення:

1. Професійні інтереси.

2. Здібності до певного виду діяльності.

3. Мотивація.

4. Професійно значущі риси характеру.

252

5. Знання.

6. Досвід практичної діяльності.

Науковець приходить до висновку, що узгодженість цих компонентів

професійного самовизначення є показником оптимального вибору напряму

спеціалізації майбутнім фахівцем.

Показники професійного самовизначення є також основою для

побудови роботи з педагогічного керівництва підготовкою до вибору

напряму спеціалізації. Це завдання науковець Козіна М.В. успішно вирішує,

запропонувавши у якості результату дослідження структуру навчальної

діяльності з формування професійної готовності студентів ВНЗ туристичного

профілю до вибору навчальної спеціалізації, яка включає шляхи та способи

формування професійних знань, практичного досвіду та самоосвітньої

діяльності студентів.

Слід приділити увагу ще одному з досліджень науковця Тропиніна І.В.

[121], об’єктом якого стало формування професійної готовності менеджерів

санаторно-курортної справи. Результатом дослідження стала модель

професійної підготовки менеджерів санаторно-курортної справи, яка

розкриває зміст, форми та методи навчання фахівців в умовах вищої школи.

Дана модель висвітлює технологію формування професійно-значущих

якостей фахівців за допомогою методів, форм навчання і розробленого

змісту освіти. Розроблена модель виступає як основа для створення

навчальних плавнів, програм навчання та організації навчального процесу у

ВНЗ туристичного профілю.

Певний інтерес у рамках власного дослідження викликає праця

Набатової Н.В. [84], яка присвячена розвитку професійної компетентності

студентів ВНЗ туристичного профілю, яка побудована на основі вивчення

іноземної мови. Оволодіння фахівцями туристичної діяльності іноземної

мови та зарубіжної культури за результатами дослідження вважається

основою формування професійної компетентності в процесі навчання

253

іноземної мови. В свою чергу, роль дисципліни «іноземна мова» в розвитку

професійної компетентності майбутнього фахівця сфери туризму була

визначена за допомогою розробленої моделі професійної компетентності

вказаних фахівців. Цю роль визначено як ступінь готовності випускника ВНЗ

туристичного профілю до здійснення інформаційної функції.

Стан розробленості проблеми готовності до професійної діяльності

учнів ПТНЗ допомагає виявити праця російського науковця Русакова Ю.В. у

дисертаційному дослідженні «Развивающая образовательная среда колледжа

как фактор формирования готовности студентов к профессиональной

деятельности» [108]. У даному дослідженні автор прийшов до таких

висновків, які викликають певний інтерес у рамках нашої проблеми.

Формування готовності студентів до професійної діяльності на даний

час є однією з основних вимог, яка ставиться до професійної освіти та

розглядається як результат процесу професійної підготовки молодих

фахівців. У зв’язку з цим актуальною проблемою теорії та практики

професійної освіти ним названа організація та зміст розвиваючого освітнього

середовища навчального закладу як найважливішого фактору формування

готовності студентів до професійної діяльності. У контексті дослідження

розвиваюче освітнє середовище являє собою сукупність матеріальних

факторів освітнього процесу і міжособистісні стосунки, які встановлюють

суб’єкти освіти у процесі взаємодії. Автором зроблено висновок, що

розвиваюче освітнє середовище коледжу є одночасно й фактором, й умовою

формування готовності до професійної діяльності у студентів; вона

становить фундамент, на який накладаються компоненти готовності до

професійної діяльності.

У контексті дослідження готовність до професійної діяльності

визначено як суб’єктивний стан особистості, який означає бажання та

здатність займатися певним видом професійної діяльності, - це сукупність

254

структурних елементів професійної спрямованості особистості, які

забезпечують цілеспрямовану, стійку творчу професійну діяльність.

Таким чином, можна стверджувати, що процес підготовки туристичних

кадрів має неперервний та багатофункціональний характер, який є

необхідним фактором формування професійної готовності майбутніх

фахівців сфери туристичних послуг.

