Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема

12.

Інституційні форми інтеґрації

світове господарство

ництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде перегово-

ри

та

укладає міжнародні договори України". Отже, інститут Пре-

зидента України

має

достатньо повноважень

для

реалізації націо-

нальних інтересів,

тому числі

для

вибору векторів міжнародної

економічної інтеґрації України.

Інститут Кабінету Міністрів України.

Цей інститут влади

уособлює господарську владу України

ухвалює рішення щодо

фінансового забезпечення реалізації програм розвитку України.

ст.

116

Конституції України говориться,

що

Кабінет Міністрів

України забезпечує державний суверенітет

економічну само-

стійність України, здійснення внутрішньої

зовнішньої політики

держави, виконання Конституції

законів України, актів Прези-

дента України. Звісно,

що

головну роль

вирішення питань міжна-

родної економічної інтеґрації відіграє Міністерство закордонних

справ України,

політично-військової— Міністерство оборони

України.

Інститути

форми міжнародної економічної інтеґрації. Міжна-

родна економічна інтеграція відбувається

межах

як

кожної

основ-

них груп країн,

так і між

окремими країнами

різних груп. Зага-

лом міжнародна економічна інтеграція означає процес поступо-

вого зближення

взаємодії національних економік двох

більше

країн, спрямованих

на

створення єдиного

між

ними господарсько-

го механізму

при

збереженні кожного власного політичного суве-

ренітету. Вважають,

що

міжнародна економічна інтеграція

най-

важливішою формою

процесу

інтернаціоналізації технологічного

способу виробництва.

Це

зумовлено

тим, що

вона охоплює такий

важливий механізм економічної системи,

як

господарський

ме-

ханізм,

якому

є не

лише базисні,

а й

надбудовні елементи

су-

спільно-економічної системи. Врешті-решт міжнародна економіч-

на інтеграція поширюється

на всі

надбудовчі підсистеми міжна-

родних відносин: правові, політичні, ідеологічні, соціяльні, куль-

турні, національні тощо,

що

приводить

перспективі

і до

політич-

но-військової інтеґрації.

Нині

межах світового господарства налічується близько

100

інтеграційних економічних систем.

Національна економіка

Фінансові інститути

форми інтеграції.

Для України, як і будь-

якої іншої країни

перехідною економікою, входження

світове

господарство

одним

найважливіших завдань. Його реалізація

потребує повноцінної участі держави

міжнародних економічних

організаціях. Практика показує,

що

міжнародні організації можуть

надати Україні ефективну допомогу

перебудові економіки

на

ринковий

тип. На

сьогодні Україна

членом багатьох міжнарод-

них фінансових організацій:

% Міжнародного валютного фонду (МВФ),

до

якого Україна

вступила

квітні

1992 p.;

% Світового Банку Реконструкції

та

Розвитку, ресурсами яко-

го користується Україна;

% Європейського Банку Реконструкції

та

Розвитку,

яким

до-

сить успішно співпрацюють українські банки

та

підприємства.

Торговельні інститути

форми інтеґрації.

Україні вкрай важ-

ливо інтегруватися

систему міжнародної торгівлі. Наймаштабні-

шою

Світова Організації Торгівлі (COT), або ВТО (Всесвітня Торго-

вельна Організація). Україна подала заявку

про

вступ

до

цієї органі-

зації. Треба зазначити,

що

знайдено порозуміння

цьому питанні

між політичними силами

парламенті

та

уряді України.

На

поча-

ток 2008 року Україна стала членом цієї торговельної системи.

Господарські інститути

форми інтеґрації.

Це найвищі фор-

ми міжнародної економічної інтеграції. Вони сформовані практич-

но

на

всіх континентах світу. Країни шукають таких форм

співробітництва

сфері економіки,

які

сприяли

економічному

зростанню

мінімально обмежували політичний суверенітет.

Ук-

раїна

має

вибір щодо міжнародної економічної інтеґрації,

але му-

сить політично, ідеологічно

та

економічно визначитися. Інтеґра-

ція

за

декількома векторами практично нереальна.

Співдружність Незалежних Держав (СНД).

Цю

інтеграційну

групу складають практично сьогодні незалежні держави,

що

були

у складі СРСР, крім країн Балтії.

Україні

прихильники

лобісти

саме цього вектора економічної

політичної інтеграції України.

