Загорський B.C. Бюджетно-податкова система: теорія і практика

Подождите немного. Документ загружается.

Загорський Володимир Степанович

БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА СИСТЕМА

УКРАЇНИ

ТЕОРІЯ I ПРАКТИКА

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ

ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Загорський Володимир Степанович

V БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА СИСТЕМА

о УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

•н-

У НООПСи і ЛИА

ЛЬВІВСЬКА

КОМЕРЦІЙНА ДИААЕМІ Я

БІБЛІОІЕНА

Ірпінь - 2006

УДК 336.221.4

ББК 65.261.3(4УКР)

З 14

Затверджено до друку Вченою радою Національної академіїДПС України.

Протокол Ks 7 від 20.02.2006 р.

Рецензенти:

Чухно A.A., академік HAH України, доктор економічних наук, про-

фесор (Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка).

Юрій С.І., доктор економічних наук, професор (Тернопільський

державний економічний університет).

Онишко C.B., доктор економічних наук, професор (Національна

академія державної податкової служби України).

Загорський B.C. ^

З 14 Бюджетно-податкова система: теорія і практика: Монографія.

Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2006. - 304 с. І

ISBN 966-337-053-Х

У монографії висвітлюються питання сучасного стану бюджетно-податкової

системи України. Визначені умови, фактори та проблеми функціонування

бюджетних відносин, структурна зумовленість ефективності податкової системи.

Розкриваються основні напрями подальшого поступу трансформаційних процесів

у бюджетно-податковій сфері як чинника економічного зростання.

Монографія розрахована на науковців і практиків, аспірантів та студентів

економічних спеціальностей.

УДК 336.221.4

ББК 65.261.3(4У KP)

ISBN -966-'33?-053-І © Загорський B.C., 2006

України, 2006

Вступ

Фінанси - складовий елемент економічної системи будь-якої країни.

Вони - основа життєздатності суспільства, його економічного потенціалу,

забезпечення потреб розвитку виробництва, інструмент реалізації дер-

жавою, господарюючими суб'скгами і кожною людиною зокрема постав-

лених перед ними завдань та цілей. Іншими словами, йдеться про прин-

ципово важливу сферу, яка визначає "економічне здоров'я" країни, добро-

бут її населення.

Фінанси - це складна система економічних (грошових) відносин,

що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання

між усіма учасниками відтворювального циклу. Зважаючи на багатоплано-

вість прояву, фінансові відносини характеризуються суттєвою специфікою,

поділяються за певними ознаками на складові, що є носіями певних від-

носин, а в сукупності з інститутами, які забезпечують їх функціонування та

взаємодію, утворюють цілісну фінансову систему, яка, у свою чергу,

визначає загальні взаємозв'язки основних сфер економічних відносин.

Динамічні зміни в соціально-економічному житті ускладнюють

фінансові відносини та їх пере творення в ефективний інструмент соціально-

економічної стратегії. Особливо складними ці процеси стають в умовах

перехідних трансформацій та щодо бюджетно-податкової сфери як такої, що

безпосередньо впливає і на щоденну діяльність суб'єктів господарювання,

і на здійснення основних функцій держави та, власне, її існування. Саме тому

стратегічними потрібно визнати постійну еволюцію фінансових відносин,

а також пошук методів та способів реалізації фінансів як універсального та

дієвого елемента економічного життя нашого суспільства.

В Україні процес розбудови національної фінансової системи

розпочався лише після проголошення державного суверенітету і триває

дотепер. Формування фінансової системи відбувається на принципово

нових соціально-економічних засадах в умовах переходу до соціально-

орієнтованої ринкової економіки. Особливості динаміки національної еконо-

міки, які проявилися у всеохоплюючій економічній кризі, додали фінан-

совим проблемам особливої гостроти. Спад виробництва, який межував із

загрозою повної зупинки української економіки, став причиною різкого

зменшення фінансових ресурсів держави. Постійна нестача грошових

коштів в органах державної влади, господарюючих суб'єктів, зростання

взаємної заборгованості підприємств, неплатежі набрали загально-

державного характеру і стали буденним явищем. Як наслідок - нагрома-

дилися серйозні системні суперечності, що здійснили негативний вплив на

всіх учасників ринкових перетворень: не вирішувалися найважливіші

проблеми щодо розвитку економіки, соціальної сфери, обороноздатності

країни, правопорядку. Деструктивні зміни відбулися в комунальному

господарстві, соціокультурній сфері, освіті, науці, охороні здоров'я. Погір-

шився екологічний стан довкілля.

