Звєрєва І.Д., Петрочко Ж.В. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації

Подождите немного. Документ загружается.

190

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

• Практично всі сучасні соціальні та індивідуальні пробле-

ми представлені в сім’ї або певною мірою її стосуються.

• Проблеми окремих членів сім’ї – це завжди проблеми

сім’ї в цілому і навпаки. Наприклад, утрата батьками

роботи може прямо відбитися не тільки на матеріаль-

ному статусі сім’ї безробітного, але й на психічному

кліматі в сім’ї, стосунках між батьками та дітьми, пси-

хічному здоров’ї всіх її членів.

• Робота з членами сім’ї, які потребують допомоги, як

правило, передбачає роботу і з іншими членами сім’ї,

блокування тих моментів їхніх стосунків, що обтяжу-

ють стан клієнта. Це особливо потрібно при наданні

соціальної допомоги дітям. Реабілітація дітей із послаб–

леними сімейними зв’язками має супроводжуватися

реабілітацією сімей, відновленням їхньої властивості

бути сприятливим середовищем для виховання та роз-

витку дитини.

• Сім’я – це закрита система. Не всі сторони її життя дос–

тупні для спостереження, тому справжня причина сімей-

ної дисгармонії й усвідомлення цього її членами можуть

не збігатися. Робота з сім’єю потребує багато часу і пе-

редбачає уважні спостереження та діагностику.

• Потрібно пам’ятати, що соціальний працівник не може

вирішити проблеми, він може лише допомогти клієн–

тові (тобто сім’ї чи окремим членам) у її вирішенні.

Допомога соціального працівника полягає в тому, щоб

сприяти розумінню клієнтом сутності проблеми та роз-

гляду різноманітних шляхів її вирішення.

• Сім’я автономна у своїй життєдіяльності і має право ви-

бирати вид взаємодопомоги, методи виховання дітей і

т.д. Втручання в сімейні стосунки бажане тільки після

прохання про це клієнта, за винятком обставин, коли

існує безпосередня загроза фізичному, психічному здо-

ров’ю або життю когось із членів сім’ї.

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

191

• Головною метою соціального працівника при надан-

ні соціальної допомоги сім’ї є, перш за все, інтереси її

членів, а не абстрактні інтереси суспільства чи держа-

ви. Його місія – допомогти існуванню реальних сімей,

забезпечити розвиток і дотримання прав конкретних

дітей.

• Соціальна робота з сім’ями потребує делікатності й

дотримання конфіденційності, адже іноді зачіпаються

відомості, розголошення яких може завдавати серйоз-

ної шкоди людям.

Процес соціальної роботи із сім’єю, що опинилася у життєвій

скруті, відбувається у логічній послідовності, що може бути

представлена у таких етапах:

Етап 1. Виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих

обставинах.

Етап 2. Здійснення діагностування ситуації у сім’ї, її потреб

та проблем (у т. ч. обстеження умов проживання сім’ї).

Етап 3. Ухвалення рішення про необхідність надання ком–

плексних соціальних послуг, планування спільних дій (соці–

альний супровід).

Етап 4. Надання соціальних послуг сім’ї, що опинилася

в складних життєвих обставинах.

Етап 5. Оцінка проведеної роботи, припинення соціального

супроводу.

Розглянемо окремі етапи роботи детальніше.

Інформацію про сім’ї, які опинилися в складних життєвих

обставинах, може отримувати будь-який із суб’єктів соці-

альної роботи у вигляді особистої заяви громадянина або

звернення про допомогу одного з членів сім’ї, від організа-

цій, установ, підприємств, сільських і селищних рад, міських

та районних у містах державних адміністрацій, органів охоро-

ни здоров’я, освіти, внутрішніх справ, установ виконання по-

карань, яку передають до центру соціальних служб для сім’ї,

дітей та молоді (ЦСССДМ).

192

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

Звернення до ЦСССДМ є первинним джерелом інформації

про сім’ю, тому воно насамперед ретельно вивчається на пред-

мет визначення необхідності термінових дій. У разі, якщо

клієнт сам звернувся до центру соціальних служб, соціальний

працівник проводить із ним первинне інтерв’ю – експрес-

оцінку. Якщо справа стосується дитини, для характеристики

особливостей її розвитку, поведінки, специфіки спілкування

з дорослими, однолітками, стану успішності, інших фактів

соціальний працівник здійснює збір інформації про клієнта

(початкову оцінку) із залученням до цього дотичних служб

та установ.

