Циппеліус Р. Юридична методологія

Подождите немного. Документ загружается.

наступного: v1,v2,... vN - клас (або множина) ситуацій, які

задовольняють вимогам певної норми права (наприклад винне

порушення умов договору); з цієї норми випливають правові

наслідки r1, r2 ..., rN (наприклад, вимога відшкодувати збитки,

які виникли внаслідок порушення умов договору, право не

виконувати дії по договору тощо). w1,w2, ... wN позначає клас

(множину) ситуацій, ознаки яких подібні до тих, які описані

вище і які таким чином утворюють “подібний клас”. Ця

формула якраз і відображає застосування засобу аналогії, який

полягає в тому, що неврегульовані ситуації w1, w2, ... wN,

подібні (аналогічні) до врегульованих v1, v2, ..., vN, треба

подібно (аналогічно) регулювати, тобто застосовувати правові

наслідки, які мають місце для v1, v2,..., vN.

Неважко помітити, що попередні міркування базувались

на припущенні про те, що існує клас (множина) ситуацій,

подібних до тих ситуацій, які чітко і недвозначно врегульовані

законом. Причому ця подібність ґрунтується на певних фактах,

які дозволяють говорити про юридичну аналогію. Таким чином

норми права, які застосовують до врегульованих ситуацій, треба

застосовувати і до подібних (неврегульованих). Однак всі ці

міркування базувались на одному: на припущенні, що один клас

є подібним до іншого. Але саме оця подібність і є основною

юридичною проблемою і саме її вирішення є найскладнішим і

потребує нестандартного оціночного рішення - рішення про

подібність ситуацій одного типу до ситуацій іншого типу.

Знову ж таки все повертається до добре відомого питання:

чи є відмінності між врегульованим типом ситуацій і типом,

який є неврегульованим і правовий наслідок для якого слід

встановити, настільки несуттєвими, що належним чином

виглядатиме застосування до них одного й того ж правового

наслідку. Якщо відмінностей немає, то цей правовий наслідок

зрозуміло є наслідком, який передбачає врегульований тип норм

(див. §11 част. II п. а). Однак встановлення відсутності чи

наявності таких відмінностей і е проблематичним і спроби його

формалізації не приносять особливого успіху. А юрист, який

намагається „розрахувати" правовий наслідок нагадує людину,

181

ЧАСТИНА І. Загальні положення

яка одягає штани через голову.

5.2. Електронна обробка даних у праві

Дискусії щодо того, чи і в якому обсязі можна довірити

здійснення суддівських функцій автоматам з обробки даних, не

є новими. Час від часу вони породжують надмірні сподівання на

„калькульоване” право, яке електронні засоби обробки

інформації повинні „розраховувати” за допомогою мовних і

логічних елементів. Стара ілюзія про те, що суддя може

вирішувати як автомат дістала нове дихання - тепер автомат

повинен би просто замінити суддю. Однак неодноразово

доведено, що юриспруденція, заснована на понятійно-

термінологічній Ідентичності (тобто на висновку про схожість

змісту на основі того, що схожими є терміни чи форми їх

вираження) і, відповідно, на роботі судді як логічного автомата,

який би лише „відтворював слова закону”, є принципово

неправильною

. Автомати також не можуть переймати роль

суддів при вирішенні спорів; бо ж, як зазначено вище,

судочинство не обмежується лише логічними операціями над

буквою закону. Однак деякі функції автомати таки можуть

виконувати.

а) Електронна обробка інформації значною мірою служить

для того, щоб забезпечувати користувачів даними, необхідними

для прийняття рішень (текстами законів, рішень, а також

науковими текстами). При цьому мають здійснюватись функції

збереження і надання інформації. Так, у процесі електронної

обробки інформація розбивається на елементи, її основним

елементом є біт - інформація, зміст якої обмежується вибором

між двома рівнями сигналу „0” і „1” і, таким чином, оцінки

„високого” чи „низького” рівня. Аналогічний вибір між

коротким і довгим сигналом пропонує азбука Морзе.

Багатоманітні комбінації цих сигналів, тобто нулів і одиниць

або високого і низького рівня напруги в мережі, можуть

відтворювати великі і навіть дуже великі масиви інформації.

Цiппeлiyc, 1994, §38 ІІ.

182

Існують спроби представити цілі бібліотеки за допомогою

електронних носіїв, а отже, і за допомогою бітів. В принципі

азбукою Морзе можна навіть освідчитись у коханні.

Слід однак звернути увагу на те, що електронний доступ

до судових рішень чи текстів законів є доступом до їхнього

дослідного змісту. Таким чином, можна гарантувати, що

потрібні норми завжди „під рукою”, отже відпаде небезпека

того, що їх забудуть, не врахують тощо. Різноманітні системи

обробки масивів даних дозволяють вибирати з цілого масиву ті

частини, які мають відношення до того чи іншого формально

описаного питання (за допомогою ключових слів, дат прийняття

тощо). Ця форма електронної обробки інформації наближається до

діалогу. Довільне збереження будь-якої інформації має незаперечні

переваги, забезпечуючи уникнення непотрібних протиріч і

повторень.

В судочинстві швидкий доступ до широкого масиву

попередніх ситуацій і до змісту прийнятих щодо них рішень

може посприяти розвитку методу типізуючого порівняння

ситуацій і диференціації типів (див. §12). Необхідний для цього

збір, перегляд і виділення суттєвих правових ознак, об'єднання

їх у комплекси і утворення таким чином типів ситуацій стає

значно легшим і досконалішим. Таким чином, наприклад до §1

німецького Закону про недобросовісну конкуренцію

зібрано

об'ємний матеріал прикладів добросовісної і особливо

недобросовісної конкуренції, що полегшує кваліфікацію нових

випадків. Кожна нова ситуація порівнюється з попередніми і

вже таким чином значну кількість їх може бути безпомилково

типізовано з відповідним визначенням правового наслідку.