Європейський Союз

(ЄС). До

складу

ЄС

сьогодні входять

країн Західної

Центральної Європи

та

Балтії.

Ця

інтеграційна

група формувалася

початку 1950-х років

набула найвищої

432 i=zz==z=====^^==^=r====z=z=:

Тема 12. Інституційні форми інтеґрації у світове господарство

економічної форми, тобто створивши валютний союз та запрова-

дивши єдину валюту — євро.

Інші інтеграційні групи є на азійському, американському, афри-

канському континентах і ще не набули такої форми, як ЄС.

Країни-учасниці інтеграції усвідомлюють і дотримуються прин-

ципу, що економічна інтеграція не може супроводжуватися полі-

тичною, юридичною та іншими видами інтеґрації у сфері надбу-

дови, тим паче посилено. Учасники інтеграційної групи можуть

лише з урахуванням своїх національних інтересів делегувати ухва-

лення окремих законів органом управління цього об'єднання.

12.3.3. Передумови і шляхи міжнародної

економічної інтеґрації

Створення інтеграційних об'єднань є одним із засобів розв'я-

зання господарських проблем, який дає змогу колективними зу-

силлями прискорити соціяльно-економічний розвиток, підвищити

рівень життя населення.

Орієнтиром для вибору вектора інтеграції для України є інтег-

раційні процеси в Європі.

Тенденція до утворення світового господарства, інтернаціона-

лізації економіки діє у всіх країнах світу.

* Світове господарство (світова економіка) —

сукупність

національних економік, їх виробничих, торговельних, кредит-

них, науково-технічних, фінансових та інших організаційних

утворень і підприємств, об'єднаних міжнародним поділом

праці, і відповідна система міжнародних економічних відносин.

Світова економіка розвивається на основі об'єктивних еконо-

мічних законів (законів товаровиробництва і законів товарообмі-

ну),

що визначають її загальні риси: стимулювання виробництва

та якості продукції; конкуренція на товарних ринках; вивезення

капіталів; концентрація виробництва тощо.

Основними принципами розвитку світової економіки є ефек-

тивність виробництва товарів (робіт і послуг) і гуманізація суспіль-

них відносин.

=======І======

===І

433

Національна економіка

434

З відновленням незалежності Україна проводить курс

на

посту-

пове зближення

європейським

світовим співтовариством,

на

входження

до

світової економічної системи ринкового типу.

Од-

нак інтеграція України

систему світогосподарських зв'язків

складна.

Це

пояснюється

тим, що,

по-перше, країни

економікою

ринкового типу розвивалися

на

основі приватної власності, ство-

рили відповідно

до

своїх потреб національне самодостатні госпо-

дарські механізми, встановили

збалансували зв'язки

іншими

країнами. По-друге, господарство України, сформоване

на

основі

суспільної власності, було практично відірване

від

економіки рин-

кових країн, мало відповідний механізм управління, виробництва

і розподілу.

огляду

на це

інтегрування економіки України

у си-

стему світової економіки потребує певного часу

переорієнтації

відповідно

до

вимог,

що

випливають

передумов такої інтеґрації.

Ці передумови поділяють

на:

^> політико-правові, ^економічні,

•=>

соціяльно-культурні,

інфраструктурні.

Політико-правові передумови.

Для

скорішої інтеґрації України

в систему світової економіки необхідні політико-правові переду-

мови всередині країни

відповідне ставлення світового співтова-

риства. Такими передумовами

є:

-> політичне визнання України.

Відновлення Україною полі-

тичної незалежності знайшло підтримку світової громадськості.

Це

дає

змогу Україні здійснювати свою зовнішню політику задля

взаємного розвитку

на

основі партнерства

співробітництва

іншими країнами;

забезпечення територіяльної цілісності

створення адек-

ватної системи національної безпеки.

У Конституції України за-

писано,

що

територія України

недоторканна

неподільна. Вод-

ночас уряд України повинен здійснювати політику недоторкан-

ності кордонів усіх інших країн світу,

не

мати територіяльних

претензій

до

своїх сусідів

і не

визнавати територіяльних претензій

з їхнього боку;

т>

побудова демократичної держави.