За результатами початкової оцінки потреб ухвалюється

рішення про відкриття випадку, і соціальна робота з сім’єю

проводиться відповідно до технології, описаній у Розділі 2

(див. 2.3).

Дуже важливо вчасно та якісно діагностувати стан, у якому пе-

ребуває конкретна сім’я, її внутрішні та зовнішні резерви, про-

стежити, порушення яких саме функцій призвело до склад–

них життєвих обставин.

Часто в основу визначення потреб сім’ї кладеться досліджен-

ня наявного її стану, одним з елементів якого є діагностика

виконання нею відповідних функцій. Кожна сім’я виконує

у процесі своєї життєдіяльності певні функції, проте деякі

з них можуть бути обов’язковими, а деякі – ні. Наприклад,

якщо в сім’ї є діти, то обов’язковими будуть функції, пов’я-

зані з дітьми і їх вихованням. Ймовірно, що брак окремих

функцій не можна розглядати причиною втручання і почат–

ку соціального супроводу, хоча це може ускладнювати функ–

ціонування сім’ї в цілому. Наприклад, якщо в сім’ї слабо ви-

ражена терапевтична функція, то стосунки в ній будуть

деструктивними, холодними, члени сім’ї не відчуватимуть

прив’язаності один до одного (так званий «гуртожиток»).

Навіть якщо соціальний працівник і зуміє спрогнозувати,

до чого це може призвести, у нього не буде формальних при-

чин для початку процесу здійснення соціального супроводу

даної сім’ї.

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

193

Всі функції сім’ї тісно пов’язані. Неможливість виконання

сім’єю однієї функції веде за собою прорахунки у виконан-

ні іншої, порушує її стабільність, свідчить про дисфункціо–

нальність сім’ї, тобто наявність складної життєвої ситуації.

Аналіз виконання різних функцій сім’ї дозволить знайти

її сильні і слабкі сторони, що ляже в основу подальшого пла-

нування роботи та надання послуг. Продіагностувати сім’ю

за її функціями допоможе таблиця, подана нижче.

Функції сім’ї Норма

Пограни–

ний стан

Проблема

економічна

репродуктивна

рекреативна

господарська

соціалізуюча

терапевтична

Соціальний працівник, здійснюючи діагностування сім’ї,

діє за схемою:

• діагностування проблем, потреб та визначення рівня

самостійності сім’ї;

• визначення мети, яка виведе на конкретний

результат;

• добір послуг необхідного типу та формування

їх комплексу.

Діагностику за функціями можна використовувати як

підсумкову, зручну для швидкого аналізу, наприклад,

при перших візитах у сім’ю, так і детальну, для систематично-

го комплексного аналізу.

Таблиця5

Діагностикасім’їзафункціями

194

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

Логіка та процедура виявлення здатності батьків задоволь-

няти потреби дитини, виконувати свої батьківські функції,

подана у Розділі 2 (див. 2.1).

Сучасна діагностика сім’ї базується на цілій низці теорій,

в числі яких можна вказати теорію комунікацій Г. Бейтсона,

сімейну терапію С. Менухіна, теорію об’єктивних зв’яз-

ків Дж. Фрамо, гуманістичну сімейну терапію К. Роджерса

і В. Сатир, системну сімейну психотерапію М. Палацолі,

Ж. Ф. Чекина, Г. Прата і Л. Босколо, позитивну сімейну тера-

пію Н. Пезешкіана, сімейну онтотерапію А. Менегетті та ін.

До проведення діагностування соціальному працівникові

варто залучати членів сім’ї та її соціального оточення. Особ-

ливо важливо спільно проводити діагностування так званої

«неблагополучної, кризової» сім’ї, де батьки зловживають

спиртним, ведуть аморальний спосіб життя; неповної сім’ї;

сім’ї, де між батьками, батьками й дітьми постійно виника-

ють конфлікти; сім’ї з низьким морально-культурним рівнем

батьків; зовні благополучні сім’ї, де за нормальних еконо–

мічно-побутових умов і наявності обох батьків складаються

несприятливі умови для виховання дітей унаслідок педаго–

гічної неосвіченості та низької педагогічної культури батьків.

