Звєрєва І.Д., Петрочко Ж.В. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації

Подождите немного. Документ загружается.

та дитини; розробка та реалізація програм «Школа усвідом–

леного батьківства», «Школа молодих батьків»; проведення

семінарів, тренінгів, круглих столів щодо взаємоінформуван-

ня та взаємодії; створення банку даних вагітних жінок групи

ризику; здійснення спільних дворових обходів; створення

мультидисциплінарних команд; організація груп взаємопід-

тримки жінок, які опинилися в складних життєвих умовах;

розробка та розповсюдження пам’яток – обов’язкового набо-

ру інформацій для молодих сімей; організація роботи служби

«Телефон довіри», мобільного консультаційного пункту для

роботи у віддалених районах; створення такого стаціонарно-

му пункту при медичному закладі тощо.

Пріоритетним напрямом співпраці соціальних працівників

і медиків щодо запобігання соціальному сирітству є інфор-

маційно-просвітницька робота, сфокусована на формуванні

засад усвідомленого батьківства (див. Додаток 9).

Усвідомлене батьківство розглядається як соціально-

психологічний феномен, що, базуючись на певній систе-

мі знань, умінь, навичок, почуттів, якостей, реалізується

у відповідальній поведінці батьків, спрямованій на виховання

і розвиток дитини, формування її гармонійної особистості.

Усвідомлене батьківство є найвищим рівнем батьківської

компетентності, яка характеризується поєднанням когнітив-

но-чуттєвої і поведінкової системи.

Компонентами усвідомленого батьківства є:

• ціннісні орієнтації подружньої пари,

• батьківські установки та сподівання,

• батьківські почуття,

• батьківські позиції,

• батьківська відповідальність,

• стилі сімейного виховання.

Кожен із компонентів усвідомленого батьківства охоплює три

складові, а саме: когнітивну (знання), емоційну (почуття, погля-

ди, судження), поведінкову (уміння, навички, дії). Наприклад:

210

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

Компоненти Складові

Батьківська

відповідальність

Когнітивна Емоційна Поведінкова

• Якість особис–

тості, що інтег-

рує у собі:

– розуміння

людиною свого

місця

у системі сімей-

них стосунків;

– усвідомлення

необхідності

приймати/вста-

новлювати

норми, правила,

традиції сім’ї

та дотримувати-

ся їх;

– здатність

здійснювати

оцінку своїх

вчинків та їх на-

слідків для себе

та членів сім’ї;

–готовність

визнавати свої

помилки у вихо-

ванні та догляді

за дітьми

• Уявлення

про відпо–

відальну

та безвідпо-

відальну

поведінку

батьків,

про розпо-

діл відпові-

дальності

між членами

подружжя;

• Поінформо-

ваність

про шляхи

формування

відповідаль-

ності

• Поява

почуттів

стосовно

членів сім’ї;

• Емоційні

переживан-

ня в систе-

мі сімейних

стосунків

в цілому,

і стосовно

виконання

ролі бать-

ка/матері

з позиції

відпові–

дальності

• Уміння, навич-

ки, поведінкові

реакції, дії

батьків у вихо-

ванні, розвитку

дітей, догляді

за ними;

• Здійснення

контролю

за своєю

поведінкою

та діями інших

членів сім’ї

з метою за-

безпечення

дотримання

норм і правил,

традицій сім’ї,

відповідально-

го ставлення

до сімейних

обов’язків,

в тому числі

до виховання

дітей

Зазначені компоненти та їхні складові стали основою змістового

наповнення однієї з ефективних форм соціальної роботи з сім’я-

ми, які готуються стати батьками чи виховують дітей раннього

віку, – Школи усвідомленого батьківства. Головною метою

її діяльності є популяризація ідеї усвідомленного батьківст-

ва як неодмінної умови гармонійного розвитку дитини. Да-

на мета реалізується через організацію занять із молодими

батьками та спеціалістами для ознайомлення їх з важливіс–

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

211

Таблиця6

212

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

тю періоду раннього розвитку дитини, роллю розвивального

середовища в житті дитини, значущість іграшки та гри

у розвитку дітей; формування навичок спілкування в сім’ї,

спільної діяльності тощо.

Діяльність Школи базується на таких принципах: особис–

тісно-орієнтований розвиток; гуманізм і толерантність;

відкритість; демократичність; рівні можливості; принцип

спільної діяльності, партнерства, командної роботи; відпо–

відність потребам клієнтів; практичність; системність;

комплексність тощо.

