Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема

11.

Політика економічного зростання

національній економіці

401

Для покриття дефіциту Державного бюджету використовують

інструменти

механізми мобілізації грошей

на

внутрішньому рин-

ку, якими

є:

Зниження інфляції.

Унаслідок того збільшується обсяг вільної

маси грошей,

яка є

джерелом приватних заощаджень,

і,

відповід-

но,

кредитним ресурсом. Проте банківські кредити треба надава-

ти підприємствам,

а не

бюджетові, позаяк фінансування підпри-

ємств розширює податкову базу

вирівнює бюджет,

фінансу-

вання бюджету спричиняє зворотній процес.

Мобшзація коштів

за

рахунок продажу облігацій державної

позики.

Це

досить дорогий механізм. Проте витрати можна змен-

шувати через:

> зниження оподаткування торгівлі державними облігаціями

на вторинному ринку;

> поліпшення умов

для

купівлі державних цінних паперів чужо-

земцями;

> своєчасних виплат відсотків

та

викупу цінних паперів.

% Мобілізація надходжень

від

приватизації.

Внутрішнє фінан-

сування

за

правильної організації

має

значні переваги, оскільки

не збільшує зовнішніх боргів країни.

Політика вирівнювання платіжного балансу. Економічне зро-

стання пов'язане

не

лише

ліквідацією бюджетного дефіциту,

а й

з оптимізацією балансу поточних операцій. Залежно

від

стану

економіки політика щодо платіжного балансу

має

спрямовувати-

ся

на

утримання

або на

досягнення його позитивного сальдо. Про-

те період вирівнювання платіжного балансу може бути тривалим,

що залежить

від

структури наявного капіталу

показників еконо-

мічного зростання.

У 2001 —

2002 роках структура українського

капіталу

не

давала змоги вирівнювати баланс поточних операцій

на найближчу перспективу

(5 — 7

років) передусім тому,

що

зов-

нішньоторговельна діяльність зумовлюється:

О необхідністю імпорту технологій;

•=>

потребами економіки

енергозберігаючих технологіях;

•=>

політикою обмінного курсу.

З інтеграцією України

систему міжнародного поділу праці

рі-

вень доходів

на

душу населення наближатиметься

до

європейського.

Національна економіка

402 —

Привабливість України для іноземних інвесторів полягатиме в

можливостях отримувати тут вищі, ніж у західних країнах, дохо-

ди з капіталу. Теоретично капітал надходитиме із західних країн

до України доти, доки дохідність його, з урахуванням різниці в

обсягах оподаткування та ризиків, не зрівняється. Але цей процес

залежатиме від відповідних інституційних передумов в Україні:

за належної правової бази капітал західних країн надходи-

тиме скоро і дефіцит балансу поточних операцій переросте в по-

зитивне сальдо;

О за відсутності належної правової бази вирівнювання балан-

су поточних операцій може тривати довго або не відбуватиметься.

Імпорт завжди переважатиме експорт. Такий імпорт капіталів

дорівнюватиме дефіциту балансу поточних операцій. Добре, якщо

цей дефіцит буде наслідком імпорту капіталовкладень, а не фінан-

сування бюджету, бо це дасть змогу поліпшити та розширити

основний капітал в Україні й сприятиме економічному зростанню.

Для фінансування від'ємного сальдо зовнішньоекономічної

діяльності застосовують два методи.

-> Фінансування за допомогою міжнародних кредитів. Як

уча-

сниця МВФ у межах програми "Механізм розширеного кредиту-

вання", Україна може отримувати міжнародні кредити обсягом

1 млрд. дол. США щороку. Для того необхідні домовленості з

міжнародними організаціями та двосторонні договори з основни-

ми кредиторами (Росія, Туркменістан та ін.) про реструктуриза-

цію існуючих боргів. Зростання обсягів зовнішньої заборгованості

та витрат на її обслуговування залежить від показників економіч-

ного зростання. Якщо кредити впливатимуть на зростання капі-

таловкладень, ревальвацію національної грошової одиниці, част-

ка зовнішньої заборгованості зменшуватиметься, а кредитоспро-

можність України зростатиме.

