Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму

Подождите немного. Документ загружается.

131

самостійно працювати, швидко діяти та адекватно реагувати на обставини,

що виникають у сфері діяльності, оцінювати власні можливості і здібності,

приймати ефективні рішення в складних ситуаціях, розв’язувати конфлікти,

відповідати за результати праці, самовдосконалюватися.

Для реалізації цього завдання, необхідно окреслити

психолого-педагогічні умови у формуванні професійно-орієнтованих знань і

умінь фахівців сфери послуг і туризму в ПТНЗ.

Аналіз науково-методичних і психолого-педагогічних джерел

засвідчив, що проблемі удосконалення професійно-технічної освіти

приділяється значна увага, зокрема, таким її аспектам, як: дидактичні засади

професійної освіти (С.Я. Батишев, С.У. Гончаренко, М.І. Махмутов та ін.);

формування та розвиток особистості у процесі навчання (Л.В. Виготський,

Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.); теоретичні та

методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму (І.В. Зорін,

В.О. Квартальний, В.К. Федорченко, Н.А. Фоменко та ін.);

психолого-педагогічні та дидактичні умови підготовки майбутніх фахівців

(В.В.Краєвський, В.П. Параніч та ін.).

Аналіз дисертаційних досліджень та психолого-педагогічних джерел

засвідчив наявність різних підходів науковців і практиків до обґрунтування

психолого-педагогічних умов професійної підготовки майбутніх фахівців.

Так, теоретичний аналіз дисертаційних робіт (О.О. Гаврилюк [20],

Л.М. Дибкової [31], В.П. Параніч [90] та ін.) показав, що важливими

психолого-педагогічними умовами професійної підготовки майбутніх

фахівців є: психологічна готовність до професійної діяльності, що є синтезом

тісно взаємопов’язаних структурних компонентів (мотиваційного,

когнітивного, гностичного, емоційно-вольового, креативного,

комунікативного); врахування індивідуальних особливостей учнів у процесі

навчально-пізнавальної діяльності; вдосконалення теоретико-методичної та

практичної підготовки учнів до професійної діяльності.

132

Підтримуючи думку науковців, вважаємо, що створення в процесі

навчання необхідних умов і стимулів забезпечує успішність формування

професійної компетентності майбутніх фахівців сфери послуг і туризму, їх

готовність до професійної діяльності.

Сьогодні велике значення надається особистісній позиції учня,

бажанню вчитися. Як зазначає Г.О. Балл, гуманістична, особистісна

орієнтація професійної підготовки передбачає приділення особливої уваги

ціннісно-мотиваційному стрижневі особистості, який визначає її

спрямованість, зокрема професійну [5, с.36].

Ми поділяємо думку вченого і вважаємо, що сформоване ціннісне

ставлення до майбутньої професійної діяльності сприяють формуванню на

належному рівні таких чинників, як: професійні знання та уміння, необхідні

професійні якості, що забезпечує здатність майбутнього фахівця до високих

досягнень у професійній діяльності, а отже професійної самореалізації.

Отже, навчальна діяльність проходить більш ефективно і дає якісні

результати за умови, якщо в особистості є глибокі мотиви, що викликають

бажання вчитися – позитивне ставлення до майбутньої професії, потреба в

отриманні знань.

О.М. Леонтьєв вважає, що потреба виступає як внутрішня умова і

джерело різних форм активності особистості. На думку Б.Г. Ананьєва,

С.Л. Рубінштейна, потреба пізнання – це не вроджена властивість

особистості, а результат її розвитку.

Найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси учнів.

Викладач має їх знати і постійно ними керуватися, створювати можливості

для їх актуалізації й задоволення.

Зокрема Т.І. Левченко [62] наголошує, що для формування підтримки і

збереження мотивації учіння, необхідно, щоб навчальний процес відповідав

тим цілям, які ставлять перед собою учні; задовольнялись їх пізнавальні

потреби й інтереси; у навчальній діяльності були б наявними ініціюючі

133

чинники – новизна; дослідницькі й творчі елементи; актуалізувалися б

когнітивні, споживацькі, регуляційні, виконавчі функції і параметри мотивів

(види, рівні, якості, вияви); диференціювалися мотиви учіння і навчання,

типи мотивації у різних формах навчання, враховувалася б їх взаємодія;

враховувалися відмінності висхідної мотивації до учіння, яка була наявною в

учнів і мотивація власне учіння, яка повинна регулюватися вчителем;

змінювалася б спонукальна дія сильно діючих мотивів [62, с.24-25].

Результативність навчальної роботи в багатьох випадках залежить від

характеру ставлення учня до обраної професії і бажання нею займатися після

закінчення навчального закладу.

