Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму

Подождите немного. Документ загружается.

151

2) планування (визначення джерел, засобів збору та методів аналізу

інформації, засобів представлення результатів, визначення критеріїв оцінки

результату і процесу);

3) збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування,

експеримент);

4) аналіз інформації, формулювання висновків;

5) подання результатів та їх оцінка [90, 154-155].

У своїх наукових дослідженнях Т.В. Качеровська виділяє такі основні

етапи навчально-ігрового проектування:

1) вибір теми, постановка проблеми, визначення мети та форми кінцевого

продукту ігрової проектної діяльності;

2) формування груп учасників, розподіл ролей;

3) визначення структури проекту;

4) практична діяльність викладача з формування навичок, необхідних для

збору інформації;

5) збір інформації студентами;

6) підготовка студентів до аналізу інформації;

7) обробка й аналіз інформації, обмін нею;

8) підготовка студентів до презентації кінцевого продукту;

9) презентація ігрового проекту, його захист;

10) оцінка виконання проекту всіма учасниками [47, с.37].

Сьогодні дедалі більше заслуговує на увагу думка вітчизняних

дослідників про проект як технологію навчання, що передбачає чітку

структурованість етапів, процедур, прийомів, дотримання оптимальних умов

здійснення взаємодії суб’єктів навчального процесу.

За визначенням С.У. Гончаренка, технологія навчання – це в

загальному розумінні системний метод створення, застосування й

визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням

технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням

152

оптимізацію освіти [23, с.331]. На думку В.П. Безпалько, кожне дидактичне

завдання розв’язується з допомогою адекватної технології навчання,

цілісність якої забезпечується взаємопов’язаною розробкою і використанням

трьох її компонентів: організаційної форми, дидактичного процесу і

кваліфікції вчителя [9, с.10].

Отже, в основі технологій навчання має бути ідея керування

дидактичним процесом, проектування й відтворення навчального циклу.

Ми поділяємо думку С.О. Сисоєвої [113], що у загальному смислі

технологія – це розробка певної ідеї. Тому поняття технології навчального

процесу справедливо розглядається як моделювання його змісту, форм і

методів згідно з поставленою метою.

Як зазначає вчена, педагогічні технології у неперервній професійній

освіті повинні забезпечувати особистісний і професійний розвиток і

саморозвиток особистості, її професійну і соціальну мобільність,

конкурентоспроможність на ринку праці, адаптаційну гнучкість [115, с.55].

Аналіз досліджень проблеми технологічності в освіті дав нам підставу

віднести професійно-орієнтоване проектне навчання до технологій навчання.

Його основне завдання, полягає в тому, щоб максимально наблизити

організацію навчального процесу до реальних умов праці майбутніх

фахівців, забезпечити його ефективність.

Можливість широкого використання професійно-орієнтованого

проектного навчання як технології навчання пояснюється чіткою

структурованістю його етапів, сукупністю таких форм, методів і засобів

навчання, які призводять до досягнення гарантованого результату з

мінімальними витратами часу та сил учасників проектної діяльності.

Професійно-орієнтоване проектне навчання майбутніх фахівців сфери

послуг і туризму ми розглядаємо як технологію навчання, результатом якої є

навчальний творчий проект, що має певну новизну, практичну значущість,

виконаний під керівництвом викладача і поданий до захисту.

153

Сутність цієї технології полягає в тому, що:

1) учні об'єднуються у невеликі за складом групи (з урахуванням рівня

навченості, бажань, спільних інтересів, можливості спілкування в

позааудиторний час) та творчо працюють над виконанням професійно

значущого для них проектного завдання;

2) викладач пропонує завдання для кожної групи, ознайомлює членів

групи з їх правами і обов’язками, критеріями оцінювання діяльності учнів,

надає необхідну консультацію, спостерігає за творчою діяльністю учнів та

створює умови для успішної роботи;

3) проміжний результат роботи над проектом учні представляють на

семінарському занятті, яке може проводитися у формі конференції,

наукового семінару;

4) кінцевий результат роботи, форму якого обирають самі учні

(конкурс проектів, рольова гра, творчий звіт, усна презентація тощо)

подається на розгляд і оцінювання в експертну раду, і може бути

представлений на практичному занятті.

