Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 14. Методичні матеріяли викладання і вивчення дисципліни

Комерційний кредит

— кредит одного підприємця іншому у вигляді від-

термінування платежу за поставлені товари або надані послуги.

Комісійні банківські

операції—

посередницька діяльність, яка не перед-

бачає кредитів банку і не є джерелом надходження коштів на

його

рахунок.

Конкурентна стратегія

— система дій фірми, спрямована на досягнення

її кінцевої мети.

Конкуренція

— економічний процес взаємодії, взаємозв'язку та бороть-

би виробників і постачальників у процесі реалізації продукції, суперництво

між окремими виробниками чи постачальниками товарів і послуг за най-

вигідніші умови виробництва і збуту; умови, коли кількість осіб або

підприємств на ринку настільки велика, що поведінка кожного з них не впли-

ває на рівень цін.

Контракт

—угода між двома чи більше фізичними або юридичними осо-

бами, яка створює юридичне зобов 'язання виконання певної дії (наприклад,

поставку визначеної кількості товарів чи падання послуг).

Кредит

(лат. credo — вірю) є формою руху грошового капіталу, надано-

го кредитором позичальнику на умовах відтермінування платежу та плат-

ності за користування ним.

Кредитна система

— сукупність банків та інших кредитно-фінансових

установ (інвестиційних і страхових компаній, фондів), які мобілізують

вільні грошові ресурси і надають їх у позику.

Кредшпно-паперові

гроші

— всі види грошей, які не мають внутрішньої

товарної вартості.

Митна політика

— цілеспрямована діяльність держави, що встановлює

певний режим митного обкладання товарів.

Міжгалузева

конкуренція

— конкуренція між товаровиробниками різних

галузей.

Міжгшіузевий баланс

— економіко-математична балансова модель у

вигляді системи лінійних рівнянь, яка характеризує зв'язки між випуском

продукції в одній галузі (у вартісному виразі) і витратами всіх галузей,

необхідними для забезпечення цього випуску.

Міжнародний

поділ

праці

(МПП) — форма суспільного територіаль-

ного поділу праці, яка являє собою поділ праці між країнами, спеціялізацію їх

виробництва на певних видах продукції, якими вони обмінюються.

Мінімальний

споживчий бюджет

— вартісна оцінка натурального на-

бору прожиткового мінімуму з урахуванням витрат на податки та інші

обов 'язкові платежі.

Національна економіка

Монетаризм

— теорія, згідно

якою першопричиною коливань в економіці

є зміна пропозиції грошей,

тому стабілізація їхнього обігу забезпечує

за-

гальноекономічну стабільність.

Монопольна діяльність

—

дії підприємств

чи

органів влади та управлін-

ня спрямовані

на

недопущення, обмеження

або

ліквідацію конкуренції,

що

завдає збитків споживачам.

Населення

—

природно-історична сукупність людей,

яка

формується

безперервно відтворюється

процесі виробництва

відтворення самого

життя.

Натуральне виробництво

— тип господарства, в якому процес створен-

ня матеріяльних благ спрямований

на

задоволення лише власних потреб ви-

робника.

Національна економіка

—

конституційно, економічно

та

організаційно

єдина система взаємопов'язаних галузей

сфер діяльності людей, що харак-

теризується відповідною пропорційністю, взаємо зумовленим розміщенням

на обмеженій державними кордонами території.

Національна категорія населення

— група населення, об

'єднана

за певни-

ми якісними ознаками самопізнання, способу мислення, самосвідомості, став-

лення

до

держави, праці, довкілля тощо.

Національна пропозиція

—

залежність

між

кількістю товарів

послуг

які

пропонує сфера виробництва

та

сфера послуг,

рівнем цін

на їх

про-

дукцію

ц.

Національна

самоорганізація суспільства

— конституційно і державно

самоорганізована спільнота

на

основі єдиної національно-демократичної

ідеології титульної нації

національних меншин, самодостатньої соціяль-

но орієнтованої економічної системи, сповідування принципів загально-

людських вартостей, добробуту

захисту громадян.

