Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму
Подождите немного. Документ загружается.
231
має своє логічне закінчення і після опанування одним із модульних блоків
можна зайняти робоче місце. Розглянемо модульний блок «Приготування
виробів з тіста», опанування цього модульного блоку дозволить
майбутньому фахівцю зайняти робоче місце і якісно виконувати роботу в
межах модульного блоку (приготування напівфабрикатів із тіста,
приготування виробів із дріжджового і бездріжджового тіста і т.п.).
Сьогодні багато скептиків підкреслює, що це буде не фахівець, який
опанує тільки деякі модульні блоки і випускати з таким запасом знань – не
доцільно. Але ринок праці пропонує робочі місця, які є вузькопрофільними,
роботодавець згідно виконуваної роботи, буде оплачувати тільки за певний
об’єм роботи. Ще одним аргументом на користь модульного професійного
навчання може бути те, що виникають ситуації, коли учень в силу певних
обставин не може закінчити курс навчання за професією в повному обсязі,
що ж він одержує при традиційній формі навчання? Тільки довідку, що він
прослухав курс навчання, а при опануванні того чи іншого модульного блоку
учень одержить документ (сертифікат), який гарантує йому отримання
робочого місця для виконання роботи в рамках модульного блоку.
Окрім того, модульний блок виступає засобом навчання, оскільки до
нього входять цільовий план дій, банк інформації, методичне керівництво
щодо досягнення очікуваних результатів, ефективної реалізації навчальної
мети. Саме модульний блок може виступати як програма навчання (зокрема
по виду робіт), що індивідуалізована за змістом, методами навчання, рівнем
складності, ступенем самостійності, темпом навчально-пізнавальної
діяльності учня.
У традиційній формі навчання досвідчений педагог професійного
навчання зазвичай готує план уроку для кожного заняття відповідно до
навчальної програми даного курсу і виконує необхідну роботу з підготовки
занять незалежно від того, чи буде проводитись це заняття в майстерні, чи в
умовах виробництва. Важливим критерієм побудови модуля є структуризація
232
діяльності учня за логікою етапів засвоєння знань: сприйняття, розуміння,
осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення, систематизація,
контроль та корекція. В модульному блокові повинна бути передбачена
можливість для повторення основного змісту. Ця можливість реалізується
через навчальний елемент. Добре, якщо узагальнення зроблено не тільки
словесно, але і у формі таблиць, порівняльних характеристик, графіків,
діаграм тощо.
При модульній організації навчального процесу вчитель користується
дидактичним матеріалом у вигляді навчальних елементів.
Навчальний елемент (Н.Е.) - це навчальна брошура, призначена для
самостійного вивчення слухачем, яка, як правило, охоплює одну трудову
навичку чи дискретну частину навчального матеріалу, потрібного для її
засвоєння [136].
Навчальні елементи забезпечують виконання трудової навички або
групи навичок які в подальшому забезпечать виконання трудової операції
або етапу роботи в межах модульного блоку, а відпрацьовані етапи роботи
забезпечують виконання роботи в межах модульного блоку (рис. 4.5.).
Рис. 4.5. Структура модульного блоку
НЕНЕНЕ
Етап роботи
НЕ
НЕ
Мо-
дуль
ний
блок
Етап роботи
НЕ
Етап роботи
НЕ
НЕ НЕНЕ
233
Наприклад, при вивченні модульного блоку «Приготування перших
страв» одним із етапів роботи зо опанування модульного блоку є механічна
обробка овочів, отже він і є етапом роботи в межах модульного блоку.
Оволодіння цим етапом роботи дозволить перейти до наступного етапу
роботи в рамках цього ж модульного блоку.
Отже, важливим критерієм побудови навчальної програми з професії
певного рівня кваліфікації є структуризація діяльності учня за логікою етапів
засвоєння знань і вмінь: сприйняття, розуміння, осмислення,
запам’ятовування, відпрацювання навички, доведення навички до
автоматизму і т.п.
Тільки відпрацювання всіх навчальних елементів, з яких складається
модульний блок, дозволяє отримати необхідні навички, щоб виконати роботу
в межах модульного блоку. Кожен навчальний елемент належить до певної
категорії навчального матеріалу. Є шість категорій навичок, за якими
розробляються навчальні елементи:
1 – навчальні елементи техніки безпеки і охорони праці
2 – навчальні елементи діяльності
3 – навчальні елементи теорії
4 – навчальні елементи графічної інформації
5 – навчальні елементи про матеріали, методи, засоби
6 – навчальні елементи про обладнання, інструменти, прилади.
