Звєрєва І.Д., Петрочко Ж.В. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації

Подождите немного. Документ загружается.

160

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

найбільш ефективно з метою досягнення оптимального ре-

зультату для клієнта за найменших витрат. Ведення випадку

можна розглядати інструментом оптимізації витрат, зростан-

ня ефективності, раціоналізації послуг і ресурсів. Функціонал

менеджерів ведення випадку об’єднує такі професійні вмін-

ня, як адвокація (захист прав та інтересів клієнта), фасиліта-

ція (допомога в різних видах діяльності), побудова чи вико–

ристання мереж (систем підтримки).

Головна мета ведення випадку – оптимізувати функціону-

вання клієнта, який має комплексні потреби, надаючи йому

якісні й ефективні послуги. Тобто гарантувати максимальне

залучення клієнта до розв’язання власних проблем на всіх

етапах ведення випадку.

Ведення випадку потребує професійної підготовки соціально-

го працівника/менеджера, тобто знання теорії, практичних

умінь, певних навичок, а також дотримання етичних ціннос–

тей для досягнення цілей, визначених спільно з клієнтом.

Такими цілями є:

• розвиток здатності клієнта до розв’язання проблеми

і подолання кризових ситуацій;

• створення ефективної системи залучення ресурсів

і надання послуг населенню, сприяння її розвитку;

• побудова зв’язку між населенням і системами,

що надають послуги та володіють ресурсами;

• розширення спектру можливостей системи,

що надає послуги;

• здійснення внеску в розвиток і вдосконалення

соціальної політики.

Функціями соціального працівника/менеджера під час впро-

вадження цієї технології є: організаційна, координаційна,

оцінювальна, захисна, моніторингова. Менеджер ведення ви-

падку виконує роль адвоката, який гарантує надання послуг,

визначення індивідуальних потреб клієнта, недопущення

необґрунтованого дострокового закриття випадку тощо.

Серед управлінських ролей, як зазначає В. М. Сидоров, лідер

161

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

команди, керівник персоналу, адміністратор, соціальний

організатор, менеджер змін та ін. [1, с. 90].

У діяльності інтегрованих соціальних служб технологія

ведення випадку використовується найчастіше, оскільки

є універсальною в роботі з клієнтами – дітьми та сім’ями

з дітьми, які опинилася у складних життєвих ситуаціях.

Як процес технологія ведення випадку має певні етапи,

а саме (див. Рис. 16):

1. Оцінка потреб клієнта.

2. Аналіз результатів оцінки та обґрунтування спеціаліста-

ми ЦСССДМ необхідності відкриття та ведення випадку.

3. Ухвалення рішення про відкриття випадку/взяття

під соціальний супровід та його ведення (відкриття

випадку) міжвідомчим координаційним/дорадчим

органом.

4. Планування випадку (розробка спільно з клієнтом

індивідуального плану роботи: визначення його мети,

часових меж, конкретних дій, заходів тощо).

5. Надання послуг/соціальний супровід.

6. Оцінка процесу.

7. Оцінка результатів роботи (підсумкова).

8. Ухвалення міжвідомчим координуючим/дорадчим

органом рішення про закриття випадку.

Детальніше спинимося на окремих етапах методу «ведення

випадку». Зокрема, на етапі оцінки потреб (див. 2.2) вивча-

ються очікування клієнтів, їхнє розуміння проблеми, сімей-

на динаміка, прогнозуються можливі труднощі супроводу

сім’ї тощо. Використовуються методи інтерв’ю, спостережен-

ня, вивчення історії сім’ї, медичних документів тощо. На дано-

му етапі спеціалісти ЦСССДМ спільно з представниками ССН

та (у разі потреби) із залученням інших суб’єктів здійснюють

соціальне інспектування сім’ї. За результатами інспектуван-

ня складається акт обстеження житлово-побутових умов

сім’ї. Це важливий документ у роботі із сім’єю та джерело

інформації про сім’ю. У ньому фіксуються дані про членів

162

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

Рис.16. Етапи технології ведення випадку.

163

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

родини, житлові умови, характеристика сім’ї, позитивні зв’яз-

ки, основні проблеми.

Спільний наказ Міністерств у справах сім’ї, молоді та спорту,

праці та соціальної політики, охорони здоров’я, освіти і нау-

ки, внутрішніх справ, транспорту та зв’язку, Державного де–

партаменту з питань виконання покарань від 14.06.2006 р.