Національне багатство

— сукупна вартість створених

нагромаджених

нацією

за

весь період

її

розвитку матеріяльних

духовних вартостей;

це

сукупність ресурсів країни (економічних активів), необхідних

для

вироб-

ництва товарів, надання послуг

забезпечення життєдіяльності людей.

Національно-економічне мислення

—

пізнання господарських законів

усвідомлення усіма громадянами того,

що

зростання добробуту залежить

від їхньої працездатності, професіоналізму, національно-державного пат-

ріотизму,

від

створених ними конституційних засад держави, економіки,

законодавчих актів господарювання.

Тема 14. Методичні матеріяли викладання і вивчення дисципліни

Національно-економічні інтереси

— життєво важливі інтереси титуль-

ної нації та інших етнічних і соціяльних груп суспільства, котрі цивілізова-

но саморганізуються як єдина нація і політично формуються як держава.

Нечесна

конкуренція

—методи конкурентної боротьби, пов'язані

пору-

шенням прийнятих на ринку норм і правил конкуренції.

Номінальна національна пропозиція

— вартісна оцінка обсягу вироб-

ництва товарів і послуг на певний момент, тобто кількість товарів і по-

слуг Q за ціною одиниці продукції ц.

Номінальний

обмінний

курс

— це відносна ціна валют двох країн.

Оборот

капіталу

— безперервно повторюваний кругооборот капіталу

від моменту його залучення у виробництво до повернення у тій самій

формі.

Оборотний

капітал

— частина виробничого капіталу, яка повністю

спо-

живається у кожному виробничому циклі, цілком переносить свою вартість

на створену продукцію і для продовження виробництва відтворюється у

натуральній і вартісній формах після кожного виробничого циклу.

Основний

капітал

— елементи продуктивного капіталу, вартість яких

переноситься на продукти виробництва поступово.

Пасивні банківські

операції—

операції, через посередництво яких утво-

рюються ресурси банків (внески і позичені гроші; емісія заставних листів,

банківських і комунальних облігацій, а також довгострокові позики в

кореспондентів банку).

Перехідна економіка

— економічна система країни, яка здійснює перехід

від одного способу виробництва до іншого.

Підприємець (бізнесмен)

— суб'єкт, який здійснює підприємницьку

діяльність, приймає основні рішення у процесі цієї діяльності, реалізує свій

діловий інтерес (отримання прибутку) завдяки новаторству, запровад-

жує на комерційній основі нові виробничі технології.

Платіжний

баланс

— баланс сум потоків валютних платежів, які отри-

мує з-за кордону і здійснює за кордон країна у процесі зовнішньоекономічної

діяльності за певний період (рік. квартал, місяць).

Податки

— обов'язкові нормовані платежі до державного і місцевих

бюджетів, що їх вносять окремі особи, підприємства, організації, установи.

Податкова політика

— це складова частина економічної політики дер-

жави, спрямована на формування податкової системи, яка забезпечує еко-

номічне зростання, що сприяє гармонізації економічних інтересів держави

та платників податків з урахуванням сощяльно-економічної ситуації у країні.

Податкова

система

— це сукупність передбачених законодавством видів

і ставок податків, принципів, форм і методів їх установлення.

Національна

економіка

Пошті

— платоспроможна потреба, яку споживачі можуть задоволь-

нити, придбавши певну кількість товарів і послуг.

Попит

еластичний—характеризує

швидке реагування

споживачів

(покупців)

на

зміну

ціпи;

існує за

відносного

насичення

товарами

споживчого

ринку.

Попит

пееластичний

— попит, який характеризує незначне реагування

споживачів (покупців) на зміну ціни; існує за відносного товарного дефіци-

ту на споживчому ринку.

Потреби

— види продукції, речей, послуг, які необхідні людям і котрі

вони бажають і прагнуть мати, споживати, використовувати.

Працездатне населения

— сукупність людей віком від

17 до

60років, здат-

них за психофізіологічними даними до участі у трудовому процесі.

Приватні капіталовкладення

— капіталовкладення або заощадження

приватних осіб, підприємств, які не належать

до

Державного бюджету.

Принцип

приватної власності

— принцип, згідно з яким

<иодина

має не-

від'ємне право володіти, управляти та розпоряджатися своєю власністю

незалежно від того, особиста це власність (наприклад, будинок) чи еконо-

мічна структура (компанія).

Природна монополія

-монополія, за якої створення конкурентного се-

редовища на товарному ринку незалежно від рівня попиту неможливе чи

економічно неефективне при даному технічному рівневі виробництва.

Продуктивна

функція

— економіко-математична модель, як висвітлює

зв'язок результатів виробництва залежно від затрат праці і капіталу.

Пропозиція

— кількість товарів і послуг, представлених на ринку в ко-

жен конкретний момент часу, і середня ціна за реалізацію одиниці товару

чи послуги

Пропорції

— стійкі співвідношення між двома показниками протягом

декількох років.

Реальна національна

пропозиція

— фізичний обсяг виробництва товарів

і послуг, який вимірюється в натуральних показниках (штуках, тоннах, об-

'ємах, літрах тощо)

Реальний обмінний

курс

— це відносна ціна товарів, вироблених у двох

країнах.

Реальні

доходи

населення

— вартість усього обсягу матеріяльних благ,

спожитих чи нагромаджених населенням.

Рекреаційний

потенціал

— єдина система природних, спортивних, тури-

стичних, лікувально-оздоровчих і соціяльно-кульшурних підсистем,

які

харак-

теризуються функціональною взаємозалежністю і територіяльною

цілісністю та тісно взаємодіють

галузями виробництва товарів та послуг.

Тема 14. Методичні матеріяли викладання і вивчення дисципліни

Ризик — [імовірність появи негативних чи позитивних відхилень показ-

ників суспільних явищ від передбачуваних, величина відхилень яких зумовле-

на ступенем відповідності способу мислення і дій суб'єктів вимогам oil

суспільних законів.

Ринкова інфраструктура — сукупність організаційно-правових форм,

за допомогою котрих як єдине ціле функціонують ринкові відносини.

Ринкові екстерналії— яванці і процеси, які виникають у сфері виробниц-

тва, послуг, у довкіллі, побуті, громадських місцях, на транспорті тощо за

нечіткого визначення прав власності,

іцо

уможливлює заподіяння шкоди од-

нією фізичною або юридичною особою іншій фізичній або юридичній особі

без відповідних фінансових наслідків для себе.

Рівень життя населення — забезпеченість населення необхідними

матеріальними і духовними благами та міра задоволення його потреб у цих

благах; це кількість і якість матеріяльних благ та послуг, які виробляються

у країні на душу населення за певний період.

Роздрібна торгівля — діяльність з продажу товарів чи послуг безпосе-

редньо кінцевим споживачам для їх особистого споживання

Світове господарство (світова економіка) — сукупність національних

економік, їх виробничих, торговельних, кредитних, науково-технічних,

фінансових та інших організаційних утворень і підприємств, об'єднаних

міжнародним поділом праці, і відповідна система міжнародних економіч-

них відносин.

Соціяльна категорія населення — група населення, об'єднана за певними

якісними ознаками розселення, природного відтворення та переміщення.

Соціяльна норма — законодавчо затверджений показник максимально

допустимих витрат ресурсів на виробництво і споживання одиниці про-

дуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, що задовольняють

суспільні і особисті потреби соціяльного характеру і відповідної якості.

Соціяльна політика держави — система скоординованих заходів органів

державної влади, спрямованих на досягнення цілей в галузях соціяльного

розвитку, зокрема зростання доходів і споживання населення, підвищення

рівня його життя.

Соціяльний захист — комплекс організаційно-правових і фінансово-еко-

номічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту кожного члена

суспільства в конкретних економічних умовах.

Соціяльний комплекс

—

комплекс галузей сфери виробництва і сфери по-

слуг, який забезпечує виробництво товарів і послуг для населення.

Національна

економіка

Соціяльний

стандарт

—

міра споживання населенням відповідних соц-

іяльних благ

послуг,

яка

встановлюється

не

нижче мінімально допустимих

розмірів

Соціяльно орієнтована

ринкова

економіка

— модель соціяльно-економіч-

ного розвитку,

для

якої характерне переважання приватної власності

та

ринку,

їх

поєднання

державною власністю

державним регулюванням

та

системою соціяльного захисту населення.

Спекуляція

—

форма комерційних дій,

яка

забезпечує прибуток за раху-

нок різниці ціни купівлі

ціни продажу,

що

перевищує

накладні витрати,

пов'язані

перепродажем товарів, акцій тощо.

Споживчий

комплекс

—

сукупність галузей

видів економічної діяль-

ності, зайнятих виробництвом товарів народного споживання

та

надання

населенню різних послуг,

що

мають задовільнити потреби його матеріяль-

ного достатку, розвитку особистості громадян, освіти, охорони здоров'я,

культури тощо.

Стратегія

структурних

перетворень

—

система правових, політичних,

економічних, фінансових заходів, спрямованих

на

зміну пропорцій капіта-

лу, зайнятості

та

національного продукту

для

збалансування економічної

системи відповідно

до

потреб суспільства.

Страхова

фірма

—

акціонерна, приватна

або

державна організація,

яка

страхує майно, комерційні

операції,

виробництво, житловий фонд

та ін.

Сукупний

дохід

сім'ї—

сума грошових

натуральних

(у

грошовому

вимірі) доходів населення

від

державних, кооперативних

приватних

підприємств

та

організацій,

із

суспільних фондів споживання,

що

врахову-

ються

бюджеті сім

"і.

Суспільний

товар

—

продукт, якому властиві невилучальність

або не-

конкурентність.

Тіньова

економіка

—

сукупність необлікованих

протизаконних, неле-

гальних видів діяльності: ухиляння

від

сплати податків, виробництво забо-

ронених видів продукції

та

послуг (виробництво наркотиків, азартні ігри,

проституція тощо).

Товарне

виробництво

—

форма організації суспільного виробництва,

що

характеризується глибоким суспільним поділом праці, виготовленням про-

дуктів

не

лише

для

задоволення потреб виробників,

а й для

товарно-грошо-

вого

обміну,

отримання

доходів,

більших

від

витрат виробництва (прибутків),

задоволення

потреб суспільних інститутів

людей,

що не

працюють.

Торговий

дім

—

спеціялізована фірма,

яка

торгує одним товаром

або

групою однорідних товарів

за

дорученням клієнтів

чи

власним коштом.

Тема 14. Методичні матеріяли викладання і вивчення дисципліни

19 Нац. економіка

577

Трудовий (людський) капітал — частина працездатного населення, яка

володіє високим рівнем знань і професійної кваліфікації, здатна створюва-

ти нові системи знань, техніки, технологій, форм організації праці та ви-

робництва, значно впливати на технічний рівень виробництва, зростання

обсягів виробництва, якості, конкурентоспроможності продукції, знижен-

ня собівартості продукції, зростання прибутків.

Фінанси — сукупність економічних відносин, які опосередковують утво-

рення, розподіл і використання грошових фондів у процесі розподілу та пе-

рерозподілу суспільного продукту і національного доходу.

Фінансова система

—

сукупність форм, методів і цілей формування, роз-

поділу та використання фондів грошових засобів держави, суб'єктів госпо-

дарської діяльності, населення.

Фінансово-промислова група (ФПГ) — об'єднання промислових підпри-

ємств для координації їх виробничих процесів, потоків капіталів, грошей,

товарів та захисту спільних інтересів на ринках, на яких вони діють.

Холдинг — компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших

компаній, що дає їй право контролю і управління їх діяльністю.

Цілісність — це властивість системи, яка означає існування внутріш-

нього взаємозв'язку між її складовими частинами.

