Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму

Подождите немного. Документ загружается.

271

· робота зі скаргами; забезпечення якісного обслуговування

клієнта на маршруті;

· розробка пропозицій щодо вдосконалення та розвитку основних

та додаткових послуг.

Як бачимо, особливості діяльності агентів з організації туризму

полягають в тому, що вони поряд з виконанням прямих функцій -

безпосереднього обслуговування туриста – беруть активну участь в

організації цього процесу. Цей аспект накладає певну відповідальність на

робітника в рамках наданих обов’язків та потребує засвоєння комплексу

знань та умінь з організації, управління та економіки туризму («туристики» -

системи відповідних прикладних наук).

До посади агента з організації туризму, найчастіше ставляться такі

вимоги:

1) Освіта – бажана туристична освіта відповідно рівня кваліфікації;

вітатиметься постійна самоосвіта та підвищення кваліфікації.

2) Досвід роботи – обов’язково потрібен за функціональними

обов’язками на конкретній посаді.

3) Знання – найбільш потрібні знання туристичного ринку, ПК та

спеціалізованих прикладних професійних програм; найчастіше обов’язковим

є знання однієї іноземної мови, другої – як додаткова перевага; знання

географії та країнознавства.

4) Уміння та навички – найбільш потрібні уміння та навички

відповідно професійним обов’язкам, наприклад, навички з калькулювання

турів, навички ведення переговорів, володіння технологіями продаж, вміння

знаходити та обробляти необхідну інформацію, грамотна мова та вміння

виражати власні думки.

5) Ділові якості – найбільш важливі – відповідальність, енергійність,

гнучкість, контактність, наполегливість, дипломатичність, пунктуальність,

272

самоорганізованість, робота на результат, вміння ефективно працювати в

команді.

6) Особистісні якості - найбільш важливі – терпіння, коректність,

комунікабельність, бажання працювати з людьми, любов до людей,

ерудованість, почуття гумору, креативне та нестандартне мислення,

психологічна стійкість, приємна зовнішність.

7) Додатковими вимогами найчастіше виступають - участь

претендента на посаду у рекламних турах або власний досвід мандрівника, а

також участь у тренінгах, спеціалізованих семінарах.

Аналіз вимог до посади агента з організації туризму надають право

стверджувати, що сьогодні пріоритетом є випереджувальна професійна

освіта, яка спроможна випускати відповідальних, готових до виконання

конкретних практичних завдань ринку висококваліфікованих робітників.

Далі з метою отримання об’єктивних результатів дослідження нами

була розроблена та запропонована методика експериментального

дослідження. Вона передбачала, що досягнення необхідного рівня готовності

майбутніх кваліфікованих робітників у сфері туризму до здійснення

професійних дій в нових соціально-економічних умовах можливе за умови

забезпечення тісного взаємозв'язку теоретичних і практичних форм

підготовки, в яких зміст освіти відповідає вимогам ринку туристичних

послуг. При цьому, однією з умов успішної підготовки майбутнього

кваліфікованого обслуговуючого персоналу є ігрове моделювання в

навчальному процесі реальних професійних ситуацій, що дозволяє

інтегрувати навчання та майбутню професійну діяльність працівників сфери

туризму.

Проведення експерименту підтвердило основні положення висунутої

гіпотези та дозволило сформулювати наступні висновки:

1. На основі аналізу галузевого стандарту професійно-технічної освіти,

сучасного стану соціально-економічного розвитку України та власного

273

досвіду роботи в туристичній сфері установлено, що вирішення типових та

нетипових професійних ситуацій в умовах зростаючої зовнішньої та

внутрішньої конкуренції, складному інформаційному просторі, в умовах

недостатньої поінформованості з мінливим туристичним продуктом та

необхідності приймати самостійні рішення, є вирішальною характеристикою

професійної діяльності кваліфікованого персоналу підприємств туристичної

галузі. Тому формування готовності до вирішення реальних виробничих

завдань майбутньої професійної діяльності виступає головним завданням

професійної підготовки фахівців сфери туризму, які отримують кваліфікацію

«Агент з організації туризму».

З’ясовано що, кваліфікованому працівникові туристичної фірми

властиві такі характеристики: комунікативність, творчий підхід до

виконання виробничих завдань, дотримання професійної культури.

