Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму

Подождите немного. Документ загружается.

191

туристичних фірм, забезпечити можливість користуватися комп'ютерною

технікою.

Для просування туристичного продукту на ринку туристичної індустрії

важливим методом є організація спеціалізованих виставок та ярмарок, що

дозволяє продавцям і покупцям туристичного продукту зустрічатися на

одній території та укладати угоди.

Майбутній агент з організації туризму повинен вміти самостійно вести

облік заявок і договорів на проведення турів або екскурсій, брати участь в

оформленні угод із споживачем туристичних послуг, туристичних ваучерів,

путівок, маршрутних книжок, інших документів, що визначають статус

туристів і є основою для здійснення туру або екскурсії [33].

Тому для роботи на стендах туристичної фірми необхідно добре знати

її продукцію і добре володіти прийомами продажу. Водночас необхідно

проявляти відповідну увагу до всіх гостей і виявляти коло їх інтересів,

реєструвати всі потенційні купівлі і пам'ятати, що головне завдання участі у

будь-якій виставці – це продаж подорожей [133, с.187].

Отже, майбутній фахівець сфери туризму має сьогодні не тільки

обізнаним, а й бути хорошим організатором, вміти працювати з людьми,

формувати та вдосконалювати в собі позитивні особистісні та професійні

якості. Тому активною формою навчання є професійно-ділові та рольові ігри,

які логічно продовжують процес навчання в умовах імітації виробництва,

дозволяють органічно впливати на особистісний і професійний розвиток

майбутніх фахівців.

Рольові ігри являють собою якісно новий, узагальнюючий вид

навчальної діяльності. Вони виробляють в учнів навички взаємодії з іншими

людьми, вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести

конструктивну дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень.

Включення учнів у рольові ігри дає змогу шляхом активної взаємодії

між учнями приймати рішення, засвоювати конкретні професійні уміння.

192

Крім того, рольова гра сприяє створенню невимушеної, неформальної

обстановки на заняттях, відвертих, доброзичливих і довірливих стосунків

між учнями і викладачами.

Технологія професійно-орієнтованого проектного навчання передбачає

включення учнів у рольову гру «Туристична виставка-ярмарок».

Учасниками гри є «персонал» туристичної фірми, «Клієнти»

туристичних фірм.

Мета гри полягає в закріпленні матеріалу теми, стимулюванні в учнів

інтересу до предмету, отриманні ними навичок застосування знань у

професійній діяльності, «просуванні» власного «туристичного продукту»

серед учнів інших робочих груп.

Ігрова діяльність у процесі проведення рольової гри проявляється

через моделювання ситуацій «Агент з продажу – Клієнт туристичної фірми».

Діяльність базується на реальних процесах і пов'язана з моделюванням такої

ситуації, яка дозволяє сформувати знання, вміння, не тільки географічного

характеру, але й психологічного (навички спілкування з клієнтом, психологія

і технологія продажу).

Таким чином, моделювання ситуації дозволяє учням у майбутньому

вільно адаптуватися в реальному професійному середовищі.

Розглянемо методику підготовки та проведення рольової гри.

Колективна ігрова діяльність передбачає розв’язання організаційних

завдань, які характеризуються рядом специфічних елементів: ознайомлення з

правилами і нормами гри, підбір і розподіл учасників, організація допомоги

в процесі гри, контроль за діями учасників, встановлення зв’язку між ними,

знаходження найбільш оптимального варіанту виконання поставлених задач,

інструктаж під час пауз тощо.

Проводячи рольову гру можна використати такі поради [27]:

1. Складання сценаріїв

193

Обов'язковою умовою проведення рольової гри є складання її сценарію.

Сценарій обов’язково повинен відповідати таким критеріям:

· доступність для розуміння всіма учасниками;

· адекватність задачам, які вирішуються на занятті;

· реалістичність змісту;

· адаптованість до конкретної групи учнів (врахування їх

професійного досвіду);

· доброзичливість, моральність і тактовність;

· надання простору і можливостей для імпровізації і творчості

учасників, можливості бути креативним.

