Бєленька Г. На шляху до подолання раннього дитячого аутизму

// Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : наук.-метод. зб. / Ін-т педагогіки АПН України, Ін-т дефектології АПН України [та ін.]. – Київ: Контекст, 2000. – С. 255–259. Світ природи ще півстоліття тому був близьким і зрозумілим дітям. Вони жили і діяли в ньому, бавилися і розвивалися. Нині процеси урбанізації, технізації життя, погіршення екології, поява великої кількості механічних іграшок призвели до того, що діти дедалі більше віддаляються від природи.
Хоча ще в давнину люди знали, що природа заспокоює, виховує, лікує. Об'єкти та явища навколишньої природи, безперечно, приваблюють дітей. У першу чергу це сонце, вода? пісок, сніг, квіти, листя, плоди дерев, тваринний світ. Приблизно у віці півтора-двох років (за Л.Виготським) дитина робить для себе відкриття: всяка річ чи явище має своє ім'я (назву). Вона починає активно засвоювати назви оточуючих предметів і відтворювати їх у мові. Та в окремих випадках мовчить і не робить спроб повторити за дорослими назву предмета чи явища. Якщо мовленнєва пасивність супроводжується сплесками агресії, небажанням дитини контактувати з оточуючими, то слід замислитись над тим, чи не є ці прояви першими ознаками раннього дитячого аутизму.