Лекции - Операционный менеджмент (на укр. яз.)

Подождите немного. Документ загружается.

8.4.Методи оцінки рівня ризиків підприємницької діяльності

Оцінка рівня ризику

кількісна якісна

абсолютний розмір

фінансових втрат або

збитків

відносний розмір фінансових втрат

або збитків ( на одиницю прибутку

або капіталу)

Сутність та умови застосування методів оцінки рівня ризику

Назва методу Сутність оцінки рівня ризику Умови застосування

1.Статистичний Кількісне визначення

ймовірності настання

ризикових подій на основі

ретроспективного аналізу їх

винекнення

Прояв ризику в діяльності

конкретного підприємства,

наявність інформації про

фінансові втрати

підприємства від настання

ризиквих подій

2.Експертний Якісне визначеня рівня

ймовірності настання

ризикових подій на основі

вивчення та експертної

оцінки факторів, що

обумовлюють рівень ризику

Наявність досвідчених

експертів з ризик-

менеджменту, збір та обробка

ними інформації про діяль-

ність підприємства та

фактори, що обумовлюють

певний вид ризику ( за

спеціальним переліком)

3.Аналітичний

3.1.Метод оцінки

чутливості

3.2.Метод Монте-

Карло

(комп’ютерного мо-

делювання)

Якісне визначення рівня

ризику на основі фінансових

наслідків ризикових подій

( на перспективний період)

Можливість розробки

економіко-математичної

моделі залежності фінансових

результатів діяльності

підприємства ( або його

окремих операцій) від

окремих факторів-ризикових

подій

Розглянемо більш детально послідовність дій, необхідних для

практичного застосування кожного методу оцінки рівня ризику

Алгоритм застосування фактичного методу оцінки рівня ризику

Методика оцінки рівня

ризику

статистичний експертний аналітичний

Перевірка можливості застосування

статистич-ного методу для оцінки певного

виду ризику конкретного підприємства

Збір інормації про частоту ризикових подій у

минулому періоді та фінансові втрати підприє-

мства від них ( за даним видом ризику)

Визначення переліку можливих фінансових ре-

зультатів підприємства за проведеними опера-

ціями або в періоді, що досліджується (Фрі)

Алгоритм застосування розрахунково-аналітичного методу оцінки рівня

ризику

Розрахунок ймовірності настання ризикової

події (Рі)

Рі=

КРПі

де: КРП – кількість ризикових подій за період,

що досліджується, які призвели до і-го фіна-

нсового результату;

К- загальна кількість оперпцій, які було прове-

дено підприємством ( кількість періодів оцінки )





Рі

Розрахунок середнього фінансового результату

підприємства по проведених операціях або за

період, що досліджується

Фрсф=

ФРі



1

Розрахунок середнього квадратичного

відхилення факторів фінансових результатів

(Фрі) від їх середнього рівня (Фрср)

хРіФРсрФРі







)(



Розробка економіко-математичної моделі залежності

фінасо-вих результатів діяльності підприємства або окремої

господар-ської операції від ризик-факторів

ФР = ( Ф

,Ф

, ….. Ф

де:Ф

- ризхик-фактори, що впливають на фінансові резуль-

тати

8.5.Шляхи та заходи щодо мінімізації господарського ризику

підприємства

Еефктивний ризик-менеджмент на підприємстві потребує розробки і

застосування певної системи методів управління ризиком.

Визначення вірогідних змін кожного ризик-фактора на період,

що оцінюється ( в діапазоні або крапково)

Кількісна оцінка фінансових наслідків при кожному вірогідно-

му варіанті значення ризик-фактора (ів)

Проведення оцінки рівня ризику діяльності ( операції )

За наявності альтернативних

варіантів

За наявності єдиного

варіанта

За критерієм мінімальної чутли-

вості фінансового результату

до зміни ризик-факторів

Статистичним методом оціки

( шляхом розрахунку коефіцієнта

варіації фінансового результату)

Шляхи та заходи щодо мінімізації

господарського ризику

підприємства

організаційні

( контроль за ризиком)