Враховуючи вище сказане, можна стверджувати, що ефективною

умовою формування професійно-орієнтованих знань і умінь майбутніх

фахівців сфери послуг і туризму є своєчасне виявлення домінуючих мотивів

вибору професії, характеру відношення до обраної професії, можливостей і

особливостей особистості кожного учня, що дозволяє вдосконалити

професійну підготовку майбутнього фахівця, надаючи інформацію про

професійну діяльність, про можливості застосування набутих знань, умінь,

розкриваючи нові можливості для реалізації особистісного потенціалу учня.

Також важливо у процесі навчання враховувати і опиратися на

суб’єктивний досвід, знання, уміння і навички учнів.

Як зазначає В.Ю. Стрельніков “у цьому плані важливо: мати

інформацію про існуючі знання і досвід студентів; розвивати те, що вони вже

вміють і знають, адже найкраще засвоюються ті знання, які пов’язані із вже

існуючим досвідом; надати можливість обміну досвідом, бо існуючі знання і

вміння – один із найсильніших засобів, які слід використати; уміння і знання

студентів, які вони вже мають, не руйнувати і не піддавати сумніву, бо у

такий спосіб виникає опір стосовно нового змісту… використовувати

техніки з високим рівнем участі, життєвого досвіду учасників, рольових ігор,

дискусій тощо” [117, с.18].

134

Майбутній фахівець повинен мати можливість побачити використання

набутих знань та вмінь на практиці. Тому слід намагатися зробити навчання

наближеним до реальних потреб та проблем майбутніх фахівців.

Навчальна діяльність - це середовище, в якому формується ставлення

учня до майбутньої праці, система знань та вмінь, необхідні професійні

якості його особистості. Одна з умов процесу навчання – свідоме засвоєння

знань.

Досліджуючи навчально-пізнавальну діяльність майбутніх агентів

з організації туризму в ПТНЗ ми шукали відповіді на такі запитання: як

досягти того, щоб система навчальних завдань у процесі вивчення

дисципліни «Географія туризму» відповідала своїй головній

професійно-орієнтованій функції, як визначити оптимальний об'єм

знань і вмінь, потрібних майбутньому фахівцю, як прищепити йому

навички ефективного застосування географічних знань.

Географія туризму як професійно-орієнтована навчальна

дисципліна сприяє стійкій потребі учнів у засвоєнні знань, умінь і

навичок, у розвитку пізнавальної і дослідницької активності,

направленій на самоосвіту з метою оволодіння майбутньою

спеціальністю. Проте без відповідної мотивації процесу пізнання,

використання професійно-орієнтованих форм і методів навчання,

пов'язаних із вирішенням завдань і проблем майбутньої професії,

навчальний матеріал не стає дієвим інструментом у майбутній

практичній діяльності, не в повну міру використовується і часто

забувається. Таким чином, викладач має використовувати таку

організацію занять, яка, не знижуючи теоретичного рівня, створювала

б умови для учнів у ситуації, моделюючій їхню майбутню професійну

діяльність.

Як зазначає С.О.Сисоєва, «молода людина тільки тоді може

повноцінно здобути професійну освіту, коли вона знає, що набуті знання

135

стануть основою її професійного становлення, успіху в житті, засобом

соціального захисту, тим підґрунтям, який дозволить знайти своє місце в

суспільстві, дійсно творити своє життя, самоутверджуватися і

самореалізовуватися у ньому» [94, с.13].

Отже, головне місце серед форм професійного навчання повинні

зайняти ті, що забезпечують розвиток творчого потенціалу особистості,

вчать майбутнього фахівця самостійно здобувати знання, передбачають

тісний зв’язок з практикою.

Це свідчить про необхідність використання професійно-орієнтованих

форм навчально-пізнавальної діяльності у підготовці майбутніх фахівців.

Організаційна форма навчання, форма організації навчання – це

зовнішній вигляд організації навчального процесу, який пов’язаний з

кількістю учнів, місцем і часом їхнього навчання й порядком його реалізації

[23, с. 240].

Організаційну форму навчання розглядають також як: форму взаємодії

викладача і учнів у процесі навчання [6], спеціальну конструкцію

навчального процесу, характер якої зумовлюється змістом навчання,

методами, прийомами, засобами діяльності вчителів і учнів [137].

Професійна орієнтація визначається як науково-практична система

підготовки молоді, переважно учнівської, до вільного й свідомого

професійного самовизначення [124, с.160].