Світогосподарські зв'яз-

ки розвиваються

на

демократичних засадах,

на

засадах свободи

підприємництва, переміщення капіталів, усіх видів ресурсів. Такі

цінності можливі лише

демократичному суспільстві,

яке фор-

Тема 12. Інституційні форми інтеґрації у світове господарство

.мус демократична держава. Україна проголосила побудову демок-

ратичної держави і поступово демократизує усі сфери суспіль-

ного життя;

незаперечне виконання міжнародних зобов'язань, зокрема у

царині прав і свобод людини. Економічні інтеграційні процеси відбу-

ваються на основі взаємовигідних інтересів у розвитку національ-

них економік. Ефективне функціонування національної економіки

можливе за умови забезпечення вільного підприємництва, прав і

свобод кожної людини;

^ безпосередня участь у регіональних і глобальних політичних

процесах. Економічна інтеграція тісно пов'язана з регіональними і

глобальними політичними процесами. Участь у них зближує полі-

тичні погляди учасників на розв'язання економічних проблем, інте-

грацію;

-> розроблення відповідного законодавства і вироблення ефек-

тивних механізмів та інструментарію його дотримання. Чима-

лу роль у пожвавленні інтеграційних процесів відіграє законодав-

ство,

що посилює чи послаблює як внутрішні, так і зовнішні зв'яз-

ки національної економіки. Ухвалені національні законодавчі акти

повинні сприяти співробітництву країн, що вступають у

міжнаціональні господарські зв'язки, забезпечувати вільне пере-

міщення капіталів, товарів між країнами. Механізм дотримання

цих законів має бути простий і ефективний щодо реалізації

господарських відносин, забезпечувати швидкий рух усіх видів ре-

сурсів і реалізацію взаємовигідних інтересів партнерів.

Економічні передумови. Входження України до системи світо-

вої економіки потребує докорінного реформування господарської

системи — надання їй економічних рис, характерних для інтегро-

ваних у світову систему національних економік. Цей процес склад-

ний і тривалий, позаяк охоплює реорганізацію відносин власності,

структури виробництва, системи розподілу, створення ринкової

інфраструктури та ін. Реалізація цих завдань можлива за:

забезпечення економічної та інституційної підтримки націо-

нального суверенітету. Передбачає формування самодостатньої

економічної системи, що функціонує для потреб усього суспіль-

ства;

Національна економіка

Ч> оцінки економічного потенціалу і визначення напрямів струк-

турної перебудови. Є однією з найважливіших передумов, яка виз-

начає предмет входження України до системи світової економі-

ки,

готовність господарської системи до залучення у міжгоспо-

дарські зв'язки, напрями структурної перебудови виробництва;

Ч>

розроблення і забезпечення реалізації обґрунтованої програ-

ми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення

і приватизації, соціяльного захисту населення. Національні еконо-

міки країн, що входять до світової економічної системи, сформо-

вані як господарства ринкового типу. Міжнаціональні, або

світові, господарські зв'язки також побудовані на засадах ринко-

вих відносин. Тому інтеграція української економіки у світову си-

стему передбачає здійснення політики ринкових реформ — пере-

ходу від жорсткого державного управління господарством до

вільного підприємництва суб'єктів виробництва, до лібералізації

зовнішньоекономічних зв'язків виробників та ін.;

% оцінка експортного потенціалу, вироблення експортно-імпор-

тної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньо-

економічної діяльності. Неабияке значення для такої діяльності має

експортний потенціал країни — система виробництв у націо-

нальній економіці, продукція чи послуги яких є предметом експорту;

Ъ стабілізації національної грошової одиниці та її включення до

системи міжнародних розрахунків. Своєю чергою, національна гро-

шова одиниця може зміцніти лише за високоефективної національ-

ної економіки, в якій мають бути зацікавлені держава й окремі

виробники;

Ъ розе 'язання проблеми зовнішньої заборгованості і розподілу

активів колишнього СРСР переговорним чином. Відсутність

зовнішніх боргів прискорює розвиток економічних і соціяльних про-

цесів усередині країни, сприяє міжнародному співробітництву, а

наявність заборгованості навпаки — ускладнює участь країн у

світогосподарських зв'язках через її неплатоспроможність.