економічні

( фінансування ризику)

Впровадження системи

заходів , що спрямовані

на недопущення винекне-

ння ризикових подій або

на мінімізацію їх наслі-

дків для підприємства

Впровадження фінансових

інструметів, які дозволя-

ють відшкодувати збитки

в разі винекнення ризико-

вих подій

Оранізаційні методи контролю за ризиком

відхилення ризику

Виключення з діяльності підприємства ри-

зикових операцій ( дій, напрямків діяльнос-

ті тощо)

недопущення збитківмінімізація збитків

передача контролю

за ризиком

Здійснення заходів, які спрямовані на не-

допущення винекнення ризикових подій, а

отже і збитків від них

Впровадження заходів, срямованих на

мінімізацію збитків у разі винекнення ри-

зикових подій

Передача відповідальності за ризикові

події та їх наслідки іншим юридичним

особам-контрагентам підприємства за

умовами договірних відносин

Перелік питань для дискусії

1.Розкрити сутність ризику підприємницької діяльності.

2.Охарактеризувати можливі ризик-позиції підприємства.

3.Охарактеризувати етапи та логіку розробки стратегії управління ризиком.

4. Методи оцінки рівня ризиків підприємницької діяльності.

5.Сутність та умови застосування методів оцінки рівня ризику.

6.Алгоритм застосування фактичного методу оцінки рівня ризику

7.Алгоритм застосування розрахунково-аналітичного методу оцінки рівня

ризику.

8.Шляхи та заходи щодо мінімізації господарського ризику підприємства

Тема 9.Управління матеріально-технічним забезпеченням та збутом.

Методи фінансування ризику

прийом ризику

створення на підприємстві влас-

ного резервного фонду для фінансу-

вання можливих збитків (само-

страхування)

передача ризику

Передача фінансової відповідаль-

ності за ризикові події спеціалізо-

ваній страховій компанії шляхом

укладення договору страхування

та сплати страхової премії

План

9.1.Матеріально-технічне забезпечення: сутність, форми, організаційна

структура та функції.

9.2.Управління матеріально-технічним забезпеченням та його основні

завдання.

9.3.Концепція управління збутом, її основні функції та інформаційн

асистема збуту.

9.4.Управління товарорухом та стимулювання збуту.

9.1.Матеріально-технічне забезпечення: сутність, форми,

організаційна структура та функції.

Матеріально-технічне забезпечення – процес постачання підприємства

всіма видами ресурсів у визначені строки та в обсягах, необхідних для

нормального здійснення його виробничо-господарської діяльності.

Основні цілі:

 забезпечити рівномірність та ритмічність випуску готової

продукції;

 поліпшити використання ресурсів;

 мінімізувати транспорно-складські витрати тощо.

Існують різні форми матеріально-технічного забезпечення. Серед них –

транзитна та складська.

Фактори, які впливають на вибір форми постачання:

 особливості ресурсів;

 тривалість їх отримання;

 кількість пропозицій;

 якість;

 ціна ресурсу.

Залежно від цього фірма забезпечує себе ресурсами через:

 товарно-сировинні біржі;;

 аукціони, конкурси, спонсорство;

 гуртові закупівлі чи регулярні закупівлі дрібними партія ми;

 власне виробництво комплектуючих виробів та інш.

Організаційна структура відділу МТЗ.

В кожному конкретному випадку формування організаційних служб

постачання залежить від типу виробництва, його масштабів, обсягу та

номенклатури сировини та виробів, рівня спеціалізації та кооперування,

наявності транспортної та постачальницько-збутової мережі в даному районі,

форм постачання тощо.

Структура відділу (управління) метеріально - технічного забезпечення

показано на схемі 9.1.1.

Заступник директора з комерційних

(виробничих) питань

Стркутуру окремих бюро відділу матеріально-технічного забезпечення

можна формувати за функціональними чи предметними ознаками. Наприклад

бюро маркетингу можна поділити за нрупами ресурсів (обладнання,

технологічне оснащення, сировина матеріали, комплектуючі або за функціями

маркетингу (группа інформаційного забезпечення, группа вивчення іміджу

постачальників, группа вивчення конкурентоспроможності постачальників та їх

товарів, група цін).