2. Час на проведення гри

Потрібно дуже чітко розрахувати час, необхідний для проведення

рольової гри. Якщо є можливість використати під час проведення гри

відеозйомку, то це значно полегшить підбиття підсумків і аналіз гри. Проте

цей компонент не є обов’язковим.

Зупинимося на кількох моментах, що мають принципове значення.

1. При розрахунках часу на рольову гру необхідно враховувати не

тільки час, що відводиться на саму гру, але й час на передачу ролей,

вихід учасників (час на «пересування стільців»).

2. Необхідно залишити час на обговорення гри та підбиття підсумків.

3. Якщо рольова гра знімається на відео, час, що необхідний на

обговорення подвоюється.

4. Не рекомендується відкладати обговорення рольової гри на інший

день.

3. Ресурси

Основні вимоги, що пред’являються до ресурсів, це їх достатність та

справність. Для проведення рольових ігор необхідно мати інструкції, листи

для спостереження, апаратура для відеозйомки, предмети для створення

194

робочої обстановки (столи, стільці, телефон, візитки, друковану рекламну

продукцію, папір, ручки, посуд тощо).

4. Інструкції

Проведення рольових ігор має починатися з вступної частини

(інструкції), в якій розкривається суть гри, мета проведення, основні

завдання учасників. Основна мета цієї вступної частини повинна бути

спрямована на створення доброзичливої, сприятливої до активності

обстановки. Необхідно відповісти на питання, що виникають в учасників у

ході вступної частини.

Далі учасники працюють із письмовими інструкціями і листами

спостережень. Інструкції слід друкувати на картоні, або ламінувати, або ж

використовувати поліетиленові папки.

Перед грою слід нагадати основні правила «як грати»:

1) максимально природно;

2) робити те, що здається правильним.

Гра проводиться у формі діалогу «Агент з продажу – Клієнт

туристичної фірми», в якій беруть участь «агенти з продажу» - представники

однієї з робочих груп, що представляють певну туристичну фірму та

«клієнти» - представники інших робочих груп. Завдання робочих груп

полягає в тому, щоб продумати ціну туристичного продукту, його

презентацію, укласти якомога більше договорів з «Клієнтами». У ході гри

представники робочих груп міняються ролями. Серед учнів, які не ввійшли

до складу робочих груп, бажано сформувати дві групи уболівальників, до

обов’язків яких ввійде підготовка проблемних питань. Ці питання вони

повинні ставити гравцям групи-суперниці під час диспуту.

У ході підготовки робочі групи виготовляють різноманітні наочні

матеріали, рекламу (плакати, таблиці, схеми, діаграми, фотоколажі тощо) і

використовують їх, аргументуючи свою точку зору. Крім того, за наявності

комп’ютера робочі групи можуть готувати презентації. Для цього вони

195

можуть використовувати матеріали, знайдені в Інтернеті або створені

самостійно (важливий момент для інтеграції з курсом інформатики).

Крім робочих груп і уболівальників важливим учасником гри повинно

стати журі. До складу журі треба вибрати тих учнів, які користуються

авторитетом у групі і мають високий рівень знань з предмету.

Головне завдання журі – оцінювання роботи гравців із використанням

об’єктивних критеріїв. Як показує практика, найкращими критеріями

оцінювання роботи груп є такі: аргументованість виступів, вміння працювати

в «команді», ілюстрація виступів, культура дискусії, якість поставлених

питань, якість відповідей на питання, підтримка уболівальників.

Наведений список є орієнтовним, і його цілком можна замінити за

бажанням членів журі. Слід також додати, що найкраще буде, якщо кількість

балів для кожного критерію визначить само журі.

5. Аналіз та обговорення результатів гри

Проведення після гри її аналітичного розбору повинно бути

обов’язковим. Під час аналізу треба надати слово членам журі, які пояснять,

чому робочі групи отримали певну кількість балів за тим чи іншим

критерієм. Потім слід звернути увагу учнів на якість підготовки робочих

груп до гри, виділити кращих гравців, можливо, вручити їм символічні

призи. Якщо журі складалося з учнів, то слід проаналізувати і його роботу,

акцентуючи увагу не на кількості виставлених балів, а на значимості

окремих критеріїв оцінки в загальному результаті.