Існують різні методи діагностики сім’ї, сімейних стосунків,

внутрішньої взаємодії. Як правило, методи діагностики

можуть слугувати і методами роботи з сім’єю. Серед них роз–

різняють: сімейну реконструкцію, генограму, сімейну роз-

становку, образи-спогади, сімейну скульптуру і сімейну

хореографію, психодраматичне переживання ситуації,

метафоричний вираз сім’ї, системно-структурна розста–

новка тощо.

Однією з найпопулярніших методик є генограма, що допо-

магає соціальному працівникові зібрати, структурувати

і зафіксувати досить великий обсяг інформації про сім’ю,

внутрішньо сімейні стосунки у трьох-чотирьох поколіннях.

Техніка запропонована M. Bowen у 1978 році. Головна її пере-

вага – структурованість і наочність. Генограма складається

із таких компонентів: сімейного древа, медичних відомос-

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

195

тей, емоційних паттернів, динаміки стосунків, системи сім’ї,

сімейних вірувань, соціальної мережі сім’ї. Існує система по-

значок, які використовуються при складанні генограми: осо-

би жіночої статі – кружечки, особи чоловічої статі – квадрати

(див. Рис. 19). В середині зазначається вік. Смерть одного

із членів позначається перекресленим квадратом. Розлучен-

ня – двома паралельними лініями. Відновлення шлюбних

стосунків – лінія, що повторно з’єднує квадрат і кружечок.

Зв’язок без шлюбу – пунктирна. Таким чином і фіксується

зміст взаємин: дві паралельні лінії – хороші, а пунктирна лі-

нія – дистантні стосунки. Часто в сім’ях існують симбіотичні

стосунки, вони позначаються трьома паралельними лініями.

Дві косі лінії характеризують емоційний розрив. Конфлікт

позначається хвилястою лінією; прямокутник – наявність

кризи; переривчаста лінія позначає слабкість, невпевненість

взаємин; цілісна лінія – середній рівень стосунків; потовще-

на – сильний. Римськи цифри в кутку рамки – номер кризи.

На полях генограми вказуються імена, дати народження

і смерті, фіксуються видатні дати в історії сім’ї (скажімо міг-

рація) [16]. Орієнтовними питаннями при складанні геногра-

ми, окрім визначення прямих та опосередкованих зв’язків,

можуть бути:

• Як члени сім’ї виявляють любов і прив’язаності?

• Як члени сім’ї проявляють гнів, злість?

• Хто є головним постачальником у сім’ї?

• Які цінності існують у сім’ї?

• Яким чином члени сім’ї контактують між собою

(словами, жестами, мовою тіла тощо)?

• Які існують у сім’ї захворювання?

• Яким чином ухвалюються рішення в сім’ї?

• Хто їх ухвалює?

• Хто бере часть в ухваленні рішень?

До найбільш ефективних методик діагностування сім’ї

належать:

• визначення сімейного простору (E. Coppersmith), сімей-

на скульптура (P. Papp, O. Silverstain, E. Carter) і сімейна

196

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

Рис.19.Позначки генограми

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

197

хореографія (D. Kantor, B. Duhl, F. Duhl, P. Papp),

що дають можливість визначити актуальні внутріш-

ньо-сімейні проблеми, конфлікти;

• сімейну реконструкцію за фотографіями (C. Anderson,

E. Malloy), роботу з образами-спогадами (W. Morris),

що дають змогу вивчити вплив минулого на сучасний

стан сімейних стосунків;

• системно-структурне розташування (Insa Sparrer,

Matthias Varga von Kibed), за допомогою якого можна

визначати проблеми, сумніви, «темні» плями сімейної

історії, переконання, сімейні потреби тощо.

Слід зазначити, що діагностика сім’ї передбачає й дослід–

ження її динаміки, а саме: зовнішніх та внутрішніх кордонів

сім’ї; структури влади; емоційності; цінностей і переконань;

ролей; стилю спілкування; сильних сторін сім’ї – все це

дає змогу визначити, як члени сім’ї спілкуються між собою;

чи існує рівновага у сімейних відносинах (гомеостаз);

чи є неписані правила щодо прав, обов’язків, поведінки

членів сім’ї; наскільки сім’я здатна ухвалювати рішення

(гнучкість) тощо.

У соціальній роботі з сім’ями, що опинилися у складних

життєвих обставинах, важливо навчитися виявляти ключову

проблему, яка має певні ознаки, часові рамки, кордони втру-

чання соціального працівника. До методів виявлення ключо-

вої проблеми сім’ї відносять уміння:

• визначати причину і наслідки;

• відрізняти інформацію від емоцій (деякі факти –

емоційні, але не інформаційні);

• бачити інформацію з різних кутів зору (сусіди,

вчитель, соціальний працівник тощо);

• думки і вислови оточення;

• бачити і аналізувати сім’ю як функціональну систему

з уже визначеними стосунками.