Фінансування за допомогою прямих іноземних капітало-

вкладень.

Країни світу взаємопов'язані не лише міжнаціональною

торгівлею — їх поєднують світові фінансові ринки, що дають змогу

діловим колам однієї країни брати позики й надавати кредити діло-

вим колам іншої. Крім того, усіх ділових людей об'єднує система

світового виробництва, за якої компанії діють водночас у кількох

Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці

403

країнах. Україні треба розвивати тісні зв'язки з ринковими краї-

нами через три види міжнаціональної діяльності: ^міжнаціональ-

ну торгівлю, ^фінансові ринки й "^світове виробництво.

Економіка України найбільше пов'язана із світовою економі-

кою через фінансові ринки. Передусім Україна відчуває гостру

потребу пом'якшити фінансову кризу, пов'язану із зовнішньою за-

боргованістю, завдяки прямим іноземним капіталовкладенням.

Вони дали б змогу державі стимулювати структурні перетворен-

ня,

зростання обсягу виробництва національного продукту, отри-

мувати прибутки і здійснювати платежі з обслуговування боргів.

Приплив іноземних капіталовкладень можна стимулювати лише

побічно, а саме приведенням інституційних та правових норм в

Україні до міжнародних вимог. Адже як потенційний отримувач

капіталовкладень Україна конкурує за них з іншими, передусім

східноєвропейськими країнами, тому повинна забезпечити такі

самі або привабливіші умови, ніж у них.

Тривалий час в Україні відбувався (і, очевидно, продовжуєть-

ся) відплив капіталів за кордон, які і треба повернути. Завдяки

лише тому можна було б фінансувати дефіцит балансу поточних

рахунків протягом кількох років.

Прямі іноземні капіталовкладення є також способом підвищен-

ня продуктивної та ефективної функції праці й капіталу і техно-

логічного рівня українських підприємств. Бо разом із капіталом

іноземна компанія приносить нові технології та засоби організації

виробництва, залучає освоєний вихід на світовий ринок.

Більшість країн докладає неабияких старань для залучення іно-

земних капіталовкладень, оптимізуючи для того свої правові й по-

даткові системи. В Україні офіційна політика теж передбачає

підтримку іноземних капіталовкладників, але на практиці вони

зазнають неймовірних труднощів, які передусім стосуються не-

стабільності законодавства, безлічі бюрократичних перешкод,

подолання їх потребує продуманої кадрової політики. Ніякі дек-

ларації не забезпечать успіху, якщо не зміниться консеовативне

економічне мислення кадрів усіх рівнів управління.

Національна економіка

11.2. Теорія економічного зростання

Функціонування продуктивних сил має на меті виробництво

валового внутрішнього продукту в такому обсязі і такої структу-

ри,

які задовольнили б потреби суспільства загалом і кожної лю-

дини зокрема. Елементами продуктивних сил є праця і капітал,

якість та кількість яких визначають стан економіки, тобто її зро-

стання чи спад. Згідно з теорією економічного зростання, збільшен-

ня кількості праці та капіталу забезпечує зростання обсягу ви-

робництва національного продукту. Це твердження випливає з

рівняння виробничої функції Qu = F(T, К). Однак збільшення праці

й капіталу потребує відповідних капітальних вкладень, які є дефі-

цитними в Україні, а запозичення — обережного, виваженого підхо-

ду, позаяк призводять до зростання заборгованості.

Виробництво ВВП в Україні на душу населення і до відновлен-

ня незалежності було невисоке, а після розриву технологічних

зв'язків підприємств України з підприємствами колишнього СРСР

та з інших причин воно різко почало скорочуватися (рис. 11.1).

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 2000 2005

Рис. 11.1. Індекси фізичного обсягу валового внутрішнього про-

дукту (відсотків до 1990 р.)

Обсяг виробництва визначається продуктивною силою зайня-

того населення, залучених основного й оборотного капіталів,

404 — ————

Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці

технологіями. При тому важливо, щоб надбання теорії макроеко-

номіки були реалізовані практикою національного господарюван-

ня.

