7
про актуальність дослідження теми “Психолого-педагогічні умови
формування компетентності майбутнього фахівця сфери послуг і туризму
у процесі навчання у ПТНЗ”.
Під компетентністю розуміють здатність спеціаліста до досягнення
чітко визначеної мети, ефективного здійснення професійної праці у певній
галузі діяльності. Компетентність – це особистісна характеристика, яка
засвідчує реальну здатність до виконання професійних дій.
Компетентному фахівцю мають бути властиві, принаймні, три
відмінних характеристики, а саме: ефективність праці, мобільність та
гнучкість, постійний професійний саморозвиток та самовдосконалення.
У більшості країн у поняття компетентності включаються, як
мінімум, такі компоненти: ефективне виконання індивідуальних
професійних обов’язків, здатність розв’язувати складні нетипові завдання,
особистісна відповідальність за результати роботи і її удосконалення,
здатність до прогностичного застосовування знань та умінь та ін.
Професійна компетентність – це інтегративна якість, яка включає
рівень оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, а
також особистісну компетентність, яка виявляється, перш за все, у
комунікативності, творчості і креативності. Важливим є також особистісна
варіативність, гнучкість, готовність до постійного саморозвитку та
самовдосконалення. Особистісний компонент професійної компетентності
зумовлює здатність спеціаліста до самостійного вибору власної стратегії
професійної діяльності в нових умовах праці.
Процеси глобалізації, перехід від індустріальних технологій до
науково-інформаційного виробництва, впровадження нових форм
організації праці, зростання соціально-економічних вимог та потреб
сучасного споживача потребують відповідних змін щодо компетентності
кваліфікованих фахівців сфери обслуговування і туризму. Це, перш за все: