Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму
Подождите немного. Документ загружается.
241
Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, підрядною або
іншими системами оплати праці. Оплата може проводитися за результатами
індивідуальних і колективних робіт.
На важких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними
умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і
геологічними умовами і умовами підвищеного ризику для здоров'я
встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається
Кабінетом Міністрів України.
ТЕСТУВАННЯ ЩОДО УМІННЯ ЧИТАТИ ТА РОЗУМІТИ
ПРОЧИТАНЕ
Прізвище кандидата
.......................................................................................................
Встановлений час
....................................
Використаний час
...................................
Виберіть та відмітьте правильні відповіді:
Заробітна плата – це
винагорода, яку власник
або уповноважений ним
орган виплачує
працівнику за:
- виконану ним роботу; ..........................
- перебільшення обсягу виробництва
підприємства;.............................................
- перевищення робочого часу
робітником.
Підвищена оплата праці
встановлюється на:
- важких роботах;......................................
- на роботах на відкритому повітрі;...........
242
- на роботах зі шкідливими і
небез-печними умовами
праці;......................
- на роботах зі шкідниками;.......................
- на роботах з особливими природними,
географічними і геологічними умовами і
умо вами підвищеного ризику для здоров'я.
Перелік робіт, де
в с т а н о в л ю є т ь с я
підвищена оплата праці
визначається:
- Президентом України;...............................
- Кабінетом Міністрів України;..................
- Верховною Радою......................................
№ завдання
1 2 3
Всього
М а к с и м у м
балів
3 3 5 11
Одержано балів
При підготовці вхідного тестування необхідно зважати на те, що
окремі програми, як і навчальні елементи, вимагають від слухача мінімуму
арифметичних навичок. Щоб оцінити здібність майбутнього слухача
виконувати елементарні арифметичні обчислення, у більшості випадків
достатньо провести простий тест з обчислення. Прикладом такого тесту
може бути форма, наведені у табл. 4.5.
Як видно з наведеного прикладу, така форма є простою і зручною.
Вона не вимагає багато часу для визначення спроможності потенційного
слухача робити прості обчислення.
243
Таблиця 4.5.
Тест з обчислення
(4 основних правила арифметики - Цілі числа та десяткові дроби)
Прізвище кандидата .................................................................................
Встановлений час ........................ Витрачений час ..............................
1) 12 + 6 2) 17 - 5
3) 24 ¸ 8
4) 6 х 7
5) 221 + 77 6) 319 - 66
7) 189 ¸ 27
8) 12 х 15
9) 1666 + 910 + 787 10) 184 - 62 - 49
11) 21507 ¸ 321
12) 378 х 37
13) 3,67 + 579,378 14) 396,78 - 49,431
15) 440,88 ¸ 4
16) 1,7 х 27,32
№ завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
Всьо г
о
Максимальн
а кількість
балів
1 1 1 1 2 2 2 2 3 3 3 3 4 4 4 4 40
О д е р ж а н а
к і л ь к і с т ь
балів
Разом з цим існують інші програми та окремі навчальні елементи, які
вимагають від майбутнього слухача більш досконалого володіння
математичними обчисленнями. Перед слухачем, при виконанні робіт можуть
стояти більш складні завдання. При виконанні таких завдань може бути не-
244
достатньо простих арифметичних дій. У деяких випадках для виконання
робіт треба вміти виконувати геометричні, тригонометричні і будь-які інші
складні математичні обчислення. Модульні навчальні програми здебільшого
не мають інформації про виконання таких обчислень. Тобто під час навчання
за модульною програмою слухач не буде мати можливості навчитись
виконувати дані дії. Зрозуміло, що відповідні навички він повинен мати з
попередніх навчальних курсів середньої чи вищої школи. При оволодінні
іншими професіями, які вимагають знань з фізики, хімії, електротехніки,
економіки і т.п. необхідно розробити тестові завдання.