Таким чином, професійно-орієнтоване проектне навчання передбачає

організацію, управління і контроль навчального процесу.

Враховуючи думку зарубіжних і вітчизняних дослідників, ми

вважаємо, що основними етапами професійно-орієнтованого проектного

навчання майбутніх агентів з організації туризму у курсі «Географія

туризму» є такі: підготовчий, дослідницький, технологічний, заключний. На

кожному етапі розв’язуються певні завдання.

Підготовчий етап передбачає:

1) розробку лекційно-семінарського блоку занять для забезпечення

учнів теоретичними знаннями, необхідними для участі у проекті;

2) уведення в проект, що характеризується поясненням учням суті

методу, постановкою проблеми, формулюванням теми, визначенням мети

проекту;

154

3) формування груп учасників, розподіл завдань між членами групи,

визначення основних джерел, способів збору й аналізу інформації, форми

представлення проміжних результатів та кінцевого продукту проектної

діяльності, визначення критеріїв оцінки результатів;

4) методичне забезпечення проекту.

Дослідницький етап передбачає:

1) збір інформації учнями щодо природно-рекреаційних,

культурно-історичних ресурсів та інфраструктурного забезпечення країни

або регіону, використовуючи літературні джерела, довідники, карти,

туристські путівники, Інтернет, інформацію на сайтах туристичних фірм та

ін.;

2) обробка й аналіз інформації, обмін нею, що дає можливість

ознайомитися з роботою кожного учня;

3) представлення групою проміжних результатів дослідження на

семінарському занятті у формі спільно складеної єдиної доповіді на основі

завдань, виконаних кожним учнем.

Технологічний етап передбачає розробку проекту

туристсько-екскурсійного маршруту, що включає такі етапи:

1) вибір пунктів маршруту з тривалим програмним забезпеченням та

екскурсійних пунктів;

2) прокладання траси маршруту (вибір початкового та кінцевого

пунктів маршруту);

3) розробка схеми маршруту;

4) складання програми туристичної подорожі з історико-краєзнавчим,

рекреаційним описом виділених пунктів, екскурсійною програмою;

5) розрахунок вартості туристичної подорожі.

Завершальний етап передбачає:

1) коректування діяльності (чи відповідає розроблений туристичний

продукт задуму, які переваги, недоліки порівняно з еталоном);

155

2) екологічне та економічне обґрунтування проекту (в чому переваги і

обмеження туристичного продукту порівняно із задумом);

3) підготовка до презентації кінцевого продукту (вибір форми та

змісту презентації, доцільних засобів наочності);

4) презентація творчого проекту, його захист на практичному занятті;

5) оцінювання виконання проекту всіма учасниками.

Одним із структурних елементів будь-якої технології є методи та

відповідні їм форми навчання.

Кожен етап професійно-орієнтованого проектного навчання

відрізняється специфічними формами, методами та прийомами навчання,

правильне використання яких дозволяє кожному учаснику зробити свій

внесок у навчальний проект.

156

РОЗДІЛ 4. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ

МЕТОДИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ФАХІВЦЯ СФЕРИ ПОСЛУГ І ТУРИЗМУ

4.1. Загальні цілі та завдання розробки змісту

компетентнісно-орієнтованого навчання у формуванні компетентності

майбутніх фахівців сфери туризму (Л.Б.Паламарчук)

Соціально-економічні зміни в суспільстві, що відбуваються за останні

роки, вимагають посилення спрямування освіти на особистість учня ПТНЗ,

на його всебічний розвиток, спонукають переглянути процес активізації

навчальної діяльності учнів, орієнтують на освоєння нових методологічних

підходів до дослідження цього явища.