Учасниками Школи можуть бути батьки дітей раннього віку,

вагітні жінки, пари, які очікують народження дитини, молоді

сім’ї, що утворені вихованцями інтернатних закладів, спеціа-

лісти (педагоги дошкільних навчальних закладів, психологи,

соціальні педагоги, студенти факультетів психології та соці–

альної педагогіки) та ін.

Впровадження такої моделі інтегрованих соціальних послуг,

як Школа усвідомленого батьківства, у громаді можна здійс-

нювати за таким алгоритмом:

1. Вивення стану справ у громаді щодо: кількості вагітних

жінок у районі; їхнього вік; кількості новонароджених та ді-

тей віком до 3-х років; стану їхнього здоров’я; видів послуг,

які існують у громаді для вразливих сімей з дітьми тощо.

2. Вивення потреб батьків щодо отримання консультативних

послуг, проведення тренінгових занять шляхом їх опитування;

3. Визнаення мети, завдань та пріоритетних напрямів

функціонування Школи.

4. Адаптація програм навання клієнтів Школи до їхніх

потреб.

5. Створення мультидисциплінарної команди фахівців –

викладачів Школи; встановлення з ними тісної взаємодії.

6. Вирішення організаційних питань, а саме: вибір та об–

лаштування приміщення; забезпечення моделі необхідними

канцтоварами та ілюстративними матеріалами: іграшками,

іграми, роздатковими матеріалами для тренінгів тощо.

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

213

7. Налагодження партнерських зв’язків з організаціями,

які можуть сприяти функціонуванню Школи (органами міс-

цевої влади: управління освіти, охорони здоров’я; керівницт-

вом дитячих поліклінік; соціальною службою для сім’ї, дітей

та молоді; громадськими організаціями; бізнес-структурами;

місцевими засобами масової інформації); проведення зустрі-

чей, переговорів, круглих столів із метою забезпечення під-

тримки інформаційної кампанії про роботу моделі, отриман-

ня дозволу на розміщення оголошень у різних медичних на

навчальних закладах; підписання угод про співпрацю; скла-

дання графіка роботи з партнерською організацію, що надає

приміщення.

8. Розробка інформаційних матеріалів (оголошень, листі-

вок, буклетів, прес-релізів) щодо діяльності Школи та залу-

чення батьків до занять.

9. Проведення рекламно-інформаційної кампанії (не

менше одного місяця): розклеювання оголошень про курси

для батьків дітей раннього віку на базі дитячих поліклінік,

дитячих садків; написання статей у місцеві газети; подача

інформації на радіо та телебачення.

10. Надання інтегрованих соціальних послуг клієнтам –

слухачам школи: організація і проведення різних форм робо-

ти з клієнтами; стимулювання батьків до спостереження за

дитиною вдома; розробка альбома для дитини спільними зу-

силля усіх членів сім’ї, добір розвивальних ігор тощо.

11. Аналіз проведеної роботи та надання додаткових пос–

луг: анкетування батьків; проведення додаткових занять;

організація індивідуальних консультацій за участі спеціаліс-

тів; інтерв’ю з партнерами; анкетування спеціалістів, залуче-

них до роботи Школи тощо.

Особливістю даної форми роботи є використання інтегрова-

ного підходу у наданні послуг клієнтам – слухачам Школи,

що передбачає залучення фахівців різних сфер діяльності до

проведення занять, створення мультидисциплінарної коман-

ди для вирішення певної проблеми клієнта, впровадження ін-

терактивних методів навчання, популяризація інноваційних

програм розвитку дитини раннього віку тощо. Створення

Школи усвідомленого батьківства є певним механізмом соці-

214

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

ального партнерства між державними і недержавними орга-

нізаціями.

Соціальні послуги, що надаються в рамках діяльності

Школи усвідомленого батьківства, виражаються в таких

формах роботи:

• проведення тренінгових занять для:

– сімей, які виховують дітей раннього віку;

– батьків, які очікують на народження дитини;

– спеціалістів, працівників центрів соціальних

служб для сім’ї, дітей та молоді;

• здійснення індивідуальних соціально-педагогічних

консультацій щодо виховання та розвитку дітей

раннього віку, підготовки до народження дитини,

грудного вигодовування, догляду за немовлям

та психологічних консультацій за запитом батьків;

• інформування сімей про діяльність Школи усвідомлено-

го батьківства, про їхні можливості стати її слухачами.

Заняття для батьків можуть проводилися на тиждень на базі ра-

йонних, міських центрів СССДМ, консультаційному пункті центру

СССДМ у пологовому стаціонарі, жіночих консультаціях тощо.

Орнтовна тематика треннгових занят [6]:

1. ормування навичок усвідомленого батьківства та ранній розви-

ток дитини.

2. ормування навичок здорового способу життя в сім’ї. Грудне виго-

довування як основа здоров’я дитини.

3. Актуальність періоду раннього віку. Особливості психофізичного

розвитку дитини раннього віку.

4. Ранній інтелектуальний розвиток дитини: основні принципи й під-

ходи.

5. Як створити для дитини розвивльне середовище в перший рік її

життя.

6. Іграшка в житті дитини. Світ народної гри, ігри для розвитку

дитини.

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

215

7. Ритм у житті дитини.

8. Спілкування в сім’ї.

9. Розвиток дитини за допомогою навчання читати.

10. Математика й логіка – найважливіші складові розвиненого

інтелекту, або як навчити дитину лічити.

11. Як допомогти дитині стати ерудованою.

12. Творимо разом.

13. Родинне свято.

Безперечно, значення Школи усвідомленого батьківства

вагоме, оскільки формуються громади однодумців, батьків

і спеціалістів, для яких важливим є здоровий, гармонійний

розвиток дітей та родини.

Наступним кроком розвитку Школи усвідомленого батьківс-

тва може стати створення клубу підтримки та спілкування

молодих сімей. Як правило, членами клубу стають сім’ї –

учасники групових занять і залучені ними сімейні пари,

які виховують дітей різного віку.

Ефективність і результативність надання соціальних послуг

вразливим сім’ям із дітьми раннього віку, вагітним жінкам

великою мірою залежить від вдалих профілактичних заходів

та своєчасності виявлення клієнтів, які потребують допомо-

ги й соціальної підтримки.

Започаткування роботи спеціаліста з соціальної та соціально-

педагогічної діяльності в медичних установах, створення

консультаційних пунктів при пологових відділеннях

підпорядковане одній меті – надати соціально-педагогічну

та психологічну допомогу тим жінкам, які її потребують, тим,

хто втратив в силу особливих життєвих обставин або під

впливом особистісної кризи, тимчасових психологічних колі–

зій віру в себе, свої сили і здатність піклуватися про дитину.

Консультаційний пункт Центру СССДМ у пологових

стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини

(далі – КП) є поширеною ефективною формою соціальної

роботи з формування усвідомленого батьківства.

216

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

Він створюється як окреме спеціалізоване формування

центру СССДМ для здійснення соціальної роботи з вагітними

жінками та жінками, які народили дитину; з неповнолітніми

матерями; з молодим подружжям; із матерями, які мають

намір відмовитися від новонародженої дитини; з батьками,

або особами, які їх замінюють, які тимчасово влаштували

дитину в будинок дитини; з батьками, у яких народилися

діти з вадами розвитку, або померли новонароджені діти.

Під час вагітності жінка перебуває в різних психологічних

станах, піддаючись навколишнім впливам та емоціям. Тому

наявність у лікарні, при пологовому відділенні чи жіночій

консультації консультативного пункту, в якому чергують

соціальні працівники, дуже актуальна.

Метою КП є сприяння зміцненню інституту сім’ї шля-

хом формування засад відповідального усвідомленого

батьківства.

Рис.20.Механізм взаємодії медичних закладів та ЦСССДМ із метою

виявлення клієнтів, які потребують допомоги та соціальної підтримки

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

217

Основними напрямами діяльності КП є:

• встановлення причин відмови від дитини батьками

чи одним із них; вжиття заходів щодо усунення відмов;

• співпраця з персоналом пологових будинків, жіночих

консультацій, центрів планування сім’ї та соціальними

центрами матері й дитини для здійснення соціальної

роботи з матерями, які мають намір відмовитися від

новонароджених дітей; із персоналом будинку дитини

з метою повернення її в сімейне оточення;

• надання комплексу соціальних послуг, спрямованих

на забезпечення сімейних стосунків між дитиною

і матір’ю (сім’єю), на реінтеграцію дитини

в сімейне оточення;

• здійснення соціального супроводу жінок, які мають

намір відмовитись від новонароджених дітей

або змінили своє рішення; сімей, до яких повернули/

влаштували дитину;

• здійснення психологічної підтримки батьків, у яких наро-

дилися діти з вадами розвитку або померли новонароджені

діти (при необхідності – із соціальним супроводом).

Вивчення проблемного поля клієнтів консультаційних

пунктів дає змогу виявити причини, які найчастіше призво-

дять до відмов від новонароджених. Саме цей напрям діяль–

ності спеціалізованої соціальної служби раннього втручання

є одним із пріоритетних.