Помітні позитивні зрушення, які відбулися в національній економіці,

починаючи з другої половини 2000 року, забезпечивши фінансову

стабілізацію, створили ряд реальних передумов для ефективного розгор-

тання трансформаційних процесів. Проте вони водночас суттєво підвищили

вимоги до удосконалення якісних показників соціально-економічного

розвитку, особливе місце серед яких належить фінансовим. Оздоровлення

і зміцнення фінансів, розширення їх ресурсної бази - це першооснова

забезпечення економічного і соціального зростання, розвитку виробництва,

підвищення добробуту населення країни. Отже, украй важливим сьогодні

с пошук (на основі важливих теоретико-методологічних узагальнень) шляхів

удосконалення фінансової стратегії держави; засобів фінансової політики

для розв'язання найважливіших фінансових проблем; характеристик

фінансової системи в напрямі її адекватності державному устрою, ступеню

розвиненості всієї сукупності грошово-кредитних відносин; стимулювання

джерел фінансових ресурсів для створення централізованого фонду з метою

посилення ролі держави у регулюванні соціально-економічних процесів.

В економічній теорії загальновизнаним є той факт, що створення

централізованого фонду фінансових ресурсів, затвердження напрямів його

використання становить сутність бюджетного процесу держави. Зважаючи,

що основою функціонування і розвитку фінансової системи є податки,

постає питання критичного переосмислення бюджетно-податкової парадиг-

ми, яка повинна спиратися на те, що сьогодні практично вичерпані тради-

ційні чинники економічного зростання, а тому подальший поступ транс-

формаційних процесів модифікує стратегічні завдання та орієнтири.

Бюджету, де сконцентровані фінансові ресурси держави, належить

особливе місце у її фінансовій системі. Його розуміння не як пасивного

відображення економічного становища в країні, а як інструменту, здатного

суттєво вплинути на економічні процеси, фінансовий стан держави, суб'єк-

тів господарювання та окремих громадян, перетворює бюджетну систему

у фундаментальний фактор нового зростання. Реалізація його розвитку,

чіткий розподіл фінансових ресурсів між центральними та регіональними

гілками влади як на стадії формування, так і в процесі їх використання,

задіяння механізмів бюджетного стимулювання вимагають корекції усіх

складових бюджетної системи України.

Це зумовило детальний та критичний аналіз діючої структурно-

функціональної моделі податкової системи, яка попри зовнішню відповід-

ність загальносвітовим стандартам, позбавлена належних дієвих інструмен-

тів та об'єднуючих інституцій, що дозволяють досягти відсутнього ефек-

тивного взаємозв'язку між динамікою макропоказників і фінансовим

становищем суб'єктів господарювання та сприяти розв'язанню стратегічних

завдань, які стоять перед державою.

Системний підхід серед інших найзагальніших підходів наукового

пізнання та в побудові логічної структури теорії займає особливе місце,

актуалізує необхідність аналізу податкових систем розвинених країн світу з

тим, щоб виокремити ті головні тенденції, які можуть бути орієнтирами

подальших розробок проблеми податкових реформувань в Україні.

Шлях, який дозволяє подолати існуючі суперечності у вітчизняній

податковій сфері та не ігнорувати досягнення світової наукової спільноти,

полягає у визначенні завдань раціоналізації податкової системи України

через залучення механізмів адаптації її традиційних складових та розгортан-

ня нових конструктивних форм і поступового їх об'єднання навколо завдань

економічного зростання.

Намагання сприяти адекватності функціонування фінансової сис-

теми України, багатоплановості поставлених перед нею завдань, що, на нашу

думку, єдиноможливе через поєднання при її вдосконаленні властивостей

реалістичності та конструктивності, лежить в основі побудови даного дослід-

ження. Його особливістю є органічна єдність теоретичного, емпіричного та

практичного матеріалу. Немає сумніву, що подальша розробка цієї проб-

лематики сприятиме реалізації ефективної фінансової політики в Україні.

Введение

Финансы - составной элемент экономической системы любой

страны. Они - основа жизнеспособности общества, его экономического

потенциала, обеспечения потребностей развития производства, инструмент

реализации государством, хозяйствующими субъектами и каждым

человеком в частности поставленных перед ними заданий и целей. Другими

словами, идет речь о принципиально важной сфере, которая определяет

"экономическое здоровье" страны, благосостояние ее населения.

Финансы - сложная система экономических (денежных) отношений,

что возникают в процессе производства, распределения, обмена и

потребления между всеми участниками воспроизводительного цикла.

Учитывая такую многоплановость проявления, финансовые отношения

характеризуются существенной спецификой, разделяются за опреде-

ленными признаками на составляющие, которые являются носителями

определенных отношений, а в совокупности с институтами, которые

обеспечивают функционирование и взаимодействие этих составляющих,

образуют целостную финансовую систему, которая, в свою очередь,

определяет общие взаимосвязи основных сфер экономических отношений.

Динамические изменения в социально-экономической жизни

осложняют финансовые отношения и их превращения в эффективный

инструмент социально-экономической стратегии. Особенно сложными эти

процессы становятся в условиях переходных трансформаций и относи-

тельно бюджетно-налоговой сферы, как таковой, что непосредственно

влияет и на повседневную деятельность субъектов ведения хозяйства, и на

осуществление основных функций государства, и его существование.

Именно поэтому стратегической следует признать постоянную эволюцию

финансовых отношений, а также поиск методов и способов реализации

финансов как универсального и действенного элемента экономической

жизни нашего общества.

В Украине процесс перестройки национальной финансовой

системы начался после провозглашения государственного суверенитета и

продолжается в настоящее время. Формирование финансовой системы

осуществляется на принципиально новых социально-экономических

основах в условиях перехода к социально-ориентированной рыночной

экономике. Особенности динамики национальной экономики, которые про-

явились во всеобъемлющем экономическом кризисе, добавили финансо-

вым проблемам особенной остроты. Спад производства, который граничил

с угрозой полной остановки украинской экономики, стал причиной резкого

уменьшения финансовых ресурсов государства. Постоянный недостаток

денежных средств в органах государственной власти, хозяйственных

субъектов, рост взаимной задолженности предприятий, неплатежей приняли

общегосударственный характер и стали обыденным явлением. Как резуль-

тат - накопились серьезные системные противоречия, которые негативно

повлияли на всех участников рыночных отношений: не решаются самые

важные проблемы развития экономики, социальной сферы, не укрепляется

обороноспособность страны, правопорядок, приходит в упадок комму-

нальное хозяйство, социоально-культурная сфера, образование, наука,

охрана здоровья, ухудшается экологическое состояние окружающей среды.

Заметные позитивные сдвиги, которые произошли в национальной

экономике, начиная со второй половины 2000 года, обеспечив финансовую

стабилизацию, создали ряд реальных предпосылок для эффективного раз-

вертывания трансформационных процессов. В то же время они существен-

но повысили требования к усовершенствованию качественных показателей

социально-экономического развития, особенное место среди которых

принадлежит финансам. Укрепление финансов, расширение их ресурсной

базы - первооснова обеспечения экономического и социального роста,

развития производства, повышения благосостояния населения страны. Очень

важным сегодня является поиск (на основе теоретико-методологических

обобщений) путей усовершенствования финансовой стратегии государства;

средств финансовой политики для решения самых важных финансовых

проблем; характеристик финансовой системы в направлении ее адекватности

государственному строю, степени развития совокупности денежно-кредит-

ных отношений; стимулирование источников финансовых ресурсов для соз-

дания централизованного фонда с целью усиления роли государства в регу-

ляции социально-экономических процессов.

В экономической теории общепризнанным является тот факт, что

создание централизованного фонда финансовых ресурсов, утверждение

направлений его использования составляет суть бюджетного процесса

государства. В этом контексте и, учитывая, что основой функционирования

и развития финансовой системы являются налоги, встает вопрос критичес-

кого переосмысления бюджетно-налоговой парадигмы, которая должна

опираться на то, что сегодня практически исчерпанны традиционные фак-

торы экономического роста, поэтому последующее продвижение транс-

формационных процессов модифицирует стратегические задания и

ориентиры.

Бюджету, где сконцентрированы финансовые ресурсы государства,

принадлежит особенное место в ее финансовой системе. Его понимание

не как пассивного отображения экономического положения в стране, а как

инструмента, способного существенно повлиять на экономические

процессы, финансовое состояние государства, субъектов ведения хозяйства

и отдельных граждан, превращает бюджетную систему в фундаментальный

фактор нового роста. Реализация его развития, четкое распределение

финансовых ресурсов между центральными и региональными ветвями

власти как на стадии формирования, так и в процессе их использования,

задействования механизмов бюджетного стимулирования требуют

коррекции всех составляющих бюджетной системы Украины.

