РОЗДІЛ 2. ОБЛІК МАТЕРІАЛЬНИХ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
Вартістю,
яка амортизується, є первісна (або переоцінена) вартість не-
оборотних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
У свою
чергу,
ліквідаційною вартістю є сума коштів або вартість інших
активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об'єкта
після закінчення строку його корисного використання (експлуатації), за вира-
хуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Інакше кажучи, якщо підприємство придбало автомобіль за 150 000 грн. та
розраховує продати його через 5 років за 18 000
грн.,
а витрати на реалізацію
очікуються в межах 1 000
грн.,
тоді вартість автомобіля, яка амортизується,
становить:
150 000 - (18 000 - 1 000) = 133 000 (грн.).
Слід зазначити, що на практиці досить важко передбачити ліквідаційну
вартість необоротних активів у момент їх надходження.
Через це у разі якщо ліквідаційна вартість необоротних активів незначна
або немає можливості здійснити її оцінку, звичайно вважають, що ліквідацій-
на вартість об'єкта дорівнює нулю.
Більш того, ліквідаційна вартість об'єкта нематеріальних активів завжди
прирівнюється до нуля, крім випадків, коли:
• існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта
наприкінці строку його корисного використання;
• ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого
активного ринку й очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку
корисного використання цього об'єкта.
Об'єктом амортизації є всі необоротні активи, що мають обмежений строк
корисної експлуатації. Земля, строк корисного використання якої необмеже-
ний, не підлягає амортизації.
Строком корисного використання (експлуатації) є період часу, упро-
довж якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт, або
кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від
його використання.
Строк корисного використання об'єкта (експлуатації) визначає саме підприєм-
ство з урахуванням таких чинників:
• очікувана потужність або продуктивність об'єкта;
• строк корисного використання подібних активів;
• очікуваний фізичний знос;
• моральний знос (унаслідок технічного прогресу або зміни попиту на про-
дукцію);
• правові або інші обмеження щодо використання об'єкта (наприклад, строк
оренди, передбачений угодою, або законодавство, що визначає граничний
строк безпечної експлуатації певних об'єктів, тощо).
Оскільки строк корисного використання (експлуатації) визначають виходя-
чи з корисності об'єкта для конкретного підприємства, він може бути корот-
ший, ніж нормативний (технічний, економічний) строк експлуатації.
Отже, строк корисного використання (експлуатації) відображає наміри ке-
рівництва підприємства щодо використання певного об'єкта основних засобів
з урахуванням накопиченого досвіду та оцінки ринкової ситуації.
Проте згідно з П(С)БО 8 строк корисного використання нематеріальних
активів не повинен перевищувати 20 років.
73