Розділ 5. Перспективні напрями розвитку
податкових реформувань в Україні
" Маккоиелл K.P., Брю С.Л. Экономикс. - М„ 1992. - Ч. 2. - С. 232.
Рикардо Д. Начала политической экономики и налогового обложения // Соч.: В 5 т. -
М.: Госполитиздат, 1941. - Т. 1. - С. 25.
278
Загорський B.C. Бюджетно-податкова
система України: теорія і практика
279
ня відбуваються через те, що податок „зростає як піраміда" від стадії до стадії
шляхом введення в базу кожної успішної стадії. З цих причин податок з обо-
роту вважається гіршою формою оподаткування, і недавня заміна податку
з обороту податком на додану вартість у європейських країнах відбиває за
спізніле визнання цього факту"
17
.
Г. Розен підкреслює, що „...дохід податку з обороту залежить від тако-
го випадкового фактора, як кількість стадій виробництва... Усі уявлення про
ефективне та справедливе оподаткування свідчать про те, що... ПДВ, без-
умовно, є поліпшенням"
18
.
Результати аналізу податкових коефіцієнтів в Україні показують, що
загалом їх не можна визнати надзвичайно високими порівняно з розвинени-
ми країнами та країнами, які перебувають на етапі ринкової трансформації.
З урахуванням фактора тіньової економіки вони свідчать про наявний перекіс
на шкоду суспільному сектору господарства, зумовлений тим, що значну
частину фактичних доходів юридичних і фізичних осіб виведено з-під оподат-
кування. Податкове навантаження розподілено між платниками податків
нерівномірно, недоліки стягнення податків в Україні є досить значними, що
негативно позначається на діловій активності ринкових агентів і формує
атмосферу недовіри громадян до фінансових інститутів.
Тому очевидно, що зниження загального податкового навантаження
за рахунок цієї складової - першочергове завдання, для вирішення якого по-
трібна:
- копітка робота фінансистів-професіоналів;
- перекривання лазівок у податковому законодавстві, які дозволяють
приховувати доходи від оподаткування;
- скасування необгрунтованих податкових пільг;
- приведення у відповідність податкового та бухгалтерського обліку
і спрощення механізму розрахунку податкових зобов'язань;
- упорядкування складу податкової системи за рахунок скорочення
дрібних платежів, надходження від яких ледве перевищують адміністративні
витрати;
-досягнення виваженого балансу прав і обов'язків платників;
- упорядкування й усунення дублювання функцій численних контро-
люючих органів;
- надання системі фінансових санкцій стимулювального, а не караль-
ного характеру.
Зрозуміло, зробити це дуже складно, але саме тут потрібно шукати
головні шляхи для вирішення наявних проблем в оподаткуванні.
В умовах трансформації податкової системи України одним з цен-
тральних податків, якому приділяється максимальна увага, є податок на при-
буток підприємств. Відразу необхідно зауважити, що такі тенденції не узгод-
жуються зі світовими, де надходження від податку на прибуток зменшу-
ються і становлять, наприклад, у США близько 9 %, а у Німеччині - 4 % за-
гальних надходжень. Ураховуючи ряд законопроектів, які визначатимуть у
недалекому майбутньому принципи й умови оподаткування прибутку під-
приємств в Україні, бажано запозичити досвід корпоративного оподаткуван-
ня у економічно розвинених країнах світу. Але це не означає, що йдеться
про зміну назви. У кожній країні цей податок називається по-різному: в
Австрії акціонерні товариства сплачують податок на підприємницьку діяль-
ність, у Монако - податок на доходи від комерційної діяльності, у Велико-
британії корпоративний податок називається ще прибутковим податком з
компаній.
Важливим аспектом є методологія оподаткування прибутку підпри-
ємств незалежно від назви податку. З метою створення сприятливих умов
стимулювального характеру для розвитку й розширення масштабів діяльно-
сті акціонерних товариств та інших суб'єктів підприємницької діяльності
провідні держави використовують різноманітні параметри при побудові
механізму стягнення податку з їхніх прибутків. Найпоширенішими з них на
сьогодні є:
- статус акціонерного товариства (крім понять „резидентства" й „тери-
торіальності");
- вид отриманого прибутку (наприклад, джерела його формування);
- величина отриманого прибутку;
- розмір капіталу акціонерного товариства;
-розмежування оподатковуваного прибутку акціонерного товариства
на розподілений та нерозподілений;
- оподаткування прибутку згідно з градацією акціонерних товариств
на великі, середні й малі.
У деяких економічно розвинених країнах світу застосовується декілька
розглянутих параметрів при оподаткуванні прибутку акціонерних товариств
(Канада, Японія). В Україні з цих параметрів нині не використовується
жодний, що є свідченням недосконалої вітчизняної фінансово-правової бази