Основні вимоги до обговорення рольової гри такі: доброзичливість,

взаємоповага, конкретність, заснована на фактах, уникнення виразів «ви

повинні», «вам потрібно було», намагання виявляти позитив, бажання

навчитися, не відволікатися від мети конкретного обговорення.

Після рольової гри слід спочатку звернутися до активних учасників,

потім до спостерігачів, а потім до пасивних учасників.

Приблизні запитання до активних учасників:

196

- Що було найбільш складно?

- Що було найбільш просто?

- Загальне враження від гри?

- Основний урок, який ви винесли після гри?

- Якої помилки у майбутньому ви зможете уникнути?

Приблизні запитання до пасивних учасників (експертів):

- З якою туристичною фірмою ви б заключили договір і чому?

- Що в поведінці і словах «Агента з продажу» здалося вам

привабливим (вплинуло на ваше рішення)?

- Як би вам хотілося щоб «Агента з продажу» поводив себе, що

говорив?

- Які проблеми вирішили «Агент з продажу» та «Клієнт туристичної

фірми» в ході розмови?

- За якими критеріями ви їх оцінювали?

- З ким із «Агентів з продажу» ви б хотіли працювати?

При обговоренні основними критеріями є життєздатність,

реалістичність, оригінальність та практичність представленого.

Іншим важливим методом просування товару у туристичній індустрії є

презентація, яка визначається як дія, націлена на заяву про себе або на

завоювання популярності. Презентації досить часто використовують

компанії для представлення своїх програм або продуктів туристичним

агентствам [133, с.187].

Презентації є необхідним атрибутом як практичної, так і навчальної

діяльності. У процесі професійно-орієнтованого проектного навчання

майбутні агенти з організації туризму використовують презентації для

представлення результатів роботи групи, звіту про виконання групового та

індивідуального завдання, демонстрації творчого проекту (нового

туристичного маршруту).

Сценарій презентації проводиться за такою структурою:

197

· урочиста частина;

· прес-конференція;

· невимушене спілкування.

Готуючись до презентації творчого проекту необхідно звернути увагу

учнів на такі аспекти: підготовка і початок презентації, її структура, техніка

презентації, використання засобів візуалізації, отримання зворотнього зв'язку

та ін. Для цього можна використати такі поради [13].

1. Підготовка

а) відповідно до цілей презентації вирішіть, що ви обов'язково маєте

включити в презентацію, а від чого слід утриматися;

б) продумайте свій виступ, запишіть всі факти, приклади, аргументи;

в) уточніть кількість людей в аудиторії, їх досвід, можливі

заперечення;

г) визначте місце, де буде здійснюватися презентація, необхідне

обладнання;

д) обміркуйте порядок подання ваших ідей і пояснень;

е) вирішіть, які допоміжні засоби ви збираєтесь використовувати.

2. Початок. Найважливіші елементи вступу

а) привітання;

б) самопрезентація: ім'я, посада, освіта, досвід;

в) мотивація слухачів: що ви хочете подати, довести вашою

презентацією; як ваш виступ відповідає потребам аудиторії;

г) опис регламенту: тривалість, коли ви хочете, щоб вам ставили

запитання: під час, у кінці розмови, в усній чи письмовій формі тощо.

3. Структура презентації

а) Опишіть поточну ситуацію. Перевірте, чи всі мають однаковий

рівень знань. Створіть умови для неформального колективного спілкування.

б) Обґрунтуйте необхідність змін.

в) Укажіть на здобутки, дайте рекомендації та внесіть пропозиції.

198

4. Техніка презентації

а) дикція:

· говоріть чітко, ясно, гучно;

· виділяйте важливі місця паузами, інтонацією;

· уникайте слів-паразитів;

· слідкуйте за темпом мови;

б) мова:

· уживайте короткі слова, прості речення;

· використовуйте активні дієслова й конкретні визначення;

· пояснюйте загальні місця конкретними прикладами;

· не заучуйте всю презентацію напам'ять, намагаючись дослівно

відновлювати текст, який вивчено;

· імпровізуйте.

5. Засоби візуалізації

Використовуйте різноманітні візуальні фрагменти, які найбільше

відповідають контексту вашої презентації: малюнки, графіки, фізичні

об'єкти.

