Спеціальність - 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія,
дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних
наук, Рівне – 2002.
Об'єкт дослідження – шкільна дезадаптація учнів підліткового віку.
Предмет дослідження – психологічні особливості шкільної дезадаптації підлітків.
Мета дослідження полягає у з'ясуванні психологічних детермінантів шкільної дезадаптації підлітків та обгрунтуванні напрямів її профілактики.
Гіпотеза дослідження грунтується на тому, що шкільна дезадаптація зумовлюється сукупністю зовнішніх (соціальних) та внутрішніх (психологічних) чинників, які визначають психологічні особливості її прояву. Отже, система запобіжних і корекційних заходів щодо шкільної дезадаптації має спрямовуватися на нівелювання деструктивного впливу соціально-психологічних, психолого-педагогічних, психологічних детермінантів на особистість підлітка. Визначальним чинником ефективності подолання шкільної дезадаптації є встановлення взаємозв'язку між механізмами зовнішньої регуляції і саморегуляції поведінки підлітком.
У відповідності з поставленою метою та висунутою гіпотезою визначені наступні завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у різних галузях психологічної науки і поточнити зміст поняття шкільна дезадаптація.
2. З'ясувати психологічні особливості виникнення і розвитку шкільної дезадаптації в учнів підліткового віку.
3. Експериментально визначити характеристики ціннісно-мотиваційної сфери підлітків з різним типом адаптаційного процесу та особливості саморегуляції у подоланні шкільної дезадаптації.
4. Виявити і змоделювати шляхи подолання шкільної дезадаптації в умовах навчально-виховного процесу.
5. Обгрунтувати зміст психокорекційної діяльності психологічної служби загальноосвітньої школи стосовно запобігання й подолання шкільної дезадаптації.
Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні поняття шкільна дезадаптація у різних галузях психологічної науки, у поглибленні психологічних знань про детермінацію шкільної дезадаптації у підлітковому віці, визначенні психолого-педагогічних напрямів профілактики феномену шкільної дезадаптації.
Практичне значення дослідження полягає у розробці психодіагностичного комплексу методик для виявлення особливостей ціннісно-мотиваційної сфери, рівня сформованості умінь та навичок досвіду саморегуляції підлітків, у накресленні практичних рекомендацій щодо профілактики і корекції шкільної дезадаптації.
Результати дослідження можуть бути використані у психодіагностичній, психопрофілактичній та психокорекційній діяльності практичних психологів загальноосвітньої школи, а також вчителями, методистами у педагогічній практиці.
Об'єкт дослідження – шкільна дезадаптація учнів підліткового віку.
Предмет дослідження – психологічні особливості шкільної дезадаптації підлітків.
Мета дослідження полягає у з'ясуванні психологічних детермінантів шкільної дезадаптації підлітків та обгрунтуванні напрямів її профілактики.
Гіпотеза дослідження грунтується на тому, що шкільна дезадаптація зумовлюється сукупністю зовнішніх (соціальних) та внутрішніх (психологічних) чинників, які визначають психологічні особливості її прояву. Отже, система запобіжних і корекційних заходів щодо шкільної дезадаптації має спрямовуватися на нівелювання деструктивного впливу соціально-психологічних, психолого-педагогічних, психологічних детермінантів на особистість підлітка. Визначальним чинником ефективності подолання шкільної дезадаптації є встановлення взаємозв'язку між механізмами зовнішньої регуляції і саморегуляції поведінки підлітком.
У відповідності з поставленою метою та висунутою гіпотезою визначені наступні завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у різних галузях психологічної науки і поточнити зміст поняття шкільна дезадаптація.
2. З'ясувати психологічні особливості виникнення і розвитку шкільної дезадаптації в учнів підліткового віку.
3. Експериментально визначити характеристики ціннісно-мотиваційної сфери підлітків з різним типом адаптаційного процесу та особливості саморегуляції у подоланні шкільної дезадаптації.
4. Виявити і змоделювати шляхи подолання шкільної дезадаптації в умовах навчально-виховного процесу.
5. Обгрунтувати зміст психокорекційної діяльності психологічної служби загальноосвітньої школи стосовно запобігання й подолання шкільної дезадаптації.
Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні поняття шкільна дезадаптація у різних галузях психологічної науки, у поглибленні психологічних знань про детермінацію шкільної дезадаптації у підлітковому віці, визначенні психолого-педагогічних напрямів профілактики феномену шкільної дезадаптації.
Практичне значення дослідження полягає у розробці психодіагностичного комплексу методик для виявлення особливостей ціннісно-мотиваційної сфери, рівня сформованості умінь та навичок досвіду саморегуляції підлітків, у накресленні практичних рекомендацій щодо профілактики і корекції шкільної дезадаптації.
Результати дослідження можуть бути використані у психодіагностичній, психопрофілактичній та психокорекційній діяльності практичних психологів загальноосвітньої школи, а також вчителями, методистами у педагогічній практиці.