Это вынудило также прибегнуть к детальному и критическому

анализу действующей структурно-функциональной модели налоговой

системы, которая, невзирая на внешние соответствие общемировым стан-

дартам, лишена надлежащих действенных инструментов и институций, что

позволяют достичь в настоящее время отсутствующей эффективной взаи-

мосвязи между динамикой макропоказателей и финансовым положением

субъектов ведения хозяйства, а также способствовать решению стратегичес-

ких заданий, которые стоят перед государством.

Системный подход, что в ряду других самых общих подходов науч-

ного познания и в построении логической структуры теории занимает

особенное место, актуализирует необходимость анализа налоговых систем

развитых стран мира с тем, чтоб выделить те главные тенденции, которые

могут быть ориентирами последующих разработок проблемы налоговых

реформирований в Украине.

Путь, который дает возможность преодолеть существующие проти-

воречия в отечественной налоговой сфере и не игнорировать достижения

мирового научного сообщества, заключается в определении путей рацио-

нализации налоговой системы Украины через привлечение механизмов адап-

тации ее традиционных составляющих, поиска новых конструктивных форм

и постепенного их объединения вокруг заданий экономического роста.

Попытка способствовать адекватности функционирования финансо-

вой системы Украины, многоплановости поставленных перед ней заданий,

что, на наш взгляд, единственно возможно через сочетание при ее совер-

шенствовании свойств реалистичности и конструктивности, лежит в основе

построения данного исследования. Его особенностью является органическое

единство теоретического, эмпирического и практического материала. Нет

сомнения, что последующая разработка этой проблематики будет способст-

вовать реализации эффективной финансовой политики в Украине.

Introduction

Finances - component element of the economic system of any country.

They - basis of viability of society, his economic potential, providing of

necessities of development of production, instrument of realization by the state,

being subjects in charge and everybody in particular put before them tasks and

purposes. In other words, there is the question about the principle important

sphere which determines the «economic health» of country, welfare of its

population.

Finances - it is the difficult system of economic (money relations), that

arise up in the process of production, distributing, exchange and consumption

between all participants of reproductive cycle. Taking into account such of

multilane display the financial relations are characterized by a substantial

specific, are divided after definite signs on constituents, that are the transmitters

of definite relations, and in an aggregate with institutes which provide

functioning and co-operation of these constituents, the integral financial

system, which, in same queue, determines general intercommunications of basic

spheres of economic relations, is formed.

The dynamic changes in the socio-economic life complicate the

financial relations and their transformations in the effective instrument of socio-

economic strategy. Especially difficult these processes become in the conditions

of transitional transformations and in relation to a budgetary-tax sphere, as such,

that directly affects everyday activity of subjects of management, and on

realization of basic functions of the state and own its existence. For this reason

strategic it follows to acknowledge permanent evolution of financial relations,

and also search of methods and methods of realization of finances as an

universal and effective to the element economic life of our society.

In Ukraine the process of alteration of the national financial system

began only after proclamation of state sovereignty and proceeds to this day.

Forming of the financial system takes place on of principle new socio-economic

bases in the conditions of transition to the social-oriented market economy.

Features of dynamics of national economy, which found the display in an all-

embracing economic crisis, gave to the financial problems of the special

sharpness. The slump of production, which abutted upon the threat of

complete stop of the Ukrainian economy, became the reason of sharp reduction

of financial resources of the state. Permanent shortage of money facilities in

public authorities, being subjects in charge, growth of mutual debts of

enterprises, non-payments collected a national character and became the

workaday phenomenon. As a result of it - serious system contradictions, that

carried out the negative influence on all participants of market transformations,

accumulated: the most important problems in relation to development of

economy, social sphere did not decide, defensive capacity of country, law and

order. The destructive changes happened in the communal economy, socio-

cultural sphere, education, science, to the health care. The ecological state of

environment became worse.

Noticeable positive changes which happened in a national economy,

beginning with the second half in 2000, providing financial stabilization, the row

of the real pre-conditions was created for effective development of

transformation processes. However they at the same time substantially

promoted the requirements to the improvement of high-quality indexes of socio-

economic development, the special place among which belongs to financial.

