РОЗДІЛ 2. ОБЛІК МАТЕРІАЛЬНИХ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
інших вирахувань з доходу) балансової (залишкової) вартості, а справед-
лива вартість проданого активу (після вирахування непрямих податків та
інших вирахувань з доходу) нижче його балансової (залишкової) вартості.
Сума перевищення продажної вартості активу (після вирахування непря-
мих податків та інших вирахувань з доходу) над його балансовою (залиш-
ковою) вартістю включається до складу доходів майбутніх періодів і виз-
нається доходом відповідного звітного періоду протягом строку оренди.
Збитки від продажу необоротного активу з його наступною операційною
орендою відображаються у звітному періоді крім випадку, коли вони компен-
суються зниженими орендними платежами.
Збитки, що компенсуються зниженими орендними платежами, виключа-
ються у звітному періоді із собівартості реалізованого активу і зараховуються
до складу витрат
мабутніх
періодів із включенням до витрат відповідного звітного
періоду протягом строку оренди.
Переоцінка та зменшення корисності
необоротних активів
П(С)БО 7 "Основні засоби" передбачає здійснювати переоцінку основних
засобів за їх справедливою вартістю на дату балансу, якщо їх залишкова вартість
значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на
дату балансу.
Справедливою вартістю основних засобів звичайно є їх ринкова
вартість,
визначена експертною оцінкою, яку здійснюють професійні оцінщики або фахівці
підприємства.
Справедлива вартість об'єкта основних засобів визначається виходячи зі
способу його використання на момент переоцінки.
Іноді через вузькоспеціалізований характер або унікальність окремих ма-
шин і обладнання можуть бути відсутні свідчення про їх ринкову вартість. У
цьому разі переоціненою вартістю таких об'єктів є їх амортизована відновлю-
вана собівартість, тобто витрати на їх придбання в існуючих умовах, скориго-
вані на певний відсоток зносу.
Слід пам'ятати, що коли переоцінюється певний об'єкт основних засобів, треба
переоцінити всі об'єкти групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.
При цьому об'єкти, що належать до певної групи основних засобів, пере-
оцінюють одночасно, для того щоб уникнути вибіркової переоцінки активів і
відображення у фінансовій звітності сум, які є змішанням оцінок на різні дати.
Разом з переоцінкою балансової (залишкової) вартості об'єкта основних
засобів переоцінюються його первісна вартість та знос. Для цього використо-
вують індекс переоцінки, який визначається діленням справедливої вартості
об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість. Переоцінена первісна
вартість та знос об'єкта основних засобів визначаються як добуток відповідно
до первісної вартості або зносу та індексу переоцінки.
Результати першої після надходження об'єкта основних засобів переоцінки
відображають в бухгалтерському обліку так: сума дооцінки залишкової вар-
тості об'єкта основних засобів відображається у складі додаткового капіталу, а
сума уцінки — у складі витрат звітного періоду.
Відображення результатів наступних переоцінок залежить від тенденції та
величини зміни справедливої вартості об'єкта основних засобів.
У разі дооцінки об'єкта основних засобів, який раніше було переоцінено,
97