Ціна — співвідношення, в якому гроші обмінюються на товари і послуги.

Ціновідхиляючі фактори — фактори, іцо діють на ринку і зумовлюють

відхилення ціни від сформованих у процесі виробництва затрат праці.

Ціноутворювальні фактори — фактори, які діють у сфері виробництва

і впливають на величину витрат на виготовлення товару чи послуги, фор-

мують основу ціни.

Чесна конкуренція — методи конкурентної боротьби з дотриманням

прийнятих на ринку норм і правил.

Національна економіка

578 •

Рекомендована література

Основна література

БСШІНЯІШІІ Г.І., Загорський В. С, Медведев В С, Середа А. Р Ринкова

економіка. — К.: ІСДО, 1996.

Бутана М. К. Национальная экономика. — М.: Дело, 1997.

Градов А. П. Национальная экономика: Курс лекций. -СПб.: Специаль-

ная литература, 1997.

Гранів

Л.

С.. Кічурчак М. В. Національна економіка: Посібник. —Львів,

2008.

Заблоцький Б. Ф. Перехідна економіка. — К.: Академвидав, 2004.

Заблоцький

Б.

Ф Розміщення продуктивних сил

регіональна економіка.

Навчально-методичний посібник —

Львів:

Вид-тво ЛКА, 2004.

Заблоцький

Б.

Ф.

Україна: за "правління народне, народом

для народу".

Дорожня карта до мети "Помаранчевої революції. — Львів: "Новий світ-

2000".

2007.

Заблоцький Б. Ф., Кокоіако М. Ф.. Смовженко Т. С. Економіка Украї-

ни.

—Львів:

Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997.

Заблоцький Б. Ф.Розміщення продуктивних сил України. Національна

макроекономіка. — К.: Академія, 2002.

Ковтун О. І. Державне регулювання економіки: Курс лекцій. — Львів:

"Новий світ-2000", 2007.

Конституція України. Коментар основних положень Конституції Украї-

ни щодо захисту прав та свобод людини

громадянина/Упорядник М. І. Хав-

ронюк. — К: Літера ЛТД, 2006.

Мочерний

С.

В., Устснко О. А.,

Фомігиин

С.

В Політична економія: Навч.

посіб./Херсон: "Видавництво Дніпро", 2002.

Национальная экономика: Учебник/Под общей редакцией акад. РАЕН

В.

А. Шульги. — М.: Изд-во Рос. экон. акад., 2002.

Додаткова література

Закони України II Урядовий кур'єр, — 1992, 1993.

Про банки і банківську діяльність.

Про власність.

Про державну статистику.

Про загальні засоби створення

функціонування (вільних) економічних зон.

Про зайнятість населення.

Про зовнішньоекономічну діяльність.

Тема

14. Методичні матеріяли викладання і вивчення дисципліни

Про

інвестиції.

Про іноземні

інвестиції.

Про мінімальний споживчий бюджет.

Про науково-технічну інформацію.

Про працю і її оплату.

Про приватизацію майна державних підприємств.

Митний кодекс України

Діло. — 1992. — №28.

Основи національної економічної політики II Діло. — 1992.— № ЗІ.

Програма економічних реформ

політики

України II

Діло — 1992. —№ 40.

Підходи Кабінету Міністрів до вирішення основних проблем економіки

України // Діло. — І992. — №78.

Бадер В. Капітал і фонди // Економіка України. —1992. — № 7.

Бевз В., Павленко Ю. Соціальний захист населення в умовах переходу до

ринку // Економіка України. — 1993. — № 2.

ВерховодаЛ.

Підприємництво. Нові форми господарювання//Економіка

України.— 1992. — № 10.

Гаврилшнин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективніших суспільств. —

К.: Основи, 1993.

Гаврилюк О. В.. Румянцев А. П. Економічна інтеграція в сучасному

світі. — К.: Наукова думка, 1991.

ГелбрейтДж. Экономические теории й цели общества. — М.,1976.