Making and strengthening of finances healthy, expansion of their resource base

- it is fundamental principle of providing of the economy and social growing,

development of production, rise of welfare of population of country.

Consequently, very today the search (on the basis of important theoretical-

methodological generalizations) of ways of improvement of financial strategy

of the state is important; facilities of financial policy for the decision of the most

important financial problems; descriptions of the financial system in direction

of its adequacy to the state line-up, degree of developed of all aggregate of

money-credit relations; stimulation of sources of financial resources for

creation of the centralized fund with the purpose of strengthening of role of the

state in adjusting of socio-economic processes.

In an economic theory is confessedly circumstance that creation of the

centralized fund of financial resources, claim of directions of his use makes

essence of budgetary process of the state actually. In this context and, taking

into account, that taxes are the basis of functioning and development of the

financial system, the question of critical reinterpretation of budgetary-tax

paradigm which must lean against that key position gets up, that today

practically the exhausted traditional factors of the economy growing, and that

subsequent advancement of transformation processes modifies the strategic

tasks and reference points.

Budget, where the concentrated financial resources of the state are, the

special place in its financial system belongs. His understanding not as a passive

reflection of economic position in a country, and as instrument, able

substantially to influence in economic processes, financial state of the state,

subjects of management and separate citizens converts the budgetary system

into the fundamental factor of a new growth. Realization of budget of

development, clear allocation of financial resources between the central and

regional branches of power both on the stage of forming, and in the process

of their use, involvements of machineries of budgetary stimulation require

correction of all constituents of the budgetary system of Ukraine.

It forced also to resort to the detailed and critical analysis of operating

structural-functional model of the tax system which without regard to external

to accordance to the world standards, deprived of the proper effective

instruments and unifying institutions, that allow to attain presently absent

effective intercommunication between the dynamics of micro indicators and

financial position of subjects of management and to be instrumental in the

decision of strategic tasks which stand before the state.

Systems approach, that in the row of other most general approaches of

scientific cognition and in construction of logical structure of theory takes

special seat, actualize the necessity of analysis of the tax systems of the

developed countries of world with that to select in such systems those main

tendencies which can be the reference points of subsequent developments of

problem of tax reformations in Ukraine.

Way which enables to overcome existent contradictions in a home tax

sphere and ignore not achievement of world scientific association consists in

determination of ways of rationalization of the tax system of Ukraine, through

bringing of machineries of adaptation of its traditional constituents and

development of new structural forms and gradual their union in round the tasks

of the economy growing.

Attempt to be instrumental in adequacy of functioning of the financial

system of Ukraine multilane of put before her tasks, that, in our view, is solely

possible through combination at its perfection of properties of realistic and

structural, lies in the basis of construction of the given research. Organic unity

of theoretical, empiric and practical material is his feature. There is no doubt,

that subsequent development of this problem will be instrumental in realization

of effective financial policy in Ukraine.

Теоретичні основи взаємозв'язку

державних фінансів і механізмів

розподілу ВВП

1.1. Сутність і функції фінансів у системі

економічних відносин

Сьогодні, на початку XXI століття, важливо зазначити, що

зусиллями науковців і практиків була створена теорія економічної

політики, яка стала основою розвитку суспільних відносин у країнах, які

розпочали їх розбудову на ринкових засадах, що і становило основний

зміст розвитку транзитивних економік в останніх десятиліттях минулого

століття. З цією метою була здійснена переоцінка багатьох усталених

поглядів і на саму теорію економічної політики, і на чинники її розвитку,

і на способи застосування в економічному житті суспільства. Результатом

проведеної роботи в цьому напрямі стало виявлення нових прикмет в

основних сферах економічних відносин, що визначають особливості

життєздатності транзитивного суспільства, його економічного потенціалу.

Серед таких сфер - фінанси - складна система економічних (гро-

шових відносин), що виникають у процесі виробництва, розподілу,

обміну та споживання між усіма учасниками відтворювального циклу

щодо формування, розподілу, перерозподілу та використання певних

грошових фондів. Ідеться про первинний розподіл створеної вартості,

коли формуються первинні доходи (заробітна плата, процент, рента,

прибуток), та про їх перерозподіл і формування фондів суспільного

значення - державного бюджету, позабюджетних фондів тощо. З огляду

на гаку багатоплановість прояву, фінанси характеризуються суттєвою

специфікою, поділяються за окремими ознаками на складові, що є

носіями певних відносин, а в сукупності - з інститутами, які забезпе-

чують функціонування та взаємодію цих складових, утворюючи цілісну

фінансову систему, що, у свою чергу, визначає загальні взаємозв'язки

основних сфер економічних відносин.

