Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право 2010 № 4-5

Подождите немного. Документ загружается.

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

191

4. Державне управління регіонами здійснюється: органами законодавчої влади; орга-

нами виконавчої влади; органами суду; іншими державними органами, які не нале-

жать до жодної із трьох гілок державної влади; недержавними суб’єктами, а саме

органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями в ході реалізації

ними делегованих повноважень.

5. Його змістом є організуючий, виконавчо-розпорядчий характер спрямований на ви-

конання завдань і функцій держави на окремих її територіях.

6. Об’єктом – регіони, а саме території Автономної Республіки Крим, областей, міст

Києва та Севастополя.

Вищенаведені ознаки державного управління регіонами дозволяють визначити його як ор-

ганізуючий та виконавчо-розпорядчий вплив законодавчо визначеної системи державних та не-

державних суб’єктів, який поширюється на території Автономної Республіки Крим, областей, міст

Києва та Севастополя з метою забезпечення сталого їх розвитку, створення умов для найефектив-

нішої реалізації наявного у них ресурсного потенціалу, а також підвищення їх внутрішньої та зов-

нішньої конкурентоспроможності.

Література

1. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 8 вересня 2005 року №

2850-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 51. - Ст.548.

2. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні:

Указ Президента України від 22 липня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1999. -

№21. - Стор. 32.

3. Про Концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25

травня 2001 року № 341 // Офіційний вісник України. - 2001 р. - № 22. – Ст. 983.

4. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 ро-

ку: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001 // Офіційний

вісник України. – 2006. - № 30. – Ст.2132.

5. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дья-

ченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

6. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник / С.Г. Стецен-

ко. - К.: Атіка, 2008. - 624 с.

7. Цабрия Д.Д. Система управления (государственно-правовые аспекты) / Д.Д. Цабрия.

- М.: Юрид. лит. - 1990.- 175 с.

8. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

9. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України : від 21.05.1997 р., № 280/97–

ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

192

Моторин Р.М., д.е.н., професор,

завідувач кафедри обліку, аудиту і статистики УДУФМТ

Гончар І.А.., к.е.н., доцент

кафедри обліку, аудиту і статистики УДУФМТ

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ

Кафедрою обліку, аудиту і статистики було проведено соціологічне дослідження рівня життя та

умов навчання студенів фінансово-економічного факультету Українського державного університету

фінансів та міжнародної торгівлі. Аналіз отриманих результатів опитувань дозволив виявити фа-

ктичний рівень задоволеності студенів своїми фінансовими, побутовими та навчальними умовами в

університеті.

The sociological research of standard of living and conditions of training of students financially - economic

facultyof Ukrainian University of Finance and International Traide had been made at the chair of the ac-

count, audit and statistics. The results of analysis has allowed to define actual level of satisfaction of students

financial, training conditions of life of students of university.

Постановка проблеми. Якість життя (англ. - quality of life, сокр. - QOL; нім. - Lebensqualitat,

сокр. LQ) – категорія, за допомогою якої характеризують істотні обставини життя населення, що

визначають ступінь гідності і свободи особи кожної людини.

Якість життя нетотожна рівню життя, в тому числі життєвим стандартам (living standarts),

оскільки різні показники доходу виступають тільки одним з багатьох критеріїв якості життя. По-

казовим з цієї точки зору є ситуація в СРСР 60 - 70-х рр. 20-го сторіччя, коли якість життя радян-

ського населення в цілому була не нижча за якість життя населення провідних західних країн, при

тому що рівень життя в СРСР був за оцінками фахівців приблизно в 2 рази нижче.

Якість життя визначається порівнянням фактичного рівня задоволення потреб із стандар-

том. Такі процедури можна розділити на дві основні групи:

– засновані на суб'єктивній самооцінці;

– засновані на зовнішній об'єктивній оцінці.

Всесвітня організа

ція охоро

ни здоро

в'я визначає якість життя як сприйняття людьми свого

положення в житті залежно від культурних особливостей і системи цінностей та в зв'язку з їхніми

цілями, очікуваннями, стандартами, турботами. Також вона пропонує оцінювати якість життя за

наступними параметрами:

– фізичні: енергійність, втома, фізичний дискомфорт, сон і відпочинок;

– психологічні: самооцінка, концентрація, позитивні емоції, негативні переживання,

мислення;

– ступінь незалежності: повсякденна активність, працездатність, залежність від ліків і

лікування;

– життя в суспільстві: повсякденна активність, соціальні зв`язки, дружні зв`язки, суспі-

льна значущість, професіоналізм;

– навколишнє середовище: житло та побут, безпека, дозвілля, доступність інформації,

екологія (клімат, забрудненість, густонаселеність);

– духовність і особисті переконання.

Індикатори, що включаються в блоки, повинні відповідати наступним вимогам:

– відображати найбільш важливі соціальні параметри, що мають інтегральне значення

для суспільства і відображають його власне відчуття себе благополучним або небла-

гополучним;

– однозначно сприйматися будь-яким громадянином на всій території України, об'єд-

нуючи всіх єдиним розумінням;

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

193

– володіти достатньою чутливістю і здатністю швидкого реагування на чинники, що

змінюють умови життєдіяльності;

– мати доступні для стандартного вимірювання кількісні характеристики, що забезпе-

чують можливість порівняльної оцінки і стеження за динамікою.

2007 року Україна за якістю життя посіла 57 місце серед 63 країн світу.У рейтингу країн

Україна на 62 місці з охорони здоров’я; на 52 місці з добробуту; на 49 місці з довкілля разом з

Азербайджаном, Білоруссю, Грецією, Ісландією, Росією, США, Угорщиною і Чехією; на 44 місці з

суспільства разом з Естонією, Македонією, Пакистаном, і Уругваєм; та на 34 місці з освіти разом з

Литвою, Росією і Чилі [8].

Якість життя в Україні – одна з найгірших серед усіх європейських країн, а також усіх країн

колишнього СРСР, які увійшли рейтингу. Така оцінка відповідає результатам аналогічних дослі-

джень авторитетних міжнародних організацій: Україна посідала 78 місце зі 177 за Індексом люд-

ського розвитку ООН, 98 зі 111 за Індексом якості життя журналу The Economist і 174 із 178 за

Індексом щастя Фонду нової економіки.

Якість життя в кінці XX століття виходить на перший план в державній політиці і соціаль-

ній роботі в найбільш розвинених країнах світу, оскільки через якість життя можливо здійснювати

інтегральну оцінку ефективності управління в постіндустриальну епоху.

Одним з найбільш перспективних механізмів організації систематичної роботи з якістю

життя і управління якістю життя є так звана лабораторія якості життя.

Лабораторія якості життя - оргструктура, що складається з 2-3 і більш чоловік, яка відпові-

дає за управління якістю життя на території. Відповідно, вони можуть бути федеральними, окруж-

ними, регіональними, місцевими і просто локальними (на рівні мікрорайону, вищого навчального

закладу, вулиці або багатоквартирного будинку, наприклад). Головне завдання лабораторіі полягає

в тому, щоб допомагати окремим людям і групам людей самим створювати собі необхідну якість

життя і вводити в культуру систематичну роботу населення з власною якістю життя.

Таке завдання, з одного боку, інтегрує всі сторони матеріального забезпечення життя люди-

ни, а, з іншого боку, дозволяє необмежено розвивати індивідуальність, створювати і культивувати

соціально-культурні стилі або стилі розвитку для окремих людей і спільністей.

Студенти є важливою соціально-економічною групою населення України. Вони є майбут-

ньої інтелектуальної основої суспільства. Якість їх життя видрізняєтся певними особливостями –

умовами життя, соціально-економічними орієнтирами, психологічним станом, соціальною актив-

ностью тощо.