Отже, готовність майбутніх фахівців до професійної діяльності у сфері

туристичних послуг можна розглядати як мету та кінцевий результат

навчання, який проявляється у формуванні фундаментальних професійних

знань, професійно-значущих якостей особистості, потрібних для розв’язання

завдань у будь-яких проблемних ситуаціях.

Наведені наукові висновки спонукають автора дослідження до

виявлення чинників готовності майбутніх фахівців сфери туризму до

виконання професійних дій у процесі підготовки в ПТНЗ, з метою виявлення

умов, які визначають стан їх готовності до професійної діяльності в реальних

умовах праці.

Досліджуючи вітчизняний педагогічний досвід щодо проблеми

формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності в сфері

туризму, необхідно звернутися до проблеми формування компетентності як

головної умови професійного становлення сучасного фахівця зазначеної

галузі, яку досліджують такі вітчизняні учені, як Лозовецька В.Т.,

Федорченко В.К., Фоменко Н.А. та ін.

Для виявлення чинників готовності випускника закладу освіти

туристичного профілю до професійної діяльності оберемо за основу модель

компетентності фахівця в галузі туризму, розроблену Федорченком В.К., як

наступний логічний щабель у процесі професійної підготовки та успішної

професійної діяльності сучасного фахівця сфери туристичних послуг.

У своєму дослідженні, присвяченому теоретичним і методичним

основам підготовки фахівців для сфери туризму, Федорченко В.К. розділяє

255

«...компетентність - реальну здатність до досягнення глобальної мети чи

окремого результату, та кваліфікацію - ступінь придатності, підготовленості

до виконання певного виду праці...», [126,С.154-155] інакше кажучи,

готовність до виконання професійних дій. Цей висновок дає нам можливість

стверджувати, що готовність до виконання професійних дій у реальних

умовах праці і компетентність фахівця з туризму стають максимально

наближеними за змістом поняттями що, у свою чергу, свідчить про

підвищення вимог до системи підготовки випускників закладів освіти

туристичного профілю з метою забезпечення туристичного ринку країни

висококваліфікованими кадрами. Близькість зазначених понять дає нам

можливість взяти за основу складові компетентності професіонала з туризму,

визначені в моделі компетентності фахівця в сфері туризму вченим

Федорченком В.К., у процесі виявлення чинників готовності до професійної

діяльності випускника ПТНЗ туристичного профілю.

Тоді модель компетентності кваліфікованого працівника сфери

туризму матиме таку структуру:

· особистісні детермінанти (комунікаційні, вольові, моральні,

емоційна культура, саморегуляція емоційного стану);

· базові професійні знання, уміння відповідно до кваліфікаційного

рівня підготовки;

· професійна креативність в обслуговуванні, яка виражена в

здатності творчо розв'язувати завдання професійної діяльності,

приймаючи відповідні нетипові рішення, та безпосередньо

забезпечувати задоволення потреб туриста в різноманітних видах

туризму.

Серед чинників, які зумовлюють успішність професійної діяльності

фахівця в галузі туризму, і як наслідок, забезпечують належний рівень

готовності до виконання професійних дій у реальних умовах праці,

Федорченко В.К. визначає «...відповідність психофізіологічних особливостей

256

спеціаліста вимогам, що їх пред'являє професія» [126,С.157], тобто мова іде

про придатність професіонала туризму до професії. На нашу думку, ця

проблема повинна вирішуватися на етапі професійного вибору абітурієнта,

який бажає отримати освіту в сфері туристичних послуг.

Фоменко Н.А. також вказує на актуальність і значущість на етапі

становлення системи неперервної туристичної освіти обґрунтування моделі

майбутнього фахівця туристичної галузі, яка, на її думку, дозволяє

побудувати модель підготовки фахівця з урахуванням професіографічних та

особистісних детермінант. При цьому науковець відзначає, що "...організація

ступеневого професійного навчання фахівців для туризму передбачає, перш

за все, розробку моделі з позиції неперервності, а також можливості її

диференціації та індивідуалізації" [128, С.124]. Ті ж самі принципи

необхідно враховувати й у процесі формування готовності до професійної

діяльності майбутніх кваліфікованих робітників - випускників ПТНЗ

туристичного профілю.