Як обґрунтовано зазначається в економічній літературі, "перехід

до ринкової економіки характеризується різкою зміною впливу фінансів

Загорський B.C. Бюджетно-податкова

система України: теорія і практика

' Онишко C.B. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку: Монографія. -

Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - С. ¡24.

Грязное Б.С. Теория и ее объект. - M.: Наука, 1973. - 248 с.

на процес відтворення. Відбувся кількісний та якісний перехід на новий

рівень використання фінансів в економічній системі держави"

Розширилося коло суб'єктів фінансових відносин, ускладнилася їх

взаємодія, урізноманітнилися фінансові ресурси, способи їх руху, роз-

поділу й перерозподілу. Ці динамічні зміни в соціально-економічному

житті ускладнюють фінансові відносини та їх перетворення в ефек-

тивний інструмент соціально-економічної стратегії. З огляду на об'єк-

тивну реальність за своїм наповненням вони повинні переглядатися.

Особливо складними в умовах незавершених трансформацій ці процеси

стають стосовно бюджетної та податкової сфер, як таких, що безпо-

середньо впливають і на повсякденну діяльність суб'єктів госпо-

дарювання, і на здійснення основних функцій держави, і на її існування.

Саме тому стратегічним потрібно визнати постійну еволюцію фінан-

сових відносин, а також пошук методів та способів їх реалізації як

універсального та дієвого елементу економічного життя нашого

суспільства. Питання ускладнюється ще й тим, що в процесі вартісного

розподілу фінанси взаємодіють з іншими економічними категоріями, то-

му і потрібні певні розмежування для виявлення їх впливу на ефектив-

ність соціально-економічного розвитку.

Щоб розібратися у зазначених питаннях, необхідне перш за все

їх подальше теоретичне забезпечення як орієнтир конкретних підходів

і форм практичного вирішення проблем функціонування фінансових

відносин. Адже теоретичний світ - це світ законів, теоретичних систем,

що логічно обґрунтовані

Базовим положенням щодо фінансів є багатовимірність цього

складного, багатоаспектного явища, оскільки їх вивчення здійснюється

з різних точок зору та концепцій, а тому нового осмислення вимагає

методологічна обгрунтованість пізнання фінансових відносин. Саме

необхідність систематизації та пояснення нагромадженого наукою

емпіричного матеріалу порушила ще в 16-17 ст. проблему пошуку

універсального, філософськи обґрунтованого методу одержання

істинного знання та зведення знань в єдину систему - методологію.

Безпосереднім поштовхом до актуалізації методологічного обґрунту-

вання фінансових відносин та їх елементів стали тенденції сучасного

Розділ 1. Теоретичні основи взаємозв'язку

державних фінансів і механізмів розподілу ВВП

' Кохинокский В.П. Философия и методология науки. - М., 1999. - С. 167.

' Мочсрний С.В. Методологій економічного дослідження. - Львів: Світ, 2001. -

С 4Н 49.

Загорський B.C. Бюджетно-податкова

система України: теорія і практика

Метод абстракції означає узагальнення, відсторонення від дру-

горядного і зосередження на головному з метою кращого розкриття його

змісту, суттєвих, сталих і загальних зв'язків між явищами. Він широко

використовується при обґрунтуванні економічних категорій, зокрема таких,

як гроші, фінанси, кредит, бюджет, відсоток тощо.

Жодна наукова робота не обходиться без аналізу об'єкта дос-

лідження. У процесі пізнання має місце його поділ на окремі складові з

метою ґрунтовного вивчення характеру, динаміки розвитку кожної з цих

частин для з'ясування загальної картини явищ та зв'язків між ними. На-

приклад, у системі податків виділяються податок на додану вартість,

акциз, податок на землю, на фонд оплати праці тощо. Це дозволяє

подивитися на податкову систему як на структурований феномен, ок-

реслити головні прикмети означених елементів, а відтак і нерівно-

значність їхнього внеску у вирішення поставлених перед нею завдань. На

нашу думку, тут можна говорити про когнітивний (структурний) підхід до

пізнання фінансових явищ, оскільки когнітивні прикмети є їх внут-

рішніми характеристиками, вони, власне, і розкривають проблеми

структури таких явищ.