Як свідчить досвід високорозвинутих країн, до найважливіших

питань економічної політики належать:

Ч>

з'ясування обсягів продукції, яку треба виробити для задово-

лення потреб населення;

з'ясування обсягів продукції, яку треба або можна викорис-

тати в конкретний час;

Ч>

встановлення обсягу продукції, яку треба зберегти, перетво-

рити на капітал для використання у майбутньому.

Збереження — це капітальні вкладення, які у процесі праці зай-

нятих створюють потрібний продукт. Обираючи певну політику,

влада повинна прораховувати витрати і прибутки крізь призму

формування збережень. Якщо витрати ВВП не забезпечують на-

лежних збережень, а суспільство більшу частину його "проїдає",

то перспектива такого суспільства маловтішна. Зважаючи на ці

та інші обставини, Україні необхідно значно збільшити обсяг ви-

робництва ВВП загалом і на душу населення.

11.2.1.

Закон товаровиробництва і виробнича функція

Між рівнянням закону товаровиробництва і рівнянням вироб-

ничої функції є тісний взаємозв'язок. Рівняння виробничої функції

описує зростання обсягу виробництва внаслідок зростання

кількості праці та капіталу. Зростання обсягів виробництва ВВП

визначається:

> відповідністю економічної системи вимогам дії закону това-

ровиробництва:

ОМ =

Q„4„

+ dQ

> зростанням продуктивної сили чинників виробництва:

о Т — чисельності зайнятих в економіці;

•=>

К — кількості задіяного основного капіталу;

•=>

О — кількості залученого оборотного капіталу.

> продуктивною (виробничою) функцією задіяних чинників ви-

робництва:

=F(T

Національна економіка

Економічна система має будуватися відповідно до закону то-

варовиробництва, який вимагає:

відшкодування матеріяльних затрат

Q„U

;

-> створення доданої вартості (за обсягом і структурою),

адекватної потребам суспільства;

забезпечення у створеному продукті Qu відносного зменшен-

ня частки матеріяльних затрат Q,u

і зростання частки доданої

вартості

dQif.

Виробнича функція описує залежність обсягів ВВП від кількості

зайнятих в економіці Т

, основного капіталу К

, обігового капіта-

лу О

, продуктивної сили одиниці основного і трудового капіта-

лів q. Зростання кількості та якості задіяних чинників виробницт-

ва забезпечує більшу віддачу всього капіталу: І

= І

= І. Якщо

індекси зростання чинників виробництва і продукту є однакові,

це означає, що продуктивна сила одиниці трудового й основного

капіталів не змінилася:

За рахунок якіснішого основного капіталу і технологій зростає

продуктивна сила одного зайнятого q. Якщо збільшувати кількість

і якість основного капіталу на одного зайнятого к =

KJT

то й

продуктивна сила одного зайнятого зростатиме qu =

0,ц/Т

а ви-

робничу функцію одного зайнятого qu, капіталоозброєного оди-

ницею капіталу к, можна записати такою формулою:

qu =/(«•).

Приріст капіталу Ак на одного зай-

нятого (рис. 11.2) неминуче впливає на

приріст продуктивної сили одного зай-

нятого Aqu:

qu + Aqu = /(к + Ак).

Відношення Aqu/Ак показує, у скіль-

ки разів збільшиться обсяг виробниц-

тва продукції, якщо на одиницю збіль-

j£ шити капіталоозброєність одного зай-

нятого, забезпечити реалізацію еконо-

мне.

11.2. Продуктивна мічної політики і формування еконо-

функція одного зайнятого мічного механізму відповідно до вимог

406 —

Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці

—^ 407

закону товаровиробництва. Головними в цьому механізмі є:

Ч>

професійність, рівень економічного і патріотичного мислен-

ня кадрового складу сфери управління;

раціональне використання усіх видів ресурсів і робочого часу;

Ч>

зосередження зусиль на посиленні виробничої віддачі всіх еле-

ментів продуктивних сил;

Ч>

розподіл продукту за результатами продуктивності праці.