Соціяльно-культурні передумови. Престиж країни на світових

ринках залежить не лише від політики держави, а й від внеску в

розвиток країни конкретних виробників, культурно-мистецьких

436 ZZZ==ZZZ===Z=IZZIZZZZ=IZI========

Гема

12. Інституційні форми інтеґрації у світове господарство

437

діячів, спортсменів, науковців, представників національних мен-

шин тощо. З огляду на це в Україні треба забезпечити такі соці-

яльно-культурні передумови:

> формування почуття національної гідності, створення умов

для соціяльно-культурної життєздатності національних меншин

України. За роки незалежності ще до кінця не подолано рабську

психологію у частини населення, успадковану від колишнього

СРСР. Економічна криза породжує вагання і невпевненість у май-

бутньому. Тому це завдання є одним із найважливіших;

> створення сучасної, зорієнтованої на світові пріоритети си-

стеми народної освіти. Система освіти в Україні потребує змін

у руслі вимог економіки та інших відносин усередині країни і в си-

стемі світового господарства. Такі зміни пов'язані з удосконален-

ням навчальних планів і програм, методів навчання, забезпечення

сучасними технічними засобами, обміну досвідом організації на-

вчання з розвинутими країнами;

У розвиток контактів з українцями, які проживають за межа-

ми України. Діяспора України — це приблизно 10 млн. осіб. Одним

із важливих напрямів розширення й поглиблення зв'язків із зарубіж-

ними українцями є сфера національно-культурного розвитку. Пер-

шочергового значення набуває також створення у прикордонних

районах України (зокрема в південних та західних областях)

вільних економічних зон, взаємовигідне використання для органі-

зації таких зон досвіду і ресурсів зарубіжних українців — вихідців

із цих регіонів.

Інфраструктури! передумови. Для розвитку національної еко-

номіки та її входження до світової економічної системи недостат-

ньо відповідного виробничого потенціалу. Треба мати виробничу

та соціяльну інфраструктури, які відповідали б світовому рівневі.

Отже, розвиток світогосподарських зв'язків передбачає забезпе-

чення таких інфраструктурних передумов:

•=>

удосконалення транспортних комунікацій (морських, назем-

них, повітряних) для нормальної життєдіяльності суверенної дер-

жави. До також комунікацій належать національні авіакомпанії,

флот,

транспортні корпорації, сервісне обслуговування транспорт-

них перевезень та ін. В Україні транспортні комунікації достат-

Національна економіка

ньо розвинуті, але потребують підвищення їхньої якості, зокрема

утримання у належному стані транспортних засобів, забезпе-

чення вищого рівня сервісного обслуговування тощо;

•=> розвиток

сучасних інформаційно-комунікаційних систем з їх

включенням до

міжнародних систем.

Важливе значення для роз-

витку системи світогосподарських зв'язків має інформаційне за-

безпечення.

Сучасна інформатика — це складні технологічні засоби, їхня

широка мережа, яка потребує високої мобільності самої інформації,

професіоналізму спеціялістів з інформаційної справи, об'єктивності

інформації та ін. Україна, хоч і повільно, розвиває свою систему

інформації, вводить її до міжнародних інформаційних систем. У

перші роки незалежності Україна практично не була інтегрована

в міжнародні економічні організації, залишилася сам на сам з тяж-

кими наслідками економічної кризи, значною мірою успадкованої

від колишньої командно-адміністративної системи господарювання.

12.3.4. Вибір економічної інтеґрації для України

За рівнем економічного розвитку сучасну Європу можна поді-

лити на три економічні зони:

Зона ринкової економіки. Охоплює країни Західної Європи.

Характерним для неї є відкритий рух капіталу, товарів, послуг,

пошук праці, вибір місця проживання.

Господарські системи цих країн характеризуються високим

рівнем технологій в обробних галузях, великою часткою цих га-

лузей у ВВП, високою продуктивністю, етикою праці, ефектив-

ністю капіталовкладень, розвинутою конкуренцією, відповідністю

макроекономічних показників, що сприяє зближенню національ-

них економічних систем.

Зона першої стадії ринку. До неї входять країни Центральної

Європи і Балтії. Тут відносно регламентовано переміщення капі-

талу, товарів, послуг, пошук праці тощо. Для економічних систем

цих країн характерні невисокий рівень технологій обробних галу-

зей,

продуктивності, етики праці, ефективності капіталовкладень,

конкуренції, готовності до економічної інтеґрації.

438 •• ==TI=======Zr==3ZIZ^^

Тема 12. Інституційні форми інтефацїі у світове господарство

Зона передринкової стадії. Охоплює країни Східної Європи.