В одному з розділів навчального посібника "Педагогіка вищої школи:

методологія, стандартизація туристичної освіти" вченим Н. А. Фоменко було

здійснено глибокий аналіз моделей, які використовуються для наочного й

адекватного представлення майбутньої професійної діяльності спеціаліста,

та на основі цього аналізу побудовано модель майбутнього фахівця для

туристичної галузі. У процесі розробки моделі автор використовувала

поняття «ключові кваліфікації», «ключові компетенції», упроваджені в

науковий обіг на початку 90-х років ХХ ст. Виходячи з того, що ключові

кваліфікації - це загально професійні знання, уміння і навички, а також

здатності та якості особистості, необхідні для виконання роботи в сфері

визначеної групи професій (по Є.Ф. Зєєру), можна стверджувати, що ці

складові і є основними умовами, що визначають стан готовності до

професійної діяльності майбутнього фахівця.

257

Автор вказує на значні труднощі, які виникають при побудові моделі

майбутнього фахівця з туризму і обумовлені тенденцією до ускладнення

професійних дій фахівців туризму у зв'язку зі зростаючими потребами

туристів. Тому, на думку автора, крім необхідних ключових кваліфікацій до

поняття «високий рівень професіоналізму» входять також уміння

використовувати оригінальні методи роботи, творча ініціатива, стійкі

пізнавальні інтереси, усвідомлення особистісної й суспільної значущості

розвитку туризму. Згадані складові професіоналізму майбутнього менеджера

туристичної сфери можуть бути притаманні й випускнику ПТНЗ

туристичного профілю.

Спираючись на дослідження особистісних характеристик

професіонала, автор визначає чотири підструктури особистості майбутнього

фахівця з туризму: професійну спрямованість, професійну компетентність,

професійно важливі якості, професійно значущі психофізіологічні

властивості.

Характеризуючи компоненти загальної спрямованості, Н.А. Фоменко

акцентує увагу на культивуванні патріотизму, гуманності, взаємоповаги до

інших культурних традицій у процесі формування системи моральних

цінностей майбутнього фахівця з туризму, а також вказує на необхідність

розвитку його екологічної та валеологічної свідомості. Спеціальна

спрямованість, на думку автора, включає розуміння сутності та соціальної

значущості своєї спеціальності, самореалізацію та професійний

саморозвиток.

До особистісної компетентності фахівця сфери туризму автор

відносить аксіологічну, персональну, інформаційну, екологічну,

валеологічну компетентність. Професійна компетентність бачиться автором

як соціальна, комунікативна, організаційна, пошуково-реконструктивна,

анімаційна компетентність, аутокомпетентність.

258

До найважливіших психофізіологічних властивостей майбутнього

фахівця з туризму автор відносить рефлективність, гнучкість, абстрагування.

До спеціальних психофізіологічних властивостей, характерних для фахівців

туристичної галузі, віднесено вербалізацію та емоційну стабільність [128,

С.124 ].

Означені компоненти професійної діяльності майбутнього фахівця

сфери туризму цілком можуть бути враховані при побудові моделі

випускника ПТНЗ туристичного профілю, але за умови розвитку означених

детермінант на відповідному професійно-кваліфікаційному рівні -

безпосередньому обслуговуванні споживачів широкого кола туристичних

послуг.

Також, необхідно відзначити, що постійно зростають вимоги до рівня

обслуговування через всезростаючі потреби туристів, та в залежності від

цього, змінюється характер праці обслуговуючого персоналу: від

механічного, монотонного надання певного переліку послуг туристам до

розширення кола обов'язків та, отже, відповідальності в рамках власних

професійних обов'язків, прагнення творчого самовираження в професії та

самовдосконалення в трудових операціях і усвідомлення значимості

професії.

