"Таємне життя води" ( Мінськ, 2006) мовиться, що вода може слу-
хати музику, наш голос, розрізняти значення слів, бачити зобра-
ження на знімках (лисиця, ліс і т.п.). Цей автор виступав у багатьох
країнах світу, і скрізь його лекції викликали бурхливе захоплення.
Ще б, нам завжди подобається щось таємниче і незрозуміле. І в Ро-
сії, і в Україні в багатьох друкованих виданнях вже є посилання на
цього автора. Але, на мою думку, книга цього японського автора
показує лише, як народжуються не відкриття, а сенсації. Спробую
стисло пояснити свою думку і тим, хто читав цю книгу, і тим, хто
вперше чує про неї. Суть експерименту полягала у тому, що замо-
рожувалося 50 зразків досліджуваної води при температурі мінус
20
о
С
.
Наприклад, бралася вода, яка перед цим "прослуховувала"
красиву музику. Потім ці заморожені зразки виносили в приміщен-
ня, де підтримувалася температура мінус 5
о
С
.
І тут на досліджува-
них зразках починали рости сніжинки, а експериментатор фотогра-
фував їх і робив висновки за отриманими знімками. Красива музика
давала красиві правильні сніжинки, а, наприклад, погане слово на
адресу досліджуваної води давало в результаті або потворні сніжи-
нки, або їх зовсім не було. Читаючи ці рядки, можна і справді по-
думати, що якийсь зв'язок сніжинок з інформацією, яку дістала во-
да, все ж таки проглядається. Так можна подумати тільки в тому
випадку, якщо не звертати уваги на той факт, що сніжинки ростуть
не зі зразків, а з атмосферної вологи, і тому досліджувана вода (у
зразках) і вода, з якої утворилися сніжинки, нічого спільного не
мають, та і структура льоду зразків і сніжинок зовсім різні. Замо-
рожені зразки в цьому випадку дають атмосферній волозі, яка пе-
реохолоджується, в тій кімнаті, де відбувається експеримент, всьо-
го-навсього центри кристалізації, на яких і зароджуються сніжинки.
І у принципі на будь-якому зі зразків (і на тому, який "слухав" кра-
сиву музику, і на тому, якому адресувалося погане слово) повинні
народжуватися приблизно однакові сніжинки. Так воно насправді і
відбувається, а якщо бути точнішими, то на 50-ти зразках однієї і
тієї ж води осідає одна або дві красиві сніжинки, а на інших або
зовсім їх немає, або вони потворні, оскільки саме зародження цих
сніжинок на зразках є лише випадковістю. І вся ця картина більше
залежить не від зразків, а від вологості в тому приміщенні, де від-
бувається зйомка, але тільки не від тієї "інформації", яку нібито
"одержала і пам'ятає" досліджувана вода. А "висновки" з цих рідкі-
сних сніжинок експериментатор робив такі, які він вже наперед
прогнозував на даний момент. Я не можу впевнено сказати, чи ро-
зуміє сам експериментатор, а головне, активний пропагандист та-
121