Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму

Подождите немного. Документ загружается.

181

практичній діяльності. Викладач також розробляє, погоджує з учнями й

затверджує проектне завдання, організовує учнів на подальшу самостійну

роботу.

У запропонованій нами технології професійно-орієнтованого

проектного навчання змінюється і модель проведення семінарських та

практичних занять.

Серед численних різновидів семінарських занять значну ефективність

для курсу «Географія туризму» мають, на наш погляд, семінари проведені у

формі конференції або наукового семінару, оскільки передбачають

залучення учнів до дослідницької діяльності, яка є необхідною умовою

створення проектів туристсько-екскурсійних маршрутів.

Продуктивність семінарів значно зростає, якщо вони органічно

сполучають колективну та індивідуальну діяльність учнів. Можливість

такого поєднання надає групова форма роботи, яку доцільно

використовувати при засвоєнні значної за обсягом інформації, коли є

можливість поділити навчальний матеріал на блоки (частини) відповідно до

питань, що вивчаються.

Основною формою роботи учнів є робота в «малих групах».

Використання «малих груп» (ми їх назвемо дослідницькими групами) у

процесі професійно-орієнтованого проектного навчання створює можливості

для участі кожного учня в роботі за темою заняття, забезпечує формування

особистісних якостей та досвіду колективної діяльності і спілкування, що є

важливим для майбутньої професійної діяльності.

Робота дослідницьких груп може бути успішною за умови поетапної

підготовки до неї учнів.

Методика проведення семінарського заняття передбачає таку

послідовність етапів роботи учнів у групах:

1) Попередній етап.

2) Етап перевірки підготовленості учнів.

182

3) Проведення заняття.

4) Підведення підсумків засвоєного матеріалу.

Попередній етап роботи передбачає: повідомлення учням теми і мети

семінарського заняття; уведення учнів у проект (постановка проблеми,

формулювання теми і визначення мети проекту), розробку програми

дослідження та створення дослідницьких робочих груп.

Так, наприклад, у підготовці до семінару на тему «Туристичний

потенціал західноукраїнського регіону», загальною темою

професійно-орієнтованого творчого проекту учнів може бути «Розробка

туристсько-екскурсійних маршрутів західноукраїнським регіоном».

Програма дослідження включає визначення напрямків роботи для

кожної групи учнів, обсягу роботи, яку слід виконати, визначення основних

джерел, способів збору й аналізу інформації, форми представлення

проміжних результатів та кінцевого продукту проектної діяльності,

визначення критеріїв оцінки результатів, методичні поради викладача щодо

виконання роботи.

Створення дослідницьких робочих груп передбачає визначення складу

групи з урахуванням бажань учнів, сфери їх наукових інтересів;

ознайомлення членів групи з їх правами і обов’язками, відбір критеріїв

оцінювання діяльності учнів.

На цьому ж етапі викладачем визначаються завдання, які мають

виконувати керівники груп: ознайомлення учасників зі змістом завдання;

розподіл завдань між членами групи у відповідності з їх бажаннями,

інтересами; здійснення проміжного контролю за виконанням завдань;

забезпечення дотримання правил співробітництва.

Розробка туристсько-екскурсійних маршрутів ґрунтується на банку

даних, який охоплює інформацію про наявні ресурси (природно-рекреаційні,

культурно-історичні, об'єкти дозвілля), туристсько-інфраструктурне

забезпечення регіону.

183

Учні вивчають природні блага регіону (клімат, ландшафт, водні

ресурси, флору та фауну, мінералогічні ресурси), культурно-історичні та

етнічні об'єкти показу, об'єкти дозвілля (музеї, театри тощо),

матеріально-технічну базу підприємств, що надають послуги гостинності

певного класу (готелі, пансіонати, туристські бази відпочинку тощо),

транспортне забезпечення регіону тощо.

Отже, на дослідницькому етапі проектного навчання учні збирають

інформацію, використовуючи літературні джерела, довідники, карти

території, туристські путівники, Інтернет, здійснюють порівняльний аналіз,

працюють у робочих групах та самостійно проводять дискусії, обмінюються

інформацією.