за № 1983/388/452/221/56/596/106 «Про затвердження Порядку

взамодії суб’ктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися

у складних життвих обставинах».

Наказ Державного центру соціальних служб для молоді

від 08.04.2003 р. № 19 «Про затвердження Порядку здійснення

соціального супроводу неблагополучних сімей».

Менеджер випадку оцінює інформацію, узагальнює дані,

з’ясовує, чого не вистачає. На основі зібраних даних він

оцінює наявні ресурси для здійснення соціального супроводу,

готує необхідні матеріали до особової справи сім’ї, що розгля–

датиметься на засіданні дорадчого органу та обґрунтування

необхідності відкриття випадку (див. Додаток 2-3).

Ухвалення рішення про надання соціальних послуг сім’ї,

що опинилася у складних життєвих обставинах, відбуваєть-

ся на засіданні дорадчого органу, створеного при управлінні

у справах сім’ї, молоді та спорту. Ініціюють засідання ЦСССДМ

поданням відповідних документів про виявлення сімей, що

опинилися у складних життєвих обставинах.

На підставі рішення дорадчого органу видається наказ дирек–

тора ЦСССДМ про початок здійснення соціального супрово-

ду та закріплення за сім’єю соціального працівника, котрий

його реалізуватиме.

Після отримання необхідної для початку роботи інформації

соціальний працівник ознайомлює клієнта з методами діяль-

ності та умовами надання соціальних послуг й офіційно пові–

домляє про ухвалене щодо супроводу позитивне чи негатив-

не рішення.

164

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

Наступним етапом є укладання договору про надання соціаль–

них послуг. Про його необхідність соціальний працівник ін-

формує клієнта ще під час процесу оцінки ситуації та потреб

сім’ї. Це робиться для узгодження з клієнтом мети, завдань

та плану спільних дій.

У цьому документі зазначається мета соціального супроводу;

права та обов’язки як соціального працівника, так і клієнта/

сім’ї. Спільно з клієнтом обговорюються можливі причини

припинення та розірвання Договору, умови його перегляду.

Зміна договору можлива тільки за письмової згоди сторін,

яка оформлюється як перегляд договору про надання соці–

альних послуг. Договір підписується клієнтом, соціальним

працівником та керівником ЦСССДМ.

Відразу після відкриття випадку/взяття сім’ї під соціальний

супровід соціальні працівники здійснюють комплексну оцін-

ку потреб клієнта (див. 2.2).

За результатами комплексної оцінки відбувається плану-

вання ведення випадку, розроблення індивідуального пла-

ну роботи з клієнтом. Головними аспектами у плануванні

є визначення особистісних завдань клієнта і розвиток його

компетентності. У свою чергу соціальному працівникові/ме-

неджеру під час розробки плану необхідно знати про ресурси

громади та можливість їх залучення, формальні і неформаль-

ні зв’язки з іншими службами, що надають соціальні послуги;

чи було клієнту надано послуги іншими службами та органі-

заціями і які саме тощо. Таким чином, планування діяльності

відіграє важливу роль у розподілі ресурсів на рівні громади,

дає уявлення про їх вартість.

Спільне планування з клієнтом дій у наданні соціальних

послуг є одним з основних принципів у соціальній роботі.

Адже часто трапляються випадки, коли у клієнта є власний по-

гляд на проблему, а в соціального працівника – свій, тож, від-

повідно, різними можуть бачитися і шляхи вирішення проб–

леми. Тому необхідно спільно визначити проблему та кроки,

за допомогою яких вона буде позитивно вирішена. Крім того,

165

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

вміння цілеспрямовано рухатися у визначеному напрямі має

стати основною навичкою соціального працівника і клієнта.

Відображенням «участі сім’ї» може бути складання сімейного

плану, що охоплюватиме: первинну інформацію, зазначення

“замовника” випадку, мети випадку; дослідження функціону-

вання сім’ї; конкретні кроки для досягнення мети; результа-

ти (проміжні, остаточні), термін випадку.

План надання послуг об’єднує очікування та вибір клієнта,

короткотривалі і довготривалі завдання щодо подолання

складних життєвих обставин, погоджені з ним.

План спільних дій у наданні соціальних послуг сім’ї складаєть-

ся після підписання договору про надання соціальних послуг.