Керуючись педагогічними поняттями, ми розглядаємо

професійно-орієнтовані форми навчально-пізнавальної діяльності майбутніх

фахівців сфери послуг і туризму як такі, що спрямовані на формування

інтересу та позитивного ставлення до майбутньої професійної діяльності,

відтворюють реальні умови праці для розв’язання конкретних професійних

завдань і проблем, сприяють формуванню професійної компетентності,

готовності майбутнього фахівця до виконання професійних дій.

136

Практика підготовки майбутніх фахівців сфери послуг і туризму

показує, що професійна спрямованість навчально-пізнавальної діяльності є

тим важелем, спираючись на який можна підвищити в значній мірі

мотивацію вивчення дисциплін, покращити фахові знання та уміння, а також

якість професійної підготовки.

Сьогодні навчальні програми потребують не тільки знань про

ефективні засоби діяльності, а насамперед здатності їх застосовувати на

практиці.

Так, специфіка професійної діяльності агента з організації туризму

полягає в умінні:

· робити аналіз змісту, вартості, особливостей послуг готелів,

музеїв, транспортних підприємств;

· брати участь у розробці внутрішніх та міжнародних маршрутів;

· самостійно складати кошторис турів або екскурсій;

· виконувати рекламну діяльність та надавати повну інформацію

про обсяг, умови та якість туристичних послуг, що пропонуються

суб'єктом туристичної діяльності;

· самостійно вести облік заявок і договорів на проведення турів або

екскурсій і складати відповіді документи звітності;

· забезпечувати своєчасне придбання проїзних документів для груп

туристів;

· виконувати роботу з посольствами та консульськими відділами

для отримання віз;

· використовувати комп'ютерну та офісну техніку тощо [33].

Отже, вибираючи форми та методи підготовки майбутніх фахівців до

професійної діяльності, викладачу в першу чергу необхідно знайти ті, що

допоможуть найповніше ознайомити всіх учасників навчального процесу з

особливостями роботи працівника в даній сфері, з вимогами, що висуває цей

вид трудової діяльності до рівня загальної і спеціальної підготовки

137

майбутнього фахівця, рівня розвитку його особистісних і професійних

якостей.

Використання професійно-орієнтованих форм і методів навчання може

бути ефективним завдяки певним умовам, зокрема:

· чіткій професійній скерованості методів і прийомів організації

діяльності, що дає можливість одержати початковий професійний

досвід, «приміряти» його до особистісних особливостей;

· спільній діяльності учнів, їхній постійній взаємодії під час

виконання різних форм роботи, можливості постійного порівняння

ефективності роботи з іншими, оволодіння навичками

співробітництва, взаємодопомоги;

· проблемності завдань, які вирішуються, що розвиває професійну

творчість, робить ситуацію емоційно-привабливою, стимулює

науковий пошук, приводить до власних професійно-значущих

досягнень, які посилюють позитивну мотивацію та формуючих

стійкість намірів щодо майбутньої професійної діяльності [68].

Визначаючи професійно-орієнтовані форми навчання у

професійно-технічному навчальному закладі, ми виходили з того, що в

процесі професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг і туризму

має певним чином відображатись зміст реальної професійної діяльності.

Такі форми навчання як уроки з аналізом та моделюванням типових і

нетипових виробничих ситуацій, ділові та рольові ігри, творче проектування

учнями туристичних маршрутів, організація навчальних екскурсій та

туристичних походів з орієнтацією на різні види туризму сьогодні виходять

на передній план, оскільки дозволяють учням у майбутньому швидко

адаптуватися до конкретних умов праці.

Аналіз учнями проблемних виробничих ситуацій дозволяє наблизити

теоретичні знання до реальної професійної діяльності майбутнього фахівця

сфери туризму, сприяє формуванню здатності застосовувати досвід у

138

типових ситуаціях та передбачати проблеми в нетипових і нестандартних

ситуаціях, що виникатимуть у реальній практичній діяльності; дозволяє

оптимізувати процес формування навичок професійного спілкування, а

також, розкрити особистісний творчий потенціал учня.

Особливостями використання проблемних ситуацій є, на нашу думку, те,

що для них доцільно брати реальні сюжети з практики, досвіду учнів, з

матеріалів періодичного друку.

Ефективним видом професійного навчання є імітаційне або ігрове.

Фахівець сфери туризму має сьогодні не тільки все знати, а й бути хорошим

організатором, вміти працювати з людьми, володіти особливостями ринкової

економіки тощо. Тому активною формою навчання є ділові ігри та ігрове

моделювання виробничих ситуацій. Вони логічно продовжують процес

навчання в умовах імітації виробничого процесу. Майбутній фахівець

здобуває та вдосконалює вміння щодо вироблення та застосування рішень у

конкретній ситуації [95].