У ній відносно регламентований, інколи стихійний і нерегульова-

ний рух капіталу, фінансів, товарів, послуг, пошук праці тощо.

Господарські системи країн цієї зони мають низький рівень оброб-

них галузей у ВВП, а також технологій, продуктивності праці,

ефективності капіталовкладень, етики праці, конкуренції та го-

товності до економічної інтеґрації з країнами зони ринкової еко-

номіки.

На розвиток інтеграційних процесів у Європі значно вплинули

економічні та політичні чинники. Для багатьох країн Західної Євро-

пи платформою для зближення є економічні інтереси. Країни

Східної Європи перебувають під політичним впливом Росії, яка

визначила пріоритет політичного зближення. Країни Центральної

Європи, що раніше зазнавали політичного впливу Росії і, отже,

були залучені до політичної інтеґрації під її егідою, після розпаду

так званої світової СОЦІАЛІСТИЧНОЇ системи задекларували політич-

ну й економічну інтеграцію з країнами зони ринкової економіки.

Отже, інтеґраційні процеси в теперішній Європі також можна

систематизувати за трьома групами:

Західна Європа, основними характеристиками якої є:

європейська інтеграція у формі Європейського Союзу;

•=>

військова інтеґрація у формі Північноатлантичного бло-

ку (НАТО);

О політична інтеґрація, яка в майбутньому можлива у формі

конфедерації або федерації — Європи, політично об'єдна-

ної в єдиному державному утворенні;

Центральна Європа, визначальними характеристиками якої є:

==>

співпраця і партнерство у формі об'єднання Центрально-

європейської ініціятиви, яке має на меті координацію еко-

номічних і політичних дій країн;

•=>

військова інтеґрація у формі Північноатлантичного блоку;

"=>

економічна інтеґрація у формі асоційованого членства в

Європейському Союзі;

^ Східна Європа, основними характеристиками якої є:

*=>

політична інтеґрація у формі Співдружності Незалежних

Держав (СНД);

===I========Z=======^=Z===Z===Z 439

Національна економіка

440

•=>

військова інтеграція у формі договору країн СНД про ко-

ординацію заходів оборонного характеру;

•=> економічна інтеграція (задекларована, але не розвинута).

Україна перебуває у зоні передринкової стадії, в якій домінує

вплив політичної інтеґрації з Росією.

Отже, вона повинна зробити свій вибір.

Вибір перший: Співдружність Незалежних Держав.

Питання про напрям економічної інтеґрації дискутувалося

відразу після відновлення незалежності України, але остаточного

рішення не ухвалено. Відсутність консенсусу між політичними си-

лами різної орієнтації не лише не дає змоги визначити цей напрям,

а й перешкоджає кардинальним економічним реформам. Національ-

но-демократичні сили обстоюють інтеграцію на рівноправних за-

садах партнерства і співробітництва з усіма країнами, комуністич-

но-консервативні — якнайтіснішу інтеграцію з Росією на засадах,

які вона декларує. Прихильники інтеґрації з Росією (підписання

економічного союзу в межах СНД) у 1993 р. заявляли, що україн-

ська економіка тримається на особистостях регіональних лідерів і

управлінських команд, на директорському корпусі, що вихід на

російський ринок і на ринки держав СНД для України є життєвою

необхідністю; що закріпитися на цих взаємопов'язаних ринках для

українських виробників означає забезпечити собі однакові з росій-

ськими конкурентами стартові умови, зокрема щодо цін на енер-

гоносії та іншу сировину.

Такий підхід містить як позитивні, так і негативні елементи.

Позитивним є те, що Україні не треба відмовлятися від економіч-

них зв'язків на рівноправних засадах з будь-якими партнерами, у

тому числі й з Росією, а неґативним — практично ігнорування

власного інтелектуального й економічного потенціалу, поспішність

у підписанні економічного договору з Росією і Білоруссю.

У вересні 1993 р. під час розгляду питання про підписання дого-

вору було висловлено різні думки: від повної підтримки до кате-

горичного заперечення. Наголошувалося, що багато статей про-

екту договору суперечить Конституції України, її законодавству,

міжнародному праву; що встановлення економічних відносин пе-

редбачене договором про створення СНД. іншими документами, і