Кожне суспільство (соціум) визначають мету та завдання освіти.

Категорія «якість освіти» змінювалась на кожному етапі розвитку людства.

ХХІ століття вимагає зміни в розвитку цивілізації, обставинах життя людини

та функціонуванні освіти і розуміння її якості. Розвиток людства набуває

дедалі динамічнішого характеру. Зміна ідей, знань, технологій відбувається

швидше, ніж зміна покоління людей. Тому традиційна (класична) освіта не

може дати знання людині на все життя, бо раніше освіта була націлена на

набуття знань учнем та їх творче засвоєння. І роботу будь-якого навчального

закладу оцінювали позитивно за те, що тут дають вихованцям хороші знання.

Творче засвоєння певної суми знань і сьогодні залишається важливою

функцією сучасного навчального процесу. Проте сьогодення вимагає чіткого

виокремлення саме базових знань, намагання домогтися засвоєння чи

запам’ятовування учнем їх інформаційного супроводження. Крім того, базові

знання ще не чітко відображені у навчальних програмах і підручниках для

157

учнів ПТНЗ. Великою проблемою є невідповідність цих знань сучасним

досягненням фундаментальних наук.

У сучасних умовах істотно актуалізується ще одна функція навчального

процесу – навчити людину використовувати здобуті знання у практичній

діяльності, позбувшись основи формального підходу в навчанні,

перетворивши навчальну діяльність в органічне засвоєння знань як

методологію, базу, основу діяльності людини у різних сферах життя.

Тому наше сьогодення філософи називають «суспільство знань або

інформаційно–освітнє середовище». Процес глобалізації, який

супроводжується розвитком сучасних інформаційних технологій, істотно

розширює комунікативне середовище, в якому живе і функціонує людина. За

порівняно незначний історичний період комунікативне середовище людини

стало невпізнанним.

У своїх працях академік В.Г.Кремінь наголошує на тому, що «… освіта

має готувати демократичну людину, яка органічно, всім свої єством, а не за

закликом провідників, прагне демократичного суспільства і нездатна жити в

авторитарному» [59].

За нинішніх умов суспільного розвитку освіта має готувати людину,

здатну жити і ефективно діяти в глобальному середовищі. Тут для неї

широкий спектр завдань – формування відповідних світоглядних позицій,

розуміння розвитку України у контексті світових цивілізаційних процесів до

відпрацювання навичок спілкування із світом, людьми інших країн,

переймання їх досвіду і досягнень.

У свій час Я.А.Коменський писав: «Молодь повинна одержати знання не

приблизні, а істинні, не поверхневі, а фундаментальні, тобто, щоб розумна

істота – людина привчалася керуватись не чужим розумом, а своїм власним,

не тільки вичитувати з книг і розуміти чужу думку... але розвивати в собі

здібності проникати в корінь речей і виробляти їх істинне розуміння та

використовувати їх» [55].

158

Розробка змісту навчання в ПТНЗ в цілому і під час підготовки

майбутніх екскурсоводів та організаторів туристичної діяльності зокрема,

знаходиться в залежності від розвитку наук, основи яких викладаються в цих

навчальних закладах, від науково-технічного прогресу суспільства, від

розвитку його громадян, від їх пізнавальних можливостей, інтересів та

потреб особистостей. Керуючись цими закономірностями, на кожному етапі

розвитку суспільства переглядаються навчальні плани і програми, створено

Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки

(підвищення кваліфікації) робітників з професією «Агент з організації

туризму», що розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів

України від 17 серпня 2002 року № 1135 та ст. 32 Закону України «Про

професійно-технічну освіту». У змісті Державного стандарту чільне місце

займає освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника

професійно-технічного навчального закладу, що й диктує добір змісту

навчального матеріалу.