Ігрові форми та методи навчання сприяють формуванню особливої

суб’єкт-суб’єктної взаємодії, яка на практиці характеризується спільною

діяльністю викладача і учня, єдністю їхніх інтересів і прагнень, що, в свою

чергу, впливає на ефективність формування професійно-орієнтованих знань

та умінь майбутніх фахівців.

Важливою формою навчально-пізнавальної діяльності є самостійна

науково-дослідницька, творча діяльність учнів. На нашу думку, розробка

майбутніми фахівцями професійно-орієнтованих творчих проектів є

необхідною умовою їх професійної підготовки. Так, у підготовці агентів з

організації туризму слід більше уваги приділяти відпрацюванню навичок

розробки екскурсійних маршрутів по місту та області, проектуванню

реальних турів по Україні та близькому зарубіжжю та їх умовному

просуванню серед учнів під час проведення професійно-ділової або рольової

гри.

139

Позааудиторна робота у підготовці майбутніх агентів з організації

туризму повинна обов’язково включати екскурсії, різні види туристичних

подорожей, залучення майбутніх фахівців до різних видів туризму

(екотуризм, спортивно-оздоровчий, краєзнавчий). Учні можуть самостійно

розробляти і організовувати маршрути походів вихідного дня з їх подальшим

технічним та історико-краєзнавчим описом, екологічні маршрути та стежки

по лісопарковим зонам міста та передмістя. Такий вид роботи сприяє

розвитку у майбутніх фахівців сфери туризму пізнавального інтересу до

професійної діяльності, вихованню любові до природи рідного краю,

формуванню екологічної культури, без чого не може відбутися особистісне

та професійне становлення фахівця.

Результати дослідження засвідчують, що для ефективного формування

професійно-орієнтованих знань і умінь фахівців сфери послуг і туризму

викладачу необхідно: враховувати індивідуальні можливості і творчі

здібності учнів, їх професійні інтереси; дотримуватися суб’єкт-суб’єктної

взаємодії у процесі навчання; максимально використовувати та збагачувати

суб’єктивний досвід учнів; орієнтуватися на використання

професійно-орієнтованих форм і методів навчання. Такий підхід забезпечує

свідоме та активне сприймання матеріалу, його глибоке осмислення і

запам’ятовування, всебічне розуміння засвоєних знань та вміння

застосовувати їх на практиці, формування практичних умінь і навичок

творчої діяльності.

Таким чином, у процесі дослідження ми дійшли висновку, що

успішність навчально-пізнавальної діяльності спрямованої на формування

професійно-орієнтованих знань та умінь майбутніх фахівців сфери послуг і

туризму в ПТНЗ залежить від таких психолого-педагогічних умов:

· рівня сформованості глибокого та стійкого інтересу до майбутньої

професійної діяльності; позитивного ставлення до набуття

140

професійних знань та умінь, потреби у професійному

самовдосконаленні;

· використання форм та методів навчально-пізнавальної діяльності,

що дозволяють моделювати професійний зміст майбутньої

діяльності, забезпечують творче засвоєння професійних знань,

набуття необхідних практичних умінь, розвиток професійних

якостей, задоволення освітніх потреб майбутнього фахівця.

3.2. Теоретичні та організаційно-педагогічні засади застосування

професійно-орієнтованого проектного навчання, спрямованого на

формування компетентності майбутніх фахівців сфери послуг і туризму

Сьогодні індустрія туризму в Україні працює в умовах жорсткої

конкуренції, відвойовуючи як внутрішні, так і зовнішні туристичні ринки. У

зв'язку з цим постає питання про якість обслуговування туристів, яка може

бути забезпечена на основі належної професійної підготовки майбутніх

фахівців сфери послуг і туризму.

Учні професійно-технічних навчальних закладів, що отримують

кваліфікацію – агент з організації туризму повинні оволодіти таким обсягом

професійних знань і вмінь, які дозволили б їм вільно орієнтуватися у

питаннях організації спеціалізованого відпочинку, проведення змістовного

дозвілля і розваг, надання готельно-ресторанних послуг, транспортного та

екскурсійного обслуговування, спортивно-оздоровчої та екологічної

діяльності. Тому сьогодні необхідна підготовка фахівця широкого профілю,

який міг би ефективно інтегрувати гуманітарні, природничі та технічні

знання, володіти сучасними технологіями гостинності.

Дослідження потреб та вимог сучасного ринку праці щодо професійної

підготовки фахівців сфери послуг і туризму показують, що серйозною

проблемою фахівця-початківця є важка адаптація до умов безпосереднього