7
З наведеної схеми видно , виробничий менеджмент міститься посередині
життєвого циклу товару, тобто стадії виробництва передують стадії загального
управління, маркетингу, науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт ( НДВКР) тощо. Після стадії виробництва йдуть стадії підготовки товару
до функціонування, експлуатації та утилізації. Інші елементи менеджменту
організації забезпечують управління відповідними функціональними зонами й
оптимізують діяльність фірми в цілому.
Досягнення високої якості «виходу» системи або конкурентноздатності
товару, можливе за дотримання таких умов:
1) якість робіт із стратегічного менеджменту та стратегічного
маркетингу повинна відповідати вимогам конкурентоздатності;
2) якість « процесу» в системі ( обладнання, технологія, організація
виробництва та інші компоненти фірми) має відповідати вимогам
конкурентноздатності).
1.3.Функції, методи і принципи виробничого ( операційного)
менеджменту
Функції виробничого менеджменту
Суть виробничого менеджменту виражається в його функціях, тобто в
тих завданнях, для розв”язання яких він призначений. Таких- функцій п”ять.
1.Планування. Реалізуючи цю функцію підприємець проаналізувавши
стан в якому в даний момент знаходиться фірма, формулює майбутні цілі та
завдання, відпрацьовує стратегію дій, складає необхідні плани, нормативи й
програми.
2.Організація. Ця функція передбачає створення фірми, формування її
структури та системи управління, забезпечення її діяльності необхідною
документацію, тобто організацією власне виробничого процесу.
3.Координація. Координація трудової діяльності людей.
4.Мотивація. Успішна діяльність фірми залежить від активності і якості
роботи співробітників. Для цього необхідно створити відповідні мотиви.
Вибрати найдійовіший для персоналу спосіб заохочення, інша сторона
мотивації - покарання.
5.Контроль. Головне завдання контролю – визначення причин помилок і
можливих шляхів виходу з негативної ситуації.
Методи виробничого менеджменту
Функції виробничого менеджменту реалізуються за допомогою певних
методів, способів доведення їх до виконання. Практика виявила чотири групи
методів: організаційні, адміністративні, економічні, соціально-психологічні.
1.Організаційні методи. Суть полягає в тому, що перш ніж та чи інша
діяльність буде здійснюватися, вона повинна бути правильно організована:
спроектована, націлена, регламентована, нормована, забезпечена необхідними
інструментами, що фіксують правила поведінки персоналу в різних ситуаціях.
2.Адміністративні методи. Зводяться насамперед до відкритого
примусу людей до тієї чи іншої діяльності або створення можливостей для
такого примусу.