Вищі навчальні заклади є головною ланкою системи освіти у підготовці висококваліфікова-

них спеціалістів для різних сфер суспільної діяльності. Проте кваліфікованим спеціалістом слід

вважати людину, яка має не лише фахові знання, а й змогла досягнути високого соціального роз-

витку: розвинуті особисті якості, власні таланти, сформований світогляд, а також соціальна та

громадська відповідальність.

Досягнення такого рівня підготовки фахівців може бути здійснене при ретельно сформова-

них учбових планах спеціальностей, організації навчального процесу, а також забезпеченні умов

для індивідуального, творчого розвитку кожного студента.

Організаційні принципи університетського життя в багатьох випадках не передбачають ви-

вчення реакції студентів на запровадження нових правил і тому важливим елементом об’єктивної

оцінки стану підготовки студента є соціологічні опитування.

Соціологічні опитування дозволяють отримати відповіді на перелік питань про думки сту-

дентів, їх побажання, які не можливо отримати з інших джерел інформації, а тому цей метод є

безальтернативним.

Мета дослідження – дізнатись самооцінку студентів про якість життя та умови навчання в

університеті.

Аналіз останніх досліджень.В наш час дослідження якості життя найбільш широко пред-

ставлені в західній літературі та пов’язані з іменами таких вчених, як П. Еббот, Ф. Мостеллер,

А.Офер, М.Раплей , К. Уоллес, Б. Хаас Х. Херпферта ін., які розглядают її в контексті теорії пост-

індустріального суспільства. Західним дослідникам здебільшого притаманний суб'єктивістський

підхід до аналізу якості життя, сутність якого полягала у задоволеності особистості своїм життям.

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

194

Сучасні дослідження якості життя на пострадянському просторі здійснюються у контексті

трансформаційних перетворень і пов’язані з аналізом їх наслідків – змінами рівня життя населен-

ня, соціального статусу, стану здоров’я, особливостями процесів соціальної адаптації, соціального

самопочуття й ін. Серед найбільш відомих дослідників слід назвати Айвазяна С.О., Бабосова Є.М.,

Жеребіна В.М., Романова О.М. Ротмана Д.Г., й ін. Деякі аспекти якості життя знаходять відобра-

ження в роботах сучасних українських вчених: Є. І. Головахи, В.О. Мандибури, М.О. Кизима Н.

В., Паніної, В.Є. Пилипенка, І.М. В.С. Пономаренка, Прибиткової, Н.В. Ю.І. Саєнка, Толстих та

ін. Однак якість життя в працях зазначених авторів не виступає самостійним предметом дослі-

дження. У цілому в сучасній вітчизняній соціології відчувається дефіцит теоретико-

методологічних та методичних розробок цієї проблеми.

У публікаціях Айвазян С.,та інших науковців ставлятся питання щодо управління якістю

життя. Вони стверджують, що через якість життя можливо здійснювати інтегральну оцінку ефек-

тивності управління (1, с.33).

Виклад основного матеріалу. В травні 2010 року кафедрою обліку, аудиту і статистики

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі(УДУФМТ) було прове-

дено соціологічне дослідження рівня якості життя студентів.

Відповідно до плану дослідження була сформована анкета, яка охопила чотири блоки пи-

тань: загальні відомості про студента; умови навчання, навчальний процес, соціальні питання.

В опитування погодилось взяли участь 293 студента денної форми навчання фінансово –

економічного факультету УДУФМТ, що складає 51 % від загальної кількості студентів факультету

(див. табл. 1).

Таблиця 1. Склад опитаних студентів за спеціальністю та курсом навчання.

Курс навчання

Спеціальність

перший

другий

третій

четвертий

п’ятий (ма-

гістри)

Разом

облік і аудит

фінанси

154

міжнародні відносини

–

Разом

293

Джерело: власні розрахунки авторів.