Після оцінки здібностей потенційного учня відносно уміння читати та
виконувати обчислення, необхідно оцінити його попередню професійну
підготовку та/або трудовий досвід з точки зору наявності у нього навичок,
які необхідні для виконання майбутньої роботи. Для здійснення такої оцінки
треба надати потенційному учневі таблицю вибору М.Б. – Н.Е. даної
навчальної програми і запропонувати йому визначити ті навчальні елементи,
інструктивні блоки чи модульні блоки, які, на його погляд, йому відомі і він
може виконати описану в них роботу.
З метою забезпечення надійного доказу того, що потенційний учень має
заявлені ним навички, він повинен скласти тести досягнень за визначеними
ним елементами/інструктивними блоками та/або модульними блоками.
Результати оцінки знань/навичок потенційного учня реєструються у
формі «Характеристика слухача». Інформація, вказана у цій формі,
використовується потім для підготовки індивідуального навчального пакета
для учня.
За результатами вхідного тестування на основі навчальної програми,
яка подається у вигляді таблиці М.Б.-Н.Е. розробляється індивідуальна
навчальна програма для кожного слухача групи.
Це здійснюється шляхом вилучення з переліку навчальних елементів у
порядку їх вивчення тих навчальних елементів або модульних блоків, з яких
245
слухач виявив професійну компетентність і продемонстрував необхідні
знання, уміння і навички.
Індивідуальна програма слухача друкується в двох примірниках. Один
із них видається слухачеві разом з пакетом модульних навчальних
матеріалів, а другий залишається у педагогічного працівника для контролю
та звітності. Контроль за виконанням навчальної програми здійснює як
педагогічний працівник, так і слухач. При позитивному тестуванні слухач
робить відмітку в індивідуальній навчальній програмі про вивчення
відповідного навчального елемента.
4.5. Формування готовності майбутніх фахівців сфери послуг і туризму
до виконання професійних дій в реальних умовах праці у процесі
навчання у ПТНЗ (Н.С.Мартинова)
Туризм на початку XXI століття характеризується як одна із галузей
світової економіки, що швидко розвивається. Прогнози Всесвітньої
Туристичної Організації (ВТО) щодо розвитку туризму у світі повною мірою
відноситься до України. Вона має вигідне географічне розташування,
розвинену транспортну мережу, володіє значними природно-рекреаційними
та історико-культурними ресурсами, працездатним людським потенціалом.
Забезпечити віддачу від історичного багатства можна за умови чіткої
організації туристичної діяльності, створення розвиненої туристичної
інфраструктури із залученням досвідчених і кваліфікованих кадрів.
Стрімкий розвиток індустрії туризму обумовлює необхідність
перегляду традиційних поглядів на підготовку фахівців туристичної галузі у
загальноосвітній та професійній підготовці молоді. Треба відзначити, що
питанням професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму,
особливо на рівні ПТНЗ, приділяється дуже незначна увага.
Формування готовності студентів до професійної діяльності - одне з
центральних завдань навчально-виховної роботи у закладі освіти. Готовність
246
студента-випускника - це суттєва передумова ефективності його діяльності
після закінчення навчального закладу. Готовність допомагає молодому
фахівцю успішно виконувати свої обов'язки, зберігати вміння та навички,
накопичувати досвід.
Існує багато тлумачень феномену «готовність» (бажання зробити
що-небудь [138]), але найчастіше в наукових дослідженнях зустрічається
трактування його як інтегративної, стійкої характеристики особистості, яка
спроможна до успішного виконання діяльності. В рамках зазначеного
дослідження проблеми найбільш цікавими прикладами визначення дефініції
є дослідження російських вчених: готовність – це такий стан людини, який
включає до себе усвідомлення людиною власних цілей, оцінку наявних умов,
визначення найбільш ймовірних способів дії, прогнозування мотиваційних,
вольових, інтелектуальних зусиль (М. Козіна) [54]; готовність – інтегративна
якість особистості, що включає досвід пізнавальної, творчої та
комунікативної діяльності, яка забезпечуватиме рішення конкретних завдань
у реальних умовах праці (О. Мєдліков) [78].