Типізація означає, що суттєві ознаки обставин, які дозволяють

говорити про недобросовісну конкуренцію, є ідентичними або,

щонайменше, подібними до тих, які мали місце в попередніх

випадках.

§1 Закону Німеччини про недобросовісну конкуренцію. „Вчинення в

господарському обігу дій, які суперечать добропорядності (Добрим

звичаям) може переслідуватись шляхом вимоги припинення дій і

відшкодування завданих внаслідок них збитків”.

183

ЧАСТИНА І. Загальні положення

Широку базу порівняльного матеріалу можна забезпечити

і для оцінок правового наслідку (див. §12 част. III). Так,

наприклад, можна систематизувати судові вироки за видом

правопорушення чи злочину і забезпечити доступ до них і

перегляд у довільному порядку. Для випадків водіння

транспортних засобів у стані алкогольного сп'яніння, можна

наприклад запровадити класифікацію відповідно до

особливостей кожного окремого випадку і розмірів накладених

в кожному з них покарань. Таким чином, відбудеться сприяння

насамперед однаковому визначенню міри покарання. У

цивільному праві подібне питання виникає, наприклад, тоді,

коли треба визначити розміри моральних збитків. Воно постійно

полегшується за рахунок врахування все нових і нових ситуацій

та їхньої типізації (наприклад, типових тілесних ушкоджень і

типових розмірів відшкодування за них). Автоматизація

обробки інформації може зробити тут великий вклад у

забезпечення уніфікації правозастосування, однак не далі цього,

адже абсолютно однакових ситуацій не буває і тому

враховувати вироки у подібних справах слід дуже обережно.

Остаточне рішення зрештою залишається за людиною (суддею,

адвокатом та ін.), адже базою даних можна охопити лише ті

випадки, які мали місце або які були сконструйовані штучно.

Однак неможливо штучно сконструювати всю багатоманітність

життєвих ситуацій, адже техніка не створює життя, а лише

вдосконалює його.

б) Описане вище порівняння типових ситуацій, наприклад,

визначення розміру моральної шкоди, комп'ютер може лише

підготувати (шляхом пошуку і надання ситуацій, які в певних

ознаках збігаються з проблемною). Однак автомат не може

приймати остаточне рішення щодо однакової чи різної оцінки

ситуацій. Адже йдеться про те, що відмінності між обставинами

можуть бути суттєвими або несуттєвими і ця суттєвість може

вести до того чи іншого висновку - визнати випадок подібним

до іншого чи не визнавати цього, і, таким чином, вважати чи не

вважати ситуації однаковими. Питання оцінки неможливо

вирішити за допомогою використання інформації про минулі

184

випадки і їх формального співставлення з тим, який треба

вирішити зараз. Адже електронні засоби обробки інформації

потребують точних вихідних даних, і ці дані потім

обробляються за допомогою точних операцій. А право, як вже

було показано вище, дозволяє замінити точними операціями

лише деякі з тих кроків, які ведуть юриста до розв'язку того чи

Іншого питання (див. §18 част. II). Так, можна автоматизувати

розрахунок розміру податків, заробітної плати, пенси тощо.

в) Довільне збереження і довільний доступ до прецедентів

застосування норм права, а також до його обґрунтування має

однак зворотній бік. Шлях до „благотворного забуття”

виявляється таким чином перекритим. Але таке забуття може

мати для права „очисну” функцію, „виводячи” за його межі

застарілі норми. Слід зауважити, що щоденна „очистка права”

через незастосування окремих норм відбувається без особливої

інтелектуальної праці. Тому можна забути важливе, але

„підтримувати на плаву” щось зайве, неважливе. Але загалом

цей процес все ж зберігає тенденцію відкидати неважливе,

забувати те, що непотрібне і не корисне.

Але найважливішою функцією серед тих, які не може

забезпечити електронна обробка даних, але яку з успіхом

виконує наукова література і коментарі до законів, є

виокремлення і фіксація з усього масиву норм права і судової

практики найважливіших, довготермінових і принципових

правових рішень. А без цього юристи наражаються на небезпеку

„не бачити лісу з-поза дерев”, не розуміти місце і вагу того чи

іншого власного чи чужого рішення в контексті загального

смислу і взаємозв’язків права. Через це підвищується

імовірність помилки, залишаються поза увагою і губляться

серед дрібниць важливі інтереси (див. §10 част. IV).

185

ДОДАТОК

ПІСЛЯМОВА

Практична робота правників, а ще більшою мірою

навчальна і наукова юридична література нерідко схиляються

або до абсолютизації раціонального підходу до

правозастосування (аж до поклоніння йому), або ж вважають

його непотрібною надбудовою, яка лише звужує можливості

вільного розсуду і базованого на ньому пошуку абсолютної

справедливості в кожному конкретному випадку, в кожному

спорі. Ця праця має на меті уникнути таких крайніх позицій і

залишитись доступною як для зважених раціональних

міркувань, так і для вільного, не догматичного

правозастосування наскільки, наскільки це необхідно для

справедливого підходу до вирішення правових питань. Адже

вони нерідко такі ж несподівані і різноманітні, як саме

неповторне людське життя.

186

Юридична методологія

Навчальний посібник

Комп’ютерна верстка Куріяц О.М.

Художнє оформлення Григорчук О.І.

Підписано до друку 20.11. 2002 р. Формат 60 × 84/16.

Папір офсетний. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 20,0. Обл.-вид. арк. 21,6.

Тираж 300 прим. Зам. 070-п. Ціна договірна.

Друкарня видавництва "Рута" Чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича

58012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2

187