Перевірка підготовленості груп до заняття передбачає здійснення

викладачем поточного контролю. Етап перевірки включає звіт керівників

групи про роботу його учасників, попередній перегляд викладачем

підібраного учнями матеріалу; надання методичної допомоги учням.

Чітке формулювання вимог до учасників групи надає викладачу

можливість ефективно організувати заняття. Учасники дослідницьких груп

мають дотримуватися такого порядку дій:

· визначити джерела, з яких вони будуть отримувати інформацію;

· зібрати інформацію і виділити найбільш суттєве;

· користуючись запропонованою логічною схемою, об’єднати і

впорядкувати дані, які безпосередньо стосуються

досліджуваного питання;

· узагальнити матеріал, зробити висновки;

· підготуватися до повідомлення інформації слухачам

(відредагувати текст повідомлення, зробити хронометраж часу,

підготувати наочні матеріали тощо).

184

Так, напрям діяльності дослідницьких груп при вивченні теми:

«Туристичний потенціал західноукраїнського регіону» можна представити

такою схемою ( рис. 4.3.).

Тема: Туристичний потенціал західноукраїнського регіону

Керівник групи

дослідження

Прикарпаття

Керівник групи

дослідження

Карпат

Керівник групи

дослідження

Закарпаття

Напрямки діяльності дослідницьких груп

Природно-рекреаційні

ресурси

Культурно-історичні

ресурси

Туристська

інфраструктура

185

Рис. 4.3. Туристичний потенціал західноукраїнського регіону

Кожна робоча група представляє на семінарському занятті проміжні

результати дослідження у формі спільно складеної єдиної доповіді на основі

завдань, виконаних кожним учнем.

Проведення семінару передбачає взаємний обмін інформацією,

внаслідок якого складається колективний результат – певна сума знань, якою

в тій чи іншій мірі володіють всі учні, що забезпечує ними засвоєння

програмного матеріалу.

На семінарських заняттях широко використовується метод дискусії.

Дискусія - метод групового обговорення проблеми з метою з'ясування

істини шляхом зіставлення різних думок.

Мета дискусії – виявити відмінності в розумінні питання і в

товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної думки.

Дискусія є доцільною й ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань

учасників з теми, яка розглядається.

Серед факторів, що сприяють поглибленому засвоєнню матеріалу в

ході дискусії, можна виділити такі: ознайомлення кожного учасника в ході

обговорення з тими відомостями, які є в інших учасників (обмін

інформацією); заохочення різних підходів до одного й того самого предмета

чи явища; співіснування різних, несподіваних поглядів та позицій з предмета

дискусії; можливість критикувати та відхиляти будь-що із запропонованого;

спонукати учасників до пошуку групової згоди у вигляді загальної думки та

рішення.

Отже, метод навчальної дискусії покращує й закріплює знання,

збільшує обсяг нової інформації, відпрацьовує вміння дискутувати,

доводити, захищати та обстоювати свою думку, прислухатися до думки

інших, сприяє розвитку комунікативних здібностей учнів.

З метою формування у майбутнього фахівця сфери послуг і туризму

професійних якостей, здатності застосовувати свій досвід у типових і

186

нетипових професійних ситуаціях вважаємо за доцільне застосовувати на

семінарських та практичних заняття аналіз конкретних виробничих ситуацій.

Метод аналізу конкретних виробничих ситуацій полягає в тому, що в

навчальному процесі викладач створює проблемні ситуації, які можуть

виникнути в професійній діяльності. Від учня вимагається глибокий аналіз

ситуації та прийняття відповідного оптимального рішення в даних умовах.

Цінність цього методу в тому, що у процесі розв’язання конкретної

виробничої ситуації учні використовують свій особистісний досвід,

застосовують аналіз, оволодівають професійними знаннями шляхом

самостійного вирішення проблеми, а не пасивним прослуховуванням

інформації, вчаться здобуті знання використовувати на практиці.

