112
Л. Є. Довгань, Ю. В. Каракай, Л. П. Артеменко. «Стратегічний менеджмент»
забезпечити максимізацію прибутків від господарсько-еконо-
мічної діяльності;
забезпечити мінімізацію витрачених ресурсів на основі макси-
мального використання власних резервів, зниження ресурсо-
витрат і застосування ресурсозберігаючих технологій;
забезпечити мінімізації економічних ризиків з метою обме-
ження фінансових втрат;
забезпечити стабільності функціонування й стійкості підпри-
ємства.
При формуванні стратегічного потенціалу підприємства необхід-
но виходити з того, що його структура являє собою визначену вза-
ємозалежну сукупність його локальних потенціалів, тобто потенціа-
лів кожного виду ресурсів, які забезпечують максимально ефективну
реалізацію довгострокових цілей і стратегічних напрямів розвитку
підприємства. Зокрема, можна виділити такі види локальних потен-
ціалів, поєднання яких формують структуру стратегічного потенціа-
лу підприємства (рис. 3.2).
Усі види локальних потенціалів перебувають між собою в безпосе-
редньому взаємозв’язку та взаємозалежності. Проведення комплексно-
го аналізу складових дозволяє одержати найбільш повну та достовірну
оцінку стратегічного потенціалу та стану підприємства. Локальні по-
тенціали складаються із сукупності ресурсних компонентів, поєднання
яких варіюється залежно від стратегічного напряму розвитку підпри-
ємства. Стан і напрям розвитку локальних потенціалів зумовлюєть-
ся цілями формування стратегічного потенціалу, що визначаються
відповідно до стратегічних напрямів розвитку підприємства, рівня їх
ресурсозабезпеченності, а також характеру взаємодії із зовнішнім се-
редовищем. При цьому кожний локальний потенціал також має свої
специфічні цілі використання й розвитку, що можуть коригуватися під
впливом збурювань, які надходять із зовнішнього середовища.
Структура стратегічного потенціалу підприємства відрізняється
від структури стратегічних потенціалів вищестоящих ієрархічних рів-
нів, дослідження принципів його формування доцільно здійснювати на
основі використання багаторівневої структурної моделі (рис. 3.3). Пред-
ставлена структурна модель показує, що стратегічний потенціал підпри-
ємства є, по суті, результатом взаємодії його ресурсів. Оскільки скла-
дові стратегічного потенціалу підприємства являють собою визначену