За 2000 — 2005 роки індекс основного капіталу І

в Україні

становив 1,03, індекс кількості зайнятих І

— (-0,06), індекс ВВП

/ — (-0,52). Це свідчить, що негаразди з обсягом виробництва спри-

чинені суб'єктивним чинником (кадровим і людським), викори-

станням застарілих основного капіталу і технологій.

11.2.2. Норма нагромадження капіталу

та обсяг виробництва

Формула загального розподілу ВВП відображає кількість про-

дукту для споживання домашніми господарствами С, державою

Б, а також для нагромадження капіталу К, для експорту Е та імпор-

ту /, різницею між якими є чистий експорт ЧЕ. Для спрощення по-

дальшого аналізу розподіл продукту поділено на дві групи: спо-

живання — C(dQu) і нагромадження — K(dQu), оскільки чистий

експорт поділяється на споживання та нагромадження. Відповідно

загальну формулу розподілу ВВП можна подати так:

= C(dQ

) + K(dQu).

Ця формула характеризує такі важливі ознаки ВВП:

> величина споживання і величина нагромадження капіталу

прямо пропорційні величині ВВП;

У величина споживання і величина нагромадження капіталу

перебувають між собою в оберненій пропорції: якщо збільшити

частку споживання, зменшиться частка нагромадження, і навпаки.

Вітчизняна і світова практика свідчать, що ці величини пере-

бувають майже в однакових пропорціях в усіх країнах. У країнах

з розвинутою економікою норма нагромадження може сягати

0,212А" — 0,22/С, у країнах, що розвиваються, 0,1<Ж— ОДОА

, у

найменш розвинутих

0Л7К— 0Л9К.

У період активних капіта-

Національна економіка

408

ловкладень, особливо з допомогою зарубіжних запозичень, норма

нагромадження може сягати 0,30/Є — 0,40А". Для України розподіл

ВВП на споживання і нагромадження має такі параметри: dQu, =

- 0,80С + 0,207С За такого обсягу виробництва ВВП і співвідно-

шення норм споживання та нагромадження при незмінній продук-

тивній силі одного зайнятого досягти зростання обсягу виробниц-

тва неможливо. Для того треба:

т> збільшити кількість основного капіталу загалом і в розра-

хунку на одного зайнятого, поліпшити його якість;

підвищити рівень продуктивної сили одного зайнятого за

рахунок підвищення капіталовіддачі та повного використання

робочого часу.

Загальна вартість основного капіталу К України на початок

2005 р. становила 1300 млрд. грн. За чисельності зайнятих Т —

20 млн. осіб капіталоозброєність к одного зайнятого визначається:

к - К/Т

= 1300 млрд. грн./20 млн. чол. = 65 000 грн.

Тобто середня вартість основного капіталу, яка припадає на

одного зайнятого, становить 65 000 грн., або 12 871 дол. США за

курсом 1 дол. США = 5,05 грн. Це дуже незначний рівень капіта-

лоозброєності порівняно з капіталоозброєнігтю одного зайнятого

у високорозвинутих країнах, де його рівень вищий у кілька десят-

ків разів.

Застарілий основний капітал, технології, втрати робочого часу,

простої тощо зумовлюють невисокий рівень капіталовіддачі д

яку можна вирахувати з рівняння:

u - dQu/K - 424,7 млрд. грн./ІЗОО млрд. грн. = 0,32 грн.,

тобто одиниця основного капіталу вартістю 1 грн. протягом року

дає віддачу виробленого ВВП вартістю 0,32 грн. Відповідно і про-

дуктивність одного зайнятого q в економіці України невисока:

u =

dQu/T

- 424,7 млрд. грн./20 млн. чол. = 21235 грн.

Це означає, що один зайнятий в економіці України, використо-

вуючи основний капітал вартістю 65 000 грн., протягом року ство-

рює ВВП вартістю 21 235 грн. Продукція, вироблена кожним зай-

нятим, теж ділиться між споживанням, що припадає на одного зай-

нятого с, та нагромадженням у розрахунку на одного зайнятого к:

Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці

409

u - 0,8с + 0,2к = 17000с + 4235к.