Вивчення психолого-педагогічної літератури та специфіки туристичної

діяльності свідчить про те, що засоби ігрового моделювання професійних

ситуацій виконують роль універсального інструментарію розв’язування

проблем у сфері туристичних послуг.

2. На підставі узагальнення результатів теоретичного аналізу

встановлено, що готовність майбутніх фахівців сфери послуг і туризму до

здійснення професійних дій у реальних умовах праці засобами ігрового

моделювання професійних ситуацій розуміється як інтегроване особистісне

утворення, представлене єдністю мотиваційного, змістового, процесуального

та рефлексивного компонентів, що забезпечують взаємодію особистості з

професійним середовищем шляхом отримання результату квазіпрофесійної

діяльності. Це процес, який не обмежується змістом набутого туристичного

досвіду, а ґрунтується на прагненні до особистісного та професійного

зростання.

3. У процесі дослідження уточнені критерії та показники рівнів

сформованості означеної готовності. Зокрема, критерієм мотиваційного

274

компонента виступило ставлення майбутнього фахівця сфери туризму до

здійснення майбутніх професійних обов’язків, а критеріями змістового

компонента – система якостей знань про типові та нетипові професійні

ситуації, які вирішуються засобами ігрового моделювання: оперативність,

усвідомленість, гнучкість. Критеріями процесуального компоненту є

прийоми здійснення професійних дій засобами ігрового моделювання, а

критеріями рефлексивного компоненту визнано здатність до самооцінки,

рефлексії, а також до самоосвітньої діяльності.

Відповідно до критеріїв та показників визначено чотири рівні

сформованості готовності студентів до здійснення професійних дій у

реальних умовах праці засобами ігрового моделювання професійних

ситуацій: високий, достатній, середній, початковий. Установлено, що за

результатами констатувального експерименту переважна більшість

респондентів віднесена до початкового (68 %) та середнього (25 %) рівня

сформованості готовності учнів до професійної діяльності засобами ігрового

моделювання.

4. З’ясовано, що процес формування означеної готовності є

ефективним за умов упровадження відповідної методики під час вивчення

дисциплін циклу професійно-теоретичної підготовки та проходження

виробничого навчання і практики циклу професійно-практичної підготовки.

На нашу думку, однією із основних умов формування необхідного рівня

готовності до майбутньої професійної діяльності є впровадження комплексу

ігрових технологій навчання, заснованих на моделюванні реальних

професійних ситуацій з використанням навчально-виробничого ігрового

середовища. Цей процес здійснюється за умов реалізації

мотиваційно-цільового, змістового, організаційно-діяльнісного,

контрольно-коригувального, оцінно-результативного компонентів. Реалізація

мети розробленої методики забезпечувала послідовну та систематичну

роботу щодо формування складників готовності в означеному напрямку.

275

Відповідно до компонентів методики виділено основні особливості

формування готовності до здійснення професійних дій у реальних умовах

праці засобами ігрового моделювання професійних ситуацій, а саме: розгляд

особистості учня як активного суб’єкта навчального процесу, спроможного

до визначення особистісних цілей майбутньої професійної діяльності та

засобів їх досягнення; включення у навчальний процес комплексу

бізнес-орієнтованих ситуаційних завдань, ділових ігор та ігрових проектів,

логічно і послідовно пов'язаних один з одним, предметом яких є типові та

нетипові реальні професійні ситуації фахівців туристичної галузі; доведення

потужності засобів ігрового моделювання для аналізу реальних професійних

ситуацій; створення позитивного мікроклімату на заняттях, атмосфери

співробітництва, формування партнерського типу відносин між учнями та

викладачем.

5. З метою визначення ефективності впровадження та шляхів

коригування, удосконалення методики формування готовності майбутніх

фахівців туристичної галузі до професійної діяльності особливу увагу було

приділено контрольно-коригувальному (проведення поточних, тематичних

діагностичних робіт, їх аналіз, пошук шляхів коригування) та

оцінно-результативному компонентам. Ефективність технології оцінювалась

шляхом виявлення динаміки показників рівнів сформованості структурних

компонентів готовності учасників експерименту до професійної діяльності.