Метод синтезу, навпаки, означає поєднання раніше розрізнених

частин, елементів у ціле, наприклад, державного бюджету, бюджету

місцевих органів влади в єдиний консолідований бюджет; центра-

лізованих та інших фондів - у бюджетну систему країни. Важливим є те,

що методи аналізу і синтезу не суперечать, а доповнюють один одного.

Широко використовується в економічних дослідженнях метод

індукції і дедукції. При цьому дослідник може йти як від теорії до

фактів, так і навпаки. Виведення теорії з фактів - індукція, що стано-

вить індуктивний метод дослідження. Нагромадження статистичного

матеріалу, фактів, їх систематизація та аналіз дозволяють виявити і

простежити закономірності у розвитку еко-номічних відносин,

сформулювати і обґрунтувати закон, зробити певний теоретичний

висновок і навіть розробити теорію. Таке теоретичне узагальнення на

основі сукупності фактів є дедуктивним методом економічного

дослідження. Використовуючи логіку, економіст може зробити певні

висновки про тенденції розвитку економічних, у тому числі фінансових

відносин і розробити заходи для усунення або зменшення негативних

наслідків. Індукція і дедукція - взаємозв'язані методи економічного

дослідження.

стану розвитку, характерною рисою якого є ускладнення процесів аку-

муляції фінансових ресурсів, а державні фінанси знову набувають

характеру критичного соціально-економічного чинника.

Одним із визначень методології, що дає Філософський словник,

є сукупність прийомів наукового дослідження. Це найбільш загальне і

коротке визначення. Зміст останнього походить від грецького "métodos"

(шлях до чогось, шлях до пізнання) і "logos" (слово, поняття). Виходячи з

цього, методологія означає певну сукупність методів пізнання та пере-

творення дійсності, а також вчення про них. Більш широке тлумачення

даного поняття зустрічаємо в працях філософів. Так, на думку В. Коха-

новського, поняття "методологія" - це, "з одного боку, система певних

способів і прийомів, що застосовуються в тій чи іншій сфері діяльності,

а з іншого, - вчення про систему, загальна теорія методу і теорія в дії"

Основними структурними елементами такої системи пізнання, а отже

й методології дослідження фінансових відносин, явищ є:

1) філософські принципи, до яких належать принципи саморуху,

суперечності, взаємодії, об'єктивності та ін.;

2) загальнонаукові принципи, до яких належать системний,

структурно-функціональний, моделювання та ін.;

3) закони діалектики, які водночас виконують пізнавальну фун-

кцію. До них належать закони єдності та боротьби суперечностей,

кількісно-якісних змін і заперечення;

4) категорії діалектики, найважливішими з яких є сутність і яви-

ще, зміст і форма, причина і наслідок та ін.;

5) економічні закони, які виконують пізнавальну функцію при

вивченні сучасної економічної, у тому числі фінансової системи. До них

належать закони вартості, грошового обігу тощо;

6) економічні категорії, які комплексно обґрунтовані у працях

найвидатніших мислителів і служать інструментом пізнання для дослід-

ників сучасних економічних систем;

7) дисциплінарні та міждисциплінарні методи

В економічних дослідженнях найпоширенішими є методи аб-

стракції, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, системності, історично-

логічний та ін.

Розділ 1. Теоретичні основи взаємозв'язку

державних фінансів і механізмів розподілу ВВП

Загорський B.C. Бюджетно-податкова

система України: теорія і практика

існують у реальному житті. Серед фінансових категорій треба виділити:

вартість, гроші, фінанси, прибуток, кредит, відсоток, бюджет, ціна, по-

даток тощо.

Важливими фінансовими показниками є фінансові ресурси, до-

ходи і видатки державного бюджету чи органів місцевої влади. Фінан-

сові ресурси - це грошові кошти, що утворюються у процесі розподілу

і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП), є матері-

альною базою фінансових відносин, а їх величина залежить від обсягу

створеного ВВП. Основна частина фінансових ресурсів формується з

прибутку підприємств, податків, відрахувань на соціальне стра-

хування, соціальне забезпечення, доходів від зовнішньоекономічної

діяльності, сплати мита тощо.