Всі заплановані дії/соціальні послуги мають бути: здійснен-

ні, зрозумілі, чіткі, відповідати можливостям клієнта та йо-

го потребам, враховувати соціальне оточення клієнта, чітко

визначати дії для кожної зі сторін (соціального працівника,

який надає соціальні послуги, та клієнта). У плані фіксують-

ся конкретні заходи, вказуються виконавці, термін дій та очі-

куваний результат. Також у ньому зазначається графік моні-

торингу надання соціальних послуг/соціального супроводу.

Моніторинг – це основний елемент систематичного процесу

оцінки стану клієнта і виконання індивідуального плану.

Моніторинг дає змогу менеджеру реагувати на зміни потреб

клієнта і відповідно переглядати надані послуги. Завдя–

ки цьому гарантується надання необхідних послуг та

уникнення зайвих, а також заощадження ресурсів. За

можливості клієнт має підписати план на знак підтверд–

ження своєї участі в його розробці, а також у його наступній

реалізації.

У більшості випадків для розв’язання соціальних проблем

сім’я потребує певної матеріальної допомоги. Соціальний

працівник спільно з клієнтом визначають, на якій саме проб–

лемі слід зосередити увагу і які матеріальні ресурси для цьо-

го потрібні. Після цього соціальний працівник на командній

зустрічі обговорює пропозиції, які вносяться до коштори-

су на отримання коштів для матеріальної допомоги сім’ям.

166

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

У ньому зазначаються: коротка характеристика сім’ї, скільки

коштів та на які саме потреби виділяється.

На етапі планування визначається, хто виконуватиме голов–

ну роль у веденні випадку, з ким ще потрібно проконсульту-

ватися. Менеджер погоджує дії сторін.

На етапі надання соціальних послуг/соціального супроводу ро-

бота ведеться за індивідуальним планом. У роботі з клієнтом

використовують різні форми і методи, на цьому етапі соціаль-

ний працівник реалізує свої професійні функції (див. 1.1).

Періодично спільно з клієнтом переглядається договір,

робиться оцінка його виконання. При потребі справа розгля-

дається на засіданні дорадчого органу повторно і вирішуєть-

ся питання щодо продовження або припинення соціального

супроводу цієї сім’ї. Таким чином, здійснюється постійний

моніторинг надання послуг/соціального супроводу, що охоп-

лює етапні оцінки процесу та результату (впливу) (див. 2.2).

Всі контакти з сім’єю та із соціальним оточенням сім’ї (через

листи, телефонні дзвінки, індивідуальні бесіди, інше), прото-

коли командних зустрічей, на яких розглядалися питання

сім’ї, мають бути обов’язково зафіксовані. Всі записи повинні

бути достовірними, чіткими й розбірливими. Це потрібно для

того, щоб за відсутності соціального працівника чи на випа-

док надзвичайної ситуації інший соціальний працівник або

керівник служби могли при необхідності отримати повну

інформацію про сім’ю.

Якщо сім’я потребує матеріальної/фінансової допомоги,

відбувається пошук шляхів її надання (залучення благо–

дійних коштів, гуманітарна допомога, організація шефсь–

кої допомоги тощо). За використанням наданої матері–

альної/фінансової допомоги здійснюється систематичний

контроль.

На етапі надання послуг менеджер ініціює і стимулює діяль-

ність, ліквідує перешкоди її здійснення, організовує транс-

167

порт, розробляє графік зустрічей, дає клієнту інформацію

про інші інституції, що надають необхідні послуги, чим забез-

печує право вибору сім’ї.

Потрібно підкреслити, що соціальний працівник, котрий

веде випадок, і клієнт спільно обирають найголовнішу мету

своїх дій. Вона має бути реалістична, конкретна і співмірна,

відповідати можливостям сім’ї і соціальної служби, потребам

клієнта (сім’ї).

Якщо обов’язки соціальної служби, передбачені договором,

виконані та за оцінками соціального працівника сім’я вийш-

ла із кризового стану, то сім’ю починають готувати до завер-

шення роботи з нею.

Перед припиненням підтримки сім’ї соціальний працівник

спільно з клієнтом визначають: чи вирішено основні пробле-

ми, чи задоволені пріоритетні потреби, чи безпечний психо-

логічний клімат у сім’ї, які саме цілі досягнуті, чи стабільні

зміни, чи зможе сім’я в подальшому самостійно впоратися

зі скрутою, чи існує соціальна мережа, яка підтримає сім’ю,

чи відчуває сім’я потребу в подальшій підтримці, чи сім’я соці-

ально та юридично захищена, чи сім’я самодостатня і готова

надалі вирішувати свої проблеми самостійно тощо. Таким чи-

ном, закриття випадку є одночасно й аналізом ефективності

роботи. На цьому етапі здійснюється підсумкові оцінки про-

цесу та результату (впливу) роботи. Як правило, при оцінці

процесу опорною формою аналізу є план роботи з клієнтом,

а при оцінці результату (впливу) – інструментарій оцінки

потреб клієнта.