Отримані результати перевірки засвідчують суттєвий вплив

запровадженої методики на формування готовності майбутніх фахівців

туристичної галузі до професійної діяльності засобами моделювання. Всі

показники рівня сформованості готовності до виконання професійних

завдань у реальних умовах праці засобами моделювання в

експериментальних групах Е зазнали більш суттєвих позитивних змін, ніж у

контрольних групах К, особливо це помічається під час зміни ставлення до

майбутньої професійної діяльності, шляхом використання засобів

276

моделювання у процесі розв’язування практико-орієнтованих комплексних

завдань, а також у сформованості прийомів професійної діяльності, якостей

знань, здатності до рефлексії. Отже, відмічався приріст показників означеної

готовності на високому рівні – 12,3 % в учнів експериментальних груп проти

2,8 % у контрольних, на достатньому рівні – 25,2 % в експериментальних

групах проти 3,5 % у контрольних, на середньому, навпаки, зменшення

показників на 11,2 % в експериментальних групах проти 2,3 % у

контрольних. Деяка кількість (7 %) затрималася на низькому рівні, звичайно

через низький рівень розвиненості здібностей до творчої діяльності.

Таким чином, на підставі вивчення наукових джерел здійснено аналіз

проблеми формування готовності майбутніх фахівців сфери послуг і туризму

до здійснення професійних дій у реальних умовах праці, розроблено можливі

шляхи її вирішення, що знайшло відображення в теоретичному

обґрунтуванні змісту і структури готовності до майбутньої професійної

діяльності, методики її формування та в експериментальній перевірці.

Програма експерименту передбачала:

· створення на основі типової навчальної програми і

впровадження в навчально-виховний процес авторської

методики викладання предмету «Організація туристичної

діяльності»;

· розробку і проведення комплексної міжпредметної ділової гри

«Розробка нового туристичного продукту»;

· розробку і проведення ігрового проекту «Робоче місце агента з

організації туризму»;

· створення і організацію роботи студентського об’єднання

«Туристичний клуб».

Робота здійснювалася у період вивчення предметів з циклу

професійно-теоретичної підготовки та у період проходження виробничого

277

навчання і практики з циклу професійно-практичної підготовки учнів з

професії «Агент з організації туризму».

У період вивчення предмету «Організація туристичної діяльності» з

циклу професійно-теоретичної підготовки учні, які навчаються за

кваліфікацією «Агент з організації туризму», повинні пройти теоретичну

підготовку за авторською методикою. Активна професійна позиція

викладача предмету, залучення до дискусії широкого кола представників

туристичної індустрії, фахівців у галузі масових комунікацій (проведення

майстер-класів), а також поєднання традиційних занять з позаурочними

формами вивчення дисципліни (робота на спеціалізованих виставках,

створення і функціонування «Туристичного клубу»), дозволить здійснити

максимальне «занурення» студентів у проблематику галузі, підготувати їх до

рішення навчально-виробничих задач, які визначені в практичному блоці

дисциплін.

На практичних і семінарських заняттях з предмету «Організація

туристичної діяльності» рекомендується будувати навчальну діяльність на

основі проектування виробничої діяльності моделі туристичної фірми у

напрямі створення і просування учнівських авторських туристичних

продуктів в умовах суперництва, конкурентного середовища. Такий підхід

буде реалізований шляхом використання комплексної ділової гри «Розробка

нового туристичного продукту», етапи проведення якої охоплюють тематику

всього курсу, вирішуючи завдання теоретичної та практичної підготовки

учнів за обраною кваліфікацією.

У процесі проведення практичних завдань важливе місце посідає

також виконання ситуативних завдань з вирішення типових та нетипових

виробничих проблем.

Таким чином, при підготовці і виконанні цілей і завдань авторської

методики викладання предмету «Організація туристичної діяльності» буде

реалізуватися ідея моделювання виробничого процесу підприємств

278

туристичного і готельного бізнесу, своєрідної імітації типових і нетипових

виробничих ситуацій у професійній діяльності майбутнього фахівця.

Така ж сама ідея покладена в основу ігрового проекту «Робоче місце

агента з організації туризму», який рекомендується організувати і проводити

в період виробничого навчання і практики. Практичною метою ігрового

проекту є створення і впровадження в роботу навчального закладу

студентського об'єднання «Туристичний клуб», основною діяльністю якого,

за нашим задумом, може бути набуття учнями практичного туристичного

досвіду в процесі створення і реалізації «молодіжного туристичного

продукту». Ігровий проект «Робоче місце агента з організації туризму» може

стати першим ступенем в організації роботи такого об'єднання.