При аналізі сутності фінансової складової економічної системи

важливу роль відіграє чітке розуміння змісту категорії "фінанси", а

також інших пов'язаних з ними (фінансами) категорій.

Термін "фінанси" походить від французького "finance" - платити та

пізньолатинського "financia" - платіж, плата, сплата, що робилися в казну

монарха, правителя на їхнє утримання, обслуговування двору тощо. У

період феодалізму такі платежі вносилися натурою - зерном, худобою,

різними повинностями при будівництві палаців, доріг, іригаційних систем,

службою в охоронних загонах тощо. З розвитком товарно-грошових відно-

син натуральна система почала витіснятися грішми, які стали основним

платіжним засобом у казну держави. Саме це спричинило появу фінансів і

розвиток фінансової системи у такому значенні, як мобілізація державою

грошових ресурсів для покриття видатків, пов'язаних з виконанням нею та

відповідними владними структурами певних функцій.

Категорія "фінанси" по-різному трактується в науковій літе-

ратурі. У західній літературі основна увага приділяється практичному

використанню фінансів у господарській діяльності підприємств і

бізнесових структур. При цьому здебільшого ігноруються фінансові

відносини. Канадські вчені Ейсан Нікбахт і Анжеліко Граппенеллі у

своїй праці "Фінанси" визначають цю категорію як "застосування

різноманітних прийомів для досягнення максимального достатку фірми

або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу"

. Але таке

визначення не розкриває сутнісного змісту фінансів, воно більшою

мірою формує категоріальний апарат фінансового менеджменту.

Нікбахт Ейсан, Граппенеллі Анжеліко. Ф(»«У<Й.0Q[іJ»/І/ййА - С. 5.

ЛЬВІВСЬКА

КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

БІБЛІОТЕКА

У дослідженнях економічних явищ, зокрема фінансів, фінансової

системи та її структури на різних етапах розвитку надзвичайно важливу

роль відіграє історико-логічний підхід. Історичне і логічне - взаємопо-

в'язані елементи і способи діалектичного методу дослідження, засіб

пізнання конкретних форм прояву явищ на відповідному етапі свого

розвитку. Логічне - це спосіб пізнання конкретних форм розвитку пред-

мета, явища, системи в їх історичній послідовності: виникнення,

розвиток, досягнення найбільш зрілих форм свого існування. Саме у та-

кій послідовності вивчається зародження фінансів, їх розвиток у фінан-

совій системі країн із ринковою економікою, що дозволяє глибше роз-

крити їх конкретно-історичні форми, зокрема інституційну організацію.

Важливою ланкою дослідження ефективності економічних,

зокрема фінансових відносин є впровадження теоретичних узагальнень

на практиці (у межах окремої ланки народного господарства, адміні-

стративно-теоретичної одиниці або господарюючих суб'єктів). Лише

отримання позитивних результатів експерименту дає право на його

запровадження у масштабі всього суспільства. На жаль, у практиці

роботи фінансових органів зміна системи оподаткування, розподілу

бюджетних коштів, як правило, відбувається без такого експери-

ментування або воно проводиться в масштабах усієї країни, завдаючи

великих збитків народному господарству, державному бюджету і

розвитку національної економічної системи України в цілому.

У процесі наукового пізнання особливе місце займають уні-

версальні форми мислення й свідомості, які відображають загальні

властивості й відношення об'єктивної дійсності, загальні законо-

мірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ

. У

наукових дослідженнях важливе місце мають такі економічні категорії,

як форма теоретичного мислення, наукова абстракція, що є проекцією

реального економічного життя

, а також відповідні показники, якими

користуються для характеристики тих чи інших економічних явищ і

процесів, що в сукупності формують інструментарій досліджень. Еко-

номічні категорії безпосередньо пов'язані з дією економічних законів,

вони є теоретичним вираженням, формою економічних відносин, які

' Філософський словник / За ред. чл.-кор. АН СРСР, академіка АН СРСР

Н І. Шинкарука. - К. : Гол. ред. Української радянської енциклопедії. - 1986. - С. 269.

" Ü.M. Федосов, Л.Д. Буряк, Д.Д. Бутаков и др. Государственные финансы: Учебн.

пособие для студентов экон. вузов и факультетов / Под ред. В.М. Федосова,

('.Я. О.'ородиикови, B.II. Супюрминой. - К.: Лыбидь, 1991. - С. 24.