Питання про завершення стосунків із сім’єю обговорюється

на командній зустрічі, засіданні дорадчого органу, де й ухва-

люється рішення щодо припинення стосунків із родиною.

Про припинення соціального супроводу сім’ї ухвалюється

й відповідний наказ ЦСССДМ.

Менеджер ведення випадку подає звіт про результати робо-

ти директору ЦСССДМ.

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

168

Веденнявипадку–клчоватехнологіяроботи

інтегрованихсоціальнихслужб

Після закриття випадку сім’я в обов’язковому порядку

інформується про способи й організації соціальної підтримки,

якими вона може скористатися в майбутньому.

Спостереження за сім’єю триває. З метою оцінки ситуації,

запобігання рецидивам та надання потрібних консультацій

нагляд за сім’єю не припиняється. Соціальний працівник кон-

тактує з сім’єю 2-3 рази в перші 3 місяці, далі рідше.

Дотримання послідовності етапів технології ведення випад–

ку забезпечує результативність роботи соціальних служб,

а сам метод є інструментом оптимізації витрат, зростання

ефективності й раціоналізації послуг, що надаються клієнту

з максимальним використанням залучених ресурсів громади.

Література:

1. Сидоров В. Н. Профессиональная деятельность социально-

го работника: ролевой подход. – Винница, Глобус-пресс,

2006. – 408 с.

2. Соціальна педагогіка: теорія і технології. Підручник / За

ред. І. Д. Звєрєвої. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. – 316 с.

3. Социальные технологии в современном мире / В. Н. Ива–

нов. – М.: – Нижний Новгород, 1996. – 193 с.

4. Технология социальной работы / Под ред. И. Г. Зайнышева.

– М.: Владос, 2000. – 240 с.

5. Управление случаем в социальных службах при междис-

циплинарном взаимодействии в решении проблем детей.

– М.: Полиграф-сервис, 2005. – 112 с.

6. The Blackwell encyclopaedia of social work / edited by Martin

Davies. – Blackwell Publishing, 2005. – 412 р.

169

Як і в світі, багато громад в Україні занепокоєні загостренням

соціальних та економічних проблем, що погіршують соціальне

становище сімей із дітьми. Спеціальні урядові програми, спря-

мовані на їх вирішення, не дають очікуваних результатів.

В Україні негайного вирішення потребують проблеми

соціального сирітства, насильства щодо дітей, погіршення

стану їхнього здоров’я та багато інших соціальних негараздів.

Стає більш чітким розуміння, у тому числі на рівні територі–

альної громади, що ці проблеми є не ізольованими, а глибоко

взаємопов’язаними.

У суспільстві зростає усвідомлення того, що професійні пра-

цівники соціальної сфери та державні програми, які ними

реалізуються, незважаючи на їхні добрі наміри, не можуть

повною мірою забезпечити комплексне розв’язання взаємо-

пов’язаних проблем. Результативність соціальних програм

значною мірою залежить від активної участі пересічних гро-

мадян, бізнесових структур, формальних і неформальних гро-

мадських, благодійних організацій у багатьох сферах життя.

Все більш важливими у реалізації соціальних програм стають

особисті взаємини та поновлені, життєздатні соціальні мережі.

Створення й відновлення таких взаємин і соціальних мереж,

у першу чергу в територіальних громадах, є завданням, до

виконання якого мають долучатися всі сектори суспільства.

Викладачі канадського Центру навчання з питань розвитку

громади «The Four Worlds» подружжя Джуді та Майкл Боп,

розглядаючи діяльність певних груп людей, спрямовану

на покращення здоров’я і добробуту окремих осіб і сімей,

а отже, і громад, у яких вони мешкають, пропонують термі-

ном «громада» називати будь-яку групу людей, які встанов–

люють сталі взаємини між собою з метою вдосконалення

самих себе та середовища, в якому вони живуть [8].

2.4Мобілізаціяресурсівгромади

 щодопідтримкисімейіздітьми