Безпосередня навчальна мета ігрового проекту – сформувати творчий

колектив для спільної діяльності над реальним професійним завданням в

умовах туристичної фірми для набуття практичного досвіду роботи за

професією «Агент з організації туризму».

Навчальні завдання ігрового проекту:

· ознайомити учнів-учасників ігрового проекту з типовими та

нетиповими професійними ситуаціями, з якими працює агент з

організації туризму;

· ознайомити учнів зі специфікою туристичного продукту,

особливостями процесу обслуговування споживачів туристичної

послуги;

· навчити учнів самостійно формулювати виробниче завдання в

рамках посадових обов'язків, складати алгоритм його рішення;

· прищепити навички роботи в складному інформаційному

просторі в умовах невизначеності і ризику;

· сформувати навички прийняття самостійних рішень у типових і

нестандартних професійних ситуаціях;

279

· прищепити практичні навички у виконанні професійних

обов'язків агента з організації туризму;

· допомогти набути навичок роботи в команді, колективної

розробки рішень;

· закріпити теоретичні і практичні знання, отримані на предметах

теоретично-професійного циклу.

Реалізація проекту може збігатися з періодом проведення виробничого

навчання і практики. Крім того, ігровий проект може бути реалізований у

період здійснення навчального процесу за методикою «case-study» на

семінарських і практичних заняттях у вигляді рефератів, курсових робіт.

Принцип організації навчально-виробничої діяльності, використаний в

ігровому проекті «Робоче місце агента з організації туризму», може бути

покладений в основу виконання кваліфікаційної пробної роботи.

Проект моделює реальну виробничу діяльність – роботу в колективі

туристичної фірми на відповідній посаді, або, слідуючи практичній меті

проекту, – командну роботу в об'єднанні «Туристичний клуб» з виконання

роботи по створенню та просуванню власного туристичного продукту.

Важливо в процесі організації і проведення ігрового проекту створити

оптимальне середовище для застосування на практиці отриманих

теоретичних знань і максимальної реалізації творчого потенціалу учнів.

Туристична освіта припускає наявність у фахівця туристичної

діяльності певних особистісних якостей, без яких стає неможливим

професійний успіх. Формування таких якостей настає завданням та

результатом виховної роботи, яка повинна здійснюватися у рамках єдиного

освітнього процесу.

Закріплення теоретичних знань, отриманих у період навчання,

засвоєння практичних установок, набуття професійних навичок, а також

виховання особистісних якостей, необхідних у майбутній професії можливо

280

здійснити за допомогою такої форми навчання як студентське об’єднання

«Туристичний клуб».

Таким чином, у ході запланованого експерименту по формуванню

готовності учнів Львівського професійного технікуму до професійної

діяльності за кваліфікацією "Агент з організації туризму" нами передбачене

використання комплексу засобів ігрового моделювання професійних

ситуацій. Використання в навчально-виховному процесі комплексу

тренінгів, ситуаційних завдань, ділових ігор та ігрових проектів, логічно й

послідовно пов'язаних один з одним дає нам підставу говорити про

необхідність створення, розвитку та ефективного функціонування так

званого навчального-виробничого ігрового середовища.

Ми вважаємо, що функціонування професійно спрямованого

навчально-виробничого ігрового середовища є основною умовою

формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до виконання

професійних дій у реальних умовах праці. Однак необхідно виявити умови,

за яких функціонування такого середовища буде ефективним.

4.7. Формування у процесі практичної підготовки кухаря професійної

компетентності із використанням тестових завдань (О.Г.Оліферчук)

Надання послуг харчування у ресторанному бізнесі має дві цілі –

задоволення фізіологічних потреб людини та отримання прибутку від роботи

закладу ресторанного господарства. Якість приготовлених страв формує

попит споживачів і є чинником, який впливає на економічну ефективність

роботи закладу. Від майстерності та кваліфікації кухаря залежить якість

страв та успіх роботи закладів ресторанного господарства.

Отже, проблема формування готовності кухаря до професійної

діяльності, зокрема і в туристичній індустрії, є актуальною.