З табл. 1 видно, що студенти різних спеціальностей та курсів проявили різну громадську

свідомість, що відобразилась на їх активності у соціологічному опитуванні.

Опитування проводилось протягом одного тижня у травні 2010 року.

Щоб адекватно зрозуміти точку зору іншої людини слід прийняти до уваги не лише її відпо-

відь на поставлене питання, а й спробувати зрозуміти причини, що спонукали її до такої точки зо-

ру. Тому завданням першого етапу дослідження було отримання інформації про умови навчання

та життя студента.

Для оцінки середовища, в якому існують студенти, були задані питання, що характеризують

їх фінансовий стан та побутові умови.

За результатами опитування встановлено, що більшість респондентів навчаються за рахунок

Державного бюджету, при цьому частка опитаних, що отримують стипендію становить75,8 %.

Студенти бюджетної форми навчання в більшості випадків отримують стипендію, проте за-

гальний розмір середньомісячних доходів студентів залишається вкрай низьким (див. табл. 2).

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

195

Таблиця 2. Розподіл студентів за середньомісячним доходом.

Середньомісячний дохід, грн.

Частка, у % до підсумку

до 500

34,9

500 – 1000

57,7

1000 – 1500

4,2

1500 і більше

3,2

Разом

100,0

Джерело: власні розрахунки авторів.

Проте студенти бюджетної та контрактної форми навчання хоча і мають різні джерела фі-

нансування свого навчання суттєвих розбіжностей у їх загальних доходах не спостерігається (див.

рис. 1).

Рис. 1. Розподіл студентів за формою навчання та середньомісячним доходом.

Джерело: власні розрахунки авторів.

З рис. 1 видно, що в більшості випадків доходи студентів становлять від 500 до 1 тис. грн.

на місяць, що покриває офіційний мінімальний прожитковий мінімум, проте є значно нижчим від

середньомісячних доходів в Києві. Основними джерелами доходів студентів є стипендія та допо-

мога батьків (див. рис. 2).

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

196

Рис. 2. Розподіл студентів за джерелами доходів.

Джерело: власні розрахунки авторів.

У більшості випадків студенти живуть за рахунок різноманітних допомог, а часта тих, що

прагнуть забезпечувати себе самостійно є вкрай низькою. Така ситуація є нетиповою для сучасної

молоді, яка прагне все більшої самостійності і самореалізації. Головною причиною такої ситуації

є невміння самоорганізувати своє життя, навчання та роботу, проте наявне очікування того, що

хтось організує все за них.

Негативно вплинула на таку ситуацію і фінансова криза, яка внесла суттєві корективи на

ринку праці, адже доволі велика пропозиція низькооплачуваної кваліфікованої робочої сили [11]

позбавляють студента знайти собі роботу, або ж розпочати кар’єру по закінченню університету.

Маючі доволі невисокі місячні доходи переважна більшість студентів, не залежно від рівня

доходів, відчула вплив фінансової кризи. Вплив фінансової кризи відображається на студентах з

різними джерелами доходів, хоча незначне послаблення негативного впливу відчувають студенти,

що працюють в позаурочний час. Зменшення доходів впливає на скорочення видатків і тому бі-

льшість студентів вимушені скоротили свої витрати, незалежно від гостроти відчуття впливу фі-

нансової кризи (див. рис. 3).

Рис. 3. Статті скорочення власних витрат студентів залежно від впливу фінансових

ускладнень.

Джерело: власні розрахунки авторів.

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

197

З даних на рис.3 видно, що в обох випадках студенти змушені зменшити свої витрати, в пе-

ршу чергу – на розваги, не менш важливою статтею економії став одяг, подорожі і побутові пи-

тання, а найменш зазнала змін стаття витрат на харчування.

Вимушене скорочення витрат зазнали усі студенти незалежно від рівня своїх середньоміся-

чних доходів та джерел їх формування(див. рис. 4).

Рис. 4. Скорочення витрат у студентів різних верств.