Геродот із Галікарпасу. Скіфія. Найдавніший опис України з V століття

перед Христом. — К.: Фірма "Довіра", 1992.

ГиейсонДж..

О'ДелчК.

Американский менеджмент на порогеXXI века. —

М.: Экономика, 1991.

Григорович

А.

Українські гривні чи "долари"?//Україна. — 1992,—№ 9.

Давидов О. Цінні папери в інвестиційному процесі // Економіка Украї-

ни.

— 1992. — № 7.

Долішній М. І. Ринкова економіка і нові господарські структури //

Львівський економічний вісник. —1992. —№ 3.

Дубиняк Р., ЦибанякП. (Великобританія). Грошова система в Україні за

княжих часів // Київська старовина. — 1992. —№4.

Економіка України: сучасний стан, динаміка, тенденції розвитку. Інфор-

маційно-аналітичний огляд (1997 р.)/3а ред. В. С. Найдьонова.

—

Донецьк:

ДІКОМ, 1998.

Енгстлер Петра. Ринкова економіка для бізнесменів-початківців. — К.:

Вік, 1992.

Єіценко

/7.

Власність. Роздержавлення і приватизація власності //Еконо-

міка України. — 1992. — № 9.

Національна економіка

580

Заблоцький

Б.

Ф. Економічна самодостатність регіону// Регіональна еко-

номіка. — 2001. — № 1.

Заблоцький

Б.

Ф. Методологічний підхід до моделювання регіонального

розширеного самовідтворення // Регіональна економіка. —

2001.

— № 3.

Заблоцький Б. Ф. Економічна інтеграція: об'єктивна чи спекулятивна?//

За вільну Україну. — 1993. — 25 верес.

Заставний

Ф.

Д. Українська діаспора. —Львів: Світ, 1991.

Заставний

Ф.

Д. Географія України: У 2-х книгах. —Львів: Світ, 1994.

Зрушення

до

ринкової економіки. Реформи в Україні: погляд зсередини /

За ред. Л. Гоффманна

А. Зіденберга. — К.: 1997.

Карнеги

Дейл.

Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей —

К.: Наукова думка, 1990.

Кваснюк Б. Суть і особливості кризи економіки в Україні // Економіка

України. — 1992. — № 5.

Корней,

Янош. Шлях до вільної економіки. Відхід від соціалістичної си-

стеми: угорський переклад. —К: Наукова думка, 1991.

Кравченко Т. Г. Підходи до розрахунку і прогнозування тіньової еконо-

мічної діяльності в Україні // Регіональна економіка. —

2001.

—№ 1.

Логвиненко В., Лазня І. Організаційно-економічні форми приватизації//

Економіка України. — 1993. — №10.

ЛукіновІ.

Ринок: надії

реальність//Економіка України.— 1991.—№ 1.

Лукінов І., Білорус О., Степаненко В Проблеми ціноутворення і стабілі-

зація грошового обігу. // Економіка України. — 1992. — № 6.

Марнюс Б. Українська валюта 1917—1920 pp. //Україна. — 1992.

—

№ 9.

Мескон М.Х., Альберт М.. Хедоури

Ф.

Основы менеджмента — М.: Дело,

1992.

Мочерний С. Роздержавлення і приватизація // Економіка України. —

1992.

— № 2.

МснкыоН.

Г Макроэкономика — М.: Изд-во МГУ, 1994.

Національна еліта та інтелектуальний потенціал України. Тези допові-

дей Міжнародної наукової конференції. — Львів, 1996.

Сокольський В. Фондова біржа: соціально-економічні, політичні та мо-

ральні аспекти діяльності // Економіка України. — 1992. — № 4.

Поповкін В. Н. Реґіонально-цілісний підхід в економіці. — К.: Наук, дум-

ка, 1993.

Пастернак-Таранущенко Г. Результати дослідження шляхів забезпечен-

ня економічної безпеки України // Економіка України.

—-

1999. — № 2.

Регіональна політика України /За ред. Н, Г. Курдюкової. — К.: Наук,

думка, 1995.