Приини відмов від новонароджених можна об’єднати

у дві групи: соціальні й біологічні. До соціальних належать:

брак житла, засобів до існування; соціальний осуд: дитина на-

родилася поза шлюбом, немає підтримки з боку рідної сім’ї;

народження дитини у неповнолітньої матері; народження

дитини в асоціальній сім’ї або у матері, що має алкогольну

чи наркотичну залежність; настання небажаної вагітності

внаслідок насильства; криза сімейних стосунків. Біологіни-

ми причинами відмов є: небажана вагітність на тлі важкого,

гострого або хронічного захворювання, психічного розладу.

Страх перед можливими наслідками та їхнім впливом на здо-

218

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

ров’я дитини; ухвалення рішення на тлі післяпологового стре-

су, тривалої ендогенної або екзогенної депресії; народження

дитини з вадами розвитку: або вродженою патологією, або

ВІЛ-інфекцією, або народження дитина від ВІЛ-інфікованої

матері, у стані наркотичної чи алкогольної абстиненції.

Визначення причин відмов від новонароджених дітей дає змогу

розробити стратегію втручання в ситуацію клієнта (див. 2.2).

Серед «відмовниць» дуже часто зустрічаються емоційно

незрілі особистості, яких вирізняє егоцентризм, афектив-

на нестриманість, низька толерантність до стресів, амбі–

валентність настанов на материнство. Вони відчувають

пустоту довкола себе, власну ізольованість. Їм притаманна

нездатність контролювати свої інстинкти, імпульси.

Вирішальним фактором відмови від дитини стає почуття,

що її народження може стати загрозою для реалізації влас–

них амбіцій чи, навпаки, що мати сама (а через неї і все

її оточення) є загрозою для благополуччя і навіть для життя

дитини. За результатами багатьох досліджень така поведінка

жінки визначається як аномальна материнська поведінка.

Дослідник В. І. Брутман [2] посилається на мультифакторну

модель аномальної материнської поведінки, запропоновану

Gelles R. J., яка стала основою розроблення критеріїв ризику

у превентивній програмі пренатальної підтримки вагітності

і успішно реалізується протягом 10 років у шпиталі мате–

ринства ім. Королеви Марії в Новій Зеландії. Цю модель

подано у таблиці 7.

Аналіз причин і мотивів відмов, а також певний досвід,

напрацьований неурядовими організаціями в партнерстві

з державними інституціями, дає підстави зробити висно-

вок, що за умови своєчасної професійної допомоги соціаль-

ного працівника можна запобігти значній кількості відмов

від новонароджених.

У рамках проекту ЄС «Розвиток інтегрованих соціальних

служб для вразливих сімей і дітей» відпрацьована певна

Роботазсім’ями,яківиховутьдітейранньоговіку,щодоформування

навичокусвідомленогобатьківстваізапобіганнявідмовамвіднемовлят

219

послідовність дій працівника спеціалізованої соціальної

служби раннього втручання у випадках відмов від новона–

роджених дітей.

Як правило, інформація про такі випадки надходить

до ЦСССДМ через «єдине вікно звернення» від пологових

стаціонарів/відділень лікарень. За направленням менедже-

ра/керівника Центру соціальний працівник спеціалізова-

ної соціальної служби раннього втручання планує первин-

ний контакт із потенційною клієнткою. До безпосередньої

зустрічі з матір’ю соціальний працівник має дізнатися у її лі-

каря про стан здоров’я матері та дитини, з’ясувати, як прохо-

дили пологи (тривалість, складність, оперативне втручання),

чи є ознаки постнатального синдрому. Мета першого візиту

соціального працівника до відмовниці – виявити причини,

Соціальне

становище матері:

вік; соціально –

економічний статус

Клас, суспільство

цінності та норми;

субкультура;

регулярність агресії

Досвід соціалізації

досвід спілкування

з матір’ю;

знущання

у дитинстві;

рольова модель;

агресія

А. Ситуаційний стрес

взаємини у бать–

ківській сім’ї;

стосунки з найближ-

чим оточенням,

родичами;

взаємини батьків

між собою

Б. Структурний

стрес

багатодітність;

безробіття;

соціальна ізоляція;

загроза батьків–

ській самооцінці

С. Ситуація

вагітності

небажана

вагітність

Безпосередня

ситуація

некерована

поведінка;

суперечки;

дратівливість;

непередбачуваність

Психологіні

особливості

характерологічні

особливості;

некерованість дій;

невропатії;

психічні розлади

Насильство

над дитиною

одиничне психоло–

гічне насильство;

систематичне психо–

логічне знущання;

фізична кривда;

нехтування

Таблиця7

Мультифакторнамодельаномальноїматеринськоїповедінки