На зміну характеру праці фахівців, зайнятих у сфері туристичного

обслуговування, вказує й учений Лозовецька В.Т. Учений підкреслює, що

праця професіонала в сфері туризму набуває інтегративний характер, а

«...ефективність туристичних послуг забезпечується інтегративною єдністю

послуг всієї інфраструктури туризму» [71]. Також автор вказує на

підвищення ринкової вартості професій у сфері туризму. На її думку,

професійна компетентність - одна з найважливіших рис, притаманна

майбутньому фахівцю у сфері туристичних послуг на сучасному ринку праці.

Крім того, професійна компетентність - головна передумова професійного

становлення фахівця. Ми розділяємо точку зору автора на роль професійної

259

освіти в підготовці компетентних фахівців для сфери туризму. На підставі

виділених Лозовецькою В.Т. компонентів компетентності фахівця в сфері

туризму представимо складові готовності до професійної діяльності

випускника ПТНЗ - майбутнього кваліфікованого співробітника

туристичного підприємства. Це такі складові:

· готовність до кваліфікованого виконання як індивідуальних, так і

суміжних професійних обов'язків у межах виробничої ділянки;

· готовність до самостійного прийняття рішень у особливих

ситуаціях;

· готовність до розширення зон відповідальності на робочому

місці;

· готовність до застосування отриманих знань, умінь і навичок як у

типових, так і нетипових виробничих ситуаціях.

На наш погляд, при визначенні факторів готовності до професійної

діяльності майбутнього кваліфікованого обслуговуючого персоналу

туристичних об'єктів як умови формування їхньої компетентності доцільним

буде введення такого поняття як «професіоналізм туристичних кадрів».

Більшість авторів ідентифікують його насамперед з компетентністю й

зацікавленістю в роботі, а також з рівнем опанування методів організації

туристичної роботи з населенням.

Структура професіоналізму містить у собі:

· професійні знання, уміння і навички, які зумовлюють професійну

компетентність;

· інтелектуальні, пізнавальні здатності;

· творчий потенціал;

· здатність до співробітництва, колективної організації й взаємодії;

· ціннісно-мотиваційну сферу [58, С.137].

Перераховані вище складові фігурують у нашому дослідженні і як

чинники, які формують готовність до професійної діяльності.

260

Зіткнувшись з проблемою непрофесіоналізму, туристичний ринок Росії

поставив завдання сформувати багатопрофільну систему професійної освіти

в туризмі, яка максимально відповідає вимогам галузі, що розвивається.

Звернемося до досвіду російського наукового середовища в напряму

підготовки професіоналів для індустрії туризму з метою виявлення чинників

готовності до професійної діяльності в реальних умовах праці майбутніх

фахівців сфери туристичних послуг, у тому числі й кваліфікованих

працівників - випускників ПТНЗ зазначеного профілю.

Зазначене питання розглядається в роботі Кудрявцевої Т.В., яка

присвячена проблемі формування професійної готовності менеджерів

туризму в системі додаткової освіти.

Кудряцева Т.В. характеризує професійну готовність менеджерів

туризму як стан певного рівня підготовленості за розділами

загальнонаукових і професійних знань, які забезпечують реалізацію

індивідуально-творчих якостей у професійній діяльності.

Автором чітко сформульовані чинники готовності до професійної

діяльності майбутніх фахівців сфери туризму в системі перепідготовки

кадрів. Узагальнюючи думку ряду вчених в галузі туристичної освіти,

Кудрявцева Т.В. стверджує, що стан професійної готовності менеджера

туризму визначається такими компонентами:

· рівнем загальнонаукових знань, які дозволяють фахівцеві

орієнтуватися в питаннях законодавства, вимогах соціальних

інститутів: освіти, держави, праці, культури, - до туризму як до

галузі народного господарства;

· рівнем загальпрофесійних і спеціальних знань, які дозволяють

фахівцеві вести професійну діяльність за основним і суміжними

напрямками праці;