Отже, результат продуктивної сили одного зайнятого ц

ц є

функцією його капіталоозброєності к = К

/ Г.:

=/(*)•

Звідси випливає, що чим вищий рівень капіталоозброєності, тим

вищий обсяг виробництва/(к) і тим більший обсяг нагромаджен-

ня у пропорції 0,2к, тобто більше продукту можна виділити на

капіталовкладення.

11.2.3. Джерела економічного зростання

Джерелами економічного зростання на сучасному етапі розвит-

ку української економіки можуть бути зростання капіталовіддачі,

інтенсифікація виробництва, активізація імпорту та оптимізація

експорту.

Зростання капіталовіддачі. Обсяг виробництва взаємопов'яза-

ний з нормою нагромадження капіталу: K/dQ. Водночас можна

вважати, що оберненою функцією норми нагромадження є функ-

ція капіталовіддачі: dQ/K. Співвідношення зростання обсягу ви-

робництва та норми нагромадження ідентичне відношенню при-

росту обсягів виробництва до приросту капіталовкладень. Світо-

ва практика свідчить, що норма нагромадження 0,2K/dQ і більше

засвідчує зростання продуктивності капіталовкладень AdQ/AK на

12—30 %, а ВВП на 3 — 8 %.

Значні капіталовкладення в економіку України можливі лише

за рахунок зарубіжного капіталу. Для того їй треба подолати

інституційну та структурну недосконалість, досягти відповідно-

го рівня продуктивності капіталовкладень, тобто віддачі —

Qu/K. Але тільки капіталовкладення та приріст виробництва не

забезпечать економічного зростання. Є й інші джерела збільшення

обсягу виробництва ВВП:

Ъ збільшення кількості та підвищення якості основного капі-

талу (нетто-капіталовкладення

);

^ збільшення чисельності зайнятих (кількості праці) та підви-

щення їх професійно-кваліфікаційного рівня;

зведення втрат робочого часу до мінімуму та підвищення про-

дуктивної віддачі залучених чинників виробництва за одиницю часу;

Національна

економіка

запровадження інновацій та забезпечення загального збільшен-

ня продуктивної віддачі залучених чинників виробництва: техніч-

ного прогресу, новітніх технологій, якості капіталу і праці, нових

видів продукції;

Ч> проведення інституційних реформ, зокрема правової систе-

ми,

створення конкурентних умов, забезпечення мобільності ви-

робничих чинників, прозорості системи стимулювання, оподат-

кування, ринків та ін.

Згідно з концепцією виробничої функції, ці джерела економіч-

ного зростання економіки України є надзвичайно важливі. Однак

важко визначити, які з них Україна спроможна використати. Особ-

ливо актуальним є оновлення і збільшення основного капіталу.

Але зростання капіталоозброєності без залучення інших джерел

не буде ефективне. Реальна капіталовіддача якраз підкреслює тен-

денцію зростання капіталу і зниження приросту національного

продукту.

Інтенсифікація виробництва. У концепції виробничої функції

важливо зробити акцент на інтенсифікацію, яка є недооціненою.

Однією з причин того є те, що державні та господарські чиновни-

ки ще мислять далеко не інтенсивними економічними категорія-

ми.

Проте реальні показники виробництва засвідчують наявність

чималих резервів інтенсифікації виробництва і праці. Передусім

слід мати на увазі:

економічного зростання можна досягти без особливого збіль-

шення нетто-капіталовкладень, а за рахунок ефективнішого ви-

користання наявного основного капіталу. Досвід країн Централь-

ної Європи свідчить, що завдяки тому можна поліпшити якість,

запровадити нові види продукції та знизити виробничі витрати.

Це може неабияк вплинути на конкурентоспроможність продукції

на внутрішньому і зовнішньому ринках, на зростання експорту її

в країни Центральної та Західної Європи. Однак така ситуація буде

можлива лише тоді, коли підприємства вміло пристосуються до рин-

кових умов і будуть створені відповідні інституційні передумови;

-> у структурі виробничої функції джерелом зростання є фак-

тично виконана праця. Приховане безробіття становить в Україні.

410

z==zz=z==rzzzz^^=^=rrrrr^r=r:=z==