При визначенні ключової проблеми сім’ї необхідно врахову-

вати ознаки, що є показниками наявності декількох проблем,

198

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

а саме: сім’ї, де батьки страждають на алкоголізм; де батьки –

безробітні; сім’ї, які розпадаються; неповні сім’ї; сім’ї, де

батьки – інваліди. Слід також враховувати ознаки дис–

функціональності сім’ї: дитина без догляду, слабка система

спілкування; відчуженість між членами сім’ї; брак відпові–

дальності; емоційна замкнутість; брак емпатії; недостатня

увага до дитини, до її розвитку і життя); експлуатація в сім’ї,

нав’язування дитині батьківської ролі; очікування від дити-

ни емоційної прив’язаності до батьків; недотримання меж,

у тому числі сексуальних, між батьками й дітьми; батьки не

забезпечують розвитку дитини, її становлення, формування

поглядів на світ; батьки неспроможні відділити свої потре-

би від потреб дитини); дитина – потенційна жертва, прояви

батьківської люті; жорсткі вимоги до дисципліни; дитина –

«симптом неблагополуччя»; нереальні вимоги до дитини; ви-

моги підкорення; непослідовна поведінка батьків щодо дити-

ни: від приниження до ідеалізації); насильство над дитиною:

сексуальне, психологічне, економічне, фізичне; брак у бать-

ків знань про потреби та проблеми дитини; ізольованість

сім’ї тощо.

Необхідно зазначити, що саме всебічна діагностика дає реа-

льну можливість розробити стратегію втручання (див. 2.2)

в існуючу ситуацію з метою стабілізації стану сім’ї, віднов-

лення її функцій, формування відповідального батьківства,

запобігання фактам жорстокого поводження та забезпе-

чення прав дитини виховуватися в безпечному сімейному

середовищі.

Процес соціальної роботи із сім’єю відбувається у ло–

гічній послідовності дій, які зафіксовані у спеціально

розробленому пакеті документів «Картка соціальної

роботи», а вимоги до їх оформлення викладені в «Інструк–

ції щодо роботи з картками соціальної роботи з сім’ями,

що потребують підтримки чи соціального супроводу»

(див. Додаток 2-3).

В основу стратегії дій соціального працівника доцільно

покласти такі основні завдання:

Соціальнароботазсім’ями,якіопинилисяускладнихжиттєвихобставинах

199

• допомогти сім’ї визначити свої потреби;

• навчити сім’ю проговорювати свої потреби;

• спільно з сім’єю визначити можливості задовольнити

потреби.

Із поставлених завдань випливає необхідний перелік умінь,

якими має володіти соціальний працівник:

• уміння визначати причини і наслідки;

• вміння відрізняти інформацію від емоцій (деякі

факти – емоційні, але не інформаційні);

• вміння бачити інформацію з різних кутів зору (сусіди,

вчитель, соціальний працівник та ін.), враховувати

думки і висловлювання оточення;

• вміння бачити й аналізувати сім’ю як функціональну

систему з уже визначеними стосунками.

Зміст і результативність взаємодії соціального працівника

і клієнта (сім’ї) значною мірою визначається якістю першо-

го візиту в сім’ю. Саме від того, як він відбудеться, залежить

встановлення довіри, варіанти подальшої співпраці з даною

сім’єю, можливість партнерства та спільного ухвалення

рішень. Почати візит у сім’ю необхідно з налагодження кон–

такту, передусім за все спрямованого на зняття страху і на-

пруження в сім’ї.

Надзвичайно важливо поставити правильну мету відвідуван-

ня сім’ї. Звернення, що надійшло, може містити інформацію,

яка стосується різних аспектів життя сім’ї, однак найваж–

ливішою має бути інформація про дитину, забезпечення її

прав на виховання у сприятливому та безпечному сімейному

середовищі. Тому при визначенні мети візиту пріоритетом

має стати встановлення контакту з сім’єю та діагностування

її щодо забезпечення належних умов виховання дитини

(див. 2.1; 2.3).

Враховуючи те, що за умови співпраці з клієнтом візити соці–

ального працівника в сім’ю є необхідним елементом його соці-

ального супроводу, вони потребують ретельного планування