Джерело: власні розрахунки авторів.

В цілому студенти факультету мають доволі низькі доходи, а вплив фінансової кризи при-

звів до вимушеної зміни способу життя. І хоча вимушена економія не дуже сильно зачіпила жит-

тєвоважливі сфери життя все ж студенти не мають повноцінних можливостей забезпечувати собі

творчий розвиток.

За результатами опитування встановлено, що в більшості випадків студенти мають захоп-

лення, які не вимагають суттєвих фінансових витрат (див. рис. 5).

Рис. 5. Розподіл студентів за середньомісячним доходом та захопленнями.

Джерело: Власні розрахунки авторів.

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

198

На думку авторів заняття спортом є вкрай важливим для людини, проте студенти гуманіта-

рного спрямування мають активніше бути залучені до фахових наукових клубів, наприклад, нау-

кові гуртки.

Самі ж студенти в більшості випадків не задоволені умовами, що створені в університеті

для особистісного розвитку в позанавчальний час.

Окремо в соціологічному опитуванні була приділена увага організації навчального процесу.

Організація навчального процесу є визначальним фактором якісної підготовки фахівця. До

організаційних питань слід віднести: навчальні плани спеціальностей, аудиторний фонд, методич-

не забезпечення навчального процесу, співпрацю з деканатом та випускаючою кафедрою.

За результатами опитування було встановлено, що не всі студенти ознайомились з навчаль-

ними планами своєї спеціальності, а отже не розуміють ідею та зміст курсу підготовки за своєю

спеціальністю.

З тих студентів, що ознайомлені з навчальною програмою майже усі повною мірою розумі-

ють призначення різних предметів (94 % опитаних).

Проте третина студентів важають, що кількість навчальних предметів завелика і хотіли б

внести зміни в навчальну програму своєї спеціальності.

Серед предметів, що найменш подобаються студентам слід виділи найбільш повторювані у

відповідях (у порядку зменшення невдоволеності):

– цивільна оборона;

– безпека життєдіяльності (БЖД);

– охорона праці;

– болонський процес.

Чимало пропозицій висловили студенти стосовно реорганізації окремих предметів, напри-

клад, об’єднання БЖД і охорони праці в одну дисципліну. В окремих випадках студенти просили

не прибрати предмети, а «прибрати деяких викладачів».

Також студенти вказали на предмети, навчальний час на які вони б хотіли збільшити:

– іноземна мова;

– предмети своєї фахової спеціальності (фінанси, облік і аудит, міжнароднаекономіка);

– математичні предмети;

– курси з вивчення спеціалізованого програмного забезпечення (наприклад,

1С:Бухгалтерія).

Пропозиції студентів вказують на незадоволеність високою вагою загальноосвітніх курсів в

навчальних програмах і малим виділеним часом на фахові предмети. Через недостатню фахову

підготовку студенти не рахують свою освіту фаховою і не розуміють практичного значення набу-

тих ними вмінь і навичок (див. табл. 3).

Таблиця 3. Розподіл опитаних студентів за вмінням застосовувати набуті теоретичні

знання.

Застосування знань на практиці

Частка, у % до підсумку

не зрозуміло

18,9

частково зрозуміла

62,6

повністю зрозуміла

18,5

Разом

100,0

Джерело: Власні розрахунки авторів.

З табл. 3 видно, що лише 18,5 % опитаних студентів повністю розуміють мету вивчення

предметів і знають як можна застосувати набуті знання на практиці, натомість більша частина

студентів не розуміє взагалі, або частково розуміють необхідність вивчення курсу. Такий стан ви-

кликаний переважно через те, що викладачі ілюструють навчальні курси на умовних прикладах, а

не на конкретних реальних об’єктах дослідження (тобто курси занадто теоретизовані).

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

199

Окремо була розглянута ситуація з розподілом навчального часу між лекціями та практич-

ними заняттями (див табл. 4).