6. Зворотній зв'язок

Перевіряйте зрозумілість своїх пропозицій або висновків за допомогою

питань. Це допоможе вам активніше залучати слухачів до процесу, надасть

можливість отримати нову інформацію, запобігти виникненню

непорозумінь.

7. Висновки й запитання

Підбиття підсумків, рекомендації. Відповіді на запитання.

Таким чином, у ході презентації учні роблять короткі виступи,

відповідають на питання членів журі і товаришів, дають оцінку проектів.

Члени журі з урахуванням якості виконання проекту і його захисту оцінюють

роботу кожного учня.

199

Щоб об'єктивно і всебічно оцінити творчу проектну діяльність учнів,

доцільно заповнювати оцінні листи проектів. Підсумкова оцінка за проект

виставляється з урахуванням поточних оцінок на етапах осмислення

проблеми, висунення ідей, проектування, конструювання і моделювання,

захисту. На відміну від традиційної практики одноосібного оцінювання

успіхів тільки педагогом, виконаний проект, його достоїнство і недоліки

спочатку оцінюють самі автори, а потім вибране для цього журі у складі

викладача і учнів (бажано з інших груп).

Оцінювання проекту включає такі аспекти: аргументованість

вибору теми, обґрунтування потреби, практичну спрямованість і значущість

виконаної роботи, об’єм і повноту розробок, виконання етапів проектування,

самостійність, закінченість, підготовленість до сприйняття проекту іншими

людьми, матеріальне втілення проекту, аргументованість запропонованих

рішень, підходів, оригінальність теми, оригінальність матеріального втілення

і представлення проекту, якість записки пояснення: оформлення тексту,

якість ескізів, схем, малюнків, якість виробу, відповідність стандартам,

оригінальність [26].

Оцінюється також доповідь, готовність аргументовано відповісти на

виниклі у журі питання, уміння вести коректну дискусію, відстоювати свою

точку зору; ділові і вольові якості доповідача: відповідальне ставлення,

прагнення до досягнення високих результатів, працьовитість,

доброзичливість, контактність.

Загальний методичний підхід до проектно-технологічного навчання

припускає, що у кожному конкретному випадку пріоритетні способи

навчання визначає викладач.

Свої найкращі творчі та професійні здобутки (проекти туристських та

екскурсійних маршрутів, рекламні засоби, тощо) учні збирають у

«портфоліо» -«професійний портфель турагента». Він може бути

представлений у вигляді накопичувальної папки, матеріал якої учні можуть

200

використовувати під час виробничої практики. «Професійний портфель

турагента» оцінюється викладачем і учнями наприкінці кожного семестру.

Таким чином, застосування професійно-орієнтованого проектного

навчання майбутніх фахівців сфери послуг і туризму в курсі «Географія

туризму» сприяє створенню умов для глибокого й повного засвоєння

навчального матеріалу, вирішенню навчальних і професійних проблем,

розвитку творчих та організаторських здібностей учнів, підвищенню їх

комунікативної активності, вмінню застосовувати на практиці ефективні

форми роботи, формуванню потрібного рівня професійної компетентності

майбутнього фахівця.

4.2.1. Методика розробки туристичного маршруту (Л.Б.Паламарчук)

Розробляти туристичний маршрут учні можуть, як на практичному

занятті, так і в процесі самостійної позааудиторної роботи. Оскільки робота є

міжпредметною і потребує консультацій з іншими спеціалістами, викладачу

потрібно узгодити можливості та терміни таких консультацій.

Так, робочій групі, що досліджувала Прикарпатський регіон можна

запропонувати тему: «Замки та сакральні центри Прикарпаття»; робочій

групі, що досліджувала центральний Карпатський регіон – «Карпатське

кільце – гірські водоспади»; робочій групі дослідження Закарпатського

регіону – «Природні скарбниці Закарпаття».

Обов'язковим елементом інформаційного забезпечення розробки

туристського маршруту повинна бути карта території, оскільки розробка

маршруту є результатом картографічного моделювання, яке спирається на

оцінку території: її туристсько-географічне положення, протяжність,

конфігурацію, систему розселення і транспорту, що склалися,

адміністративно-територіальний поділ [73].