Зміст готовності до професійної діяльності можна визначити за
допомогою тлумачення поняття «готовність до трудової діяльності» відомим
вченим С.У. Гончаренко. На думку науковця - це уміння виконувати певні
операції і творчо підходити до їх виконання, знання техніки і технології
виробничого процесу, володіння загально трудовими навичками [23].
Аналіз наукової, філософської та психолого-педагогічної літератури
свідчить, що визначальною рисою сучасних досліджень, пов'язаних із
проблемою освіти в цілому і підготовки фахівців туристичної сфери, є
проблема розвитку особистості у навчальному процесі, пошуки
методологічних основ вибору систем психологічних та педагогічних умов,
методів і засобів.
Підготовка професійних кадрів у сучасних умовах в Україні є
важливою з погляду реалізації соціально-професійних пріоритетів при
247
професійній підготовці та у процесі трудової діяльності випускника ПТНЗ.
Очевидно, що існуюча система професійної підготовки у ПТНЗ повинна
робити акцент на професійну складову навчання, де знання, вміння та
навички є критеріями успішності навчання студентів та результативності
їхньої професійної підготовки. Однак, часто молодий кваліфікований
працівник у процесі трудової діяльності зустрічається як із професійними
проблемами (наприклад, недостатній рівня знань, умінь та навичок), так із
цілим рядом проблем психологічного й соціального характеру. Отже,
особливу увагу при професійній підготовці у ПТНЗ потрібно приділяти
формуванню готовності до майбутньої професійної діяльності, наголошуючи
на цьому аспекті протягом усього періоду навчання.
Дослідження педагогічної проблеми формування готовності
випускників ПТНЗ до професійної діяльності у сфері туризму передбачає
аналіз спеціальної, психолого-педагогічної літератури та вивчення сучасного
стану дослідженості проблеми в умовах становлення та розвитку системи
підготовки фахівців сфери туристичних послуг.
У ході дослідження було з’ясовано, що концептуальні ідеї щодо змісту
та організації професійної підготовки майбутніх фахівців для сфери туризму
базуються на положеннях Конституції України, Законів України «Про
освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту»,
«Про вищу освіту», «Про внесення змін до Закону України «Про туризм», а
також Національної доктрини розвитку освіти та Державної програми
розвитку туризму на 2002–2010 роки, в яких визначено пріоритетну роль
освіти, її основні напрями розвитку в державній політиці, обґрунтовано
стратегію.
Основу вивчення стану розвитку підготовки фахівців туристичного
профілю, у тому числі й кваліфікованих працівників, складають
концептуальні засади професійної підготовки майбутніх фахівців, які
ґрунтовно досліджували С.Я.Батишев, Р.С.Гуревич, О.А. Дубасенюк,
248
А.О.Кирсанов, А.О.Лігоцький, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва, І.П.Смирнов;
теоретичні засади вивчення туризму у філософському, соціологічному,
економічному аспектах - В.І.Карсекін, В.С.Пазенок, Д.М. Стеченко та ін.
Такий підхід дає змогу досліджу вати туристичну освіту на основі системного
підходу, завдяки чому професійне зростання майбутнього фахівця галузі на-
буває вигляду послідовного удосконалення професійної підготовки за
освітніми рівнями на засадах забезпечення функціональної грамотності,
досягнення потрібного рівня професійної компетентності; оволодіння куль-
турологічними засадами професійної діяльності [126].
Туристична освіта стала важливим напря мом педагогічних досліджень
як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Зазначимо, що визначення
теоретико-методичних засад туристичної освіти ґрунтується на здобут ках
наукових досліджень туризму у філософському, педагогічному,
психологічному, економічному, соціологічному контекстах.
Пізнання освітньої діяльності у туристичній галузі відображено у
роботах теоретиків туризму І.В. Зоріна, В.О. Квартального, О.О.
Остапець-Свешникова, В.О. Кальней, М.С. Когана, Б.Т. Лихачова, В.О.
Сластьоніна.
Отже, ту ризм - найважливіше соціально-економічне і політичне явище,
соціально-культурний феномен у житті держав, регіонів, людства в цілому,
який активно розробляли науковці, починаючи з кінця 90-х років XX ст.