Порядок вивчення навчальних елементів у індивідуалізованій програмі
навчання визначається доцільністю і логічністю вивчення навчальних
елементів, що забезпечують застосування їх на практиці під час розв’язання
задач професійного спрямування і пояснення різноманітних явищ, а це в
свою чергу збільшує мотивацію навчання. При опануванні навчальних
елементів учні вчаться робити логічні висновки, шукати різноманітні
варіанти розв’язання проблемних ситуацій, які можуть виникнути в процесі
професійної діяльності, раціонально розподіляти час на виконання завдання,
234
оцінювати свою роботу. Індивідуалізована навчальна програма вивчення
навчальних елементів повинна бути складена з логічно зв’язаних і легко-
замінних елементів, які містять застарілу інформацію, де теорія переходить у
практику, що дає змогу систематизувати і впорядкувати знання і вміння
учнів. При складанні порядку вивчення навчальних елементів необхідно
враховувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, інтегрувати
навчальний зміст. Головне при складанні індивідуальної навчальної
програми необхідно дотримуватись послідовної логіки засвоєння знань і
вмінь у межах модульного блоку, а також навчальної програми взагалі [130].
Вже наголошувалось, що навчальні елементи, які містять застарілу або
неактуальну інформацію повинні бути вилучені з програми, їх вивчення є
недоцільним. Оскільки оволодіння знаннями і навичками, поводження з
новою технікою і опанування новою технологією дозволяє випустити
майбутнього фахівця більш конкурентоздатним на ринку праці, ніж той, хто
вивчав застаріле обладнання і технології. Для цього викладач, який є
компетентним у розробці модульних навчальних програм, розробляє
інформацію, якої бракує, згідно стандартів розробки модульних навчальних
програм, а якщо навчальний заклад не має такого викладача, то в цьому
випадку можна скористатись формою бланка, який називається
інструктивний елемент. Інструктивний елемент – це навчальний матеріал,
підготовлений майстром (викладачем) у вигляді короткого конспекту
дискретної частини змісту навчання для групового заняття чи спеціально
розроблений матеріал для самостійного освоєння учнем, який має дати тим,
хто навчається додаткові інструкції чи інформацію, яка необхідна для
освоєння модуля трудових навичок. Наприклад, для забезпечення професії
«Кухар», необхідно на теперішньому етапі оволодіти навичкою «Робота на
електроплитах марки «Ардо», «Індезит» і т.п.», тому необхідно розробити
інструктивний елемент для групового або індивідуального навчання з даної
235
тематики, а це в сою чергу дозволяє забезпечити майбутнього фахівця сфери
послуг додатковими вміннями, що забезпечать його конкурентоздатність.
Також для наповнення модульної навчальної програми новими
вміннями і знаннями, які необхідні в межах МТН доцільно використовувати
інформативний блок.
Інформативний блок - це логічно довершена, прийнятна частина
навчального матеріалу професійного, гуманітарного чи соціального
характеру, потрібна для підтримки модуля трудових навичок та адаптації
учня до реалій ринкового середовища шляхом освоєння відповідних знань,
націлених на розширення його компетенції. Наприклад, у програмі за
професією «Кухар» відсутнє приготування їжі в мікрохвильовій печі, а при
виконанні роботи на робочих місцях підприємств працівникам необхідно
виконувати приготування страв у мікрохвильовій печі, тому в МТН за
професією «Кухар» доцільно ввести інформативний блок «Приготування їжі
в мікрохвильовій печі». Щоб забезпечити конкурентоздатність майбутнього
фахівця на ринку праці необхідно ввести в модульну навчальну програму всі
необхідні знання і вміння за професією. Тому навчальна програма може
змінюватись у залежності від регіонального розміщення навчального
закладу, вимог замовника навчання, національної кухні і т.п.
Пакет модульної навчальної документації може використовуватись
викладачам у повному об’ємі або бути адаптованим залежно від
вищеперелічених чинників. Головним при проведенні навчання згідно
модульного підходу до організації навчання є бажання викладача постійно
самоудосконалюватись, адже для того, щоб навчити учня бути компетентним
фахівцем, насамперед самому необхідно відповідати цим критеріям.