Принципи та критерії добору змісту базуються на цих документах і

ґрунтуються на засадах Закону України «Про освіту», який наголошує на

тому, що зміст освіти є одним із факторів економічного та соціального

прогресу суспільства і повинен бути зорієнтованим на забезпечення

самовизначення особистості; створення умов для її самореалізації; розвитку

суспільства; зміцнення й удосконалення правової держави. Зміст

професійної освіти повинен забезпечувати адекватний світовий рівень

загальної та професійної культури суспільства; формувати в майбутньому

працівника сфери туризму адекватні сучасному рівню знання про світ;

інтегрувати особистість в національну та світову культуру; формувати

людину і громадянина; відновлювати і розвивати кадровий потенціал

суспільства.

Сучасні українські та зарубіжні вчені-педагоги [3,6,7] висувають такі

наукові вимоги до формування і добору змісту освіти:

159

1. Вимога підкорення змісту освіти меті та завданням згідно із

соціальним замовленням суспільства. Таку мету визначає Закон

України „Про освіту”. Основою для професійного самовизначення і

подальшої освіти та самоосвіти визначається інтелектуальний,

соціальний і фізичний розвиток особистості.

2. Забезпечення інтелектуального розвитку особистості покликане

базуватися на широких, системних філософських поглядах

планетарного характеру, виходячи з основних концепцій синергетики,

системи філософських принципів субстанціональної єдності та

діалогової згоди основних суб’єктів освіти, діалогу культур,

автентичної педагогіки, педагогічної акмеології, педагогіки як

еволюції життя тощо.

3. Відповідність основних компонентів загальної освіти структури

базової культури особистості. При цьому зміст освіти має будуватися

на моделях загальнонаукового, культурознавчого характеру і

забезпечувати умови для розвитку здібностей майбутнього робітника,

його самовизначення у вибраній професії, неперервної освіти з

урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, економіки.

4. Науковість змісту освіти передбачає вивчення тих фактів і

теоретичних положень, які встановлені та підтверджені засобами

наукового пізнання світу і не суперечать змісту та рівню сучасних

наукових досягнень, а , навпаки, підтверджують його.

5. Полікультурність полягає в поєднанні двох суперечливих між

собою тенденцій:

· до все вужчої спеціалізації, максимального надбання вмінь

вирішувати конкретні проблеми в конкретних видах діяльності;

· оволодіння найважливішими досягненнями з основних галузей

людської культури і досягнень на цій основі глибокого розуміння

160

місця і ролі своєї спеціалізації в житті суспільства та всього

людства.

Світський характер професійно-технічної освіти визначається Законом

України «Про освіту».

· Принцип інтегративності передбачає використання у процесі

розробки змісту освіти комплексні методи пізнання, орієнтацію на

інтегральні курси, що дозволяють структурувати знання, які

спрямовані на цілісне пізнання світу.

· Послідовність передбачає планування змісту освіти, за якого

вивчення навчального матеріалу відбувається послідовно і кожне

нове знання базується на попередньому і випливає з нього.

· Доступність навчального матеріалу та його відповідність віковим

можливостям учнів.

· Спрямування на самостійне отримання, аналіз та застосування

навчальної інформації.

· Дотримування міжнародних стандартів змісту розвитку освіти, що

сприятиме інтеграції у світовий освітянський простір.

Під час підготовки до занять вчителю (викладачу) необхідно ретельно

відбирати і структурувати зміст навчального матеріалу, враховуючи

принципи та наукові вимоги, щодо його формування. Сучасна педагогічна

наука [3,6,8] та практика виробили певні стратегії, які визначаються у:

· визначенні обсягу та характеру навчального матеріалу, який необхідно

вивчати на заняттях, на основі навчального плану та навчальної

програми;

· встановленні відповідності представленого у підручнику (посібнику)

навчального матеріалу, меті та завданням уроку;

· визначенні додаткових джерел інформації ( у випадку необхідності);

· відструктуруванні навчального матеріалу;