Планово-економічна група може виконувати такі функції: розроблення

методів оптимізації використання тресурсів; аналіз ефективності використання

ресурсів; розроблення нормативів витрат найважливіших видів ресурсів;

розроблення стратегічних і тактичних норм та нормативів; розроблення

нормативних балансів; розроблення плану забезпечення підприємства та його

іпдрозділів матеріальними ресурсами.

Група управління матеріальними запасами має розвязуавти такі

питання:інвентарізація, облік та розархунок нормативних різних видів

запасів(оборотних, страхових, витратних) за видами ресурсів та

спеціалізованими складами; оптимізація запасів за видами ресурсів; організація

поповненя запасів; облік і контроль ресурсів, що використовуються ; технічне

забезпечення управління запасами.

Бюро диспетчеризації та забезпечення робочих місць ресурсами

здійснює безперервний контроль та збирання інформації про забезпеченність

виробництва необхідними видами ресурсів.

Бюро упарвління ефективностю використання ресурсів може

здійснювати аналіз факторів використання ресурсів, визначати залежності між

організаційно-технінчними показниками, обліковувати і контролювати

Керівник відділу МТЗ

Бюро (група)

маркетингу

постачальників

ресурсів

Бюро (група)

управління

матеріальними

запасами

Бюро (група)

диспетчеризації та

забезпечення

робочих місць

ресурсами

Бюро нормування та

планування забезпечення

виробництва ресурсами

(планова економічна група)

Складське господар-

ство.Технічне бюро,

спеціалізовані скла-

ди за видами мате-

ріалів та виробів

Бюро (група) управ-

ління ефективністю

використання

ресурсів

Схема 9.1.1. Типова схема організаційної служби МТЗ промислового

підприємства

використання ресурсів на іпдприємстві в цілому, розробляти заходи щодо

поліпшення використання різних видів ресурсів тощо.

З перерахованих завдань кожного підрозділу випливають основні

функції відділу метаріально- технічного забезпечення:

1.Здійснення маркетингових досліджень ринку постачальників за

конкертними видами ресурсів. Вибір постачальників.

2.Планування потреби фірми в матеріальних ресурсах, необхідних для

функціонування основних та допоміжних виробництв, а також для

експлуатаційного та капітального будівництва.

3.Підготовка заявок і специфікацій на необхідні ресурси та подання їх у

вищі планові органи управління.

4.Здійснення оперативної діяльності з реалізації планів забезпечення

ресурсами.

5.Прийняття, розміщення, зберігання, підготовка ресурсів до

виробництва, видача їх цехам та службам іпдприємства, організація

забезпечення ресурсами робочих місць.

6.Визначення обгрунтованих норм запасів матеріально-технічних

ресурсів та доведення цих норм до працівників складів, регулювання розмірів

запасів та контроль за їх станом.

7.Розроблення організаційно-технічних заходів з економії матеріальних

ресурсів, зниження норм і нормативів витрат ресурсів.

8.Оперативний облік надходження ресурсів, контроль за їх витратами

цехами й службами.

9.Аналіз ефективності використання ресурсів та стимулювання

поліпшення їх використання.

9.2.Управління матеріально-технічним забезпеченням та його

основні завдання.

Управління матеріально-технічним забезпеченням виробництва

охоплює комплекс робіт із погодженям дій усіх відділів, службовців та

посадових осіб. Дії охоплюють слідуючі аспекти діяльності: визначення

потреби в ресурсах та розрахунок кількості їх замовлень, знаходженя методів,

форм та джерел постачання ресурсів.

Сюди відноситься і вибір постачальників метеріальних ресурсів,

погодження цін, укладання договорів та організація постачання.

Важливим моментом є організація контролю якості, кількості ресурсів, їх

зберігання та використання.