Викладач постійно повинен професійно зростати, самовдосконалюватись і
вносити відповідні зміни в навчальні програми. Для цього викладач, який
оволодів модульною технологією навчання, повинен в міру необхідності
236
вносити зміни або доповнення, щоб забезпечити компетентнісний підхід до
організації професійного навчання:
· в програму курсу навчання;
· методичні і дидактичні матеріали;
· методичні рекомендації з викладання кожного модуля;
· підбірку задач і вправ;
· підбірку ділових ігор з рекомендаціями з їх застосування;
· матеріали для використання аудіо-відеотехніки;
· навчально-методичні матеріали з виконання учнями
комплексних практичних завдань.
Перш ніж приступити до навчання групи за програмою, розробленою
на основі модульного підходу, рекомендується провести вхідне тестування.
Модульний навчальний процес значною мірою відрізняється від
традиційного. Однією з головних відмінностей є індивідуальний підхід у
плануванні і створенні навчальної програми. Як відомо, індивідуальна
навчальна програма формується у відповідності з наявними вміннями і
навичками слухача, які він набув за період попереднього досвіду і які
відповідають вимогам його майбутньої роботи. З’ясування цього є можливим
завдяки проведенню вхідного тестування [13].
Вхідне тестування - досить складний процес, який складається з
кількох етапів: визначення майбутнього слухача з точки зору правильності
його професійної орієнтації, визначення його мовних понятійних
спроможностей, визначення його спроможності в обчислюваннях і, нарешті,
визначення його професійної підготовки або досвіду.
Визначення правильності орієнтації на професію здійснюється за
допомогою системи розроблених і затверджених тестів. У цьому випадку
навчальному центру, в якому буде здійснюватись її навчання, потрібно
визначити особисті якості людини з точки зору правильності визначення
обраної професії. Таке тестування виконується за допомогою спеціальних
237
професіограм. Бажано, щоб у тестуванні брали участь не тільки педагоги, а й
досвідчені психологи. При проведенні психофізіологічного відбору важливу
роль відіграє оцінка відповідності індивідуально-типологічних психічних та
психофізіологічних властивостей кандидата на вивчення певної професії
психограмі, яка відображає специфіку цієї професії.
Психограма містить перелік професійно важливих якостей особистості,
необхідних для конкретної діяльності. Професійно важлива якість (ПВЯ)
особистості – це будь-яка якість особистості, що включена у професійну
діяльність і забезпечує успішність здійснення її. Наприклад, професія кухар
– одна із небагатьох, де нюхові і смакові відчуття є основними професійно
важливими якостями. Кухар поєднує в собі ніби-то двох осіб: одна щось
ріже, змішує, жарить, а інша – дегустатор, свого роду контролер, він увесь
час щось куштує, нюхає, щось добавляє і знову куштує. Тому той, хто
вирішив оволодівати професією кухаря, повинен мати значні смакові
відчуття з добре розвиненими нюховими.
Ступінь готовності страви і її якість кухар визначає за виглядом і
кольором (зорове сприйняття), за запахом (нюхове сприйняття), за смаком
(смакове сприйняття) і на дотик.
Кухар повинен мати добрий окомір – вміння швидко і точно (без
зважування) визначати масу і форму напівфабрикату.
Специфічні вимоги пред’являються і до пам’яті кухаря, в нього повинна
бути розвинена довготривала словесно-логічна пам’ять: йому необхідно
знати про склад їжі, її калорійність, про фізіологію харчування, санітарію і
гігієну, основи калькуляції страв, правила складанню меню и мати глибокі
знання з технології приготування їжі та експлуатації обладнання.
Кухарю необхідна і добра зорова, образна пам’ять, адже він повинен
пам’ятати зовнішній вигляд страв. У його пам’яті зберігаються еталони
форми, кольору, форми, величини харчових продуктів і страв. Але
найголовніше – він повинен пам’ятати еталони «зразки» смакових і
238
ароматичних композицій (поєднання). Пов’язана з роботою в гарячому цеху,
загальною фізичною напругою, швидким темпом роботи, перенесенням
важких вантажів. Тому до навчання за професією кухаря допускаються
здорові з повноцінними функціями верхніх і нижніх кінцівок, з достатнім
зором. Характер і умови праці вимагають підвищених вимог до
функціонального стану серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату,
зорового аналізатора і нюхові функції.
Кухарю необхідно бути стриманим і терплячим, привітним, тому що він
найближче до відвідувачів. Адже смаки в людей різні. Необхідно бути
спостережливою людиною, психологом і педагогом, щоб вчасно помітити
настрій відвідувача і знайти до нього підхід. Кухар повинен мати естетичний
смак при оформленні різних страв, бути гранично акуратною людиною.