Таблиця 4. Розподіл аудиторного часу.

Доцільність змін

Частка, у % до підсумку

залишити без змін

64,2

зміни на користь лекцій

22,2

зміни на користь практи-

чних занять

13,6

Разом

100,0

Джерело: Власні розрахунки авторів.

З табл. 4 видно, що більшість студенів задоволені розподілом аудиторного часу між лекція-

ми та практичними заняттями, проте опитування показало неприємну ситуацію з самостійною під-

готовкою студентів (див. табл. 5).

Таблиця 5. Перенесення учбового матеріалу на самостійне вивчення.

Віддати на самостійне вивчення

Частка, у % до підсумку

Так

18,5

Ні

81,5

Разом

100,0

Джерело: Власні розрахунки авторів.

З табл. 5 видно, що переважна більшість студентів не погоджується перенести частину на-

вчального матеріалу на самостійне вивчення, а основним видом занять прагне залишити лекції та

практичні заняття. Такий підхід до навчання суперечить сучасному західному, де більша частина

матеріалу виноситься на самостійне вивчення студентами. Така ситуація може бути викликана які-

стю навчально-методичних матеріалів, що є в бібліотечному фонді Університету (див. табл. 6).

Таблиця 6. Оцінка якості бібліотечних фондів.

Обсяг бібліотечних фондів

Частка, у % до підсумку

дуже низький

10,3

низький

23,3

посередній

42,5

добрий

22,2

дуже добрий

1,7

Разом

100,0

Джерело: Власні розрахунки авторів.

З табл. 6 видно, що лише 23,9% студентів задоволені обсягом та якістю бібліотеки універси-

тету, через що єдиним якісним джерелом інформації залишаються аудиторні заняття.

Окрема увага в опитування була приділена зручності умов навчання: розташуванню корпу-

су, наявності зовнішніх негативних чинників, зручність планування аудиторій. Результати опиту-

вання вказали на відносно високий ступінь задоволеності студенів зазначеними чинниками

навчання, єдиним вагомим недоліком є віддаленість навчального корпусу, а відповідно великі за-

трати часу на дорогу (див табл. 7).

Економічна і соціальна політика

Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. №3. 2010.

200

Таблиця 7. Розподіл студентів за часом, що витрачають на дорогу в університет.

Час на дорогу, хв.

Частка, у % до підсумку

до 20

4,8

20 – 40

13,8

40 – 60

31,0

більше 60

50,4

Разом

100,0

Джерело: Власні розрахунки авторів.

Зручність занять в аудиторіях впливає на умови засвоєння матеріалу студентами, їх зосере-

дженість, а також можливість застосування викладачами сучасних методів активізації навчання,

наприклад, мультимедійних презентацій (див. табл. 8).

Таблиця 8. Використання викладачами мультимедійних презентації на лекціях.

Частка лекцій з презентаціями, %

Частка, у % до підсумку

До 20

50,4

20 – 40

34,6

40 – 60

12,5

60 – 80

2,5

80 – 100

–

Разом

100,0

Джерело: Власні розрахунки авторів.

З табл. 8 видно, що в більшості випадків викладачі зрідка застосовують мультимедійні пре-

зентації на лекціях, а працюють по «старинці» – задиктовування матеріалу. Проте з практичними

заняттями маємо більш привабливу ситуацію (див. табл. 9).

Таблиця 9. Застосування викладачами сучасних методів навчання.

Застосування сучасних методів навчання

Частка, у % до підсумку

Зрідка

0,7

Доволі часто

78,0

часто

21,3

Разом

100,0

Джерело: Власні розрахунки авторів.

З табл. 9 видно, що на практичних заняттях викладачі доволі часто застосовують сучасні,

активізуючи методи навчання, що позитивно впливає на рівень і якість засвоєння навчального ма-

теріалу. Більш трудомісткій підхід викладачів до організації практичних занять відображається на

їх вибагливості до студентів (див. рис. 6).