Незважаючи на те, що туристична освіта стала нещодавно пред метом
дослідження педагогіки, сьогодні маємо суттєві результати. Серед них
можна назвати такі:
- теоретичне обґрунтування рівнів туристичної освіти (В.О.
Квар-тальнов, І.В.Зорін);
- узагальнення досвіду підготовки фахівців для сфери туризму у
країнах Європи (І.Б.Петрунь, Л.В.Сакун);
249
- науково-методичне забезпечення розвитку регіональних структур
туристичної освіти в ринкових умовах (Х.Х.Кремер, О.В. Тімець,
В.О.Федотов, О.О.Фомін, Є.А.Шорохов) [126].
Спираючись на власний досвід роботи в туристичної галузі, треба
констатувати, що сучасна вітчизняна система туристичної освіти дуже часто
відстає від вимог галузі, що інтенсивно розвивається. Одним з шляхів
вирішення цього протиріччя, на нашу думку, є побудова моделі процесу
формування готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців сфери
туризму, у т.ч. й випускників ПТНЗ.
Нами виявлено, що безпосередньо проблема формування готовності
майбутніх фахівців у сфері туризму до професійної діяльності стала об’єктом
дослідження у російському науковому середовищі.
Так, роботи Золотарьової І.С. та Котової О.І. присвячені формуванню
готовності учнів загальноосвітніх закладів до професійного самовизначення
у сфері туризму в системі додаткової професійної туристичної освіти [39,58].
Найбільший інтерес в рамках досліджуваної проблеми викликає робота
Прокоф’євої А.О., яка присвячена проблемі формування готовності до
професійної діяльності учнів ліцею туристичного сервісу [99]. В процесі
даного дослідження були зроблені наступні висновки.
1. Готовність до професійної діяльності учнів ліцею туристичного сервісу
ідентифікується з готовністю до професійної самореалізації, якщо
остання підкріплена мотивами, спрямованістю та творчістю у обраній
фахівцем сфері діяльності.
2. У ліцеї туристичного профілю готовність розглядається як адаптація
до професії, формування професійного інтересу, становлення
професійної компетентності, яка характеризує професійну готовність
фахівця до майбутньої діяльності.
3. В дослідженні визначено структуру готовності до професійної
діяльності; вона вміщує професійну компетентність, соціальну
250
готовність – конкурентоздатність майбутнього фахівця та комплекс
психологічних показників готовності особистості до трудової
діяльності. Професійна компетентність формується шляхом реалізації
практично-орієнтованих педагогічних технологій, активізації
пізнавальної діяльності учнів, використання різноманітних форм
організації навчального процесу, розвитку технічного мислення,
індивідуалізації навчання, участі учнів у системі ліцейних конкурсів
професійної майстерності, що забезпечить успішність за спеціальними
дисциплінами та у виробничому навчанні. Показником соціальної
готовності до професійної діяльності є рівень конкурентоздатності
випускника ліцею, який визначається психологічними якостями,
працездатністю та відповідальністю, наполегливістю у досягненні
мети, соціальною сміливістю та діловою спрямованістю. В цьому сенсі
розглядається і психологічна готовність майбутнього фахівця сфери
туризму, так як особистісні якості, що формуються, за своєю суттю
орієнтовані на готовність до виконання власних професійних функцій,
розвиток професійного інтересу та компетентності.
4. У дослідженні представлено структурну модель та програму
формування готовності до професійної діяльності, яка призначена
забезпечити формування готовності учнів до професійної діяльності
шляхом раціональної організації педагогічного колективу на
реалізацію цілей формування і створення умов постійної активності
учнів у процесі навчання, виховання та розвитку. Також у досліджені
запропоновано технології формування професійної самореалізації, що
орієнтовані на готовність до виконання професійних дій (професійну
компетентність), психологічну і соціальну готовність з точки зору
особистісних якостей готовності до професійної самореалізації та
готовності до участі у підприємницькій діяльності, що підтверджується
їх рівнем конкурентоспроможності.