Виробничі ситуації, тобто описання подій, явищ, що відображають

практичну діяльність агента з організації туризму, виконують ряд завдань:

· допомагають у вирішенні аналогічних проблем, що виникають (або

виникатимуть) у реальній практичній діяльності;

· дозволяють оптимізувати процес формування навичок професійного

спілкування;

· дозволять розкрити особистісний (творчий) потенціал учня;

· дозволять наблизити теоретичні знання курсу до реальної

професійної діяльності майбутнього фахівця туризму;

· підвищують значимість життєвого професійного досвіду кожного

учня в майбутній професійній діяльності;

· дозволять використовувати міжпредметні зв’язки, залучивши

знання курсів «Організація туристичної діяльності», «Організація

транспортних перевезень», «Основи технології обслуговування в

індустрії розміщення» та ін.

Особливостями використання аналізу конкретних виробничих

ситуацій у курсі «Географія туризму» є, на нашу думку, те, що для них

187

доцільно брати реальні сюжети з практики, досвіду учнів, із матеріалів

періодичного друку.

Учням можна запропонувати такі види конкрентих виробничих

ситуацій:

· ситуація, до якої запропоновано декілька варіантів її вирішення.

Учні обговорюють переваги та недоліки кожного з варіантів і обирають

найбільш доцільний;

· педагогічна ситуація подається з типовими помилками, які учні

мають виявити і проаналізувати;

· ситуація, варіанти рішення якої мають запропонувати учні.

Аналіз помилок, допущених учнями при вирішенні виробничих

ситуацій знижує вірогідність їх повторення у практичній діяльності.

Технологічний етап професійно-орієнтованого проектного навчання

передбачає розробку учнями проекту туристсько-екскурсійного маршруту.

Розробка маршрутів – це складна багатоступенева процедура, яка

вимагає достатньо високої кваліфікації і є основним елементом технології

туристичного обслуговування [133, с.180].

Розглянемо методичні принципи розробки туристсько-екскурсійного

маршруту.

Будь-яка туристська подорож здійснюється за певним маршрутом,

включає програму та комплекс послуг із життєзабезпечення туриста.

Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а заходи з

життєзабезпечення туриста під час подорожування – безпеку та

комфортність при реалізації цієї мети [73, с.221].

Подорожуючи туристським маршрутом, турист повинен мати

гарантовану можливість активного відпочинку з оптимальним фізичним

навантаженням, продуманим змістом, цікавою екскурсійною програмою,

цікавим дозвіллям.

188

Туристська подорож повинна давати задоволення її учасникам,

викликати у них позитивні емоції, нести змістовну і цікаву інформацію, бути

джерелом приємних спогадів. Маршрут тим привабливіший для туристів,

чим більше можливостей він містить для відпочинку і оздоровлення, чим

цікавіший його зміст і екскурсійна програма. Оптимальне поєднання цих

факторів є обов'язковою і основною вимогою до розробки туристського

маршруту [134, с.83].

На технологічному етапі проектного навчання викладач організовує

самостійну роботу учнів у робочих групах з розробки конкретного

туристсько-екскурсійного маршруту, використовуючи матеріал попередніх

досліджень.

Викладач пропонує обрати тему туристсько-екскурсійного маршруту.

Теми можуть бути запропоновані викладачем або самими учнями.

Підготовка екскурсійної програми туру розпочинається з вибору теми

екскурсії, підбору матеріалу з теми і його вивчення, відбору об'єктів показу.

Об'єктами екскурсії можуть бути місця пов'язані з історичними

подіями, природні об'єкти і заповідники, будівлі і споруди, меморіальні

пам'ятники і комплекси, об'єкти, пов'язані з життям і творчістю видатних

особистостей, пам'ятники мистецтва, експозиції музеїв, картинних галерей,

виставок, археологічні пам'ятники. При великій кількості таких об'єктів

необхідно звернути увагу на їх правильний відбір з урахуванням

пізнавальної цінності, важливості, змісту, функціонального призначення,

безпечності та ін. [50, с.85].