У професії кухаря завжди є місце творчості, фантазії, винахідливості.
Тому кухар повинен мати елементи творчого мислення. Він повинен мати
спритні руки з доброю координацією рухів.
Вимоги до професійної підготовки кухаря (повинен знати і повинен
вміти) в кваліфікаційній характеристиці відображені в рамках виконання
трудових операцій, але сьогоднішній ринок праці вимагає ширших
компетенцій, ніж ті, що закладені в кваліфікаційній характеристиці, до них
належать: самостійність у прийнятті рішень при виникненні проблем,
культура поведінки, колективізм, естетичне сприйняття, відповідальність за
свою працю, регіональні відмінності в оволодінні професією і т.п. Тому
необхідно вносити в навчальні плани і програми навчання ці індикатори
компетентності. Планування навчання на основі модульного підходу
забезпечує відпрацювання компетенцій, які дозволять майбутньому фахівцю
зайняти достойне робоче місце.
Психограма визначається на підставі професіограми, тобто за описом
професії, який відображає мету і завдання певного виду професійної
діяльності, специфіку та психологофізіологічні особливості її окремих етапів
239
(ритм роботи, склад робочих операцій тощо) Як професійно важливі якості
особистості можуть бути відібрані різні психічні, психофізіологічні та
соматичні характеристики людини, яка виконує конкретну професійну
діяльність. Зокрема при впорядкуванні психограми фахівців сфери послуг
необхідно враховувати, що робота із сучасним високопродуктивним
обладнанням потребує швидкої адаптації до таких специфічних умов праці,
як високий темп роботи, постійне пересування між об’єктами виробничих
приміщень, швидкісний рух окремих частин обладнання, значний рівень
шуму, освітленість робочого місця і температурний режим, необхідність
постійного самоконтролю та складнокоординованих дій під час виконання
роботи.
Вваєжаємо, що також за доцільне можна визначити природні нахили і
здібності до того чи іншого виду професійної діяльності, разом з тим
психограма повинна містити ключові професійно значущі фізіологічні
функції, від яких залежить формування робочого динамічного стереотипу,
розвиток та закріплення професійних навичок. Ось чому різні автори
пропонують під час психофізіологічного відбору кандидатів на навчання
професіям сфери послуг визначати такі психофізіологічні якості: швидкість
зорово-моторної та акустико-рухової реакції, гострота зору та стійкість
глибинного зору, концентрація, обсяг та розподіл уваги, можливість
утворення і перебудови сенсомоторних навичок до розподілу і переключення
уваги; визначення предметів за їхньою формою, кмітливість, співвідношення
основних нервових процесів, поріг тактильної чутливості тощо.
Для перевірки придатності особистості до професійної діяльності
необхідно вибирати тести, які будуть зручні у використанні, і достатньо
валідні і надійні.
Оскільки, як показує досвід, групи в професійно-навчальних закладах
дуже різнорівневі за інтелектуальним рівнем, багато кандидатів на навчання
мають труднощі в читанні і розумінні прочитаного, математичному відліку,
240
фізичних величинах, основах хімії і т.п. Тому при комплектуванні групи, яка
буде навчатись використовуючи модульний підхід до навчання, необхідно
провести відбір кандидатів у групу. Для цього рекомендується провести
відповідне тестування на необхідний рівень знань з базових дисциплін, на
основі яких буде продовжуватись подальший процес навчання.
Оскільки навчання передбачає оволодіння професією за допомогою
навчальних елементів, то в цьому випадку майбутній фахівець повинен
самостійно оволодівати певним навчальним матеріалом, читати і розуміти
прочитане.
Мовні понятійні спроможності кандидата на навчання повинні бути у
такому обсязі, щоб він міг читати і розуміти тексти навчальних елементів або
інших інструктивних матеріалів, які містяться у його навчальному пакеті.
Щоб оцінити цю здібність, необхідно провести тест на уміння читати мовою,
яка використовується у навчальних елементах або в інших інструктивних
матеріалах.
Наведемо приклад, який може бути використаним як зразок для
підготовки подібних тестів: [82]
Уважно прочитайте наведений текст і дайте відповіді на тестові
запитання
ЗАРОБІТНА ПЛАТА
3аробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому
виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за
виконану ним роботу.
Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, що
включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і
тарифно-кваліфікаційні хара ктеристики (довідники).