(Укр. яз. ). Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.03 / Ін-т спец.
педагогіки АПН України. К. , 2004. — 21 с.
Анотація.
Розкрито роль слухового сприймання у формуванні пізнавальної та мовленнєвої діяльності дітей з порушенням слуху.
Проаналізовано існуючий підхід до розвитку слухового сприймання у спеціальних школах для цих дітей.
Визначено, що основною причиною його малої ефективності є недостатня наукова обгрунтованість змісту та технологій розвитку й використання залишків слуху, врахування філогенетичних й онтогенетичних закономірностей формування механізму слухання й говоріння в дітей.
На підставі аналізу цих даних та визначення теоретичних засад науково обгрунтовано, розроблено та апробовано акустико-лінгвістичний підхід, що здійснюється на початковому етапі навчання дітей з порушенням слуху, який передбачає оволодіння механізмом слухового сприймання образів слухових одиниць мовлення з одночасним і послідовним формуванням артикуляційних образів фонем як еквівалентних до слухових. Розглянуто механізм слухового сприймання як здатність людини диференційовано сприймати акустичні ознаки, їх функціональні зв'язки, властиві немовленнєвим звуковим подразникам та одиницям мовлення різних рівнів.
Зазначено, що акустико-лінгвістичний підхід реалізує "прямий шлях" розвитку й використання наявних у дитини залишків слуху з обов'язковим забезпеченням комфортного звукопідсилення.
Визначено зміст, технології, засоби впровадження акустико-лінгвістичного підходу до практики оптимізації слухового сприйняття. Зміст.
Огляд літератури, що відбиває сучасне уявлення про слабкоосновні аніоніти, їх хімічну будову, кислотно-основні властивості, про переваги поліакрилових аніонітів у порівнянні з аніонітами, що синтезують на основні сополімерів стиролу та дивінілбензолу. Надано відомості про іонообмінні рівноваги.
Об’єкт дослідження та матеріали, необхідні для досягнення мети дослідження.
Третій розділ дисертації присвячений аналізу кислотно-основних рівноваг на слабкоосновних поліакрилових аніонітах.
Вивчення динаміки сорбції соляної кислоти слабкоосновними поліакриловими аніонітами.
Розкрито роль слухового сприймання у формуванні пізнавальної та мовленнєвої діяльності дітей з порушенням слуху.
Проаналізовано існуючий підхід до розвитку слухового сприймання у спеціальних школах для цих дітей.
Визначено, що основною причиною його малої ефективності є недостатня наукова обгрунтованість змісту та технологій розвитку й використання залишків слуху, врахування філогенетичних й онтогенетичних закономірностей формування механізму слухання й говоріння в дітей.
На підставі аналізу цих даних та визначення теоретичних засад науково обгрунтовано, розроблено та апробовано акустико-лінгвістичний підхід, що здійснюється на початковому етапі навчання дітей з порушенням слуху, який передбачає оволодіння механізмом слухового сприймання образів слухових одиниць мовлення з одночасним і послідовним формуванням артикуляційних образів фонем як еквівалентних до слухових. Розглянуто механізм слухового сприймання як здатність людини диференційовано сприймати акустичні ознаки, їх функціональні зв'язки, властиві немовленнєвим звуковим подразникам та одиницям мовлення різних рівнів.
Зазначено, що акустико-лінгвістичний підхід реалізує "прямий шлях" розвитку й використання наявних у дитини залишків слуху з обов'язковим забезпеченням комфортного звукопідсилення.
Визначено зміст, технології, засоби впровадження акустико-лінгвістичного підходу до практики оптимізації слухового сприйняття. Зміст.
Огляд літератури, що відбиває сучасне уявлення про слабкоосновні аніоніти, їх хімічну будову, кислотно-основні властивості, про переваги поліакрилових аніонітів у порівнянні з аніонітами, що синтезують на основні сополімерів стиролу та дивінілбензолу. Надано відомості про іонообмінні рівноваги.
Об’єкт дослідження та матеріали, необхідні для досягнення мети дослідження.
Третій розділ дисертації присвячений аналізу кислотно-основних рівноваг на слабкоосновних поліакрилових аніонітах.
Вивчення динаміки сорбції соляної кислоти слабкоосновними поліакриловими аніонітами.