При підготовці екскурсійної програми доцільно скласти паспорт на

кожний об'єкт, у який має бути внесено назву об'єкта, події, пов'язані з цим

об'єктом та дати, коли відбувалися ці події, місцезнаходження, опис

культурно-історичних, природно-рекреаційних об'єктів, джерела інформації

про об'єкт, безпека при його відвідуванні, фотографії тощо.

189

Процес створення екскурсії також включає в себе розробку

екскурсійного маршруту, тексту екскурсії, методики проведення, розробку і

виготовлення демонстраційного матеріалу, рекламу тощо [50, с.86].

Критерієм ефективності туристичного маршруту є такий варіант, коли

за обмежений термін при мінімальній витраті часу на переміщення між

основними пунктами маршруту забезпечується максимально можлива

інформативність подорожі, тобто охоплено якнайбільше об’єктів показу для

задоволення пізнавальної мети [73, с.224];

5. Розрахунок вартості туристичної подорожі

Кошторис складається з двох частин. У частині витрат передбачаються

вартість проїзду від місця проживання в район подорожі й назад, внутрішні

транспортні витрати, культурно-господарчі витрати (оплата готелю,

харчування, екскурсій).

Коли проекти будуть виконані, оформляється записка пояснення (опис

маршруту). Викладач повинен надати учням можливість оформити творчі

проекти швидко і якісно, можливо, за допомогою комп'ютера: набрати і

відформатувати текст, вставити потрібні малюнки, схеми. Підготовлені і

оформлені проекти допускаються до захисту.

На завершальному етапі проектного навчання учні самостійно

обирають форму представлення кінцевого результату роботи. Це може бути

презентація, демонстрація, конкурс проектів, творчий звіт, ділова або

рольова гра.

Майбутні фахівці повинні уміти не тільки брати участь у розробці

внутрішніх та міжнародних маршрутів, самостійно здійснювати підготовку

даних для складання кошторисів турів або екскурсій, але й виконувати

рекламну діяльність з метою залучення громадян до оздоровлення,

раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля,

ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем,

190

надаючи повну інформацію про обсяг, умови та якість туристичних послуг,

що пропонуються суб'єктом туристичної діяльності [33, с.8].

Майже кожна велика та середня туристична фірма має власний

рекламний відділ, або 2-3 штатних працівників, що відповідають за рекламну

діяльність і в обов'язки яких входить розробка плану рекламної компанії,

ідей і макетів рекламних оголошень, здійснення рекламних заходів, випуск

інформаційних листівок тощо [50, с.193].

Тому залучення учнів до реклами свого творчого проекту є необхідною

умовою їх професійного зростання.

Майбутні фахівці мають розуміти, що якісна і правдива реклама

збільшує продаж туристичного продукту, забезпечує його просування на

ринку послуг і сприяє отриманню стабільного прибутку.

Оскільки кожна робоча група учнів представляє певну туристичну

фірму, тому необхідною умовою є створення рекламної сторінки

туристичної фірми, з використанням комп'ютерної техніки (це може бути

стандартна програма «Word Art» та колекція малюнків).

Реклама туристичного продукту – дієвий спосіб інформування і

переконання. Тому учні мають продумати ціль реклами (інформаційна,

стимулююча чи конверсійна) та її вид (друкована: буклети, брошури,

листівки, рекламний щит; фантазійна реклама: реклама на повітряних

кульках, на відеокасеті, комп'ютерному диску тощо).

Найбільшу складність викликає в учнів створення рекламного тексту

оголошення, в якому інформація повинна бути простою, цікавою,

переконливою, короткою, правдивою, вказувати на переваги послуг, їх

привабливість, пояснювати, чим послуга краща ніж у конкурента.

Оголошення мають бути оригінальними, виділятися і затримувати увагу.

Завдання викладача на цьому етапі надати учням необхідну

консультаційну допомогу, познайомити з рекламною продукцією різних