Визначення потреби в ресурсах і вибір форм та джерел їх постачання

Визначення потерби в ресурсах та розрахунок кількості замовлень.

Це завдання розвязується на стадії планування потреби в ресурсів. На

цій стадії визначаються:

 частка витрати матеріальних ресурсів за звітний період, необхідна

кількість для виконання виробничої програми;

 види матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення

виробничої діяльності в плановий період;

 матеріальні баланси за видами ресурсів, джерелами, строками

дходження та напрямами споживання;

 постачальники та їх можливості, а також витрати на матеріально-

технічне забезпечення;

 необхідні майданчики складських приміщень для зберігання мате-

ріальних ресурсів;

 можливості організації виробництва певних виробів, деталей, напів-

фабрикатів тощо на підприємстві.

Відпрацьовані різні методи та методики, що оптимізують рух

матеріальних ресурсів. Вибір методики залежить від профілю підприємства,

можливостей замовника, виду продукції, наявності та виду складів на

підприємстві, системи контролю та станом запасів.

Але розрахунок потреби в закупівлях матеріалів здійснюється на єдиній

тодичній основі за формулою:

ПМ =ВМр + ПМЗп + ПЗМк,

де ПМ – потреба в матеріалах;

ВМр – витрати матеріалів у розрахунковий період;

ПМЗп і ПЗМк – перехідний запас матеріалів відповідно на початок і кінець

розрахункового періоду.

9.3.Концепція управління збутом , її основні функції та інформаційна

система збуту.

Управляючий збутом орієнтується на досягнення цілей підприємства. Для

виконання завдання необхідна система управління, яка охоплювала б цілі та

інструменти. Основою цієї системи управління є концепція збуту , яка

містить основні рішення відносно сфери діяльності , а також довгострокові цілі

та стратегічний порядок дій на ринку. У загальному вигляді охоплює такі

основні елементи:

 сфера збутової діяльності;

 цілі;

 стратегія збутової діяльності;

 методи збуту;

 принципові установки стилю дій.

Концепція управління збутом є загальною основою для здійснення опера-

тивного планування збутової діяльності. У реальному господарському житті

процес оперативного планування збуту характеризується такими етапами.

рис.9.3.1.

Планування збуту

Ресурси постачальників

Розроблення програм руху товарних потоків у процесі реалізації

Визначення потреб у складських

приміщеннях та їх потенційної

Визначення потреби в

транспортних засобах

Основні функції збуту

 функції планування;

 функції організації;

 функції контроль та регулювання.

Інформаційна система збуту та принципи її побудови

Інформаційна система збуту (ІСЗ) допомагає ефективно реалізувати

наведені функції та досягти бажаних результатів збутової діяльності.(ІСЗ) є

частиною загальної інформаційної системи управління підприємством. (ІСЗ)

має містити дані:

 стратегічного й оперативного планування;

 управління і, зокрема, контролю виконаня планів;

 виявлення слабких місць в аналізації організації;

 прийняття оперативних рішень, що реагують на зміни ситуації.

Побудова інформаційної системи збуту:

1.Визначення необхідних для обліку даних:

 Які і від кого потрібні дані?

 Які дані можуть бути отримані (визначення джерел даних)?

 Як аналізувати дані?

2.Узагальнення та подання даних.

3.Визначення шляхів руху інформації.

Обсяг інформації з управління збутовою діяльністю має конкретніше

охоплювати:

А)результати діяльнрості ипідприємства;

Б)позиція підприємства на ринку;

В)відносини на ринку.

4.Банк даних (ІСЗ) про:

 Покупців, їх особливі побажання;

 Потенціал збуту у покупців;

 Рекламації, конкурентні ціни, наявні на складі залишки та періоди

поставок.

9.4.Управління товарорухом та стимулювання збуту.

Засоби

Розроблення масових переміщень та прийняття товарів

Оптимізація розміщення та обсягу складських приміщень

Календарне планування підготовки товарів до відвантаження та поставок

Оцінювання результатів

Схема 9.3.1. Оперативне планування збуту